1. Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення

 Міністерство фінансів інформує, що за результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій (УПК) при Міністерстві фінансів наказом Міністерства затверджено Консультацію щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.

Консультація надає роз’яснення на питання, які стосуються:

• сировинних товарів та товарів, що мають біржове котирування;
• критеріїв визнання операцій реструктуризації бізнесу контрольованими;
• специфіки подання Повідомлення про укладання контракту на здійснення операцій з сировинними товарами;
• застосування 30% коригувань фінансового результату у випадках:
• надання документів, що підтверджують сплату нерезидентом податку на прибуток;
• здійснення операцій через комісіонера – резидента;
• підтвердження платником податку відповідності цін принципу «витягнутої руки» згідно з процедурою, встановленою статтею 39 Кодексу;
• встановлення невідповідності цін принципу «витягнутої руки».

В частині особливостей застосування положень щодо сировинних товарів та товарів, що мають біржове котирування, роз’яснено, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1221, якою затверджено Перелік сировинних товарів, набула чинності з 1 січня 2021 року, норми Кодексу щодо контрольованих операцій з сировинними товарами застосовуються починаючи з 1 січня 2021 року.

Крім того, зазначено, що якщо платник податків у період з 1 січня 2020 року по 22 травня 2020 року (включно) використовував норми Кодексу стосовно операцій з товарами, які мають біржове котирування, такий підхід може застосовуватись і надалі в період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) при наявності належного обґрунтування використання методу порівняльної неконтрольованої ціни та біржових котирувань як джерела інформації у документації з трансфертного ціноутворення (ТЦУ).

Щодо критеріїв визнання операцій реструктуризації бізнесу контрольованими пояснюється, що підпункт, яким визначені господарські операції для цілей ТЦУ, не є вичерпним, а отже будь-які його уточнення, зокрема, щодо операцій реструктуризації бізнесу, не вважаються розширенням переліку операцій для цілей контролю трансфертного ціноутворення.

Щодо застосування 30% коригувань фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу надано роз’яснення стосовно:

• документу, що свідчитиме про сплату податку нерезидентом, організаційно правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, у відповідній державі у періоді здійснення операції;
• коригування фінансового результату, що здійснюється комітентом-резидентом, оскільки право власності на товар (роботи, послуги) переходить безпосередньо від такого комітента до покупця – нерезидента, або від постачальника (продавця) – нерезидента до комітента;
• обсягу інформації, який вважається достатнім для належного обґрунтування відповідності ціни або показника рентабельності принципу «витягнутої руки»;
• коригування, що здійснюється на розмір різниці між фактичною вартістю придбання або продажу товарів (робіт та послуг) та вартістю, розрахованою виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», яке може бути як меншим за 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг придбаних (реалізованих) у відповідних операціях, так і більшим.

Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З текстом УПК можна ознайомитись за посиланням.

2. Інформаційний лист ДПС № 21

ДПС оприлюднила черговий інформаційний лист, присвячений нормам Закону України  від 2 березня 2021 року № 1293-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні», що набрав чинності 28 березня 2021 року.

Цей лист носить інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку.

У листі роз’яснюються наступні питання:

• хто має право на податкові преференції, передбачені законом;
• особливості оподаткування податком на прибуток підприємств;
• визначення розміру плати за землю;
• звільнення від податку на додану вартість.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.

• Штрафи за порушення валютного законодавства – постанова КМУ

26 травня на черговому засіданні Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 524, якою затверджено Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства.

Порядок визначає механізм застосування ДПС та її територіальними органами (податковими органами) заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів) та встановлює розмір штрафних санкцій.

У відповідності до Порядку встановлено штрафні санкції у розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, а при повторному порушенні вимог валютного законодавства протягом року, розмір штрафної санкції збільшується до 50 %, а саме за:

• проведення розрахунків на території України;
• проведення розрахунків за валютними операціями;
• торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей;
• здійснення окремих операцій в іноземній валюті;
• здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.

Податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства заходи впливу у вигляді штрафних санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

4. Затверджено Порядок обліку податків, зборів і ЄСВ на єдиному рахунку

Мінфін затвердив Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок. Відповідний наказ від 23.03.2021 р. № 166 зареєстрований в Мін’юсті від 20.05.2021 р. за №667/36289.

