1.     Постанова КМУ про скорочення терміну мораторію на перевірки визнана нечинною

Окружний адміністративний суд міста Києва повідомляє про завершення розгляду справи щодо оскарження постанови Уряду, якою було скорочено строк дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

З відповідним позовом до суду у липні 2021 року звернулось ТОВ «Проммесплав». Відповідач – Кабінет Міністрів України, треті особи – Міністерство фінансів України та Державна податкова служба України. На думку позивача, постанова КМУ № 89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» суперечить положенням Податкового кодексу України, Конституції України та не може регулювати питання призначення податкових перевірок.

Під час судового засідання 26 січня 2022 року суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення, яким визнав протиправною та нечинною постанову КМУ від 03.02.2021 № 89 “Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок”.

З повним текстом рішення можна буде ознайомитись після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути  оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 – 297 КАСУ.

2.     Законопроєкт щодо відтермінування штрафів за порушення застосування РРО/ПРРО не приймуть

Нагадуємо, що з огляду на масове невдоволення з боку фізичних осіб – підприємців на тотальну фіскалізацію із 2022 року, нардепи внесли до ВРУ законопроєкт № 6561 від 27.01.2022 року про внесення змін до Закону про РРО , яким пропонується тимчасово, до 31.01.2022 р., не застосовувати фінансові санкції, а з 01.04.2022 р. по 31.12.2022 р. знизити розмір штрафний санкцій до 10%.

Також до ВР подано альтернативні законопроекти:

  • № 6561-1, яким пропонується відтермінувати строки застосування фінансових санкцій до 31.12.2022 року;
  • № 6561-2, який має такі самі норми відстрочення і зменшення штрафів, що і основний законопроєкт.

Законопроєкт про скасування штрафів для ФОПів, які не встановили РРО, був відкликаний через те, що “процес був політизований”. У Раді шукають іншу форму, як вирішити це питання.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву спікера Ради Руслана Стефанчука на брифінгу, який транслювався на Youtube.

“Що стосується законопроєкту про РРО, ті сумлінні, які встановили для них відстрочку”, – сказав він.

При цьому він заявив, що “на жаль, цей процес був політизований”.

“Відповідна правка буде внесена в якийсь законопроект, який буде подаватися до другого читання і це питання буде вирішено. Та обіцянка, яку було дано, всі сумлінні будуть підтримані, просто ми шукаємо форму”, – додав він.

3.     Ще один альтернативний законопроєкт щодо застосування РРО/ПРРО

1 лютого 2022 року у ВРУ зареєстрованочерговий варіант законопроєкту щодо застосування РРО/ПРРО ФОП-“єдинниками”.

Це проєкт Закону № 6561-3 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення адміністрування податків, зборів та інших платежів для державної підтримки малого та середнього бізнесу”, яким пропонується:

  • дозволити не застосовувати  РРО та/або ПРРО платникам єдиного податку:
  • першої групи;
  • другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, які не є платниками ПДВ, у разі продажу товарів (надання послуг) за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів);

–  доповнити підрозділ 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ новим пунктом 69, за яким вартість (ціна) РРО та ПРРО, а також програмного забезпечення до них, придбані ФОП – платниками єдиного податку другої-четвертої груп починаючи з дня, наступного за днем офіційного опублікування Закону №1914-IX, та закінчуючи 1 квітням 2022 року (включно) зменшує суму податкових зобов’язань таких ФОП – платників єдиного податку другої-четвертої груп, нараховану за ставками єдиного податку згідно із статтею 293 ПКУ за наслідками податкового (звітного) періоду, в якому РРО (програмне забезпечення) були придбані, а також наступних податкових (звітних) періодів, до повного відшкодування їхньої вартості (ціни);

– тимчасово до платників ЄП другої-четвертої груп (фізичних осіб-підприємців), які були звільненні від застосування РРО, ПРРО до 1 січня 2022 року згідно з п. 61 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ і в яких виник обов’язок щодо застосування РРО, ПРРО з 1 січня 2022 року, що вчинили правопорушення, визначені  статтею 17 Закону про РРО, до 31 січня 2022 року, фінансові санкції не застосовувати;

– тимчасово для цих же платників, якщо вони встановили РРО, ПРРО до 1 квітня 2022 року, за вчинення правопорушень, визначених у статті 17 Закону про РРО:

  • у період до 1 квітня 2022 року фінансові санкції не застосовувати,
  • з 1 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року застосовувати санкції у розмірі 10% розміру фінансових санкцій, встановлених у статті 17  Закону про РРО за відповідні правопорушення;

– передбачається також нова  норма щодо не застосування РРО та розрахункових книжок при продажу товарів, розрахункові операції за якими здійснені у безготівковій формі за допомогою платіжних пристроїв із застосуванням електронних платіжних засобів;,

Законопроєктом пропонується Кабміну на період, визначений у частині 12 Розділу ІІ Закону про РРО, запровадити державне регулювання цін (вартості) РРОта/або ПРРО, а також програмного забезпечення до них.

