1. Обов’язкова реєстрація в Е-Суді

Для участі у судових господарських процесах відповідно до Закону № 3200, потрібно було зареєструватися в ЄСІТС до 18.10.2023 включно.

Щодо спорів з контролюючими органами та оскарження їхніх рішень в адміністративних судах, то цей строк для юросіб приватної форми власності встановлений до 20.02.2024 включно.

При цьому ФОПи та фізособи реєструються в ЄСІТС добровільно, але у позовній заяві вони обов’язково повинні вказувати про наявність чи відсутність електронного кабінету в ЄСІТС.

Реєстрація в ЄСІТС, що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному КАС України.

2. Як працювати в електронному кабінеті?

Крок 1. Реєстрація в електронному кабінеті

  1. Зайти на сторінку ЄСІС court.gov.ua.
  2. Скористатися файловим ключем у форматі: .jks, .pfx, .pk8, .zs2, .dat або авторизуватися з gov.ua. Система дозволяє авторизуватися за допомогою токена, хмарного сховища, файлового носія або Дія.Підпис.
  3. Зайти в систему та виконати всі необідні дії для реєстрації – фізособа та ФОПи реєструються за допомогою ІПН, юрособа – за ЄДРПОУ.
  4. У процесі реєстрації можна зазначити, чи ви є фізособою, чи ФОПом. Надалі, якщо через електронний кабінет подаватиметься заява від фізособи або ФОПа, потрібно буде ставити про це відповідну позначку.

Крок 2. Створити заяву та подати її в електронному кабінеті

Варто пам’ятати, що:

  • в електронному кабінеті можна скористатися відповідними типами заяв. Відповідно до обраного типу заяви система надає перелік лише тих судів, до яких таку заяву можна подати. Якщо в переліку судів немає потрібного суду, ймовірно, що обрано неправильний шаблон заяви або не той суд;
  • потрібно обрати суд (регіон суду), до якого планується звернутися, та спосіб подання заяви: «Особисто» або «Як представник (захисник)»;
  • далі можна скористатися кнопкою «Наступний крок» або за потреби повернутися до попереднього кроку, натиснувши кнопку «Повернутись»;
  • в електронному кабінеті можна внести відомості про свого представника (адвоката тощо) та надати йому доступ до кабінету;
  • у більшості розділів електронного кабінету є відеоінструкції для полегшення розуміння всіх дій та правильного створення документів, їх надсилання та видалення.

Крок 3. Робота у розділах електронного кабінету

Розділи, що є на сьогодні в електронному кабінеті системи ЄСІС:

  • у розділі «Повідомлення» знаходяться всі повідомлення, що надсилатимуться судами.
  • у розділі «Мої справи» відображаються судові справи та справи, до яких надано доступ.
  • у розділі «Заяви» знаходяться створені заяви. Тут можна створити власні заяви та скористатися переліком доступних в ЄСІС заяв.
  • у розділі «Документи сторін» відображаються документи (позовні заяви), надіслані іншими сторонами судового процесу перед відправленням до суду – фактично отримуються документи та інформація про подання позову контрагентами.
  • у розділі «Довіреності» можна створювати, додавати та анульовувати довіреності.
  • у розділі «Відеозв’язок» надана можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
  • у розділі «Наявність кабінету» можна з’ясувати щодо наявності електронного кабінету у контрагента/відповідача та надсилати йому копії документів, якщо цього вимагає процесуальний кодекс.
  • у розділі «Профіль користувача» є можливість через підрозділ «Мобільні пристрої» за допомогою QR-коду встановити мобільний застосунок «єСуд» на телефон та вчасно отримувати  повідомлення на своєму ґаджеті.

В електронному кабінеті системи ЄСІС також знаходиться підказки та відеоінструкції.

Штрафів за нереєстрацію в Е-суді не передбачено. Про негативні наслідки наголосив голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов:

«З 21 лютого 2024 року наявність електронного кабінету в ЄСІТС стане обов’язковою для всіх юридичних осіб приватної форми власності, які беруть участь у цивільних та адміністративних справах. Це передбачено перехідними положеннями Закону України №3200-IX.

За невиконання такого обов’язку суди зможуть застосовувати до відповідних юридичних осіб негативні процесуальні наслідки у вигляді залишення процесуального документа без руху, без розгляду або повернення. Тож закликаю всіх, хто буде зобов’язаний мати електронний кабінет в ЄСІТС, своєчасно його зареєструвати».

3. Правила роботи з Єдиним державним реєстром судових рішень

Е-суд у своєму Телеграм-каналі навів правила роботи з Єдиним державним реєстром судових рішень.

