1.      Прийнято Закон щодо подовження строків подання інформації про бенефіціарів

Нагадаємо, що до 10 жовтня необхідно було подати до державного реєстратора інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Порушення цих термінів подання інформації про бенефіціарів передбачало накладення штрафу від 17 000 до 51 000 грн на керівника юридичної особи або особу, вповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу).

Ще в липні до ВРУ було подано законопроєкт № 5807 про перенесення граничного строку подання інформації про бенефіціарів на 11 липня 2022 року.

Також законопроєктом передбачалось внести наступні зміни: 

  •  пункт 9 частини другої статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», доповнити новим абзацом, яким передбачити, що у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи, інформація про її кінцевого бенефіціарного власника не зазначається;
  • пункт 16 частини четвертої статті 17 доповнити словами про те, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою  статті 17, фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи подає нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу лише у разі відсутності вказаного документа у матеріалах реєстраційної справи або у разі його зміни.

Комітет з питань економічного розвитку у своєму висновку від 6 жовтня 2021 року рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт № 5807, в якому залишив лише одну норму стосовно перенесення граничного терміну подання інформації про бенефіціарів.

08.10.2021 року ВРУ прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”  № 1805-ІХ, яким збільшено строк подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності з трьох місяців до одного року, тобто до 11 липня 2022 року.

Закон був опублікований 9 жовтня в газеті «Голос України» № 193 та набрав чинності 10 жовтня 2021 року.

2.      Зразки схематичного зображення структури власності від Мінфіну

Нагадаємо, що разом із реєстраційної заяви щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника до держреєстратора подається схематичне зображення структури власності компанії.

Мінфіном були розроблені Зразки складання схематичного зображення структури власності, які декілька разів доповнювались у вересні.

Наразі у зразках представлений 21 приклад для ТОВ, ПП, публічних компаній (АТ), трастових фондів, інвестиційних фондів, компаній з управління активами, державних підприємств,  громадських спілок, благодійних організацій, для юросіб, де учасником є малолітня або неповнолітня особа. При цьому наведені зразки структури власності з прямим і непрямим впливом, опосередкованим володінням, управлінням корпоративними правами кінцевого бенефіціара.

3.       Оновлення Методичних рекомендацій щодо проведення перевірок платників податків

ДПС оприлюднила оновлені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків. Рекомендації були затверджені Наказом № 470 від 04.09.2020 р., але Наказом № 729 від 30.07.2021 р. вони викладені в новій редакції. Зміни вступили в дію з 01.10.2021 року.

Методичні рекомендації рекомендовано для застосування посадовими особами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів:

– документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС;

– фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Ці Методичні рекомендації можуть бути рекомендовані для застосування при проведенні фактичних перевірок структурними підрозділами, до функцій яких входить здійснення контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, а також при проведенні документальних позапланових перевірок відповідно до пп. 78.1.8 ПКУ – у частині, що не суперечить іншим нормативно-правовим актам.

При організації та проведенні перевірок з питань дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки» (перевірок з питань повноти нарахування і сплати податків) під час здійснення контрольованих операцій Методичні рекомендації можуть бути рекомендовані для застосування з урахуванням положень ст. 39 ПКУ та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання організації та проведення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Методичні рекомендації мають рекомендаційний характер та не містять нових правових норм щодо організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок платників податків. Методичні рекомендації не є вичерпними і можуть змінюватись та/або доповнюватись у випадках, якщо такі зміни чи доповнення затверджуються відповідними наказами ДПС.

4.      Оновлений проєкт змін до правил визначення критеріїв ризиковості

ДПС України повторно оприлюднила доопрацьований проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».

Перший варіант проєкту наказу було опубліковано у травні цього року, а у липні з’явився доопрацьований варіант. Які саме зміни були внесені цього разу податківці не уточнюють.

Внесення змін до Наказу № 524 приведе у відповідність до вимог чинного законодавства процедуру формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків та на виконання Пріоритетів діяльності ДПС на 2021 рік, затверджених 24.02.2021 Міністром фінансів України, удосконалить критерії ризиковості від провадження господарської діяльності платників податків.