Також надається доручення КМУ протягом місяця з дати набрання чинності цим Законом подати ВРУ проєкт змін до Закону “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, який передбачатиме надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покриття втрат податкових надходжень місцевих бюджетів при застосуванні компенсаційних механізмів придбання засобів РРО суб’єктами підприємницької діяльності, у тому числі шляхом зменшення податкових зобов’язань на суму придбання засобів РРО.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня наступного за днем його опублікування. 

4.     Оновлений Перелік щодо незастосування РРО

На засіданні Кабінету міністрів України 9 лютого затверджена Постанова № 95 «Про внесення змін до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій». 

Вона набрала чинності 11 лютого 2022 року (з дня її офіційного опублікування в “Урядовому кур’єрі” № 28/2022).

Раніше Уряд звільнив підприємців, що здійснюють роздрібну торгівлю в сільській місцевості, від обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій. Ця норма запрацювала з 01.01.2022 р. та передбачає, що від обов’язкового застосування РРО звільняються суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів), при умові не перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (1 млн 085 тисяч 500 грн). Це виключення не застосовують, якщо:

  • одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;
  • одночасно здійснюється дистанційна торгівля;
  • сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

У пояснювальній записці до проєкту Постанови № 95 зазначається, що наразі відсутній закон, який регулює віднесення тих чи інших населених пунктів до тієї чи іншої категорії. Саме з огляду на відсутність відповідного законодавчого забезпечення аспекти зазначеного питання регулює Положення УРСР № 1654, яке є чинним в частині, що не суперечить Конституції. Так от за його преамбулою до сільських населених пунктів віднесено села та селища. Але в Переліку № 1336 від 23.08.2000 р., який стосується правил застосування РРО, йдеться про незастосування РРО тільки в селах. Саме тому було прийнято рішення внести зміни до Переліку.

 Відповідно до внесених змін без РРО можна буде проводити:

  • роздрібну торгівлю та громадське харчування на території села, селища, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;
  • роздрібну торгівлю, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл та селищ;
  • роздрібна торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села та селищ.
  • продаж товарів (за переліком, встановленим КМУ  за поданням Мінінфраструктури) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах та селищах;
  • надання побутових послуг на території села та селищ;
  • роздрібну торгівля насінням у кіосках на території сіл, селищ та селищ міського типу;
  • провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл, селищ і селищ міського типу, яким згідно із Законом “Про статус гірських населених пунктів в Україні” надано статус гірських;
  • надання послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах та селищах за умови проведення розрахунків вдома у споживача.

5.     Зміни у критеріях відбору платників податків для перевірок 

Наказом Мінфіну від 10.12.2021 р. № 655 затверджені зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. Вони діятимуть із дня опублікування цього наказу (11.02.2022 року).

Наказ набрав чинності 11 лютого 2022 року (з дня його опублікування в “Офіційному віснику України” № 12).

Зміни у критеріях відбору платників податків – юросіб:

