1.     Мінфін затвердив УПК щодо контрольованих операцій і нерезидентів

Мінфін повідомляє, що за результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій (УПК) при Міністерстві фінансів наказами Міністерства від 20 серпня 2021 року затверджено Консультації щодо:

  • питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів (Наказ № 480);
  • заповнення повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (Наказ № 479);
  • тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення (Наказ № 478).

У чому суть?

УПК, затверджена Наказом № 480 надає роз’яснення щодо застосування нових правил оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, в розрізі наступних аспектів застосування вимог Податкового Кодексу:

  • визначення об’єкта та бази оподаткування для податку на доходи нерезидента у контрольованих операціях, відповідно до абзаців 4 – 6 пп. 14.1.49 ПКУ;
  • розрахунок суми податку на доходи нерезидента з доходів, що прирівнюються Кодексом до дивідендів («конструктивних дивідендів»). Зокрема, в цій УПК пояснюються особливості застосовування формули розрахунку, наведеної в абзаці третьому пп. 141.4.2 ПКУ; наведені правила розрахунку податкових зобов’язань у випадках, коли відповідна конвенція про уникнення подвійного оподаткування визначає максимальну ставку податку, яка може бути утримана/ сплачена з доходу нерезидента – наведено шість прикладів розрахунку суми податку на доходи нерезидента у різних сценаріях виконання податкових зобов’язань;
  • порядок застосування конвенцій при виплаті дивідендів у контрольованій операції, пов’язаній з реалізацією товарів, робіт або послуг (надається покроковий алгоритм аналізу таких операцій);
  • порядок застосування конвенцій до процентів і роялті, що виплачуються у контрольованій операції та прирівнюються Кодексом до дивідендів (також у формі покрокового алгоритму);
  • особливості застосування до платежів, прирівняних до дивідендів, вимог п. 103.2 ПКУ щодо підтвердження наявності у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу та щодо аналізу головної мети операції;
  • розрахунок податкових зобов’язань щодо процентів та роялті, які були виплачені нерезиденту та з яких податок на доходи нерезидента було утримано раніше, ніж встановлено невідповідність умов операції принципу «витягнутої руки»;
  • вимоги до здійснення податкового контролю за оподаткуванням доходів, прирівняних до дивідендів.

Покрокові алгоритми проведення аналізу>>>

УПК, затверджена Наказом № 479 роз’яснює окремі питання, пов’язані із складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК).

Зокрема надано відповіді на такі питання:

  • За якими правилами визначати розмір сукупного консолідованого доходу МГК для цілей виконання вимог Кодексу щодо складання звітності з трансфертного ціноутворення відповідно до трирівневої моделі?
  • Як складати Повідомлення у випадку суттєвих зміни у МГК, до якої входить платник податків, якщо такі зміни відбуваються протягом звітного періоду?
  • Яким чином платнику податків підтверджувати достовірність інформації, зазначеної ним у Повідомленні?

В УПК, яка затверджена Наказом № 478 зазначено, що призупинення строків надання відповідей на запити ДПС на період дії карантину COVID-19 не розповсюджується на подання документації з трансфертного ціноутворення.

Роз’яснення перелічених питань усуне неоднозначне трактування відповідних норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З текстом цих УПК можна ознайомитись за посиланням.

2.     Законопроєкт щодо скасування обов’язкового застосування РРО

Народні депутати від партії “Слуга народу” подали до ВР Законопроєкт № 5866 щодо створення умов для розвитку ФОПів та підвищення прозорості їх діяльності.

Згідно пояснювальної записки до нього, передбачається:

– виключення всіх положень, пов’язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування РРО при продажу окремих товарів;

– відновлення права фізосіб-підприємців – платників єдиного податку 1-4 груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати РРО у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1-ї мінімальної заробітної плати (у 2021 році – 6000 гривень), а у випадку перевищення цього розміру – за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) до банків;

– встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи для 2 та 3 груп платників ЄП залежно від кількості осіб, які перебувають з платником ЄП у трудових відносинах (300 розмірів мінзарплати за одного найманого працівника);

– встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників 3 групи платників єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена), що унормує застосування спрощеної системи оподаткування виключно у сфері малого підприємництва;

– унормування обліку доходів фізособами – підприємцями – платниками єдиного податку 1 і 2 груп та 3 групи, які не є платниками ПДВ, – у разі здійснення розрахункових операцій у безготівковій формі облік доходів ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, при використанні готівкової форми розрахунків – облік доходів ведеться помісячно за типовою формою, а у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких дорівнює або перевищує розмір мінзарплати – облік доходів ведеться за типовою формою за підсумками робочого дня з відображенням кожної операції з продажу таких товарів (наданих послуг);

– надання права ДПС на підставі письмового запиту під час проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання  отримувати від банків інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів. 

Передбачається, що цей Закон набере чинності з 1 січня 2022 року.

3.     Вдосконалення питань мінімальної зарплати – законопроєкт від Уряду

Нагадаємо, що 18 серпня на засіданні КМУ було ухвалено законопроєкт щодо вдосконалення визначення розміру мінімальної заробітної плати та приведення його у відповідність до Конвенції МОП №131. Проєкт Закону зареєстровано у ВРУ за № 5857.

Законопроєктом передбачається врегулювання питання щодо складових заробітної плати, які не враховуються для визначення її мінімального розміру.

