1. Зміна строків зберігання документів та можливості проведення перевірок щодо виплат доходів і оподаткування нерезидентів

З 01.07.2024 р. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» від 21.05.2024 р. № 3721-IX (далі – Закон № 3721), зокрема, було внесено зміни щодо строків зберігання документів та строків давності визначення контролюючими особами податкових зобов’язань по операціях з нерезидентами. 

Відповідно до пп. 44.3.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше 2555 днів (7 років) – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст. 39 і 39-2, п. 141.4 ПКУ. 

Також згідно з п. 102.1 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст. 39 і 39-2, застосування вимог п. 141.4 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. 

Ці вимоги відповідно до п. 73 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до документів та інформації, пов’язаних із застосуванням вимог п. 141.4 ПКУ, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності Законом № 3721, а також до податкового контролю за визначенням грошових зобов’язань платника податків на підставі таких документів, застосовуються вимоги щодо 2555-денного мінімального строку зберігання платниками податків документів та інформації, передбачені п. 44.3 ПКУ, та права контролюючого органу щодо визначення сум грошових зобов’язань платника податків протягом 2555-денного строку, передбачені ст. 102 ПКУ. 

Тобто, платники податків, які здійснюють виплати доходів нерезиденту та нерезиденти, які провадять свою діяльність на території України через відокремлені підрозділи, у т. ч. постійні представництва, зобов’язані зберігати документи, термін давності яких не сплив станом на 01.07.2024 р., за новими строками (7 років). 

По таких платниках податків грошові зобов’язанні також будуть визначатися за новими термінами давності (не пізніше закінчення 2555 дня). 

2. Кількість показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ

На Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 101.18) податківці надали роз’яснення щодо відповідності платника податку показникам позитивної податкової історії.

Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, визначено у додатку 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ПН/РК в ЄРПН), затвердженого постановою Кабміну від 11.12.2019 р. № 1165 (далі – Порядок). 

Платник ПДВ, яким складено та/або подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (п. 5 Порядку).  

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 7 Порядку). 

Звертаємо увагу, платник ПДВ отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 9 Порядку). 

Отже, платник податку відповідає показникам позитивної податкової історії, якщо такий платник відповідає щонайменше одному з показників позитивної податкової історії, визначених у додатку 2 Порядку. 

3. Декларування конструктивних дивідендів

Державна податкова служба України повідомляє, що станом на сьогодні платниками податків проведено коригувань з трансфертного ціноутворення на суму понад 8 млрд грн (2021 – 2022 звітні періоди), які відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) прирівнюються до дивідендів.

При цьому відповідно до додатку ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток (далі – додаток ПН) задекларовано виплати доходів, прирівняних до дивідендів (далі – конструктивні дивіденди), в сумі понад 6 млрд грн, з яких сплачено податок на репатріацію в розмірі понад 600 млн гривень.

Згідно з проведеним аналізом встановлено, що найбільші коригування з трансфертного ціноутворення проводяться з компаніями, які зареєстровані в Швейцарії (19 %), Об’єднаних Арабських Еміратах (14 %), Німеччині (9 %), Кіпрі (7 %) та інші.

Наразі триває опрацювання коригувань з трансфертного ціноутворення по 133 суб’єктах господарювання на суму 2 млрд грн, які не були відображені у додатку ПН, та податок на репатріацію з яких сплачено не було.

Таким чином, звертаємо увагу на необхідність декларування конструктивних дивідендів шляхом подання додатку ПН окремо по кожному нерезиденту.

Конструктивні дивіденди оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не встановлено міжнародним договором, або за формулою, визначеною пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, та відображаються у додатку ПН, який подається за звітний період, у якому податок на доходи нерезидента було сплачено до бюджету, а у разі звільнення від оподаткування то за період, у якому відбулося коригування та/або виплата доходів.

Крім того, до платника податку, який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але після 30 вересня року, наступного за звітним, застосовується відповідальність відповідно до Кодексу.

Застосовувати міжнародний договір України в частині звільнення від оподаткування або застосовувати понижену ставку податку дозволено тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Механізм застосування відповідних міжнародних договорів докладно розкрито в узагальнюючій податковій консультації щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 480.

Державна податкова служба України нагадує, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 Кодексу).

4. GOOGLE PLAY реалізує ДОДАТОК: які податкові наслідки?

За податковою консультацією звернулося Товариство, яке розміщує Комп‘ютерну програму у Плей маркеті (GOOGLE PLAY). Розрахунки із споживачами, які завантажують застосунок і користуються платним контентом, відбуваються через посередника – міжнародну компанію GOOGLE. Кошти надходять на валютний рахунок Товариства з вирахуванням суми комісійного збору GOOGLE PLAY. Товариство не є платником ПДВ. До якої категорії послуг у розумінні статті 186 ПКУ відносяться послуги, що надаються Товариством, та, відповідно, визначається місце постачання цих послуг та режим оподаткування ПДВ операції з постачання цих послуг?

