1. Набув чинності Закон про надання банками даних до Нацполіції для боротьби з «дропами»

Нагадую, що 8 жовтня ВРУ прийняла законопроєкт № 11043 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг. 

6 листопада Президент підписав відповідний Закон № 3994  від 08.10.2024 р. І 8 листопада він набрав чинності (крім окремих норм).

У Законі № 3994 міститься обов’язок банків та інших фінансових установ надавати інформацію за запитом Нацполіції, зокрема дані фінансових операцій та напрями, куди кошти перераховувались. В основному, це створюється для боротьби з неналежними користувачами карток, так званими «дроперами», які надають свої картки зловмисникам для перерахування коштів, отриманих злочинним шляхом.

Законом № 3994 надано можливість об’єднаним кредитним спілкам залучати кредити від іноземних донорів у валюті.

Також доопрацьовано механізм об’єднання кредитних спілок, що дозволить багатьом з чинних нині маленьких кредитних спілок продовжити свою діяльність, приєднавшись до більш розвинених та організованих кредитних спілок і таким чином розділити адміністративні витрати на ведення бізнесу з більш спроможними спілками.

2. Підписаний Закон про реформування Держпраці

8 жовтня Верховна Рада прийняла урядовий проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сферах промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, державного гірничого нагляду, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення» (реєстр. № 9219).

Президент України 6 листопада підписав відповідний Закон № 3992. Але нормативний акт набуде чинності тільки через 6 місяців, тобто у травні 2025 року.

Закон № 3992 передбачає розмежування політик промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду. Це дозволить перерозподілити та оптимізувати функції між відповідними центральними органами виконавчої влади.

Зокрема, за Законом № 3992 іншим органам передаються такі функції Держпраці:

  • реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів – до МВС;
  • контролю за дотриманням законодавства про рекламу (щодо змісту реклами про вакансії ) – до Держпродспоживслужби.

Крім цього, для дотримання принципу неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання Держпраці не проводитиме технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті.

3. Перелік товарів, експорт та імпорт яких ліцензуватиметься у 2025 році: проєкт постанови КМУ

Мінекономіки оприлюднив для обговорення проєкт постанови КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік».

Згідно з пояснювальною запискою проєктом Постанови пропонується затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік, зокрема, запроваджується: 

  • ліцензування та квотування експорту солі, придатної для споживання людьми, палива рідкого (мазуту), золота, срібла, брухту дорогоцінних металів, згідно з додатком 1 до проєкту Постанови; 
  • ліцензування експорту, імпорту контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), згідно з додатками 2 і 3 до проєкту Постанови; 
  • ліцензування експорту пшениці і суміші пшениці та жита (меслину), ячменю, овесу, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку або кользи, насіння соняшнику, олії соєвої та її фракцій, олії соняшникової, сафлорової або  бавовняної та їх фракцій, олії ріпакової, або гірчичної, та їх фракцій, згідно з додатком 4 до проєкту Постанови; 
  • ліцензування та квотування експорту з України до держав-членів ЄС цукру, м’яса свійської птиці (курей, качок, гусей, цесарок) та м’яса індиків, згідно з додатком 5 до проекту постанови. 

Також пропонується установити, що: 

1) не використані у 2024 році суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові КМУ від 27.12.2023 р. № 1402 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік”, дійсні до 01.03.2025 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України; 

2) відповідно до ст. 16 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та експорт (імпорт) яких ліцензується, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5% значення, зазначеного у відповідній ліцензії. 

Передбачається, що Постанова набере чинності з 01.01.2025 р. 

4. Зміни до НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»

Мінфін наказом від 24.09.2024 № 460 вніс зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів».

Зроблено це з метою приведення деяких норм НП(С)БО 21 у відповідність до вимог МСФЗ для малих та середніх підприємств і МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» у частині формування у бухобліку інформації про операції в іноземних валютах.

Уточнено, що операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення господарської операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності в сумі, визначеній в документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення господарської операції.

Також прописано, що основною характеристикою монетарної статті є право отримувати (або зобов’язання надати) фіксовану (або визначену) суму грошей або їх еквівалентів. А основною характеристикою немонетарної статті є відсутність права отримувати (або зобов’язання надати) фіксовану (або визначену) суму грошей або їх еквівалентів.