Зокрема, в ст. 3-1 Закону про оплату праці внесуть зміни до складових, які не враховуються до мінзарплати:

  • суми, на які підвищується оплата праці відповідно до ст. 100 КЗпП, – незалежно від способу встановлення такого підвищення (доплата, надбавка, підвищення окладу тощо);
  • доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника,
  • суми підвищення оплати праці за роботу в нічний час, роз’їзний характер робіт (це виключення діє й наразі);
  • оплата роботи в надурочний час (це виключення діє й наразі);
  • оплата за залучення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні;
  • премії до святкових і ювілейних дат (це виключення діє й наразі);
  • сума індексації заробітної плати;
  • сума компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

 Проєктом акту  врегулюються питання оплати праці на окремих видах робіт.

За новою редакцією ст. 100 КЗпП оплата праці працівників, зайнятих на роботах із шкідливими, особливо шкідливими та небезпечними умовами праці, здійснюється в підвищеному розмірі, який визначається з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, а також положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) і територіальної угод, колективного договору.

Визначення шкідливих, особливо шкідливих та небезпечних умов праці здійснюється за результатами атестації робочих місць за умовами праці, якщо інше не передбачено законодавством.

Окремо вводяться правила оплати праці за роботу з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження. Така оплата може здійснюватися у підвищеному розмірі відповідно до норм законодавства, положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) і територіальної угод, колективного договору.

Також оплата праці в особливих природних географічних і геологічних умовах, умовах підвищеного ризику для здоров’я, може здійснюватися у підвищеному розмірі відповідно до норм законодавства, положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) і територіальної угод, колективного договору.

У разі відсутності колективного договору, перебування поза сферою дії генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди», підвищена оплата праці працівників, зайнятих на роботах, зазначених у частині першій цієї статті  здійснюється організаційно-розпорядчим документом роботодавця. У такому разі розмір підвищення, визначеного частиною першою цієї статті, має бути не меншим, ніж встановлено генеральною угодою.

4.     ДПС посилює контроль за виплатами доходів нерезидентам

Державна податкова служба повідомляє про посилення контролю за міжнародними схемами мінімізації податків, у тому числі за рахунок взаємовідносин з пов’язаними особами нерезидентами.

Сьогодні виплата доходів нерезидентів з джерелом походження з України використовується як підґрунтя для виведення коштів: тільки за підсумками першого півріччя 2021 року спрямовано за кордон 137 млрд грн доходу, з яких нараховано до сплати 4 млрд грн податку.

ДПС вважає, що до 20 відс. виплат є ризиковими, тобто виплати здійснювались на користь нерезидентів, які не є бенефіціарними (фактичними) власниками отриманих доходів, на користь незареєстрованих постійних представництв нерезидентів на території України або за результатом аналізу діяльності суб’єкта господарювання вбачається зловживання положеннями конвенцій для отримання переваг в оподаткуванні.

Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Республіці Кіпр, Королівстві Нідерланди, Великій Британії та Німеччині – це виплати у вигляді дивідендів, процентів, роялті тощо.

Одним із інструментів для збору доказів вчинення порушень при здійсненні виплат на користь нерезидентів є обмін податковою інформацію з компетентними органами іноземних країн.

На сьогодні  налагоджена ефективна комунікація з іноземними країнами, тому повнота, якість та оперативність надання компетентними органами запитуваної інформації помітно зросли, що дозволяє в подальшому оперативно здійснювати відпрацювання ризиків ухилення від оподаткування.

У 2021 році вже отримано 76 остаточних відповідей, більшість з яких підтвердили ймовірні ризики.

Вже донараховано податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 300 млн гривень.

До кінця року ще очікується донарахування при проведенні планових перевірок близько 2 млрд гривень.

Зібрано доказову базу для донарахування ще близько 1 млрд грн.

ДПС звертає увагу платників, що добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів дозволить бізнесу зменшити тягар сплати штрафних санкцій, які нараховуються при проведенні контрольно-перевірочної роботи.

5.     Інтерактивна податкова карта від ДПС

Державна податкова служба України продовжує цифровізацію та на практиці реалізує принцип прозорості та відкритості своєї діяльності.

ДПС за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України впроваджує Інтерактивну податкову карту України.

Інтерактивна податкова карта України дає змогу в онлайн режимі у будь-який час без звернення до органів ДПС отримувати актуальну податкову інформацію щодо агрегованих показників в частині сплачених сум податкових платежів, нарахованих податкових зобов’язань, сум податкового боргу, надміру сплачених сум та суми платежів, які сплачені та будуть нараховані у наступних періодах.

Інформація надається по Україні та у розрізі:

– регіонів;

– територіальних громад;

– видів економічної діяльності;

– податків;

– видів бюджетів;

– систем оподаткування;

– за організаційно-правовими формами;

– типом платника (фізичні та юридичні особи);

– статусом платника (великий, середній, малий бізнес та неприбуткові бюджетні установи).

Наступним етапом заплановано реалізувати можливість відображення графіків, показників на звітну дату в порівнянні з попереднім періодом, створення паспортів територіальних громад.

Податкова карта вже доступна користувачам на вебпорталі ДПС та у відкритій частині Електронного кабінету,  а також за посиланням: https://map.tax.gov.ua/

Інтерактивна податкова карта України працює у тестовому режимі.