1. Законопроект щодо змін у ПКУ

Законопроект № 5600, розроблений Мінфіном, пропонує внести зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України.

Основною метою цих змін є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом протидії схемам з ухилення від оподаткування, створення прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни.

Ключові нововведення у презентації.

  1. Оновлення інформації про бенефіціарів

Мінфін видав наказ від 19 березня 2021 року № 163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності», зареєстрований Мін’юстом 08 червня 2021 року за № 768/36390.

Структура власності є офіційним документом, який з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи має в обов’язковому порядку надаватись державному реєстратору. 

Структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням, на якому відображаються всі особи, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами. У структурі власності потрібно зазначити розмір участі кожного з власників, а також вказати осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Крім того, необхідно зазначати опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи. 

Зазначене Положення розроблено відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» і Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та відображає форму і зміст структури власності.

У разі якщо відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чітко не відслідковуються за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, до схематичного зображення необхідно також додати офіційні документи, що підтверджують можливість здійснювати такий вирішальний вплив.

Зразки складання схематичного зображення структури власності оприлюднено на офіційному вебсайті Мінфіну. Наказ набирає чинності через місяць із дня його офіційного опублікування.

Нагадаємо, що 28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який є невід’ємною частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF (міжнародної організації по боротьбі із відмиванням коштів) та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму.

Наказ № 163 опублікований в газеті «Урядовий кур’єр» № 111 від 11.06.2021 р., тому він почне діяти з 11.07.2021 р.

3 Моніторинг контрольованих операцій по-новому

Із 11 червня 2021 року почали діяти зміни, затверджені Наказом Мінфіну від 17.03.2021 р. № 158 «Про внесення змін до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення

Податковий контроль за відповідністю умов контрольованих операцій (далі – КО) принципу “витягнутої руки” здійснюють шляхом моніторингу КО, опитування з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) та перевірок з питань дотримання платником податків принципу “витягнутої руки”. При цьому моніторинг умов КО проводять шляхом аналізу звітів про КО, документації з ТЦУ, глобальної документації з ТЦУ (майстер-файла) та звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, будь-яких інших інформаційних джерел, та шляхом отримання податкової інформації. Цього вимагає п. 39.5.1 ПКУ.

У новій редакції Порядку проведення моніторингу КО вказуються цілі такого моніторингу:

– встановити відповідність умов КО принципу “витягнутої руки”;

– виявити потенційні ризики ТЦУ;

– виявити ризики відсутності розумної економічної причини (ділової мети);

– провести аналіз ризиків заниження платником податків податкових зобов’язань;

– забезпечити контроль за своєчасністю та повнотою подання звітів про контрольовані операції, документації з ТЦУ, глобальної документації з ТЦУ, звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній, повідомлень про участь у міжнародній групі компаній, додаткової інформації та/або обґрунтування, наданих платником податків на запит ДПС.

Також, аби встановити відповідність умов контрольованих операцій принципу “витягнутої руки” посадові особи контролюючого органу під час аналізу звітів, документації, майстер-файлу мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.

Тому Наказом № 158 також оновлено порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань ТЦУ.

Рішення про проведення опитування приймають:

– під час аналізу звітів про КО, документації з ТЦУ, глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу), додаткової інформації та/або обґрунтувань поданих платником податків керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу;

– під час перевірки КО посадовою особою, яка проводить перевірку платника податків. У разі необхідності опитування платників податків, які є сторонами КО, яку перевіряють, рішення про опитування такого платника приймає керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу, який проводить перевірку.

  1. Проект постанови щодо зняття мораторію на окремі види перевірок

Державна податкова служба України повідомляє про оприлюднення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 3 лютого 2021 року № 89  «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – проєкт постанови).

Проєкт постанови розроблено з метою забезпечення дієвого контролю органами ДПС за суб’єктами господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність в ризикових сферах, або таких, що мають ризик несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та щодо проведення перевірок яких Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Проєктом постанови Кабінету Міністрів України скорочується строк дії обмежень, встановлених пунктом 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок:

– тимчасово зупинених документальних перевірок платників податків – фізичних осіб (крім перевірок платників податків – фізичних осіб з обсягом одержаного доходу за попередній звітний рік у сумі, що не перевищує 20 млн грн) та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

– документальних перевірок платників податків – фізичних осіб (крім перевірок платників податків – фізичних осіб з обсягом одержаного доходу за попередній звітний рік у сумі, що не перевищує 20 млн грн), право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

– документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Кодексу;

– документальних позапланових перевірок (за наявності підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) суб’єктів господарювання, які здійснюють виплати доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України в частині правомірності застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку, передбачених відповідним міжнародним договором України на час такої виплати, у разі отримання відповідей від іноземних компетентних органів;

– документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, які одержують доходи, не пов’язані зі здійсненням підприємницької чи незалежної професійної діяльності, у сумі понад 20 млн грн за рік та мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

– фактичних перевірок (за наявності підстав, визначених пунктом 80.2 статті 80 Кодексу) платників податків, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Із проєктом постанови можна ознайомитися на офіційному порталі Державної податкової служби України (tax.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Регуляторна політика».

Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються упродовж одного місяця з дати його оприлюднення на офіційному порталі Державної податкової служби України.

  1. Запровадження електронних трудових книжок

У Мінсоцполітики нагадують, що з 10 червня 2021 року запроваджено електронні трудові книжки, зокрема набуває чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”.

Починаючи з 2004 року призначення пенсійних виплат здійснюється за даними обліку трудової діяльності працівника у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Законом встановлено, що відсутні відомості про трудову діяльність, які є в паперових трудових книжках та відсутні в електронному вигляді, будуть вноситись до Держреєстру протягом 5 років. Тобто, протягом цього періоду враховується як паперова трудова книжка, так і електронна форма. Якщо у людини є трудовий стаж до 2004 року, внести цю інформацію в електронний реєстр можна самостійно або за допомогою роботодавця.

Наразі паперові трудові книжки використовуються для обчислення спеціального стажу, для підтвердження стажу у відповідній сфері тощо. За допомогою електронної трудової книжки необхідну інформацію можна отримати на порталі Пенсійного фонду України.

Запровадження електронних трудових книжок допоможе усунути можливість втрати трудової книжки, пошкодження, помилки та внесення недостовірних відомостей до цього документа, а також спрощує доступ до інформації про трудовий або страховий стаж.

Переглянути наявну про себе інформацію можна на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua). Доступ роботодавців до електронних даних буде здійснюватись у випадках, передбачених законодавством.

  1. Запровадження електронних лікарняних – роз’яснення від МОЗ

Міністерство охорони здоров’я нагадує, що із 04 червня 2021 року в Україні запроваджена цільова модель формування та видачі «е-лікарняних». 

Запровадження електронних лікарняних – важливий етап депаперизації не лише у сфері охорони здоров’я, але й у побудові системи ефективного електронного документообігу, що дозволить суттєво економити бюджетні кошти шляхом мінімізації корупційних ризиків видачі необґрунтованих лікарняних та спрощення процесу отримання страхових виплат.

Цільова модель формування та видачі «е-лікарняних» передбачає формування електронних листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі медичних висновків про тимчасову непрацездатність, внесених лікуючим лікарем до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.

Пацієнтам більше не доведеться нести на роботу паперовий листок непрацездатності, щоб зафіксувати факт тимчасової непрацездатності, а роботодавці бачитимуть необхідну інформацію про е-лікарняні в особистому електронному кабінеті страхувальника (роботодавця) на вебпорталі Електронних послуг Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua).

Запровадження цільової моделі автоматизує процес засвідчення тимчасової непрацездатності особи та зробить його більш прозорим та зручним для пацієнтів, роботодавців та соцпрацівників.

Що таке е-лікарняний

Визначення «листок непрацездатності» та «медичний висновок про тимчасову непрацездатність», порядок функціонування Електронного реєстру листків непрацездатності, а також порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність визначено в Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 323), наказі Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки».

Медичні висновки про тимчасову непрацездатність зобов’язані формувати заклади охорони здоров’я та фізичні особи-підприємці, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та здійснюють експертизу з тимчасової втрати працездатності.

Формування медичних висновків в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я здійснюють лікуючі лікарі суб’єктів таких закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та здійснюють експертизу з тимчасової втрати працездатності

Не мають право на формування медичних висновків в Реєстрі медичних висновків про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров’я: лікарі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій переливання крові, закладів судово-медичної експертизи, бальнеологічних лікарень, грязелікарень, косметологічних і курортних поліклінік; лікуючі лікарі суб’єктів господарювання всіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань.

МОЗ також надає роз’яснення для медичних закладів з наступних питань:

  • як медичному закладу розпочати формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність;
  • як заповнювати медичний висновок про тимчасову непрацездатність.

Де шукати інформацію про електронний листок непрацездатності

Щоб зареєструвати факт тимчасової непрацездатності особи з електронної системи охорони здоров’я шляхом автоматизованого обміну відомостями між інформаційними ресурсами НСЗУ та Пенсійного фонду України будуть передаватися дані про сформовані медичні висновки про тимчасову непрацездатність, на підставі яких в Електронному реєстрі листків непрацездатності формуватимуться листки непрацездатності.

Далі інформацію про сформований листок непрацездатності громадянин зможе перевірити в особистому кабінеті з використанням вебпорталу Електронних послуг ПФУ (у пункті меню «Мої листки непрацездатності») з таким переліком атрибутів:

– номер;

– дата відкриття;

– дата закриття;

– причина непрацездатності.