Оновлений НП(С)БО 21 почав діяти з 5 листопада – з дня опублікування  Наказу № 460 в “Офіційному віснику”.

5. Новий субсайт ДПС для «білого» бізнесу

Нагадую, що з 01.08.2024 р. набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 18 червня 2024 року № 3813 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» – так званий Закон про клуб білого бізнесу. 

Податківці вбачають у цьому законі ще один крок на шляху впровадження ризик-орієнтованої системи в роботі ДПС.

Законом № 3813 передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та оприлюднення цього переліку на вебпорталі ДПС. 

Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з оподаткуванням, та потраплять до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, отримають певні податкові переваги.  

Мова йде, зокрема, про мораторій на проведення документальних перевірок, окрім деяких їх видів. Також буде скорочено строки камеральних та документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування та строки надання індивідуальних податкових консультацій. 

Для таких платників спрощується механізм взаємодії з податковою, оскільки за кожним з них буде закріплено комплаєнс-менеджера з метою підвищення якості обслуговування. 

Запровадження саме щоквартального формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства дозволить платнику податків переглянути результати та обставини здійснення діяльності та вжити заходи щодо покращення  власних показників. 

З метою покращення сервісів для платників податків ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри». 

Користуючись цим субсайтом, платники мають можливість отримати доступ до актуальної інформації, зокрема, Переліків платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та розрахованих середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, видів економічної діяльності, груп платників податків та періодів. 

6. «Е-повідомлення» – новий сервіс від ДПС

Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску розроблено та впроваджено новий сервіс «Е-повідомлення». 

Платники податків, користувачі електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі Вхідні/вихідні документи / Вхідні / Повідомлення електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву про перерахування коштів в електронному форматі. 

В інформаційному повідомленні про помилкову сплату платежів за формою J/F14900 зазначаються реквізити платіжної інструкції, а саме код територіального органу ДПС, код територіальної громади, код та назва платежу, дата, номер та сума платіжної інструкції, бюджетний або небюджетний рахунок IBAN. 

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX». 

7. Автоматизація погашення податкового боргу: плани податківців

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зауважує, що одним із ключових напрямків реформ ДПС України на 2024–2025 роки є впровадження сучасних технологій для підвищення ефективності стягнення податкового боргу. Особлива увага приділяється удосконаленню процедури стягнення коштів із банківських рахунків боржників через налагодження електронної взаємодії між ДПС, Державним казначейством та банками. 

Електронні платіжні інструкції (інкасові доручення) дозволяють спрощено й швидко списувати кошти з рахунків платників податків. Ця система замінює традиційний паперовий документообіг на електронний, що значно зменшує витрати часу та ресурсів. Це, в свою чергу, підвищує оперативність і прозорість стягнення коштів, сприяє зменшенню впливу людського фактору та мінімізує можливість зловживань. 

Крім цього, ДПС планує запровадити автоматизовану підсистему «Робота з боргом». Це рішення покликане підвищити ефективність процесу погашення податкового боргу за рахунок: 

  • автоматизації процесів виявлення заборгованостей; 
  • пришвидшення процедур стягнення; 
  • скорочення обсягу паперового документообігу; 
  • збільшення податкових надходжень до державного бюджету. 

  Переваги автоматизації: 

  1. Прискорення обробки даних: автоматизована система дозволить оперативно виявляти борги та ініціювати їх погашення. 
  2. Зменшення витрат: зниження навантаження на податкові органи, що раніше витрачали значні ресурси на ручну обробку документів. 
  3. Підвищення рівня контролю та прозорості: автоматизація сприятиме посиленню контролю за виконанням податкових зобов’язань та підвищенню довіри до системи з боку платників податків. 

Ці нововведення сприятимуть не лише покращенню процесів стягнення боргів, але й загальному зміцненню фінансової стабільності України, оскільки підвищать податкову дисципліну та збільшать надходження до бюджету. 

8. Обов’язкове зазначення дати та номеру договору (контракту) в ПН на експорт

Податківці у підкатегорії 101.16 ЗІР підкреслили, що правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 ПКУ та регламентуються Порядком №1307.

