1. Від 7 вересня знову змінюються карантинні зони.

За повідомленням міністра Кабінету міністрів Олега Немчінова на свій сторінці у фейсбуці, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на позачерговому засіданні 3 вересня ухвалила рішення про новий розподіл регіонів, відповідно до темпів поширення коронавірусної хвороби COVID-19.

З півночі 7 вересня на 14 днів до червоної зони потрапляють:

  • міста Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Косівський і Тисменицький райони Івано-Франківської області;
  • міста Біляївка, Ізмаїл і Болградський район Одеської області;
  • місто Дубно і Костопільський район Рівненської області;
  • міста Тернопіль, Бережани та Чортків, Бережанський, Бучацький, Гусятинський, Монастириський, Теребовлянський, Тернопільський та Чортківський райони Тернопільської області;
  • Великобурлуцький район Харківської області;
  • місто Чернівці, Вижницький, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький і Сторожинецький райони Чернівецької області.
  • Бобровицький район Чернігівської області.

        Повний перелік міст та районів у розрізі зон наведено у пості Олега Немчінова. 

         В залежності від зони встановлені обмежувальні заходи.

В червоній зоні забороняється робота громадського транспорту, закриваються навчальні заклади, в тому числі дошкільні та школи. Дозволяється тільки висадка пасажирів з транспорту, який курсує транзитом, і з міжобласного транспорту.

У помаранчевій зоні заборонена діяльність засобів розміщення, крім готелів; діяльність розважальних закладів, ресторанів в нічний час; планові госпіталізації в лікарнях; робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури; прийом нових змін в дитячі табори. Масові заходи можна в кількості 1 людина на 20 квадратних метрів і не більше 100 осіб.

У жовтій зоні не можна відвідувати установи соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, які надають послуги кризового втручання.

В зеленій зоні перебування в громадських будівлях дозволено лише у масках або респіраторах; проведення масових заходів із розрахунку не більше 1 людини на 5 квадратних метрів; кінотеатри можуть працювати з заповненністю на 50%, перевезення пасажирів в громадському транспорті здійснюється тільки на сидячих місцях.

2. ДПСУ видала інформаційний лист №16

Інформаційний лист присвячено нормам Закону України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців».

Законом № 786 не лише удосконалено функціонування електронного кабінету та змінено окремі аспекти роботи фізичних осіб-підприємців, а й уточнено деякі положення Податкового Кодексу України, які вже були змінені чи ще будуть запроваджені Законом України № 466-IX від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

  • Які уточнення передбачені щодо визначення доходу з джерелом його походження з України та оподаткування?
  • Чи потрібно буде сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств при оподаткуванні «конструктивних дивідендів»?
  • Які зміни передбачені щодо обліку платників податку на прибуток – нерезидентів?
  • Які зміни відбулись у порядку нарахування амортизації?
  • Які зміни передбачені щодо оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями?
  • З якого звітного періоду платники податку на додану вартість, які сплачують єдиний податок, подаватимуть звітність щомісячно?
  • Які уточнення внесені законом № 786 щодо штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних?
  • Як змінюється порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами?

Відповіді на ці та інші питання читайте в інформаційному листі, який можна завантажити  тут.

3. Нові декларації з ПДВ та податкова накладна у проєкті Мінфіну

ДПСУ оприлюднила проєкт наказу Мінфіну «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», яким викладено у новій редакції:

  • форму податкової накладної та розрахунок коригування до ПН;
  • повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання ПН та РК;
  • декларацію з ПДВ з додатками;
  • форму уточнюючого розрахунку ПЗ з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Як зазначають податківці, у межах реалізації вимог Закону №466 виникає необхідність у внесенні змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі – Порядок № 21), зокрема, проєктом наказу передбачено скасування додатка 1 до Порядку № 21 „Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду”, а також спрощення форми й порядку заповнення податкової звітності з ПДВ. Зокрема, за рахунок:

  • спрощення процедури заповнення податкової звітності з ПДВ, шляхом об’єднання додатків 1 та 5 до декларації з ПДВ та, відповідно, скасування  обов’язку щодо відображення розшифровки податкових зобов’язань платника податку за звітний період у розрізі контрагентів, що заповнюються платниками податку у таблиці 1 додатка 5 до податкової декларації з ПДВ;
  • доповнення додатка 4 до декларації з ПДВ інформацією стосовно відомостей щодо зміни поточного рахунку платника податків, яка, відповідно, дасть змогу уникнути непорозумінь при поверненні суми бюджетного відшкодування у разі зміни поточного рахунку такого платника податку, зазначеного в раніше поданій ним заяві у додатку 4 до  декларації з ПДВ;
  • скорочення кількості податкових накладних, які складаються платниками, та їх реєстрації в ЄРПН шляхом збільшення кількості найменувань поставлених товарів/послуг в одній податковій накладній з 9999 до 99999 позицій;
  • удосконалення методики ідентифікації платника податків шляхом зазначення у формі податкової накладної коду ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи тощо.