У повідомленні йдеться про те, що Єдиний державний реєстр судових рішень (Реєстр) – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень

До Реєстру вносяться судові рішення Верховного Суду України, вищих спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів – вироки, рішення, постанови, накази, ухвали, окремі ухвали (постанови) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції, у справах про адміністративні правопорушення, крім судових рішень, які містять інформацію, що є державною таємницею. 

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України. База даних Реєстру містить інформацію довідкового характеру.

З початку функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень і дотепер адміністратором було знеособлено майже 115 мільйонів судових рішень.

4. Звільнення з ініціативи роботодавця за колабораціонізм - законопроєкт

Парламентський Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів схвалив проєкт Закону щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (законопроєкт №7731) та рекомендував ВР України прийняти даний законопроєкт в другому читанні та в цілому.

У зв’язку з випадками колабораціонізму, зокрема, на підприємствах критичної інфраструктури, законопроєктом пропонується дати роботодавцю право розірвати трудовий договір у разі якщо:

  •  законної сили набрав вирок суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
  •  працівник не виконує правил поведінки на підприємстві, в установі, організації.

Звільнення у таких випадках потребуватиме попередньої згоди первинної профспілки, членом якої є працівник (відповідно до ст. 43 КЗпП).

Автори законопроєкту №7731 наголошують: «Наразі завдання Верховної Ради України – унеможливити вплив колаборантів на національні інтереси та безпеку, не допустити їх на роботу на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України та/або об’єктів критичної інфраструктури якими є, зокрема, атомні електростанції. Продовження роботи колаборантів на об’єктах критичної інфраструктури становить загрозу інтересам та безпеці не лише України, а і усього світу».

Законопроєкт також вводить поняття «правил поведінки на підприємстві, в установі, організації» як додаткову складову правил внутрішнього трудового розпорядку. Відповідні правила поведінки мають містити положення, зокрема, про:

  •  надання працівниками інформації щодо наявних у них зв’язків з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
  • зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також умови роботи з конфіденційною інформацією.

Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури, буде, відповідно до положень законопроєкту, обов’язковим.

 

5. З 10 лютого змінилися строки зберігання бухгалтерських і фінансових документів

Наказом Мінюсту від 04.01.2024 № 40/5  внесені зміни до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб. Нагадуємо, що цей Перелік визначає строки зберігання відповідних документів.

Після оновлення строки зберігання документів, що зазначаються у цьому Переліку та регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, застосовуються фізичними особами – підприємцями, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

При цьому строк зберігання для документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для фізичних осіб – підприємців встановлюється відповідно до ПКУ та становить 3 роки.

У п. 2.10 Переліку встановили, що строки зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, внесків, інших обов’язкових платежів, розраховуються з дня подання податкової чи іншої звітності, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності.

Також, змінилися строки зберігання окремих документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності. Як правило, він виріс з 1 – 3 років до 5. При цьому встановили застереження такого характеру:

  •  документи, пов’язані з предметом податкової перевірки, інспектування (ревізії) органу державного фінансового контролю та/або адміністративним чи судовим оскарженням прийнятого за її (його) результатами рішення, зберігаються не менше встановленого мінімального строку та протягом одного року після закінчення передбаченого законом строку для судового оскарження такого рішення, а у разі такого оскарження – протягом одного року з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а у разі оскарження такого судового рішення – протягом трьох місяців з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, подальше оскарження якого неможливе;
  •  документи, щодо яких сплинув мінімальний строк зберігання, що стосуються звітних періодів, за які більше не може проводитись податкова перевірка, інспектування (ревізія), підлягають знищенню (крім тих, що можуть бути використані для документального забезпечення процесу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації);
  •  документи та інформація, на які поширюються вимоги статей 39 і 39-2 ПКУ, зберігаються не менше 7 років.

Нова редакція ст. 311 Переліку визначає тривалість зберігання фінансової звітності. Також у новій редакції виклали норми Переліку щодо зберігання проектів землеустрою та іншої землевпорядної документації, документації щодо програмних продуктів.

Наказ № 40/5 набрав чинності 10 лютого 2024 року.

6. Оновлений порядок подання повідомлень про відкриття та закриття рахунків платників податків

Мінфін наказом від 13.12.2023 №698 (зареєстрований у Міністерстві юстиції  28.12.2023 за №2276/41332) вніс зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів. Тепер він матиме назву Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків / електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей до контролюючих органів.

