Хто підпадає під ТЦУ: критерії

За оцінками експертів, сучасний міжнародний бізнес більше ніж наполовину складається з операцій між структурними підрозділами транснаціональних корпорацій, які постійно шукають можливості зниження податкового навантаження. Саме це є причиною того, що, багатьом компаніям необхідні послуги  трансфертного ціноутворення (ТЦУ). На тлі змін у Податковому Кодексі України питання хто підпадає під трансфертне ціноутворення, та як воно взагалі відбувається, стали надзвичайно актуальними. Далі ми розкажемо про те, кому потрібно готувати документацію з трансфертного ціноутворення та які операції є контрольованими. 

Визначення поняття трансфертного ціноутворення

Враховуючи курс багатьох сучасних компаній на масштабування діяльності, питання що таке трансфертне ціноутворення цікавить дедалі більшу кількість підприємців. В загальному сенсі трансфертне ціноутворення це принцип ціноутворення між пов’язаними юридичними особами (компаніями, членами однієї групи), який також називають “принцип витягнутої руки”. Також ТЦУ застосовується при операціях з суб’єктами юрисдикцій з низькими податками та компаніями неплатниками податку на прибуток (ПнП) у країні їх реєстрації.

Таким чином, трансфертним ціноутворенням є діяльність, спрямована на встановлення справедливої вартості товарів та послуг або ж вартості інших об’єктів, визначених ПКУ як об’єкти контрольованих операцій. Надавати документацію з трансфертного ціноутворення потрібно при запиті податковою службою.

Важливо: за неподання або несвоєчасне подання звіту про трансфертне ціноутворення передбачені штрафні санкції.

Що таке контрольовані операції?

Контрольованими операціями є певні господарські операції, які проводяться з нерезидентами  та підпадають під контроль уповноваженими податковими органами. Саме ціни в таких операціях мають відповідати принципу “витягнутої руки”, а обґрунтування  є підставою для трансфертного ціноутворення. Мова йде про всі господарські операції, які можуть призвести до завищення витрат, або заниження доходів, а в підсумку до заниження прибутку та податку .

Чіткий перелік контрольованих операцій, за підсумками яких має здійснюватися трансфертне ціноутворення, визначено .2.1.4 статті 39 ПКУ, зокрема це:

  • Імпортно-експортні операції з сировиною або готовими товарами.
  • Надання або отримання конкретних послуг.
  • Операції, які передбачають купівлю-продаж нематеріальних активів, в т.ч. патентів, авторських прав на об’єкти інтелектуальної власності, тощо.
  • Передача об’єктів на умовах лізингу, різні види капіталовкладень, кредити тощо.
  • Купівля-продаж цінних паперів, корпоративних прав.
  • Операції між нерезидентом та резидентом України.
  • Делегування резидентом України нерезиденту функцій, активів, ризиків, яке в перспективі здатне призвести до зниження доходів (фінансового результату) цього резидента.

Операція є контрольованою, якщо вона відповідає одночасно двом критеріям:

  • Загальний дохід платника ПнП за звітний період (рік) перевищує 150 млн. грн.
  • Розмір операції платника ПнП з кожним окремим контрагентом за звітний період (рік) перевищує 10 млн. грн.

Компанії, які мають меншу виручку та розмір операцій, звільняються від необхідності готувати документацію з трансфертного ціноутворення.

Але навіть якщо операції, які проводить ваша компанія, не є контрольованими, це ще не означає, що ви можете уникнути необхідності складання документації з ТЦУ.

Кому потрібно подавати звіт про контрольовані операції?

Для того, щоб впевнитися в тому, що ви підпадаєте під ТЦУ, потрібно однозначно  визначити чи є угода між вами та вашим контрагентом контрольованою чи ні. ПКУ встановлює певні критерії, які дозволяють це визначити, а саме:

  • Перший критерій. Головна умова, яка визначає необхідність підготовки документації про трансфертне ціноутворення, це здійснення комерційної діяльності між пов’язаними особами-нерезидентами.
  • Другий критерій. Проведення операцій з нерезидентами шляхом залучення комісіонерів або посередників також вимагає подання звіту про трансфертне ціноутворення. Для того, щоб операція вважалася контрольованою, контрагент має знаходитися на території країни з низькою ставкою ПнП.
  • Третій критерій. Контрагент-нерезидент повинен мати організаційно-правову форму, яка дозволяє звільнити його від обов’язку сплачувати ПнП. Така ситуація зобов’язує подавати документи з ТЦУ до уповноважених органів.
  • Четвертий критерій. Ще однією з підстав для трансфертного ціноутворення є здійснення операцій між постійним представництвом нерезидента компанії та материнським підприємством.

Варто зазначити, що обов’язок подавати документацію з трансфертного ціноутворення виникає за наявності хоча б одного з цих критеріїв. Для цього не потрібно дотримуватися одразу всіх трьох факторів. Таким чином, не важко зрозуміти, чи підпадаєте ви під ТЦУ чи ні.

Якщо сумові критерії операції з нерезидентами не виконуються, а контрагент є з переліків Кабміну – тоді законодавство зобов’язує збільшити дохід на 30% або підготувати документацію з ТЦУ без подачі звіту.

Підсумки

Якщо необхідність подачі документації з трансфертного ціноутворення для вашої компанії обумовлена правовими підставами, цілком логічно звернутися по допомогу до експертів у цій галузі. Адже питання трансфертного ціноутворення досі залишається неоднозначним, і лише професіонали здатні допомогти з підготовкою необхідних документів.