Страхувальник з використанням вебпорталу Електронних послуг ПФУ первинно отримає можливість визначення параметрів пошуку переліку листків непрацездатності та за результатами пошуку отримає інформація по листках непрацездатності застрахованої особи, які працюють у страхувальника за трудовою книжкою (пункт меню особистого кабінету страхувальника «Листки непрацездатності»), з таким переліком атрибутів:

– номер;

– дата відкриття;

– дата закриття;

– РНОКПП ЗО;

– ПІБ ЗО.

Страхувальнику також надається можливість перегляду, формування та друку заяв-розрахунків по листках непрацездатності (пункт меню особистого кабінету страхувальника «Заяви-розрахунки»).

Із кінця червня 2021 року пацієнт також отримає можливість перевірки медичного висновку про тимчасову непрацездатність з використанням Порталу Дія. Інформація про медичний висновок особи, що надається за запитом через Портал Дія, міститиме такі дані:

1) номер запису в Реєстрі;

2) тип медичного висновку;

3) категорію медичного висновку;

5) дату та час формування медичного висновку;

6) відомості про назву суб’єкта господарювання з Реєстру суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я в електронній системі охорони здоров’я, посилання на запис про який зазначене в медичному висновку;

7) період дії медичного висновку (дата початку періоду дії, дата завершення періоду дії).

 Детальніше про:

 1) наказ МОЗ від 01.06.2021 № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки»: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36350.html

2) підключення до електронної системи охорони здоров’я можна прочитати на сайті НСЗУ в розділі «Підключення МІС» (за посиланням: https://nszu.gov.ua/academy/academy-info/osnovni-kroki-2020/pidkluch-mic/pidkluch-mic-2)

3) вибір медичної інформаційної системи на сайті МОЗ у статті «Як медичному закладу підійти до вибору медичної інформаційної системи» ( https://moz.gov.ua/article/news/jak-medichnomu-zakladu-pidijti-do-viboru-medichnoi-informacijnoi-sistemi);

4) нормативно-правове регулювання е-лікарняних, зателефонувавши на «гарячу лінію» МОЗ, за номером: 0 800 505 201;

5) реєстрацію, користування та отримання відомостей про е-лікарняні через Електронний кабінет роботодавця вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України Ви можете, зателефонувавши на «гарячу лінію» Пенсійного фонду України за номером: 0 800 503 753;

6) процедуру оформлення заяв-розрахунків та страхових виплат на підставі е-лікарняних, а також відповіді на запитання щодо наявності у працівника одразу електронного та паперового видів документів, Ви можете дізнатися, зателефонувавши на “гарячу лінію” Фонду соціального страхування України за номером: 0 800 50 18 92.

 

  1. Оплата є-лікарняних: роз’яснення від ФСС

Фонд соціального страхування України на своїй сторінці у facebook нагадує, що в Україні розпочинається перехід закладів охорони здоров’я на створення електронних медичних висновків замість видачі паперових листків непрацездатності. Для застрахованих осіб програмні засоби автоматично формуватимуть на їх підставі е-лікарняний – такий електронний листок непрацездатності не потребує дублювання на бланку та наділений повним переліком функцій паперової версії.

Е-лікарняні є підставою для отримання від Фонду соціального страхування України

  • допомог по вагітності та пологах,
  • а також по тимчасовій втраті працездатності, зокрема в разі хвороб або травм, самоізоляції від COVID-19, на період догляду за хворими дітьми і родичами, лікування в санаторно-курортних закладах тощо.

Також за е-лікарняними роботодавці здійснюють оплату перших п’яти днів лікування хвороб або травм своїх співробітників.

На перехідний період до 01 вересня 2021 року створювати та вносити медичні висновки про тимчасову непрацездатність до Реєстру будуть окремі визначені заклади охорони здоров’я.

Обіг паперових листків непрацездатності та призначення за ними матеріального забезпечення від ФССУ на цей період продовжуються. Зверніть увагу, якщо пацієнту було відкрито лікарняний на бланку, то його продовження аж до закриття має здійснюватись виключно у паперовому виді навіть у разі переходу лікарні на електронний формат.

Отримання е-лікарняного не впливає на процедуру призначення, розрахунку та виплати матеріального забезпечення від ФССУ.

Як і в разі паперового лікарняного листка, розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності складе від 50% до 100% середнього доходу застрахованої особи залежно від тривалості стажу, а розмір допомоги по вагітності та пологах – 100% середнього доходу.

 Що змінюється для працівника?