Відповідно до п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у пп. «а» – «л» п. 201.1 ПКУ.

У разі складання платником податку податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України у податковій накладній зазначаються, зокрема, дата та номер договору (контракту), а також відповідна відмітка про форвардний контракт, якщо вивезення товарів за межі митної території України здійснюється на підставі форвардного контракту (п.п. «л» п. 201.1 ПКУ).

Згідно з п. 12 Порядку №1307, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зі змінами), які набрали чинності 01.10.2024, у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у верхній лівій частині податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X».

Отже, у податкових накладних, складених за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, які з 01.10.2024 подаються на реєстрацію до ЄРПН, дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, а також відмітка про форвардний контракт (у разі вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту) підлягають обов’язковому заповненню.

Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.

9. Як заповнити ПН, якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись не в госпдіяльності?

На Інформаційно-довідковому ресурсі у підкатегорії 101.16 ЗІР фахівці ДПС нагадали: якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись не в господарській діяльності, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду складає зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ПКУ, з урахуванням таких особливостей: 

  • у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки «1»; 
  • у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «13»; 
  • у графі «Отримувач (покупець)» зазначається власне найменування (П.І.Б.); 
  • у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000»; 
  • рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Таблична частина розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13» заповнюється з урахуванням таких особливостей: 

  • у графі 2 зазначаються опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ; 
  • у графах 3.1, 3.3 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП); 
  • у графах 4 та 5 зазначається одиниця виміру товарів/послуг; 
  • графи 3.2.1, 6 – 8, 10 та 11 заповнюються у загальному порядку; 
  • графи 3.2.2 та 9 не заповнюються. 

У розділі А табличної частини такої зведеної податкової накладної рядки I – VІІІ заповнюються у загальному порядку, при цьому рядки IX – XIІ не заповнюються. 

10. Чи вважається операція з придбання програмної продукції у нерезидента об’єктом оподаткування для резидента Дія Сіті?

У підкатегорії 102.24 ЗІР податківці надали роз’яснення з питання: чи є об’єктом оподаткування для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах операція з придбання у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію), враховуючи, що платіж за таку програмну продукцію не є роялті?

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 та пп. 141.9-1.3 ПКУ.  

У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни. 

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента. 

Згідно з пп. 135.2.1.9.4 ПКУ база оподаткування податком на прибуток визначається як сума коштів та/або вартості майна (в т. ч. необоротних активів), сплачених (переказаних) та/або наданого (наданих) нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні), у зв’язку з придбанням робіт (послуг), за винятком: 

а) придбання робіт (послуг), якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах отримує результати робіт (послуг) до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів, або в інші строки, передбачені висновком центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, про перевищення строків розрахунків, визначених законодавством, з дня перерахування коштів (у т. ч. отриманих за договором комісії, доручення або з інших аналогічних підстав) за кордон в оплату придбання робіт (послуг); 

б) придбання робіт (послуг) з метою їх подальшого продажу за кордоном виключно за умови, що зарахування коштів від такого подальшого продажу на рахунки, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів за кордон в оплату придбання робіт (послуг); 

в) придбання електронних послуг (у т. ч. за моделями хмарних послуг IaaS, PaaS, SaaS), оплата яких здійснюється у вигляді фіксованого платежу за надання таких послуг на умовах передплати (підписки). У разі якщо придбання робіт (послуг) передбачає їх поетапне надання/виконання, строки розраховуються для кожного етапу окремо. 

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (абз. перший пп. 14.1.185 ПКУ). 

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об’єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (п. 14.1.203 ПКУ). 

Крім того, пп. 14.1.56-5 ПКУ визначено, що електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у т. ч. шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. 

До таких послуг, зокрема, належить постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у т. ч. електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання (пп. «е» пп. 14.1.56-5 ПКУ). 

Отже, з урахуванням норм пп. 14.1.185, 14.1.203 і пп. 14.1.56-5 ПКУ операції з придбання у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію) розцінюються як операції з придбанням послуг (у т. ч. електронних). 

Тому, операція з придбання резидентом Дія Сіті у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію) є об’єктом оподаткування для такого резидента, за винятком випадків, передбачених підпунктами «а», «б», «в» п.п. 135.2.1.9.4 ПКУ.