Таким чином, Порядок приводиться у відповідність до положень Закону від 12.11.2023 № 2888 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг». Зокрема, ним внесено зміни до ст. 69 ПКУ, згідно з п. 69.2 якого обов’язок повідомляти контролюючі органи про відкриття або закриття рахунків/електронних гаманців платників податків покладено на банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей.

Тож порядок доповнено положеннями, згідно з якими:

  • одночасно з банками та іншими фінансовими установами обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платникам податків відбуватиметься також між ДПС та небанківськими надавачами платіжних послуг,
  • обмін інформацією щодо відкриття/закриття електронних гаманців відбуватиметься між ДПС та емітентами електронних грошей.

Згодом Наказ № 698 було підкориговано Наказом Мінфіну від 04.01.2024 № 5. 

Обидва накази набрали чинності 13 лютого 2024 року.

7. Оновлена форма Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній

Міністерство фінансів наказом від 21.12.2023 №709 (зареєстрований у Міністерстві юстиції 04.01.2024 за №28/41373):

  • виклав у новій редакції звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній, 
  • затвердив зміни до порядку заповнення звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній.

Згодом цей наказ ще підкориговано наказом Мінфіну від 12.01.2024 № 12.

Зміни вносяться з метою приведення форми та Порядку у відповідність до положень Закону № 2970.

Серед основних змін Мінфін виокремлює:

  • визначення понять «Багатостороння угода CbC», «Угода QCAA», «учасник міжнародної групи компаній»;
  • нову редакцію визначення понять «материнська компанія міжнародної групи компаній», «міжнародна група компаній», «уповноважений учасник»;
  • уточнення обставин та умов подання Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (зокрема, випадків невиконання угоди QCAA та показників мінімального розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків);
  • уточнення переліку інформації, яку має містити Звіт в розрізі країн міжнародної групи компаній в розрізі кожної юрисдикції (держави, території), у якій зареєстрований учасник відповідної міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, та щодо кожного учасника такої міжнародної групи компаній;
  • визначення підстав подання платником податків уточненого Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (зокрема, у разі виявлення контролюючим органом помилок у поданому Звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній або отримання повідомлення про такі помилки від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі угоди QCAA);
  • уточнення звітних періодів та термінів першого подання Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній.

Звіт подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений пп. 39.4.10-2 ПКУ, та за наявності однієї із обставин, визначених підпунктом 39.4.10 ПКУ:

а) платник податків є материнською компанією МГК;

б) материнська компанія МГК уповноважує платника податків – резидента України на подання Звіту до контролюючого органу;

в) відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту від такої МГК не вимагається;

г) між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу має бути поданий Звіт щодо такої МГК;

ґ) між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA.

Для цілей цього підпункту системне невиконання угоди QCAA щодо іноземної юрисдикції означає, що іноземна юрисдикція податкового резидентства відповідного учасника МГК має чинну угоду QCAA з Україною, але призупинила автоматичний обмін Звітами з причин, відмінних від тих, що відповідають умовам такої угоди, або іншим чином тривало і послідовно не надає в автоматичному режимі до України Звіти, що знаходяться в її розпорядженні, про МГК, які мають учасників в Україні.

Для цілей подання Звіту застосовуються такі показники мінімального розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник податків, що дорівнюють або перевищують:

а) еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацом другим цього пункту;

б) еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацами третім – шостим цього пункту, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією) визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК, деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту (за наявності такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту, визначених абзацами третім – шостим цього пункту, вважається такий інший розмір.

Накази було опубліковано в “Офіційному віснику” 15 лютого. Тож оновлена форма звіту діє з 15 лютого, але почне застосовуватися при звітуванні за результатами 2024 року.

8. Строк давності під час воєнного стану при самостійному виправленні помилок у раніше поданій звітно – роз’яснення від податківців

Фахівці ДПС у базі ЗІР (zir.tax.gov.ua) у категорії 129.02 надали відповідь на таке питання: «Коли починається відлік строку давності та чи подовжується строк давності на період дії карантину та воєнного стану при самостійному виправленні помилок, що містяться у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій)?»

За словами контролерів, відлік строку давності починають:

  • з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;
  • з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.

При цьому строк давності подовжують на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

9. Чи може директор уповноважити бухгалтера-непрацівника підписувати звітність в електронному вигляді?

ДПС у Тернопільській області розповідає, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) без укладення відповідного договору (п. 42.6 ПКУ).

Згідно з абзацом першим пп. 48.5.1 ПКУ податкова декларація має бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. При веденні бухгалтерського обліку та поданні податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №557), визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком №557.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку №557).

Якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку №557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема:

  • перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону №2155;
  • перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Разом з тим керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом надсилання повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку №557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку №557).