  • з переліку критеріїв відбору платників податків – юридичних осіб високого ступеня та критеріїв відбору платників податків – постійних представництв та представництв нерезидентів виключається критерій ризику «наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого зіставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн, або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн» за відсутності джерела інформації для розрахунку ризику;
  • для однозначного тлумачення алгоритму розрахунку критерій відбору платників податків – юридичних осіб високого ступеня текст «інші операційні витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності» доповнено словом «операційні»;
  • перенесення критерію «декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій» з високого ступеня до критеріїв ризику середнього ступеня;
  • для однозначного тлумачення алгоритму розрахунку критерію відбору платників податків – юридичних осіб високого ступеня слова «зростання довгострокових зобов’язань і забезпечень в сумі більше ніж 10 млн грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання» замінюються словами: «сума довгострокових зобов’язань і забезпечень більше ніж 10 млн грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання»;
  • для підвищення точності відбору до контролю найбільш ризикових суб’єктів господарювання змінюється редакція критерію ризику середнього ступеня платників податків – юридичних осіб у частині граничних сум, а саме: «наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов’язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов’язань, або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків» такою: «наявність розбіжностей у платника податків між даними податкової декларації з податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних у сумі понад 1 млн грн, або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн»;
  • з переліку критеріїв ризику середнього ступеня для платників податків – юридичних осіб виключається критерій «наявність негативних рішень комісії ДПС у системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів» через те, що зупинка ПН/РК, а також факт відмови комісією контролюючого органу у реєстрації ПН/РК наразі не може вважатися ризиком, оскільки з урахуванням положень постанови КМУ № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за зупиненими накладними платник може подати повідомлення та пакет документів, за наслідками розгляду яких податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути зареєстровані. У разі відмови платник має право подати скаргу до комісії центрального рівня, за наслідками розгляду якої також ПН/РК можуть бути зареєстровані. При цьому підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та незадоволення скарги є ненадання/надання не в повному обсязі пакета документів або пояснень, що не може вважатися ризиком;
  • для однозначного тлумачення та звуження кола для відбору платників податків до перевірок уточняється критерій ризику середнього ступеня для платників податків – юридичних осіб, зокрема слова «невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість» замінено словами «наявність розбіжностей між задекларованою сумою обсягів постачання у деклараціях з податку на додану вартість та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, в обсязі, що перевищує 30 відсотків»;
  • критерії відбору платників податків – юридичних осіб середнього ступеня ризику доповнюються новим критерієм «сплата податку на прибуток за відповідний рік в обсязі менше 1,5 відсотка від обсягу відшкодованого податку на додану вартість у розмірі понад 10 млн грн упродовж календарного року».

 Зміни до  критеріїв відбору платників податків – фізосіб:

  • уточняється критерій ризику високого ступеню «розмір інших витрат, у тому числі вартість виконаних робіт, наданих послуг, або сума розрахованої амортизації основних засобів становить 30 та більше відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю платника податків» інформацією щодо суми розрахованої амортизації основних засобів. Уточнення вноситься з метою дослідження діяльності платників податків, які включають придбаний товар до витратної частини при декларуванні майнового стану та доходів за об’єктами оподаткування, що використовуються в господарській діяльності;
  • доповнюється новий критерій ризику високого ступеню «обсяг придбання, без податку на додану вартість, відображений у податкових деклараціях з податку на додану вартість, становить 75 або більше відсотків обсягу постачання, без податку на додану вартість, відображеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість». Використання такого критерію ризику забезпечить дослідження походження реалізованого товару платниками податку на додану вартість при проведенні перевірки платника податків, оскільки задекларована інформація щодо операцій з придбання товарів, послуг та необоротних активів на митній території України за нульовою ставкою або звільнених від оподаткування не надає можливості для повного дослідження походження товару, що надалі реалізується за основною ставкою;
  • доповнюється новий критерій ризику високого ступеня «включення до складу витрат у податковій декларації про майновий стан і доходи сум амортизаційних відрахувань за відсутності відомостей щодо наявності власних об’єктів оподаткування», оскільки неподання платником відомостей про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, та одночасне декларування амортизаційних відрахувань з їхньої вартості може бути ймовірним ризиком оптимізації податкових зобов’язань;
  • уточняється критерій ризику середнього ступеня, зокрема, викладається в такій редакції «кількість найманих працівників менша за кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю) або інших об’єктів оподаткування», в якому інформація щодо транспортних засобів замінюється на інформацію щодо інших об’єктів оподаткування, оскільки реєстратор розрахункової операції реєструється відповідно до об’єктів оподаткування платників податків, тому необхідно для уточнення критерію враховувати штатну чисельність працівників таких об’єктів оподаткування;
  • доповнюється новий критерій ризику середнього ступеню «декларування доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій та відомостей щодо відкритих банківських рахунків».

Також наказом оновлено структуру плану-графіка документальних планових перевірок платників податків.

6.     Оновлено форму податкової накладної та порядок її заповнення

Наказом Мінфіну від 17.01.2022 р. № 15 оновлено форму податкової накладної і розрахунку коригування та порядок їх складання.

