1. Оновлення форм регістрів бухгалтерського обліку

Наказом від 21.07.2021 р. № 408 Мінфін вніс зміни до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку,

Зокрема, в документі зазначається, що:

  • підприємства, які складають фінзвітність за МСФЗ, можуть застосовувати норми Методичних рекомендацій № 356, якщо вони не суперечать МСФЗ;
  • регістри бухобліку можна складати у паперовій або в електронній формі та вони повинні мати обов’язкові реквізити;
  • регістри бухобліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки тощо) за всіма господарськими операціями заповнюють в гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, – у відповідних вимірниках іноземної валюти;
  • підприємства, враховуючи особливості своєї діяльності і технології обробки облікових даних, можуть додатково розробляти власні облікові регістри, які мають містити обов’язкові реквізити, та затверджувати їх у розпорядчому документі про організацію бухобліку;
  • при внесенні змін до Плану рахунків та Інструкцію про його застосування № 291, підприємство, за потреби, приводить свої облікові регістри у відповідність до таких змін.

Також, наказом затверджено в новій редакції:

  • журнали з 1 по 7;
  • відомість № 8 позабалансового обліку;
  • головна книга;
  • аркуш-розшифровка за дебетом рахунку;
  • бухгалтерська довідка до Журналу;
  • реєстр депонованої заробітної плати.
  1. Підписано Закон про платіжні послуги

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 р. № 1591-ІХ.

Закон спрямований на модернізацію й подальший розвиток ринку платіжних послуг та сприятиме впровадженню інновацій у фінансовій сфері України.

Документ адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України із системою ЄС. Новий закон базується на сучасних вимогах і враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD).

Також документ посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання. Зокрема, встановлюються вимоги до управління ризиками та аутентифікації користувача.

Згідно із законом, в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.

Існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків).

Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.

Відповідно до документа, НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.

Також закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об’єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році.

Крім того, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену аутентифікацію користувачів у визначених випадках.

Цей закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.

3. З 1 серпня у фіскальних чеках РРО мають відображатися нові реквізити

Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» та від 18.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються РРО та ПРРО.

Отже, до 1 серпня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мали бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО потрібно було доопрацьовати для можливості відображення у касових чеках:

– найменування суб’єкта господарювання;

– заокруглення суми до сплати;

– зазначення валюти операції;

– найменування платіжної системи.

До 1 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

4. При здійсненні торгівлі в Інтернеті та укладанні договору «На переказ коштів» потрібно застосовувати РРО/ПРРО – позиція ДПС

ДПС України інформує, що платіжні сервіси призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.

З технічної точки зору між суб’єктом господарювання і фінансовою установою, яка надає йому фінансові послуги з переказу коштів за допомогою платіжного сервісу (в межах договору на переказ коштів), відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, що вже йому належать та отримані внаслідок оплати покупцем (споживачем) товарів у відділенні служби доставки (в межах договору купівлі-продажу).

Послуга фінансової установи з переказу коштів, яка є окремою господарською операцією, не змінює суті відносин іншої господарської операції купівлі-продажу, відповідно до яких суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є:

  • суб’єкт господарювання, який здійснює продаж товарів, або уповноважені ним на передачу права власності на такі товари покупцю (споживачу) служби доставки (постачальники);
  • отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.

При цьому факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому продавець або уповноважені ним служби доставки зобов’язані забезпечити отримання покупцем відповідного розрахункового документа, який підтверджує саме факт оплати ним товару. Відповідно така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон №265), та в обов’язковому порядку має супроводжуватись застосуванням РРО/ПРРО продавцями або постачальниками товарів споживачам, на яких поширюється обов’язок їх використання.

За здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері торгівлі та є учасниками наведених вище відносин купівлі-продажу, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

5. Податкове зобов’язання ФО, сплачене за рахунок коштів податкового агента, ДПС вважає додатковим благом

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

  1. Оприлюднення плану перевірок на рік замість письмового повідомлення – Законопроєкт від Уряду

Мінекономіки повідомляє, що 28 липня, на черговому засіданні Уряд схвалив декілька законопроектів, покликаних перезавантажити систему перевірок бізнесу та створити сприятливий бізнес-клімат в Україні.

Так, реалізація законопроекту  «Про основні засади державного нагляду (контролю)» сприятиме зменшенню регуляторного навантаження на доброчесний бізнес та впровадженню додаткових інструментів забезпечення прав громадян. 

Зокрема, законопроектом пропонується:

  • запровадити добровільне страхування цивільної відповідальності діяльності підприємців; 
  • запровадити  аудит діяльності компаній, як окремого функціоналу, що дозволяє підприємствам запобігти порушенню вимог законодавства;
  • створити інститут громадських Рад з питань державного нагляду при органах контролю, що дозволить підвищити об’єктивність та публічність розгляду скарг підприємців;
  • цифровізувати процеси державного контролю;
  • посилити відповідальність посадових осіб органів державного нагляду;
  • удосконалити процедури зупинення діяльності суб’єктів господарювання; 
  • визначити в Кодексі адміністративного судочинства процедури скороченого провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду до суду щодо недопущення до перевірки, зупинення діяльності підприємців для усунення порушень, які несуть загрозу життю та здоров’ю людей. 

Даним законопроектом виключено обов’язок органу контролю письмово повідомляти суб’єкта господарювання про планову перевірку. Натомість, органи контролю зобов’язані оприлюднювати плани перевірок на поточний плановий рік на власних офіційних сайтах, а також в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю). Більше того, в Інтегрованій системі розміщується план комплексних заходів контролю.

Відтак, суб’єкти господарювання вже у грудні поточного року можуть побачити всі заплановані відносно себе перевірки на весь наступний рік та не залежати в частині обізнаності про майбутні планові перевірки від результатів роботи пошти.

Крім того, в межах удосконалення роботи Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) планується впровадження функціоналу автоматичного сповіщення суб’єктів господарювання про планові перевірки через електронний кабінет.

Такі заходи роблять державний нагляд (контроль) більш прозорим та зручним за рахунок цифровізації процесів.

Паралельно з цим держава заощадить близько 1 млн грн бюджетних коштів на рік за рахунок відмови від паперового листування.

Також Уряд схвалив проект закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)», яким  пропонується посилити відповідальність посадових осіб органів контролю та збільшити суму адміністративного штрафу за порушення вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду – з 850 грн до 4250 грн.

  1. Законопроєкт щодо заборони реєстрації дизельних та бензинових  авто з 2030 року

На сайті Міністерства інфраструктури оприлюднено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» (далі – проєкт акта).

Законопроектом передбачається запровадити поетапну заборону ввезення та першої державної реєстрації в Україні автомобілів з двигунами внутрішнього згорання, у тому числі і вироблених в Україні. Пропонується заборона:

– з 01.01.2027 вживаних автомобілів з дизельними двигунами внутрішнього згорання;

– з 01.01.2030 нових автомобілів з дизельними двигунами внутрішнього згорання, а також вживаних і нових автомобілів з бензиновими двигунами внутрішнього згорання.

Заборона не буде поширюватися на автомобілі Збройних Сил України та інших військових формувань, автомобілі що використовуються фермерськими господарствами з метою їх використання поза межами автомобільних доріг загального  користування  при  веденні фермерського господарства та автомобілі, що набуваються у спадок, а також на автомобілі виготовлені до 01 січня 1981 року.