Згідно з пояснювальною запискою проєктом наказу передбачено зміну назви територіального органу ДПС «Офіс великих платників податків ДПС» на назву «міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків» з метою належного функціонування міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків у частині формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Також проєктом наказу удосконалюються критерії ризиковості від провадження господарської діяльності платників податків. Зокрема, передбачається внесення наступних змін у критеріях відбору платників податків юросіб:

  • у зв’язку зі змінами форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ у частині скасування додатка 5 до декларації з ПДВ з переліку критеріїв відбору платників податків – юридичних осіб високого ступеня та критеріїв відбору платників податків – постійних представництв та представництв нерезидентів виключається критерій ризику «наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого зіставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн, або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн» за відсутності джерела інформації для розрахунку ризику;
  • для однозначного тлумачення алгоритму розрахунку критерій відбору платників податків – юридичних осіб високого ступеня текст «інші операційні витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності» доповнено словом «операційні»;
  • перенесення критерію «декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій» з високого ступеня до критеріїв ризику середнього ступеня;
  • для однозначного тлумачення алгоритму розрахунку критерію відбору платників податків – юридичних осіб високого ступеня слова «зростання довгострокових зобов’язань і забезпечень в сумі більше ніж 10 млн грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання» замінюються словами: «сума довгострокових зобов’язань і забезпечень більше ніж 10 млн грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання»;
  • для підвищення точності відбору до контролю найбільш ризикових суб’єктів господарювання змінюється редакція критерію ризику середнього ступеня платників податків – юридичних осіб у частині граничних сум, а саме: «наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов’язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов’язань, або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків» такою: «наявність розбіжностей у платника податків між даними податкової декларації з податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних у сумі понад 1 млн грн, або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн»;
  • з переліку критеріїв ризику середнього ступеня для платників податків – юридичних осіб виключається критерій «наявність негативних рішень комісії ДПС у системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів» через те, що зупинка ПН/РК, а також факт відмови комісією контролюючого органу у реєстрації ПН/РК наразі не може вважатися ризиком, оскільки з урахуванням положень постанови КМУ № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за зупиненими накладними платник може подати повідомлення та пакет документів, за наслідками розгляду яких податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути зареєстровані. У разі відмови платник має право подати скаргу до комісії центрального рівня, за наслідками розгляду якої також ПН/РК можуть бути зареєстровані. При цьому підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та незадоволення скарги є ненадання/надання не в повному обсязі пакета документів або пояснень, що не може вважатися ризиком. У разі відмови платник має право подати скаргу до комісії центрального рівня, за наслідками розгляду якої також податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути зареєстровані. При цьому підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та незадоволення скарги є ненадання/надання не в повному обсязі пакета документів або пояснень, що не може вважатися ризиком;
  • для однозначного тлумачення та звуження кола для відбору платників податків до перевірок уточняється критерій ризику середнього ступеня для платників податків – юридичних осіб, зокрема слова «невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість» замінено словами «наявність розбіжностей між задекларованою сумою обсягів постачання у деклараціях з податку на додану вартість та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, в обсязі, що перевищує 30 відсотків»;
  • критерії відбору платників податків – юридичних осіб середнього ступеня ризику доповнюються новим критерієм «сплата податку на прибуток за відповідний рік в обсязі менше 1,5 відсотка від обсягу відшкодованого податку на додану вартість у розмірі понад 10 млн грн упродовж календарного року».

З метою удосконалення системи ризикоорієнтованого податкового контролю у розділі IV «Порядок відбору до плану-графіка платників податків – фізичних осіб» уточняється та доповнюється трьома новими критеріями відбору платників податків – фізичних осіб:

