1. «Нульове декларування» почнеться 1 вересня

16 липня Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету” № 1539-ІХ, ухвалений парламентом України 15 червня 2021 року.

Документ створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів.

Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема об’єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.

Із задекларованих активів громадянин повинен буде сплатити збір, зокрема 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном; 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства. Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.

Крім того, Глава держави підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1542-ІХ, ухвалений парламентом 15 червня.

Цей закон системно пов’язаний із попереднім (№ 1539-ІХ) і пропонує не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування, якщо такі діяння вчинені до 2021 року.

Також встановлюється, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо  ухилення від сплати податків і зборів (передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України).

Тексти підписаних законів оприлюднено та опубліковано в “Голосі України” № 134 від 20.07.2021 р. 

Таким чином Закон № 1539 і Закон № 1542 набирали чинності з 21 липня 2021 р.

  1. Подовження строків оновлення інформації про бенефіціарів

Нагадуємо, із 11.07.2021 року діє наказ Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності», зареєстрований Мін’юстом 08 червня 2021 року за № 768/36390. Згідно наказу юридичні особи зобов’язані подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності до 11 жовтня 2021 року. За порушення термінів подання інформації передбачені штрафні санкції від 17 000 до 51 000 грн, які накладаються на керівника юридичної особи або особу, вповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу).

Проте 20 липня у ВРУ був зареєстрований Законопроєкт №5807 “Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи”.

Відповідно до пояснювальної записки, метою проекту Закону є вдосконалення та спрощення положень чинного законодавства в частині необхідності зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи.

Законопроектом пропонується внести наступні зміни:

  • пункт 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», доповнити новим абзацом, яким передбачити, що у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи, інформація про її кінцевого бенефіціарного власника не зазначається;
  • пункт 16 частини четвертої статті 17 доповнити словами про те, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою  статті 17, фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи подає нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу лише у разі відсутності вказаного документа у матеріалах реєстраційної справи або у разі його зміни;
  • у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» збільшити строк виконання обов’язку юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності цим Законом, щодо повідомлення державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності з трьох місяців до одного року з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджена форма та зміст структури власності.

Тримісячний строк для повідомлення державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності розпочався з дня набрання чинності Наказу № 163, тобто 11 липня 2021 року. Тому граничним строком буде 11 липня 2022 року.

  1. Зміни до Порядку формування плану-графіка перевірок

На офіційному вебпорталі Державної податкової служби України у оприлюднено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (доопрацьований), затвердженого Наказом Мінфіну України від 02.06.2015 р. № 524 (далі – Наказ № 524).

Внесення змін до Наказу № 524 приведе у відповідність до вимог чинного законодавства процедуру формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків та на виконання Пріоритетів діяльності ДПС на 2021 рік, удосконалить критерії ризиковості від провадження господарської діяльності платників податків.

Згідно з пояснювальною запискою, проєктом наказу передбачено:

  • зміну назви територіального органу ДПС «Офіс великих платників податків ДПС» на назву «міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків» з метою належного функціонування міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків у частині формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
  • удосконалення критеріїв ризиковості від провадження господарської діяльності платників податків. Пропозиції щодо оновлення переліків критеріїв ризику ґрунтувалися на досвіді та аналізі виявлених порушень при проведенні контрольно-перевірочних заходів фахівцями органів ДПС. При цьому змінюються критерії ризиковості як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Очікується, що цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. А наразі зауваження та пропозиції до проєкту приймаються протягом місяця з дня його оприлюднення на адресу розробника (Державна податкова служба України): поштову – 04655, м. Київ, Львівська площа, 8, та електронну – nmetlashevska@tax.gov.ua.

4. Типові форми трудових договорів про надомну та дистанційну роботу

16.07.2021 року набрав чинності наказ Мінекономіки від 05.05.2021 р. № 913-21 (зареєстрований в Мін’юсті 06.07.2021 р. за №886/36508),  яким затверджено:

– Типову форму трудового договору про надомну роботу;

– Типову форму трудового договору про дистанційну роботу.

Порядок організації дистанційної або надомної роботи встановлений відповідно ст. 601 та ст. 602 КЗпП.

При укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботи обов’язково дотримуються письмової форми договору (пп. 61 ч. 1 ст. 24 КЗпП).

Типові форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу можна завантажити тут.

  1. Фізособи-спрощенці не можуть надавати фіндопомогу – позиція ДПС

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, оскільки такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абзацу першого п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання, зокрема, фізичним особам – підприємцям бути платниками єдиного податку у разі їх здійснення, наведено у п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ. (п. п. 6 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, оскільки такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

  1. Порядок подання до ПФУ відомостей про трудову діяльність

23.07.2021 року набрала чинності Постанова Правління ПФУ від 12.03.2021 р. № 11-1, яка визначає механізм подання відомостей про трудову діяльність працівника, ФОП, фізособи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі».

Згідно Порядку подання відомостей, відомості про трудову діяльність працівника може подати страхувальник за працівників або сам працівник.

Для цього треба скористатись вебпорталом електронних послуг ПФУ, куди надсилають документи в електронній формі з обов’язковим накладанням кваліфікованого електронного підпису страхувальника або працівника, які подають інформацію, одним із таких способів:

– у вигляді копій передбачених законодавством документів, виготовлених шляхом сканування;

– в оцифрованому вигляді – шляхом створення відповідного електронного запису в електронному кабінеті страхувальника або застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг ПФУ, до якого додають скановані копії документів, на підставі яких створюють запис.

Електронні копії сторінок трудової книжки та документів про стаж виготовляють шляхом їх сканування.

Вимоги до сканованих копій:

– кольоровий формат з оригіналів трудової книжки та документів про стаж;

– всі сторінки трудової книжки у хронологічному порядку та поля відповідних документів придатні для сприйняття їх змісту, зокрема дані про серію та номер бланків документів;

– рекомендована роздільна здатність при скануванні – 300 dpi, формат зображення має бути jpg або pdf;

– розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.

7. Законопроект щодо запровадження всеукраїнського кешбеку за безготівкові розрахунки

У ВРУ зареєстровано Законопроект № 5734-2 про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження всеукраїнського кешбеку за безготівкові розрахунки.

Згідно пояснювальної записки, завданням проєкту закону є створення передумов для збереження та потенційного збільшення обсягу безготівкових платежів з використанням платіжних карток.

Проєктом пропонується внести зміни до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, а також до Закону України “Про платіжні послуги”.

Зазначені зміни передбачають запровадження відповідного термінологічного апарату, встановлення граничного розміру ставки міжбанківської комісії інтерчейндж, впровадження механізму безумовного зменшення суми списання коштів, які підлягають сплаті за товари, роботи, послуги при безготівкових розрахунках, встановлення відповідальності за недотримання передбаченого законом граничного розміру ставки.

Зокрема, пропонується зобов’язати торговця заохочувати користувача до використання електронного платіжного засобу шляхом зменшення на 0,1% суми фактичного списання коштів з користувача на користь торговця за конкретною платіжною операцією з оплати товарів, робіт, послуг торговця за умови здійснення користувачем оплати з використанням платіжної картки. Зменшення списання забезпечується автоматично платіжними організаціями платіжних систем в порядку, встановленому Національним банком України, погодженому з ДПС.

Нагадаємо, що торговцем у цьому контексті буде суб’єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією, приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі).

Передбачається, що цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.