ДПС у ІПК від  29.03.2024 р. №1704/ІПК/99-00-21-03-02 роз’яснює: що у випадку, якщо зазначені у зверненні послуги належать до категорії електронних послуг і постачання (продаж) таких послуг Товариство здійснює фізичним особам (у тому числі фізичним особам – підприємцям, яких не зареєстровано як платники ПДВ) через мережу Інтернет із залученням посередника – нерезидента, то у розумінні пункту 2081.1 статті 2081 ПКУ такий нерезидент вважається постачальником таких послуг і, відповідно, при дотриманні умов, визначених вказаним пунктом, у нього виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та сплати їх до бюджету за вказаною вище операцією.

Водночас, у разі недотримання цих умов такий посередник – нерезидент не вважатиметься постачальником електронних послуг і, відповідно, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та сплати їх до бюджету за вказаною вище операцією виникає у Товариства.

Товариство не може перейти на спрощену систему оподаткування у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

5. Нацбанк знову пом’якшив валютні обмеження

НБУ актуалізує низку валютних обмежень. Зміни почали діяти з 11 липня 2024 р.  

По-перше, зміни спрямовані на збільшення інвестиційної привабливості України та залучення приватного іноземного капіталу. З цією метою НБУ:  

  • надав змогу вітчизняному бізнесу відшкодовувати нерезидентам витрати, понесені через їхню участь у наданні зовнішнього кредиту українському позичальнику. Умовою для проведення такої операції є те, що гарантом, поручителем чи страховиком зовнішнього кредиту має бути іноземне експортно-кредитне агентство чи іноземна держава або ж гарантом чи поручителем за таким зобов’язанням є міжнародна фінансова організація (МФО). Такі зміни розширять можливості українських компаній залучати нові зовнішні кредити та позики; 
  • дозволив переказувати кошти на користь іноземних компаній, до складу акціонерів яких входить іноземна держава, для сплати страхових платежів за договорами, що передбачають покриття воєнних ризиків на території України. Це стане важливим сигналом для інвесторів та донорів щодо можливості зменшити свої інвестиційні ризики в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф; 
  • забезпечив можливість резидентів переказувати кошти за наданими ними гарантіями чи поруками, що забезпечують виконання зобов’язань резидентів-позичальників за зовнішніми кредитами та позиками (за умови, якщо такі платежі резидента-позичальника дозволені Постановою №18). Це позитивно вплине на зацікавленість іноземних кредиторів у відновленні кредитної підтримки приватних позичальників з України; 
  • унормував можливість резидентів-позичальників купувати іноземну валюту для її резервування за кредитним договором з МФО, що збільшить підтримку українського бізнесу з боку МФО; 
  • вніс уточнюючі зміни до травневого пакета лібералізації, яким було дозволено здійснювати планові відсоткові платежі за зовнішнім корпоративним боргом. Зміни спрямовані на уніфікацію підходів щодо сплати таких планових відсотків (купонів) для випадків різного структурування здійснених запозичень. 

По-друге, НБУ продовжує здійснювати кроки, щоб посприяти підвищенню обороноздатності України та підтримати волонтерську спільноту. Зокрема:  

  • розширюється перелік товарів оборонного призначення, які мають змогу купувати за кордоном фізособи-волонтери. До зазначеного переліку будуть додані комплектуючі для БПЛА (коди УКТЗЕД – 8407, 8526, 8529, 8537, 8542, 8543, 8807, 9004, 9013-9015, 9027), а також термоковдри та термогрілки (коди УКТЗЕД – 2915, 3824, 3920). 

Нагадаємо, що фізособи з 4 квітня 2022 р. мають змогу в межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті купувати валюту та переказувати її за кордон для придбання товарів з визначеного Національним банком переліку, щоб посприяти підвищенню обороноздатності України. Крім того, з 6 серпня 2022 р. фізичні особи-волонтери можуть без обмежень розраховуватися гривневими платіжними картками для купівлі відповідних товарів за кордоном. Наведений вище перелік вже включає тепловізори, рації, бронежилети, каски, шоломи, військову та тактичну форму, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для спостереження, безпілотні літальні апарати, спальні мішки та засоби для надання домедичної допомоги;  

  • додатково до можливості робити благодійні внески нерезидентами в іноземній валюті на території України НБУ надав їм змогу здійснювати відповідні перекази у гривні. Такі внески можуть здійснюватися на рахунки як державних органів, так і благодійних фондів, щоб посприяти обороноздатності України та забезпечити інші нагальні потреби населення в умовах війни. 

По-третє, Нацбанк вніс інші уточнюючі зміни для підтримки населення та бізнесу, зокрема:  

  • надав дозвіл фізособам повертати соціальні виплати, отримані в іноземній державі. Завдяки цим змінам українці зможуть виконувати зобов’язання перед повноважними органами іноземних держав, що дасть змогу запобігти погіршенню умов надання допомоги вимушеним мігрантам; 
  • забезпечив можливість бізнесу сплачувати збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном. 

