Короткий огляд бухгалтерських новин

  1. Чергове оновлення зон карантину

Як повідомляє на своїй сторінці у Facebook Міністр Кабінету міністрів О. Немчінов, 23 жовтня на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було ухвалено рішення про новий розподіл регіонів, відповідно до темпів поширення коронавірусної хвороби COVID-19.

З 00 годин 00 хвилин 26 жовтня (понеділок) почало діяти нове епідемічне зонування.

Знов збільшилась кількість міст та районів у «червоній» зоні. Наразі в ній залишилися Івано-Франківськ, Полтава, Суми, Тернопіль, Харків. А загалом у цій зоні 40 міст та 60 районів.

Місто Київ залишається у «помаранчевій» зоні. Разом з ним у цій зоні Вінниця, Луцьк, Дніпро, Ужгород, Львів, Одеса та ще 92 міста та 337 райони.

А ось у «жовтій» зоні кількість міст та районів зменшилась до 10 та 43 відповідно.

        Такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.

  1. Оновлено форму звіту про  працевлаштування осіб з інвалідністю

Мінсоцполітики наказом від 27.08.2020 р. № 591  затвердило нову форму звітності №10-ПОІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю” та Інструкцію щодо заповнення форми звітності №10-ПОІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю”.

Наказ № 591 зареєстрований в Мін’юсті від 13.10.2020 р. за №1007/35290 та набуває чинності з дня його офіційного опублікування. Згідно наказу нова форма звітності та Інструкція щодо її заповнення вводяться в дію починаючі зі звіту за 2020 рік.

Форму звітності №10-ПОІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю” заповнюють державною мовою підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі – роботодавці).

Звіт підписуватиме керівник і головний бухгалтер (за наявності такої посади). У звіті чітко і розбірливо має бути заповнено всі графи та рядки. Замість відсутніх даних проставляється прочерк. Виправлення підтверджується підписом керівника.

Змін зазнав розділ “Коди організації-респондента”, в якому потрібно буде зазначати (за наявності) ознаки неприбутковості відповідно до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також – форми фінансування.

У формі звіту також змінили розділ “Кількість працівників та фонд оплати праці”, де щодо кількості працівників враховується розподіл за статтю (жінки та чоловіки), місцем проживання (місто або сільські населені пункти та селища міського типу), віком (від 18 до 35 років, від 35 до 60 років, понад 60 років).

 Звіт за новою формою необхідно подати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням не пізніше ніж 1 березня року, наступного за звітним.

  1. Проект наказу Мінфіну щодо єдиної звітності з ПДФО та ЄСВ

Міністерство фінансів оприлюднило проект свого наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859»

Проект наказу розроблено у зв’язку з внесенням змін до розділу ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) у частині оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній та у зв’язку із впровадженням подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, відповідно до Закону України від 19 вересня 2019 року № 115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України від 19 вересня 2019 року № 116 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закони №№ 115 і  116).

          Це дасть змогу реалізувати положення цих законів щодо подання об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ за звітний податковий рік.

Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, відповідно до Закону № 466 платник податку –  резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень Кодексу, включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній декларації про майновий стан і доходи  (далі – декларація), та визначити свої податкові зобов’язання. Тому наявна необхідність доповнення декларації інформацією щодо відображення зазначених доходів та податкових зобов’язань, а такождоповнення декларації  окремим додатком КІК №.

Законами №№ 115 і 116 визначено, що подання звітності про нарахування єдиного внеску здійснюється у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з чим виникла необхідність доповнення декларації додатковими окремими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 та виокремлення зобов’язань з єдиного внеску в декларації для:

  • фізичних осіб – підприємців, крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування;
  • осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; 
  • членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
  • осіб, які сплачують єдиний внесок на умовах договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих видів додатків до декларації про доходи, а саме:

  • додатки до декларації ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3 набудуть чинності з моменту втрати чинності наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435;
  • додаток до декларації КІК № набуде чинності з моменту набрання чинності абзацом третім пункту 1 розділу ІІ Закону №466-IX.
  1. Зміна до порядку заповнення платіжок по сплаті податків з 2021 року

Державна податкова служба України на офіційному сайті оприлюднила проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666».

Розроблено його відповідно до вимог законів №190-ХІ, №559-IX та №2464-VI, підпункту 5 пункту 4 Положення № 375.

Розробку проєкту наказу зумовлено запровадженням, починаючи з 1 січня 2021 року, нової системи сплати податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на небюджетні рахунки з використанням єдиного рахунку паралельно з діючою системою оперативного обліку та сплати платежів.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платникам, що виявлять бажання сплачувати податки, збори, платежі та єдиний внесок через єдиний рахунок постане потреба зазначення у розрахунковому документі інформації, а саме реквізитів одержувачів коштів, сум коштів для відповідних одержувачів коштів, дати та номера податкового повідомлення-рішення; призначення відповідного платежу та його одержувача або взагалі без зазначення одержувача коштів.