Порядок визначає процедуру ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону про ЄСВ, та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів.

Облік руху коштів на єдиному рахунку здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС.

Порядок визначає норми щодо:

• ведення єдиної картки платників за платниками, включеними до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
• отримання, опрацювання та відображення в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС інформації Казначейства про рух коштів на єдиному рахунку;
• формування повідомлень платникам про наявні помилки в реквізитах поля «Призначення платежу» розрахункового  документу;
• відображення в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС інформації, отриманої від платників через Електронний кабінет про уточнення реквізитів поля «Призначення платежу» розрахункового документу, за яким сплачено кошти на єдиний рахунок, та визначення напряму використання коштів на єдиному рахунку;
• повернення коштів з єдиного рахунка платникам, яких не можна ідентифікувати та/або які не включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
• генерування онлайн-інформації про зарахування коштів на єдиний рахунок та офлайн-інформації про помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання (зобов’язання з єдиного внеску) і пені, що надійшли на єдиний рахунок, за якими платник через Електронний кабінет уточнив належність платежу відповідному одержувачу та/або визначив напрям використання таких коштів;
• формування контрольних ренкінгів платників за показниками (упорядкована інформація), які підлягають сплаті на бюджетні/небюджетні рахунки;
• генерування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, на підставі якого Казначейством перераховуються кошти з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

Наказ набере чинності в день опублікування. Станом на 31.05 офіційно не опублікований.

• Фінансова звітність компаній тепер у відкритому доступі

Мінціфри повідомляє, що ДПС виконала вимоги оновленої редакції Постанови № 835 про відкриті дані та оприлюднила фінансову звітність компаній, що включає дані стосовно фінансового стану та діяльності компанії. Така інформація відображає відомості про доходи, збитки, активи, а також кошти, що знаходяться на балансі.

На Порталі відкритих даних та вебпорталі ДПС оприлюднено усі 5 нових наборів даних:

– Фінансова звітність (звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подані як додаток до звітної (звітної нової) податкової звітності за річний податковий (звітний) період відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України
https://data.gov.ua/dataset/24069422-5825-41f6-81f7-89567e5e2ac9;
https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210524075558;

– Реєстр отримувачів бюджетної дотації
https://data.gov.ua/dataset/9755f3b0-1db0-4edf-b76c-456a62a727f9;
https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210521140229;

– Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу

https://data.gov.ua/dataset/6d7a0f6b-3ff5-4f6f-be0f-437e66081719;https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210521082325;

– Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий

https://data.gov.ua/dataset/cd56bd06-7209-4f55-9e0d-600ab5d2b1fa;https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210521170449;

– Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

https://data.gov.ua/dataset/8e7a4472-a010-4656-bfe9-60959ba5209d;https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20210222164442.

 Окрім того, оприлюднено новий набір даних «Довідник підприємств, установ, організацій та територіальних органів розпорядника інформації та організацій, що належать до сфери його управління, у тому числі їх ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, офіційних веб-сайтів, адрес електронної пошти, номерів телефонів, місцезнаходження», який закріплений за усіма розпорядниками інформації.

У зазначеному довіднику міститься інформація у машиночитаному форматі, зокрема щодо керівників територіальних органів ДПС, місцезнаходження, адрес електронної пошти, субсайтів вебпорталу ДПС, графіку роботу тощо.

Передбачається, що відкрита фінансова звітність допоможе українському бізнесу:

• підвищити прозорість підписання угод з підрядниками;
• краще  оцінити розвиток своєї компанії відносно ключових конкурентів та зрозуміти свою долю ринку;
• зменшити ризик співпраці з компаніями одноденками.

6. Проєкт змін критеріїв ризиковості для формування плану-графіка податкових перевірок

ДПС України на офіційному вебпорталі оприлюднила проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків»

Цей документ змінить критерії ризиковості госпдіяльності платників податків.

Пропозиції, на основі яких оновлять перелік критеріїв ризику, ґрунтувались на досвіді та аналізі виявлених порушень при проведенні контрольно-перевірочних заходів фахівцями органів ДПС.

Зокрема, у зв’язку зі змінами форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ у частині скасування додатка 5 до декларації з переліку критеріїв відбору платників податків – юридичних осіб високого ступеня та критеріїв відбору платників податків – постійних представництв та представництв нерезидентів виключать критерій ризику “наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5% загальних обсягів податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн” за відсутності джерела інформації для розрахунку ризику.

