1.     Карантин подовжено до 1 жовтня

14 серпня набрала чинності Постанова КМУ від 11.08.2021 р. №855 з дня офіційного опублікування в “Урядовому кур’єрі” №157. Документом продовжено адаптивний карантин та режим надзвичайної ситуації в Україні до 1 жовтня 2021 року.

Постанова № 855 не вносить жодних змін щодо карантинних обмежень, які встановлені згідно до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. №1236. Наразі на території України встановлений «зелений» рівень епідеміологічної небезпеки.

В зв’язку з подовженням карантину до 01 жовтня цього року також продовжують діяти норми Закону № 591-ІХ щодо підтримки платників податків:

  • мораторій на окремі податкові перевірки, зокрема, і щодо ЄСВ;
  • податкові і ЄСВ штрафи та пеня не нараховуватимуться (є винятки);
  • штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН, РК і АН, строк реєстрації яких припадає на строк лії карантину, не повинні нараховуватися;
  • відкладається розгляд звернень до податківців;
  • виплачується допомога по частковому безробіттю;
  • роботодавці можуть подовжити простій, надавати оплачувані та неоплачувані відпустки працівникам (але лише за їхнім бажанням).

2.     Чергове оновлення форми декларації з прибутку

17.08.2021 р. набирає чинності Наказ Мінфіну від 04.06.2021 р. №317, яким внесені зміни у форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Декларація доповнена новим рядком 7.1, в якому можливо відобразити інформацію щодо постійного представництва/відокремленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні (повне найменування, код ЄДРПОУ/ідентифікатор об’єкта оподаткування, місцезнаходження та найменування контролюючого органу за місцем обліку).

У додаток ПН додана нова позиція для відображення нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу. Також у новій редакції викладена «Відмітка про відсутність статусу юридичної особи». Вона зазначається у разі, якщо нерезидент є утворенням без статусу юрособи відповідно до законодавства іноземної держави (території), на підставі контракту/договору, реєстраційних даних нерезидента тощо.

У додаток РІ внесено наступні зміни:

  • рядок 3.1.14 “Сума витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (підпункт 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ)” замінили на “Сума витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ)”;
  • підрозділ “Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX ПКУ” розділу 4 “Інші різниці” доповнили двома новими рядками:
  • на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.4.8 ПКУ);
  • на суму отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
  • на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 23 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 підрозділу 10 розділу XX Кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу).

В додатку АМ після рядка за кодом А17 додали новий рядок КП такого змісту: “Капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу III ПКУ)”.

Враховуючі вимоги п. 46.6 ПКУ, оновлена форма податкової звітності має застосовуватись для звітування за період, наступний за періодом її офіційного опублікування, а саме за IV квартал 2021 року, якщо податкова не надасть інших роз’яснень.

3.     ДПС уважно перевіряє обсяг доходів ФОПів

ДПС України звертає  увагу фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, що з 6 серпня 2020 року знято мораторій на проведення перевірок відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ з питань припинення підприємницької діяльності.

Під час перевірок встановлюються непоодинокі випадки, коли платники податків перевищують обсяги доходів, які дозволяють перебувати на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Як наслідок, за результатами документальних перевірок платників переводять на загальну систему оподаткування та виключають з реєстру платників єдиного податку.                           

За 1 півріччя 2021 року виявлено 28 таких випадків. Загалом за результатами зазначених перевірок донараховано понад 80 млн гривень.

Нагадуємо, що відповідно до ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Проте, оскільки більшість платників податків (спрощенців) не ведуть податковий облік, не зберігають первинні документи, тому у разі переведення платника єдиного податку на загальну систему оподаткування відсутня можливість зменшення оподаткованого доходу на суму документально підтверджених витрат, які пов’язані з отриманням доходу. Внаслідок цього за результатами перевірок донараховуються значні суми по податках та зборах.

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 ст. 44 ПКУ – для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або  податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Зважаючи на зазначене, Державна податкова служба України рекомендує фізичним особам – підприємцям, які застосовують спрощену систему оподаткування, забезпечувати зберігання первинних документів та вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або  податкових зобов’язань.

4.     Перезавантаження системи перевірок – законопроекти від Уряду

За повідомленням Мінекономіки, Уряд продовжує політику дерегуляції та пропонує повністю перезавантажити систему перевірок бізнесу. Відповідні законопроекти № 5837 та № 5838 вже зареєстровані у Верховній Раді України.

Документами передбачається ціла низка інновацій спрямованих на зменшення адміністративного навантаження на бізнес та стимулювання ділової активності підприємств.

Ключова ідея — перебудувати інспекційну систему з карально – репресивної (перевірка – санкція) на превентивну (попереджувально – консультативну) та переорієнтування всіх органів державного нагляду на ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок підприємців. Цей підхід передбачає: чим нижчий ступінь ризику діяльності суб’єкта, тим рідше його перевірятимуть та тим меншим буде строк проведення перевірки.

Ще одне нововведення – інститут добровільного аудиту компанії, що може стати альтернативою державному нагляду. Тобто підприємство зможе самостійно ініціювати аудит щодо себе. У разі виявлення порушень санкції не застосовуватимуться, а в разі позитивного висновку – частота планових перевірок зменшиться.

Також планується створити інститут страхування цивільної відповідальності діяльності підприємців. Спеціальним законом передбачено, що у разі укладення договору страхування цивільної відповідальності компанії із середнім та незначним ступенем ризику будуть перевірятися рідше.

Прийняття закону дозволить створити максимально прозору систему перевірок бізнесу та практично унеможливить будь-які зловживання.