Наказ набрав чинності 16 лютого 2022 року (на наступний день після його опублікування в “Офіційному віснику України” № 13 від 15.02.2022 р.).

Прийняття наказу обумовлено Законом № 1914, який передбачає, що при постачанні тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, при їх постачанні на митній території України, база оподаткування – максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.

Зміни до податкової накладної та додатку до неї:

  • назву графи 7 Розділу Б викладено в такій редакції: “Ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість”;
  • у формі додатка 1 до податкової накладної назва графи 6 змінилася на “ціна одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість”.

Зміни до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної:

– назва графи 8 – “ціна постачання товарів/послуг або максимальна роздрібна ціна товарів”;

– назва графи 9 – “ціна або максимальна роздрібна ціна (-) (+)”.

Також змінився текст виноски 1 до форми ПН і РК, яка відповідає за правильність заповнення номеру документу: “у порядковому номері після символа “/” зазначається код 2 – у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених в пункті 16-1.3 статті 16-1 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, або код 5 – у разі складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код 6 – у разі складання податкової накладної для операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни.”

Таким чином, платники ПДВ у разі операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код “6”.

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, у графі 7 зазначають максимальну роздрібну ціну товару без урахування ПДВ.

Вказані зміни стосуються лише окремої групи платників податків, але оновлену форму з 16 лютого повинні використовувати всі платники ПДВ.

7.     Зміни при наданні безповоротної допомоги – роз’яснення від ДПС

Головне управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що Закон № 1914-ІХ розширив перелік осіб, операції з якими по наданню їм безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) вимагають від платника податку на прибуток підприємств збільшити фінрезультат до оподаткування відповідного податкового (звітного) періоду на суму такої перерахованої безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг).

Тож, починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року платники податку на прибуток підприємств зобов’язані також збільшувати фінрезультат до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої на користь інших платників податку на прибуток підприємств, які є пов’язаними особами (тобто згідно з визначеними ПКУ критеріями “пов’язаності” вважаються пов’язаними особами із платником податку, який надає допомогу) у разі якщо:

– отримувачем фіндопомоги задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фіндопомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), та;

– за умови, що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінрезультату до оподаткування.

Тому, якщо:

1) отримувачем безповоротної фіндопомоги виступає інший платник податку на прибуток – пов’язана особа, і

2) така особа задекларувала від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фіндопомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), а

3) надавач визнає в бухобліку витрати на суму наданої фіндопомоги у відповідному періоді (тобто виходячи з умов відповідної угоди надавач не очікує повернення коштів чи одержання компенсації за надані товари, роботи, послуги у майбутньому), то

– платник податку на прибуток підприємств – надавач допомоги має збільшити фінрезультат до оподаткування відповідного податкового (звітного) періоду на суму наданої допомоги.

8.     Відеоінструкція від ДПС про процесс подання податкової декларації ФОПів – єдиноплатників

Пресслужба ДПС розмістила відеоінструкцію “Як подати декларацію за 2021 рік фізичними особами – підприємцями, які обрали 1 – 2 групи спрощеної системи оподаткування”.

В ній покроково роз’яснюють процес подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП. Зокрема, для подання декларації платникам необхідно мати файли з ключами електронного підпису, знати суму доходу, отриманого від підприємницької діяльності упродовж 2021 року, суми сплаченого протягом року ЄСВ або суми доходу, з якого ЄСВ розраховувався.

Граничний термін подання декларацій за 2021 рік для ФОП, які перебувають на 1 – 2 групі спрощеної системи оподаткування, – 1 березня 2022 року.

9.     Відеоінструкція від ДПС про процесс подання податкової декларації ФОПів – єдиноплатників

На сайті Мінфіну оприлюднено проєкт наказу “Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578”.

Мета документу – привести форми податкових декларацій платника єдиного податку у відповідність до законодавчих змін до ПКУ у частині визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку.

Нагадаємо, що Закон № 1914 доповнив ПКУ новою статтею 2971 щодо визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку.

Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у т. ч. щодо земельних ділянок, які належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Наразі платники єдиного податку, на яких поширюються вказані вимоги, не мають можливості відзвітувати, застосовуючи чинну форму декларації, оскільки не передбачалося звітування з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Тому проект наказу пропонує доповнити податкові декларації платника єдиного податку – ФОП, платника єдиного податку 3-ої групи (юридичної особи) та платника єдиного податку 4-ої групи додатком з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.