Водночас для точності відбору до контролю найбільш ризикових суб’єктів господарювання змінять редакцію критерію ризику середнього ступеня платників податків – юридичних осіб “наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ податкових зобов’язань або податкового кредиту та обсягами податкових зобов’язань або податкового кредиту за ЄРПН на 5 та більше відсотків” на таку: “наявність розбіжностей у платника податків між даними податкової декларації з ПДВ та ЄРПН у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн”.

Крім того за результатами моніторингу існуючих критеріїв ризику вирішено перенести критерій ризику “декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій” з високого ступеня до критеріїв ризику середнього ступеня. Також критерії ризику середнього ступеня доповнять новим критерієм “сплата податку на прибуток за відповідний рік у обсязі менше 1,5% від обсягу відшкодованого ПДВ у розмірі понад 10 млн грн впродовж календарного року”.

З переліку критеріїв ризику середнього ступеня для платників податків – юридичних осіб видалять критерій “наявність негативних рішень комісії ДПС у системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів”. Це пов’язано із тим, що зупинка податкової накладної/розрахунку коригування, а також факт відмови комісією контролюючого органу у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування на сьогодні не може вважатись ризиком.

Також критерії для відбору до плану-графіку платників податків – фізичних осіб доповнять такими:

1) високого ступеня ризику:

– наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операцій, встановлення підміни номенклатури товару в ланцюгах постачання, у тому числі із сумою ПДВ понад 100 тис. грн;

– обсяг придбання, без податку на ПДВ, відображений у податкових деклараціях з ПДВ, становить 75 або більше відсотків обсягу постачання, без ПДВ, відображеного у податкових деклараціях з ПДВ;

– включення до складу витрат в податковій декларації про майновий стан і доходи сум амортизаційних відрахувань при відсутності в інформаційних системах відомостей щодо наявності власних об’єктів оподаткування;

2) середнього ступеня ризику:

– декларування доходу понад 1 млн грн при відсутності зареєстрованого РРО та відомостей щодо відкритих розрахункових рахунків.

7. Нові зміни у порядку застосування РРО і ПРРО: проєкт наказу Мінфіну

На офіційному вебпорталі ДПС оприлюднено проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Проєкт наказу).

Проєкт наказу розроблено з метою приведення нормативно-правових актів Мінфіну у відповідність до Закону № 1017 та Закону № 1117, а також внесення необхідних технічних правок.

Відповідно до пояснювальної записки, пропонується:

– скасувати обов’язок суб’єкта господарювання, який проводить розрахункові операції через РРО, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; а також обов’язок забезпечувати використання режиму попереднього програмування в РРО найменування, ціни, кількості товарів (за винятком підакцизних);

– встановити термін проведення робіт ЦСО з введення РРО в експлуатацію;

– врегулювати можливість застосовувати в ПРРО, у тому числі, удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки для засвідчення особою, яка проводить розрахункову операцію, розрахункових документів та передачі інформації від ПРРО до фіскального сервера ДПС;

– заборонити використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним;

– надати можливість вести облік операцій з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ через ПРРО;

– виключити необхідність подавати на реєстрацію до фіскального сервера повідомлення про відкриття зміни ПРРО за формою № 3-ПРРО. Форму № 3-ПРРО скасують;

– урегульовати порядок формування та видачі фіскальних номерів фіскальним сервером ДПС, отримання ПРРО таких фіскальних номерів;

– передбачати, що у заяві зазначатимуть локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він буде унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці. Локальний номер ПРРО зберігатиметься за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

8. Працюючим ФОПам необхідно самостійно контролювати сплату ЄСВ роботодавцями

ГУ ДПС у Рівненській області нагадує,  що ФОПи, які є одночасно найманими працівниками, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, оскільки страховий платіж за них уже здійснює роботодавець. Така норма поширюється на усіх підприємців, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони перебувають. Однак, це не стосується сумісників.

Слід також пам’ятати – ЄСВ, сплачений роботодавцем, не повинен бути меншим за законодавчо встановлений мінімальний рівень страхового внеску, тобто не менше 1320 гривень, та не більшим за максимальний – 90 тисяч гривень.