З метою забезпечення заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа для функціонування системи сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску через єдиний рахунок Порядок доповнено новим розділом.

Зміни, які викладені в новому розділі, дозволять платнику оформити сплату:

  • за одним видом платежу одним документом на переказ коштів із зазначенням конкретного одержувача коштів;
  • за декількома видами платежів одним документом на переказ коштів із зазначенням за кожним видом платежу конкретного одержувача коштів;
  • однією сумою без зазначення одержувача коштів.

Разом з тим платник, який вкаже одночасно декілька одержувачів коштів, буде мати можливість спрямувати належну суму коштів кожному такому одержувачу із загальної суми, зазначеної у документі на переказ коштів.

Також платнику буде надана можливість керувати своїми платежами в частині спрямування коштів в рахунок сплати грошових зобов’язань, визначених:

  • на підставі податкових повідомлень-рішень шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;
  • на підставі податкових декларацій (розрахунків) шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Чітке нормативне врегулювання заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа та враховуючи пріоритети ДПС щодо електронізації послуг та онлайн-сервісів, через ІТС «Електронний кабінет» у платників з’явиться можливість формування розрахункових документів на сплату платежів шляхом повного автоматичного заповнення полів реквізиту «Призначення платежу» належною інформацією.

Зауваження та пропозиції до проєкту наказу приймаються упродовж одного місяця з дати його оприлюднення на офіційному вебпорталі ДПС, тобто до 21.11.2020 р.

Очікується, що наказ набере чинності з 01 січня 2021 року.

  1. Держфінмоніторинг планує зупиняти фінансові операції по-новому

Державна служба фінансового моніторингу України відповідно до листа Міністерства фінансів України від 25.09.2020 р. №26040-06-5/29566 та на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» 9 жовтня повідомила про оприлюднення проєкту наказу Мінфіну «Про затвердження Порядку прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішень (доручень) про зупинення фінансових операцій».

Проєкт наказу розроблено Міністерством фінансів України за участю Державної служби фінансового моніторингу України з метою приведення актів Міністерства фінансів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у відповідність до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Проєктом наказу передбачено встановити механізм прийняття Держфінмоніторингом рішень (доручень) про зупинення фінансових операцій відповідно до частин другої, третьої та дев’ятої статті 23 та частини третьої статті 31 Закону.

Крім того, Проєктом наказу визначено єдину процедуру доведення вищезазначених рішень (доручень) про зупинення до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу чи уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та забезпечення виконання їх останніми.

Проєкт зазначеного регуляторного акта та аналіз його регуляторного впливу оприлюднені на офіційному вебсайті Державної служби фінансового моніторингу України (www.fiu.gov.ua). Ознайомитися з ним можна тут. 

5. ДПС нагадує про збільшення штрафів за порушення строків зберігання первинних документів

Головне управління ДПС у Хмельницькій області нагадує, що Законом № 466 внесені зміни до ПКУ, зокрема в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності.

Так, із 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з ЄРПН) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (раніше штраф становив 510 грн).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн (раніше – 1020 грн).

Варто врахувати, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ‒ не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ‒ не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів ‒ для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

6. Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 6%

Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Збереження м’якої монетарної політики спрямоване на підтримку економічного відновлення і досягнення цілі з інфляції

У вересні інфляція залишалася нижчою цільового діапазону 5%+/-1 в.п. Унаслідок збільшення пропозиції продуктів харчування темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 2,3% у річному вимірі. Цей фактор нейтралізував зворотний тиск на ціни з боку інших чинників: послаблення гривні, подорожчання енергоносіїв, відновлення економічної активності та споживчого попиту.

Утім, такий баланс різноспрямованих факторів є тимчасовим. За попередніми даними онлайн-моніторингу цін Національним банком, у жовтні інфляція дещо прискорилася. Попри незначний ефект відображення девальвації в цінах, інфляційні очікування бізнесу й населення продовжили погіршуватися. Водночас індекс споживчих настроїв покращився.  

На думку Правління НБУ, Інфляція досягне нижньої межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п. наприкінці 2020 року й надалі прискорюватиметься. Українська економіка скоротиться на 6% у 2020 році, однак у наступні роки повернеться до зростання на рівні близько 4%. Поточний рахунок платіжного балансу в 2020 році буде зведено з профіцитом близько 3% ВВП, утім в наступні роки він знову повернеться до дефіциту.

Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, є триваліший термін і поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів. В умовах високого рівня невизначеності монетарна політика Національного банку надалі залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та затверджених параметрів бюджетної політики.

Збереження облікової ставки на рівні 6% ухвалене рішенням Правління Національного банку України від 22 жовтня 2020 року № 658-рш “Про розмір облікової ставки”.