  • уточняється критерій ризику високого ступеню «розмір інших витрат, у тому числі вартість виконаних робіт, наданих послуг, або сума розрахованої амортизації основних засобів становить 30 та більше відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю платника податків» інформацією щодо суми розрахованої амортизації основних засобів. Уточнення вноситься з метою дослідження діяльності платників податків, які включають придбаний товар до витратної частини при декларуванні майнового стану та доходів за об’єктами оподаткування, що використовуються в господарській діяльності;
    • доповнюється новий критерій ризику високого ступеню «обсяг придбання, без податку на додану вартість, відображений у податкових деклараціях з податку на додану вартість, становить 75 або більше відсотків обсягу постачання, без податку на додану вартість, відображеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість». Використання такого критерію ризику забезпечить дослідження походження реалізованого товару платниками податку на додану вартість при проведенні перевірки платника податків, оскільки задекларована інформація щодо операцій з придбання товарів, послуг та необоротних активів на митній території України за нульовою ставкою або звільнених від оподаткування не надає можливості для повного дослідження походження товару, що надалі реалізується за основною ставкою;
    • доповнюється новий критерій ризику високого ступеня «включення до складу витрат у податковій декларації про майновий стан і доходи сум амортизаційних відрахувань за відсутності відомостей щодо наявності власних об’єктів оподаткування», оскільки неподання платником відомостей про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, та одночасне декларування амортизаційних відрахувань з їхньої вартості може бути ймовірним ризиком оптимізації податкових зобов’язань;
    • уточняється критерій ризику середнього ступеня, зокрема, викладається в такій редакції «кількість найманих працівників менша за кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю) або інших об’єктів оподаткування», в якому інформація щодо транспортних засобів замінюється на інформацію щодо інших об’єктів оподаткування, оскільки реєстратор розрахункової операції реєструється відповідно до об’єктів оподаткування платників податків, тому необхідно для уточнення критерію враховувати штатну чисельність працівників таких об’єктів оподаткування;
    • доповнюється новий критерій ризику середнього ступеню «декларування доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій та відомостей щодо відкритих банківських рахунків».

Очікується, що наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Наразі упродовж місяця приймаються зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту.

5.      Головні новації щодо оформлення документів за новим ДСТУ

Нагадуємо, що з 1 вересня набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надало роз’яснення щодо 10 новел в оформленні документів за новим стандартом:

1. Першочергово слід зазначити те, що сферою застосування ДСТУ 4163:2020, на відміну від ДСТУ 4163:2003, є організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації, тобто стандарт визначає склад і зміст постійної інформації реквізитів для організаційно-розпорядчих документів незалежно від носія інформації (паперовий, електронний). ДСТУ 4163:2003 не поширювався на процеси створення та обігу електронних організаційно-розпорядчих документів.

2. В ДСТУ 4163:2020 змінився склад реквізитів документів, а саме: наразі ДСТУ 4163:2020 не передбачає використання такого реквізиту як «зображення нагород», змінилась нумерація реквізитів, новим у переліку є реквізит 28 «відмітка про ознайомлення з документом». Незважаючи на зазначені зміни у складі реквізитів, загальна кількість реквізитів залишилась незмінною – 32.

3. Новим є деталізація складу довідкових даних про юридичну особу, а саме деталізація складу реквізитів поштової адреси – встановлено чітку послідовність реквізитів: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.

! ДСТУ 4163:2020 передбачив допустимість зазначення у довідкових даних двох адрес: юридичної (зазначеної в ЄДРПОУ) та фактичної (для листування), якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу.

4. Важливим є закріплення в ДСТУ 4163:2020 вимоги щодо відповідності місця складення документа найменуванню населеного пункту згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України. Наприклад: м. Дніпро; смт Гостомель Київської області; с-ще Степове; Фастівського району Київської області; с. Березівка Макарівського району Київської області.

! Однак, у разі зазначення в цьому реквізиті столиці «Київ» скорочення «м.» не застосовують.

5. Також в ДСТУ 4163:2020 чітко зазначено, що датуванню підлягають усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: віза, резолюція, відмітка про засвідчення копії документа, відмітка про надходження документа до юридичної особи, відмітка про виконання документа та відмітка про ознайомлення з документом.

6. При застосуванні у текстах нормативно-правових актів та посиланнях на них і в документах, що містять відомості фінансового характеру, словесно-цифрового способу зазначення дат ДСТУ 4163:2020 передбачив проставляння нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру.

7. Деталізованими є положення в ДСТУ 4163:2020 щодо реєстраційного індексу документа, а саме стандарт передбачив склад реєстраційного індексу, спосіб відокремлення складових частин реєстраційного індексу одна від одної, навів наочні приклади.

8. Суттєвими стали і зміни у складі реквізиту «підпис». ДСТУ 4163:2020 встановив, що підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ, особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім’я і прізвище. Крім того, прізвище (у складі будь-якого реквізиту) друкується великими літерами. Ініціали особи, використання яких передбачалось в ДСТУ 4163:2003, наразі не використовуються.

9. Важливими є положення ДСТУ 4163:2020, що пов’язані із забезпеченням функціонування української мови як державної. Стандарт 2020 року встановлює, що документи складають державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні. Документи ж, адресовані державним органам, складають лише українською мовою.