По-четверте, НБУ конкретизував норму щодо наявного ліміту в розмірі 100 тис. грн на день для купівлі-продажу готівкової іноземної валюти за безготівкові кошти в гривні, що відповідає ліміту на видачу готівкових коштів з поточних рахунків клієнтів. Уточнення стосується виключно безготівкових коштів, а отже, українці й надалі можуть здійснювати валютно-обмінні операції з готівковими коштами без обмежень за сумою.  

Ці та інші уточнюючі зміни внесені постановою Правління НБУ від 09.07.2024 р. № 83 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”. Вони набрали чинності з 11.07.2024 р. Крім того, уточнено перелік операції за рахунком іноземних компаній. З цією метою Правління Національного банку України 09.07.2024 р. затвердило постанову №82 “Про внесення змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті”, що також набрала чинності з 11.07.2024 р.  

6. Нацбанк переглянув граничні строки розрахунків для деяких ЗЕД-операцій

З 11 липня скасовано граничні строки розрахунків для товарів військового і подвійного використання та обладнання, що імпортуються за держконтрактами з оборонних закупівель. Для експорту окремої сільгосппродукції з 12 липня діятиме строк розрахунків – 120 днів.

Національний банк України переглянув граничні строки розрахунків для окремих експортно-імпортних операцій, ураховуючи розпорядження Уряду України від 21 червня 2024 року № 573-р “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76”.

По-перше, НБУ скасовує граничні строки розрахунків для товарів військового і подвійного використання та обладнання, що імпортуються виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель. Ці зміни стосуються й імпорту відповідних товарів та обладнання з метою створення та/або розширення виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення в межах виконання таких контрактів із державними замовниками. Передбачено, що виконавці державних контрактів мають бути включені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).

Національний банк очікує, що відповідні зміни створять умови для посилення стійкості сектору національної безпеки та оборони України.

По-друге, враховуючи консультації з представниками підприємств аграрного сектору та профільними міністерствами, НБУ збільшує з 90 до 120 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту деяких видів аграрної продукції, здійснених з 12 липня 2024 року. Йдеться про товари, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (соняшник), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова) та 2306 (макуха).

Збільшення граничних строків розрахунків дасть змогу підтримати вітчизняних експортерів агропродукції, ураховуючи наявні логістичні виклики. Крім того, це розширить їхні можливості з освоєння нових ринків збуту, зокрема Азії та Африки, яких потребує Україна в умовах війни.

Водночас граничні строки розрахунків за операціями з експорту окремих видів аграрної продукції залишатимуться на 60 днів меншими, ніж для всіх інших товарів вітчизняного експорту (180 днів). Це і надалі сприятиме поліпшенню дисципліни своєчасного повернення валютної виручки в Україну в агросекторі.

Зазначені зміни ухвалені постановою Правління Національного банку України від 09 липня 2024 року № 84 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67”, що набирає чинності з 11 липня 2024 року.

7. Чи застосовуються до платників єдиного внеску штрафні санкції за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану в Україні?

У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що відповідно до змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.08.2023) до п. 9 прим. 21 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, тимчасово, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Таким чином, за порушення вчинені з 01 серпня 2023 року, до платників єдиного внеску застосовуються такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; 

3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 

4) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 

5) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум; 

6) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

8. Обов’язок складання графіка відпусток:

Держпраці нагадує, що Закон України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР поширюється на всіх громадян України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи –  підприємця. Тому складання графіка відпусток встановлено для всіх роботодавців незалежно від чисельності працівників. 

Графік відпусток складають на кожен календарний рік не пізніше ніж до 5 січня поточного року. Узгоджений графік відпусток дозволяє організувати планомірне надання щорічних відпусток усім працівникам. 

До відома! Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. 

Якщо працівник виявив бажання використати щорічну відпустку в інший період, ніж передбачений графіком відпусток, це питання має вирішуватися за погодженням сторін трудового договору (між працівником та роботодавцем). 

Як правило, у такому разі заявник має написати заяву, на яку роботодавець накладає резолюцію, погоджуючись надати щорічну відпустку у зазначені у ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період. Далі на підставі цієї заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки. 

При цьому, роботодавець може як задовольнити прохання працівника про перенесення строків щорічної відпустки, визначених графіком, або відмовити йому. 

Форма графіка надання відпусток може бути довільна. 

У графіку достатньо зазначити місяць і заплановану кількість днів відпустки. А коли саме працівник піде у відпустку, визначається за два тижні до її початку наказом керівника. 

До графіка відпусток включають такі щорічні відпустки:  

  • основна;  
  • додаткова за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;  
  • додаткова за особливий характер праці;  
  • інші додаткові, передбачені законодавством. 

Відсутність графіка відпусток розглядається як «інше порушення вимог законодавства про працю». За такі порушення передбачено фінансові санкції відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.04.2024 р. – 8 000 грн).