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (п. 4 розд. ІІІ Порядку №557).

10. Аудит трудових книжок перед скануванням та виправлення помилок – роз’яснення від ПФУ

У Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області надали покроковий алгоритм перевірки трудових книжок.

Крок 1.     На 1-й сторінці трудової книжки перевірити:

  • Прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ) – мають бути вказані повністю, без заміни імені та по батькові ініціалами.
  • Дата народження і ПІБ мають співпадати з паспортними даними.
  • Колишнє прізвище (як правило, у жінок) має бути закреслено однією рискою і поряд записане нове.
  • На внутрішньому боці обкладинки обов’язково має бути інформація про документ, на підставі якого виправлено запис, його реквізити, номер і дата видачі. Ця інформація має бути завірена підписом особи, яку уповноважує установа, та печаткою.

Крок 2.     Перевірити наявність підписів та печаток на 1-й сторінці трудової книжки:

  • Підпис власника трудової книжки.
  • Підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок на підприємстві.
  • Наявність печатки підприємства (або відділу кадрів), на якому заповнювалася трудова книжка.

Крок 3.     Перевірити усі записи в розділі  «Відомості про роботу»:

  • У записах про прийняття на роботу та звільнення з роботи повинні зазначатися:

           – дата початку роботи,

           – повне найменування підприємства, організації чи установи,

           – назва посади чи професії,

           – номери і дати наказів про прийняття/звільнення.

  • Якщо за час роботи назва підприємства змінювалася, то окремим рядком має бути зроблено запис про перейменування із зазначенням розпорядчого акту, його дати та номеру.
  • Записи про звільнення чи переведення мають бути здійснені у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю закону.
  • Записи про звільнення мають бути засвідчені печаткою.

Для оцифрування відомостей про трудову діяльність необхідно через вебпортал Пенсійного фонду https://portal.pfu.gov.ua/ подати сканкопії наступних документів:

– Трудова книжка;

– Документи про набуття  освіти;

– Військовий  квиток;

– Свідоцтво про народження дитини для жінок;

– Трудові договори;

– Довідки  про періоди роботи за відсутності трудової книжки.

11.Можливість відтермінування перевірок ДСНС

Понад 200 тисяч підприємств мають змогу відтермінувати планові перевірки Державної служби з надзвичайних ситуацій на строк від шести до десяти років шляхом ініціювання аудиту і подальшого страхування згідно з новим законодавством.

Про це розповів під час брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ директор Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС Олександр Чекригін.

«На сьогоднішній день у нас приблизно 205 тисяч суб’єктів господарювання середнього і незначного ступеня ризику, а у кожного суб’єкта господарювання є по одному-два об’єкти. І виходить, що 330 тисяч об’єктів підприємців можуть піти шляхом страхування, проведення аудиту, і тоді на ці об’єкти не будуть проходити працівники ДСНС з плановими перевірками», – сказав він.

Як розповів Чекригін, у 2022 році набув чинності закон щодо дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності. Документ, зокрема, передбачає створення ринку приватних компаній з експертами у сфері пожежної безпеки, які можуть за зверненням підприємців провести аудит на предмет дотримання правил безпеки на підприємствах.

Надалі на підставі акту перевірки підприємці можуть застрахувати своє підприємство від можливих негативних випадків різного характеру. Договір страхування вноситься до спеціального реєстру і протягом шести – десяти років працівники ДСНС не здійснюють планових перевірок суб’єктів господарювання, які відносяться до незначного і середнього ступеня ризику.

При цьому Чекригін зауважив, що це не впливатиме на позапланові перевірки ДСНС, оскільки вони, згідно з законодавством, можуть проводитися у разі надзвичайної ситуації на підприємстві або за рішенням суду.

Нагадуємо, що у жовтні 2022 року набув чинності Закон від 06.10.2022 № 2655 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності”.

Серед іншого документ визначає, що у разі наявності у суб’єкта господарювання із середнім або незначним ступенями ризику чинного договору страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, у тому числі пожеж та аварій на території та об’єктах нерухомості, планова перевірка такого суб’єкта не здійснюється протягом дії такого договору, але не більше: шести років поспіль – щодо суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику; десяти років поспіль – щодо суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

Договір страхування відповідальності повинен передбачати страхування від таких ризиків: пожежа, вибух (у тому числі вибух побутового газу); виробнича аварія; витік води з системи пожежогасіння; руйнування будинків, споруд і конструкцій; ураження електричним струмом. Договір страхування відповідальності може передбачати також страхування від інших ризиків.