Очікується, що такі зміни забезпечать зменшення часу платників податків на податкове адміністрування ПДВ та матимуть позитивний вплив на інновації та розвиток у сфері інтересів суб’єктів господарювання шляхом покращення бізнес-клімату країни відповідно до рейтингу „Doing Business”.

4. Проєкт табеля форм від Держстата

Держстат України на своєму офіційному порталі оприлюднив проєкт Загального табелю(переліку) форм державних статистичних спостережень на 2021 рік.

Перелік містить назви форм статзвітності, які потрібно подавати наступнго року, реквізити наказів, якими вони затверджені, строк подання, а також хто повинен подавати кожен з цих звітів. Ознайомитися з ним можна на сайті Держстату.

5. ВРУ прийняла у І читанні закон про електронні трудові книжки

2 вересня ВРУ прийняла за основу законопроєкт № 3623, яким пропонується внести зміни  до Кодексу законів про працю України, Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та ряду інших законодавчих актів щодо запровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У зв’язку з цим передбачається врегулювати механізм накопичення, обробки та використання цієї інформації, зокрема, для ведення трудових книжок, обчислення страхового стажу, укладення трудового договору, призначення пенсій та інших цілей, передбачених законодавством, доступу до цієї інформації осіб, якої вона стосується, а також за її згоди – третіх осіб.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд.

Передбачається, що включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою. Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис.

Призначення пенсії за віком здійснюватиметься автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, на підставі відомостей, наявних в системі персоніфікованого обліку. У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, територіальний орган Пенсійного фонду зобов’язаний інформувати застраховану особу про це та про необхідність їх подання.

Пропонується використання інформації з Реєстру застрахованих осіб для підтвердження:

  • основного місця роботи працівника згідно з поданою ним заявою;
  • права/спадщину на земельну частку (пай) члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства;
  • періодів навчання осіб в закладах вищої освіти, а також здобутої ними освіти, набутого стажу;
  • проходження стажування студентами і учнями вищих та професійно-технічних навчальних закладів;
  • складення Присяги державного службовця, прокурора, посадової особи місцевого самоврядування; присвоєння, зміни та позбавлення рангу державного службовця;
  • присвоєння, зміни або позбавлення дипломатичного рангу дипломатичного службовця;
  • інформації про трудову діяльність кандидатів на посади членів Кабінету Міністрів України, члена Рахункової палати, члена Вищої ради правосуддя, прокурорів, директора Українського інституту книги;
  • видачі, продовження та обліку листків непрацездатності тощо.
  1. З 1 жовтня вилучаються з обігу 25 копійок та «старі» банкноти гривні.

Згідно з повідомленням Нацбанку, монети номіналом 25 копійок та усі старі банкноти гривні, уведені в обіг до 2003 року, перестануть бути платіжним засобом під час здійснення розрахунків готівкою та будуть вилучені з обігу з 01 жовтня 2020 року;

«З цієї дати їх не прийматимуть під час розрахунків готівкою за товари та послуги, а Національний банк вилучатиме їх з готівкового обігу. Тобто з 01 жовтня 2020 року усі магазини, ресторани, сфера побуту мають припинити їх приймати, а залишки таких монет і банкнот – до 16 жовтня здати до кас банків України для зарахування на рахунки», – пояснив директор Департаменту грошового обігу Національного банку Віктор Зайвенко.

Крім того, Національний банк з 01 жовтня 2020 року розпочне активніше вилучати з обігу банкноти номіналом 1 і 2 гривні зразків 2003–2007 років та обігові монети номіналом 1 гривня старого зразка, виготовлені до 2018 року (золотистого кольору). Потрапляючи в банки, вони не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку.

Проте, на відміну від застарілих банкноти та монет номіналом 25 копійок, банкноти номіналом 1 і 2 гривні зразків 2003–2007 років та монети номіналом 1 гривня старого зразка, виготовлені до 2018 року, поки що залишаться дійсним платіжним засобом. Ними можна буде розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас поступово в обігу їх ставатиме дедалі менше, а їхнє місце займуть відповідні “сріблясті” монети номіналом 1 та 2 гривні зразка 2018 року випуску.