Так, документ передбачає обмежений строк для здійснення позапланового заходу з метою перевірки виконання вимог припису: не раніше від останньої̈ дати для усунення порушення, зазначеного у приписі або в іншому розпорядчому документі, та не пізніше як через два місяці від цієї дати. А для підвищення об’єктивності та прозорості розгляду скарг підприємців будуть створені громадські Ради з питань державного нагляду при органах контролю.

Цифровізація та автоматизація обробки даних також сприятиме прозорості та законності усіх процесів, пов’язаних із проведенням заходів контролю.

Так, розширюється та вдосконалюється функціонал Інтегрованої автоматизованої системи. Зокрема, створюється можливість здійснювати заходи державного нагляду та обмін документами в електронній формі. До того ж взаємодія з органами контролю відбуватиметься через безкоштовний зручний е-кабінет: закріплюється можливість подання скарги та можливість відмовитися від комплексного планового заходу через е-систему.

5.     Непрямі методи податкового контролю – ініціатива Кабміну

Глава комітету ВР з питань фінансів, податків і митної політики Данило Гетманцев заявив, що Кабмін внесе до парламенту законопроєкт про непрямі методи податкового контролю.

“За результатами 2022 р. ми будемо знати про всі статки українських податкових резидентів, які знаходяться за кордоном. Я хочу, щоб усі почули, що Кабінет Міністрів готує внесення до Парламенту законопроекту про, так звані, непрямі методи податкового контролю. Це про те, коли податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, – вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити… Саме тому я рекомендую скористатись податковою амністією…”, – написав Д. Гетманцев.

Міністерство фінансів України на запит «Економічної правди» підтвердило, що готує законопроєкт, який запровадить механізм оподаткування тих доходів українців, джерела походження яких вони не зможуть пояснити.

У відомстві зазначили, що цей законопроєкт готують спільно з Державною податковою службою. Відповідно до нього Податковій нададуть повноваження здійснювати так звані «непрямі методи контролю» за доходами громадян.

 Як саме податкова стягуватиме податки з українців?

У Мінфіні пояснили, що у разі ухвалення законопроєкту Радою, Податкова отримає повноваження зіставляти реальний спосіб життя фізичних осіб із наявною інформацією щодо отриманих ними доходів та сплачених з цих доходів податків.

Наприклад, якщо особа офіційно отримує мінімальну зарплату, але у якийсь момент купить дороге авто, то Податкова буде перевіряти походження грошей на цю покупку. Якщо ж фізична особа не зможе пояснити, звідки взяла гроші, то її змусять заплатити податок з суми, яку вона витратила на купівлю.

 Які саме податки стягуватимуть і з кого?

Як пояснили у Мінфіні, від запровадження норм цього законопроєкту там очікують збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Ці податки сплачуватимуться за звичайною ставкою – 18% та 1,5% відповідно.

Тобто, у разі, якщо податкова перевірятиме дорогі покупки громадян і виявить якісь невідповідності, які громадянин не зможе пояснити, то доведеться заплатити майже 1/5 від ціни кожної такої покупки.

При чому, схоже, що у разі ухвалення законопроєкту, податкова перевірятиме всіх українців, незалежно від їхніх статків.

«Норми законопроекту будуть поширюватись на всіх фізичних осіб – платників податку», – пояснили у Мінфіні.

 Чому розробляють цей законопроєкт?

Необхідність розробити законопроєкт, яким посилюватиметься контроль за доходами громадян, прописана у законі про податкову амністію. Його Рада ухвалила у червні 2021 року. Сама амністія має стартувати вже 1 вересня 2021 року.

У прикінцевих положеннях до закону про амністію Рада дає доручення Кабінету міністрів протягом 9 місяців з дня набуття чинності закону розробити законопроєкти, якими посилюватиметься контроль за доходами громадян.

За очікуваннями депутатів, страх перед перевірками Податкової має стимулювати громадян активніше брати участь у податковій амністії та добровільно декларувати раніше незадекларовані статки.

Водночас співрозмовники ЕП у Верховній Раді не вірять, що парламент дійсно ухвалить цей законопроєкт.

«Це така собі “страшилка”, яка має стимулювати людей подавати одноразові декларації. Я не думаю, що у парламенті реально знайдуться голоси на ухвалення цього рішення. Я навіть не думаю, що голоси знайдуться просто, щоб включити цей законопроєкт до порядку денного», – зазначають депутати не під запис.

  •  

У ВР зареєстровано законопроект № 5760-1 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності суб’єктів господарювання за ухилення від реєстрації своїх відокремлених  підрозділів, який розроблений з метою врегулювання на законодавчому рівні питання встановлення відповідальності для суб’єктів господарювання за нереєстрацію, несвоєчасну державну реєстрацію своїх відокремлених підрозділів.

За пояснювальною запискою, на сьогодні юридичні особи, які провадять свою діяльність через фактично створені відокремлені підрозділи, здебільшого не здійснюють їх державну реєстрацію. Без такої реєстрації відокремлений підрозділ не може бути включений до ЄДР про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу.  На думку авторів законопроєкту, це порушує:

  • вимоги статті 13 Закону №755 щодо того, що відомості є підставою для взяття їх на облік в органах державної статистики, органах ПФУ, податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства;  
  • правила сплати  ПДФО, який утримується з доходів працівників таких відокремлених підрозділів, всупереч вимогам ПКУ, до місцевих бюджетів  за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів;
  • можливості захисту прав споживачів.

В законопроєкті № 5760-1 передбачена адміністративна відповідальність саме для керівника підприємства. Зокрема,  у ст. 166-11 КУпАП планується внести нову норму: за неподання або несвоєчасне подання юрособою державному реєстратору заяви про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи – штраф на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 300 до 500 нмдг (від 5100 до 8500 грн).