1. Проект Держбюджету-2021 доопрацювано та направлено до Верховної Ради

26 листопада Кабінет Міністрів схвалив доопрацьований Мінфіном проект державного бюджету-2021 до другого читання та направив на розгляд Парламенту.

В основу Бюджетних висновків увійшли 2 451 пропозиції парламентарів. Знайдено можливість зменшити дефіцит сектору загального державного управління по відношенню до ВВП з 5,8 % до 5,24%, і дефіциту державного бюджету з 6 % до 5,5 % (нагадаємо, що у бюджеті 2020 року закладалося 7,5%). 

Доходи проекту держбюджету на 2021 рік збільшились на 21 млрд грн і передбачені у сумі 1 трлн 92 млрд грн. Видатки проекту держбюджету на 2021 рік передбачено у сумі 1 трлн 328 млрд грн. Скорочення по загальному фонду склало 12,8 млрд грн. Це дозволило зменшити рівень дефіциту на 23,7 млрд грн.

Основні показникидоопрацьованого до другого читання Законопроекта № 4000:

  1. Доходи Держбюджету –  1.092.083.254,3

(раніше 1.071.144.727 тис. грн)

  • Видатки Держбюджету – 1.328.201.570,2

(раніше 1.330.981.542,9 тис. грн)

Прожитковий мінімум (не змінився) на одну особу в розрахунку на місяць  у розмірі з 1 січня 2021 року — 2189 гривень, з 1 липня — 2294 гривні, з 1 грудня — 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року — 1921 гривня, з 1 липня — 2013 гривень, з 1 грудня — 2100 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року — 2395 гривень, з 1 липня — 2510 гривень, з 1 грудня – 2618 гривня;

працездатних осіб: з 1 січня 2021 року — 2270 гривень, з 1 липня — 2379 гривень, з 1 грудня — 2481 гривня;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року — 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2021 року — 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 — 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року — 1769 гривень, з 1 липня — 1854 гривні, з 1 грудня — 1934 гривні.

Мінімальна заробітна плата:

  • у місячному розмірі: з 1 січня — 6000 гривен, з 1 грудня (раніше з 1 липня) — 6500 гривень;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня — 36,11 гривні, з 1 грудня (раніше з 1 липня) — 39,12 гривні.
  1. Законопроект від Президента щодо відтермінування обов’язкового використання РРО фізособами-«єдинниками»

2. 27.11.2020 р. у ВРУ був зареєстрований Законопроект № 4439 щодо лібералізації застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку та скасування кешбеку.

Згідно із пояснювальною запискою та текстом Законопроекту пропонується внести наступні зміни:

  • визначати граничні обсяги доходів для платників ЄП 1-3 групи, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП):

1 група – 167 МЗП, 2 група – 834 МЗП, 3 група – 1167 МЗП;

  • виключити норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій;
  • відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої  групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування;
  • скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);
  • подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій;
    • запровадити поняття “дистанційні послуги” та передбачити незастосування РРО (ПРРО) під час  надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Але у Законопроекті залишились норми щодо обов’язкового використання РРО/ПРРО з 01.01.2021 року для ФОП – платників ЄП 1-4 групи які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
  1. Плани перевірок контролюючих органів

Контролюючі органи почали затверджувати та оприлюднювати плани перевірок на 2021 рік.

Подивитись їх можна на Інспекційному порталі.

Серед тих, хто вже опублікував плани перевірок:

  • Пенсійний фонд України;
  • Державна служба України з питань праці;
  • Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;
  • Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;
  • Державна екологічна інспекція України;
  • Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
  • Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
  1. Проект Закону щодо соціальної підтримки бізнесу та громадян

26 листопада у ВР зареєстровано законопроект № 4429 “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”

 Законопроектом пропонується:

  • забезпечити у 2020 році за рахунок Державного бюджету України виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити частину заробітної плати чи доходу у разі запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, а також одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників та одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • тимчасово, протягом строку дії карантину та протягом шести місяців після його закінчення забезпечити можливість одержання державної підтримки суб’єктами малого і середнього підприємництва сфери громадського харчування;
  • для суб’єктів господарювання, робота яких була тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), продовжити на період дії карантину та обмежувальних заходів і протягом одного місяця з дня його/їх закінчення дію договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів;
  • скасувати стягнення орендної плати за договорами оренди державного і комунального майна у період дії карантину або обмежувальних заходів для суб’єктів господарювання, діяльність яких була заборонена у зазначений період;
  • не застосовувати під час дії карантину та після його закінчення норму щодо призупинення дії та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у разі несвоєчасної сплати ліцензіатами чергового платежу за ліцензії;
  • включати до страхового стажу особи період, протягом якого застрахована особа отримувала допомогу по частковому безробіттю, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19;
  • з метою недопущення зниження коефіцієнту заробітної плати при обчисленні пенсій фізичним особам – підприємцям надати можливість здійснити доплати до розміру мінімального страхового внеску за місяці часткового зменшення доходу на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19.
  1. Проект Закону щодо підтримки платників податків на період карантину

З метою підтримки платників податків на період карантину, стимулювання платників податків до добровільної сплати грошових (податкових) зобов’язань, недопущення виникнення (зростання) податкового боргу, Президентом України подано до ВРУ законопроект № 4430 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Законопроектом пропонується:

  • списати податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн та його не погашено станом на 01.11.2020;
  • відстрочити до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 гривень;
  • списати пені та штрафні санкції у разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу за основним платежем протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом (крім визначених Законом випадків);
  • збільшити поріг обсягу податкового боргу для застосування заходів щодо його стягнення до 3060 гривень;
  • віднести до функцій контролюючих органів формування Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих осіб, та здійснення розрахунку розмірів сум таких компенсацій для їх виплати суб’єктам господарювання − юридичним особам;
  • не оподатковувати податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток підприємств доходи (матеріальну допомогу, компенсації), отримані відповідно до Закону України “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”;
  • звільнити платників єдиного податку першої групи від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021року;
  • звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску платників єдиного податку першої групи в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе, та визначити, що такі періоди включаються до страхового стажу.
  1. Проект Закону щодо матеріальної підтримки бізнесу і громадян

Серед поданих Президентом України до ВР законодавчих ініціатив є законопроект № 4431, яким передбачається внести зміни до статті 28 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” щодо передбачення можливості спрямування коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками на заходи з надання:

  • одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів;
  • одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників;
  • одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих осіб. 

Розмір одноразової матеріальної допомоги планується встановити у сумі 8000,00 грн.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.