Також підприємцям-найманим особам слід переконатися, що роботодавець не лише нараховує за них ЄСВ, а й сплачує його та не боргує перед Пенсійним фондом. Адже у випадку несплати роботодавцем єдиного внеску, зобов’язання зі сплати лягатимуть на підприємця, як і штрафні санкції у випадку недоїмки. Перевірити нарахування та сплату роботодавцем єдиного внеску з отриманої заробітної плати найманий працівник може в Пенсійному фонді, звернувшись особисто чи через офіційний портал Електронних послуг Пенсійного фонду, та безкоштовно отримати Довідку про застраховану особу (форма ОK- 5 чи OK-7). Такий контроль варто здійснювати щомісяця.

Варто зазначити, що податкова служба має доступ до персоніфікованих відомостей застрахованих осіб про заробітну плату, на яку нараховано та з якої сплачено страхові внески. Тобто, фізичні особи-підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні додатково повідомляти контролюючі органи про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.

Водночас, підприємець, за якого роботодавець сплачує ЄСВ, може при бажанні й надалі сплачувати за себе страхові внески, та у такий спосіб збільшити свої внески до Пенсійного фонду, від загальної суми яких, згодом йому й розраховуватимуть пенсійні виплати. Такі внески, знову ж таки, не можуть бути меншими за мінімально встановлений розмір та більшими за максимальний рубіж.

9. Законопроект щодо зниження ставки ПДВ до 14%  на соціально значущі продукти

На сайті ВРУ опубліковано Законопроект № 5425-2, яким пропонується встановити ставку ПДВ у 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість, за переліком, затвердженим КМУ (шляхом доповнення п. 193.1 ПКУ новим підпунктом «ґ»).

Наразі такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів  № 341 від 22.04.2020 року «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» та містить наступні харчові продукти:

• крупа гречана;
• цукор-пісок;
• борошно пшеничне вищого сорту;
• макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту);
• молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);
• хліб житньо-пшеничний;
• яйця курячі категорії С1;
• птиця (тушка куряча);
• вода мінеральна негазована;
• масло вершкове жирністю 72,5 відсотка.

Набрання чинності нового закону заплановано з дня, наступного за днем його опублікування. Разом з цим, враховуючи специфіку справляння ПДВ, датою початку застосування цього закону пропонується визначити перше число місяця, наступного за днем його опублікування.

Також, шляхом доповнення підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ новим п. 54-2 пропонується встановити перехідний період для впровадження зниженої ставки ПДВ на таку продукцію (товари).

Перехідний період означає, що ставка ПДВ у 20% (тобто та, що діяла до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 %) застосовується у разі:

• постачання на митній території України зазначеної продукції (товарів), яке відбувається після перерахування платником податку попередньої оплати (авансу), що була отримана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ 14%;
• коригування податкових зобов’язань при поверненні попередньої оплати (авансу) або повернення продукції (товарів), що були отримані до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ 14%;
• коригування податкових зобов’язань при зміні договірної (контрактної) вартості зазначеної продукції (товарів), поставка якої відбулася до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ 14%.

При цьому, у разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України зазначеної продукції (товарів), яка була придбана до першого числа звітного (податкового) періоду початку застосування ставки 14% , за таким платником податку зберігається ПК з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні та/або постачанні такої продукції (товарів) – тобто за ставкою 20%.

10.  Вирішення індивідуальних трудових спорів по-новому: законопроєкт від Уряду

24 травня 2021 року проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів» було зареєстровано у Верховній Раді під № 5555.  Проєкт пропонує внесення ряду змін до глави XV Індивідуальні трудові спори Кодексу Законів про працю.

Законопроектом пропонується норма, відповідно до якої, з метою врегулювання трудового спору за згодою між його сторонами може бути проведена у визначеному законом порядку медіація, при збереженні існуючих варіантів вирішення індивідуальних трудових спорів, а саме за участі комісії по трудових спорах та вирішення трудового спору у судовому порядку.

Також законопроектом серед іншого пропонується:

• визначити на законодавчому рівні предмет та сторони індивідуального трудового спору;
• обмежити строк звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення. На сьогодні цей строк не обмежений, що створює передумови для зловживання своїм правом недобросовісним позивачам;
• встановити більш короткий строк, а саме три місяці, для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству. На сьогодні цей строк становить один рік.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування