1. Затверджено єдину звітність з ЕСВ, ПДФО і військового збору

Наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773 (зареєстровано в Мін’юсті 28.12.2020 р. за № 1304/35587) у новій редакції викладено податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, яким передбачено подання звіту з ЄСВ звітності у складі звітності з ПДФО . Наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року. Нову звітність слід буде подавати щокварталу з розбивкою по місяцям.

Вперше подавати новий податковий розрахунок за ф. №1 ДФ потрібно за І квартал 2021 року. 

Оновлена форма отримала назву “Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску”.

Розрахунок складається із:

  • основної частини (Розділ I Розрахунку “Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу”, Розділ II Розрахунку “Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби);
  • додатку 1 “Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам”;
  • додатку 2 Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю;
  • додатку 3 “Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу”:
  • додатку 4 “Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору”;
  • додатку 5 “Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби”;
  • додаток 6 “Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства”.

Також наказом затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

  1. Нові форми акцизних накладних і розрахунків коригування

Мінфін Наказом від 27.11.2020 р. №729 (зареєстрований в Мін’юсті 14.12.2020 р. за №1241/35524) затвердив нові форми:

  • заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;
  • акцизної накладної форми “П”;
  • акцизної накладної форми “С”;
  • розрахунку коригування акцизної накладної форми “П”;
  • розрахунку коригування акцизної накладної форми “С”;
  • заявки на поповнення (коригування) залишку пального;
  • заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.

Також наказом затверджено Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.

Цей наказ набере чинності 27 січня 2021 р., тобто за 30 днів з дня його офіційного опублікування, яке відбулося в “Офіційному віснику України” №101 від 28.12.2020 р.

  1. Мінфін видав нові Узагальнюючі податкові консультації

За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій при Міністерстві фінансів, Мінфін затвердив 19 січня 2021 року дві УПК.

Наказом №22 затверджено Консультацію щодо застосування окремих положень підпункту 14.1.159 пункту  14.1 статті  14 та пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України.

У чому суть?

Консультацію видано з метою усунення різнотлумачення при застосуванні положень вищезазначених пунктів Податкового кодексу України, які містять посилання на «фінансові установи та компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю», або «фінансові установи та компанії, що провадять виключно лізингову діяльність».

Що це дає?

Узагальнююча податкова консультація визначає, що застосування словосполучення «для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю», «для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність» та «до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю» слід розуміти  таким чином, що ці словосполучення містять посилання на дві окремі групи суб’єктів, які зазначено нижче:

  • фінансові установи;
  • компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю.

Іншим наказом №23 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо перебування у Реєстрі неприбуткових  установ та організацій комунальних  некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно.

У чому суть?

Цією консультацією надано роз’яснення щодо впливу порядку розрахунків між орендарем, орендодавцем (балансоутримувачем) та власником майна на дотримання комунальним некомерційним підприємством вимоги статті 133 Податкового кодексу України щодо перебування комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Що це дає?

Узагальнююча податкова консультація визначає, що у разі, коли відповідно до договору оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, в свою чергу, у складі свої доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства. При цьому мають дотримуватися інші вимоги підпунктів 133.4.1 та 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу щодо перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З текстами УПК можна ознайомитись за посиланням.

  1. Заповнення ФОПами звіту з ЄСВ за 2020 рік

ДПС України у підкатегорії 201.06 «ЗІР» надала роз’яснення, що платниками, звільненими від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску відповідно до вимог Законів “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 533-ІX та “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” № 1072-IX у Звіті з ЄСВ, за звітний 2020 рік графи 3 та 4 таблиці 1 заповнюються таким чином:

у графі 3 «Сума чистого доходу в податковій декларації/ Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» зазначається:

  • фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску,
  • фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць,
  • членами фермерського господарства – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;

У графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» проставляються прочерки в розрізі місяців звітного року, а саме:

  • у березні, квітні, травні – фізичними особами – підприємцями, в тому числі, тими, які обрали спрощену cистему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства,
  • у грудні – фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, та фізичними особами – підприємцями, на загальній системі оподаткування, на яких поширюється дія Закону України від 04.12.2020 р. № 1071-IX;
  • показники інших календарних місяців звітного року, протягом яких такі платники перебували на обліку як платники єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
  1. Строки та розміри сплати ЄСВ самозайнятими особами у 2021р.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі.

У 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі – з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн). А отже, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з ЄСВ:

– з січня по листопад – 1320 грн. (6000 х 22%);
– за грудень – 1430 грн. (6500 х 22%).

Податківці звертають увагу на терміни сплати ЄСВ самозайнятими особами у 2021 році:

– фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;
– фізичними особами – підприємцями, які обрали загальну систему оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Остаточний розрахунок за календарний рік до 10 лютого наступного року.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску для підприємців, який підлягає сплаті, становить:


* за І квартал 2021 року – 3960 грн. (термін сплати 19 квітня 2021 року);
* за ІІ квартал 2021 року – 3960 грн. (термін сплати 19 липня 2021 року);
* за ІІІ квартал 2021 року – 3960 грн. (термін сплати 19 жовтня 2021 року);
* за IV квартал 2021 року – 4070 грн. (термін сплати 19 січня 2022 року).

Також з 01.01.2021 розширено коло осіб, які звільняються від сплати ЄСВ за себе:

  • фізичні особи – підприємці (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства. Для них  скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

  • фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно.
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Крім того, звільнено від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ платників єдиного податку першої групи за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе.
Тобто єдиний внесок спрощенці першої групи не сплачують за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника першої групи.

  1. Ставки ПДФО у 2021 році

ГУ ДПС у Київській області повідомляє про ставки ПДФО, що діють у 2021 році, в залежності від видів доходів.

Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів:

-нарахованих  у формі заробітної плати та які нараховуються  за цивільно-правовими договорами.

-пасивні доходи: проценти, роялті, тощо.

-дивіденди, нараховані за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку.

– виграші та призи.

– іноземні доходи.

– продаж  фізичною особою – нерезидентом більше одного разу  на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, а також об’єктів, що перебувають у власності менше трьох років.

– продаж (обмін) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу.

– продаж  фізичною особою – нерезидентом більше одного разу  на рік легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, або продаж інших об’єктів рухомого майна.

– спадщина від спадкодавця-нерезидента, або яка успадковується спадкоємцем нерезидентом.

– оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування.

– оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Ставка податку становить 9% бази оподаткування щодо доходів:

Дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нараховані нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Ставка податку становить 5% бази оподаткування щодо доходів:

– дивідендів по акціях та корпоративних правах, нараховані резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

– продаж більше одного разу на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, та продаж об’єктів, що перебувають у власності менше трьох років.

– продаж (обмін) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

– успадкування спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення.

Ставка податку  становить 0% бази оподаткування щодо доходів:

– продаж один раз на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, що перебувають у власності понад три роки (для резидентів та нерезидентів).

– продаж один раз на рік легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (для резидентів та нерезидентів).

– успадкування членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення.

  1. Штрафні санкції для роботодавців за порушення законодавства про працю

Управління Держпраці у Полтавській області надає роз’яснення щодо штрафних санкцій для роботодавців у 2021 році.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року на рівні 6000 грн., а з 1 грудня 2021 – 6500 грн. Це, у свою чергу, призвело до збільшення розмірів штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу, згідно зі ст. 265 КЗпП України. Порядок накладення таких штрафів затверджено постановою Кабміну від 17.07.2013 р. №509.

Юридичні та фізичні особи – підприємці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 60000 грн., з 01.12.2021 – 65 000 грн.), до єдинників-роботодавців групи 1-3 застосовується попередження. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 180 000 грн, з 01.12.2021 – 195 000 грн.).

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 18 000 грн, з 01.12.2021 – 19 500 грн.);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 12 000 грн., з 01.12.2021 – 13 000 грн.);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 24 000 грн., з 01.12.2021 – 26 000 грн.), а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1-3 групи – попередження;

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 18 000 грн., з 01.12.2021 – 19 500 грн.);

– недопущення роботодавцем фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу в цьому випадку складе шістнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 96 000 грн., з 01.12.2021 – 104 000 грн.);

– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.01.2021 – 6 000 грн., з 01.12.2021 – 6 500 грн., за повторне порушення протягом року з 01.01.2021 – 12 000 грн., з 01.12.2021 – 13 000 грн.).

У разі сплати юрособою або ФОПом-роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.

У разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, передбачених абз. 4–6, 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються. Однак заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушень, передбачених іншими нормами, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.