10. Окрім зазначеного, вагомими змінами ДСТУ 4163:2020 стали вимоги до виготовлення документів, а саме вимоги щодо використання шрифтів розмірами 8-12, 12-14 та 14-16, використання міжрядкових інтервалів та дотримуватися відповідних відступів від межі лівого поля документа.

Новими є і вимоги щодо способу друкування документів: тексти документів постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання друкують на одному боці аркуша. Документи тимчасового строку (до 10 років включно) зберігання можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша.

Таким чином, за результатами аналізу положень, що знайшли своє відображення в ДСТУ 4163:2020, вбачається чергова спроба уніфікувати систему організаційно-розпорядчої документації та вимоги до оформлення документів. Однак для відповідних суб’єктів при роботі із документами обов’язковим також є дотримання вимог і Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», і Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, а також вимог власних інструкцій з діловодства.

6.      Оформлення бухгалтерських документів за ДСТУ 4163:2020 – роз’яснення від Мінфіну

Міністерство фінансів  листом від 22.09.2021 р. № 41020-07/К-64/1/2109 відповіло на звернення щодо оформлення первинних документів. У межах компетенції міністерство повідомило, що порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, а також – установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Законом про бухоблік та Положенням № 88.

Згідно з Законом про бухоблік та Положенням № 88  первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а самі документи містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з Положенням № 88  залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу одержувача, тощо.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Ураховуючи зазначене, для цілей бухгалтерського обліку господарських операцій необхідно виконувати вимоги до оформлення первинних документів, визначені Законом про бухоблік та Положенням № 88.

Тобто прямої вимоги про обов’язковість застосування ДСТУ 4163:2020 при складанні первинних документів для цілей бухгалтерського обліку законодавчо не встановлено. Якщо згідно з документом можна ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, він вважається первинним і є підставою для відображення такої господарської операції в бухобліку. 

Водночас Мінфін зазначив, що роз’яснення нормативно-правових актів можуть надаватися органами, що їх видали, або за погодженням з ними іншим органом, якщо інше не встановлено безпосередньо органом, що видав нормативно-правовий акт. Надання роз’яснень щодо застосування ДСТУ 4163:2020 до повноважень Міністерства фінансів України не належить.

7.     ДПС порівнює звітність для виявлення прихованих доходів ФОПів

Під час проведення моніторингу інформації, яка міститься в інформаційних базах служби, щодо господарської діяльності суб’єктів господарювання та сплати ними податків виявлено розбіжності між задекларованими доходами певних підприємців та виплаченими ними доходів відповідно до податкового розрахунку ф. 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за  ознакою «157». Про це під час брифінгу повідомила заступник начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківські області Наталія Зікрата.

Як наслідок, 265 суб’єктів господарювання подали уточнені податкові декларації платників єдиного податку та додатково задекларували дохід в сумі понад 33 млн грн. З них уже сплачено 1,2 млн грн єдиного податку.

Ще одним виявленим порушенням, яким «грішать» ФОПи, що перебувають на ІІІ групі спрощеної системи оподаткування, з метою ухилення від сплати податків, зазначає Наталія Зікрата, є подання ними звітності про відсутність прибутків. Одночасно вони на постійній умові несуть витрати на фонд оплати праці найманих працівників, які у рази перевищують суму загального обсягу доходу. У таких випадках, стверджує посадовець, у податкової виникають запитання до платника щодо джерел на виплати заробітної плати. Відповідно ще 72 підприємцям довелося подати уточнені податкові декларації платників єдиного податку й додатково задекларувати 13 млн грн доходу, а також сплатити 647 тис. грн єдиного податку до бюджетів своїх територіальних громад.

За словами заступника начальника податкової служби області, аналіз інформаційних баз даних працівниками податкової служби проводиться постійно, й особлива увага приділяється сплаті податків до місцевих бюджетів: “Адже це кошти територіальних громад, в яких ми живемо. Відтак, від рівня надходжень до їхніх бюджетів, залежатиме благоустрій та розвиток соціальних сфер на місцях. Тобто, недоплачуючи податки, платник насамперед обмежує й власні можливості, які б він міг отримати від громади”, – зазначила податківець.