Відтепер застрахованій особі, щодо страхового випадку якої сформовано е-лікарняний, не потрібно передавати його роботодавцю для отримання допомоги від Фонду соціального страхування України. Після оформлення лікуючим лікарем електронного медичного висновку (автоматично відбувається відкриття е-лікарняного), працівник має повідомити про це свого роботодавця будь-яким зручним обом способом, наприклад, телефоном. З цього моменту і пацієнт, і роботодавець матимуть інформацію щодо відкритого е-лікарняного в особистих кабінетах на сайті Пенсійного фонду. Після закриття е-лікарняного, він стає підставою для призначення матеріального забезпечення і оформлення роботодавцем заяви-розрахунку (в разі допомоги по вагітності та пологах – одразу після відкриття).

Дата отримання коштів від Фонду за е-лікарняними, як і за паперовими, залежить від дати подання роботодавцем заяви-розрахунку за відповідним лікарняним до ФССУ. Слідкувати за станом перерахування коштів на рахунки роботодавців працівники можуть онлайн в телеграм – каналі Фонду (#фінансування_страхувальників). У щоденній звітності в розрізі регіонів оновлюється інформації щодо профінансованої дати, в яку подано заяву-розрахунок.

 Що змінюється для роботодавця?

Зміни торкнуться оформлення роботодавцем заяви-розрахунку за е-лікарняними працівників. Оскільки е-лікарняні не мають серії та видаються за оновленими кодами причин тимчасової непрацездатності, заяви-розрахунки за ними подаються роботодавцями окремо від заяв-розрахунків, сформованих за паперовими лікарняними листками.

 Чи вносяться зміни до процедури призначення матеріального забезпечення?

Комісії із соціального страхування на підприємствах продовжують свою роботу та призначають матеріальне забезпечення як і раніше незалежно від виду лікарняного. Вони зберігають весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. №13.

 Детальне роз’яснення для застрахованих осіб щодо поетапного впровадження електронної форми листків непрацездатності дивиться тут.

  1. Законопроєкт щодо зобов’язання юросіб і ФОП надавати адресу електронної пошти

Комітет з правової політики зареєстрував доопрацьований законопроєкт №3860-д  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання електронних адрес.

Цей законопроєкт спрямований на запровадження адреси офіційної електронної пошти в ЄДР (надалі – адреса офіційної електронної пошти в ЄДРПОУ), яка разом з офіційною електронною адресою, що функціонуватиме в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, використовуватиметься в судах при здійсненні господарського, цивільного та адміністративного судочинства для направлення учасникам судового процесу копій рішень, ухвал, судових повісток та інших документів в електронній формі.

Документи, листи та/або повідомлення, надіслані на адресу офіційної електронної пошти в ЄДРПОУ, якщо такий порядок повідомлення передбачений законодавством, вважатимуться такими, що надіслані офіційно та не потребуватимуть додаткового документального підтвердження їх направлення.

Також вводиться можливість у разі відсутності в учасника справи офіційної електронної адреси чи адреси офіційної електронної пошти в ЄДРПОУ за письмовою заявою учасника процесу використовувати надану учасником адресу електронної пошти для направлення судом в електронному вигляді копій повісток, повідомлень, судових рішень та інших процесуальних документів.

Законопроєктом перебачено, що юридичні особи (у тому числі державні органи та органи місцевого самоврядування) та фізичні особи – підприємці  в обов’язковому порядку упродовж шести місяців з дня набрання чинності цим законом зобов’язані подати державному реєстратору відомості про свою адресу офіційної електронної пошти в ЄДРПОУ. 

У разі прийняття Закон набере чинності з наступного дня після його офіційного опублікування.

  1. У яких випадках ФОПу-працівнику не потрібно подавати Додаток 1 до об’єднаної звітності

ДПС України роз’яснює, що відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 р. №752) (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

У розд. 9 Додатка 1 в графі 2 в рядках у розрізі окремого календарного місяця звітного періоду відображаються суми нарахованого доходу застрахованих осіб та у графі 4 розраховуються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1.

Значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ Декларації.

Згідно з приміткою 8 до Декларації Додаток 1 не подається та не заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, за умови дотримання ними вимог, визначених ч. 4 та 6 ст. 4 Закону №2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.

При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються не заповненими.

  1.  Чи можна брати відпустку без збереження зарплати декілька разів на рік

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надало роз’яснення з питання можливості отримання відпустки без збереження заробітної плати декілька разів на рік.

За вимогами статті 25 Закону України «Про відпустки» (надалі – Закон) певній категорії працівників, визначених в даній нормі, за їх бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати на термін, який не перевищуватиме кількість передбачених законодавством календарних днів. Наприклад: пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно ( п. 6 ч.1 ст. 25 Закону). Якщо при написані заяви на відпустку працівником буде вказано термін надання такої відпустки – 15 календарних днів, то у даного працівника в подальшому, до закінчення календарного року, виникає право на отримання в черговий раз такої відпустки строком до 15 календарних днів.

Щодо надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін визначених ч.1 ст. 26 Закону, то така відпустка може надаватися працівникові за сімейними обставинами та з інших причин на термін обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом але не більше 15 календарних днів на рік.