А щоб уникнути подальших перевірок та проведення контролюючим органом донарахувань, Наталія Зікрата радить підприємцям самостійно сформувати запит про отриманий дохід від підприємницької діяльності за ознакою «157» в «Електронному кабінеті» і отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та виключити помилки. Адже, нагадала Наталія Зікрата, відповідно до норм Податкового кодексу України платники податків та їх посадові особи несуть відповідальність за недостовірність інформації, наведеної у податковій звітності. У разі ж самостійного виявлення платником податків помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного уточнюючого розрахунку.

8.     Нові правила складання та видачі е-лікарняних

Україна з 1 жовтня 2021 року повністю перейшла на е-лікарняні.

Водночас продовжується доопрацювання нормативної бази. Так, МОЗ затвердило Наказ від 28.09.2021 р. № 2086  «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів МОЗ України», яким передбачається внесення змін до порядку функціонування електронних листків тимчасової непрацездатності та ведення їх реєстру.

Затверджені зміни, зокрема, передбачають:

  • право вносити зміни до медичного запису про вакцинацію (щеплення, імунізацію) надаватиметься також й іншому медичному працівнику того ж суб’єкта господарювання, особа якого внесла медичний запис, до якого будуть вноситись зміни (проте лише за умови смерті, звільнення з роботи або настання інших випадків відсутності прав доступу у особи, яка внесла медичний запис технічною неточністю або недостовірною інформацією);
  • виключні випадки використання паперових листків непрацездатності до 01 лютого 2022 року, а саме в разі:
    • продовження та закриття листків непрацездатності, що були видані особам до 1 жовтня 2021 року;
    • спливу строку, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі. У такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності керівник закладу;
    • застрахованій особі протягом двох місяців з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження дитини – на підставі цього свідоцтва та рішення суду про усиновлення дитини;
    • виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних, які призводять до неможливості формування електронного листка непрацездатності більше ніж протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасової непрацездатність – до усунення таких проблем (помилок);
  • у разі виявлення технічної неточності або недостовірної інформації у медичному висновку, зміни до такого медичного висновку вносяться не пізніше сьомого дня з дати його формування. Зміни до медичного запису, запису про направлення або рецепту вносяться шляхом створення нового запису в Реєстрі з одночасним проставленням відмітки про відміну запису, до якого вносяться зміни. При цьому початковий зміст інформації зберігається у центральній базі інформації та не підлягає зміні чи видаленню;
  • визначення дій ПФУ щодо скасування листка непрацездатності та усіх змін, пов’язаних з цим листком, на підставі інформації про внесення змін у медичний висновок про тимчасову непрацездатність, оскільки юридичним наслідком внесення змін у висновок є відміна запису про нього в реєстрі е-лікарняних;
  • листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати закриття листка непрацездатності;
  • під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу. Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через Кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ;
  • листок непрацездатності буде мати в реєстрі такі статуси: Закритий, Готовий до сплати (виданий), Помилково сформований, Недійсний, Оплачений;
  • також передбачається визначення механізму формування електронного листка непрацездатності за наявності одночасно кількох медичних висновків різної категорії на застраховану особу.

Наказ № 2086 був опублікований в «Офіційному віснику України» № 76 та набирав чинності 01.10.2021 року.

9.      НБУ оновив правила розкриття банківської таємниці

06.10.2021 року набрала чинності Постанова Правління НБУ від 04.10.2021 р. № 98, якою викладено у новій редакції главу 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ від 14.07.2006 р. № 267.

Відповідно до постанови № 98 банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, на письмовий запит власника або з його письмового дозволу в обсязі, визначеному в такому письмовому запиті або дозволі. А інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається банками на письмовий запит бенефіціара.

Письмовий запит та/або дозвіл клієнта до банку про розкриття інформації, що становить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, як і раніше складається за довільною формою, але не лише в паперовому, а може й в електронному вигляді.

Уповноважена особа під час надання запиту (дозволу), обов’язково додає документ (належним чином засвідчена копія документа), який підтверджує повноваження цієї особи на підписання запиту (дозволу).

Запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта.

За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.

Також НБУ визначив вимоги до запиту органу державної влади, його посадових і службових осіб на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

Банки, за запитом уповноважених державних органів, надають у паперовому або електронному вигляді інформацію щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, серед яких, операції без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи – підприємця про:

1) наявність рахунків;

2) номери рахунків;

3) залишок коштів на рахунках;

4) операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки;

5) призначення платежу;

6) ідентифікаційні дані контрагента;

7) номер рахунку контрагента;

8) код банку контрагента.