1. Комітет ВРУ рекомендує прийняти закон про підвищення ставки ВЗ

Комітет ВРУ з податкової політики розглянув та рекомендував прийняти у ІІ читанні та в цілому законопроєкт №11416-д щодо підвищення податків на час воєнного стану. 

Результатами доопрацювання поділився нардеп Ярослав Железняк. Тож законопроєктом передбачається:

  • запровадити помісячну звітність з ПДФО з 01 січня 2025 року;
  • звільнити кешбек від оподаткування;
  • відкласти наступні норми щодо підняття військового збору: 

– із доходів за результатами річного декларування – ставку військового збору залишити на рівні 1,5% до кінця цього року, а з 2025 підняти її до 5%;

– з єдиного податку 3 групи – з першого кварталу, в якому закон набере чинності;

– із будь-яких операцій (типу нерухомість) з моменту набрання сили закону (тобто не з 01 жовтня);

– для ФОПів, які зараз звільненні від сплати єдиного податку (це ФОПи, які знаходяться на прифронтових та деокупованих територіях).

Застосування нової ставки ВЗ 5% із зарплати залишилось з 1 жовтня. Тобто роботодавцям доведеться перераховувати ВЗ з нарахувань за жовтень. Але це правило не діятиме при звільненні працівника до дати набрання чинності Закону.

2. Кабінет міністрів готує системну/всеохоплюючу пенсійну реформу

Народна депутатка Ніна Южаніна поділилася планами Кабміну щодо комплексної пенсійної реформи, яка включатиме оновлення солідарної системи та впровадження обов’язкової накопичувальної пенсії.

Кожен матиме можливість отримувати пенсію не менше 60% від попереднього заробітку.

Посадовці планують запровадити бальну систему, куди буде закладено два критерії: кількість років, які людина працювала, та кількість сплачених внесків.

Все це додаватимуть й переводитимуть у відсоток до середньої заробітної плати по Україні.

Зараз триває узгодження з Мінфіном щодо солідарної системи, яка потребує близько 30 млрд гривень для ефективного старту (його заплановано на липень 2025 року).

«Як тільки ми знайдемо необхідні ресурси, а я впевнена, що це станеться, ми розпочнемо збільшення пенсій, окрім вже запланованих на цей рік індексацій та інших форм підтримки пенсіонерів», – зазначила міністерка соцполітики Жолнович.

3. Уряд пропонує скасувати форму трудового договору між працівником і фізособою, яка використовує найману працю

Мінекономіки оприлюднило проєкт наказу “Про  визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260”. 

Зазначеним проєктом наказу передбачається визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінпраці та соцполітики від 08.06.2001 р. № 260, яким було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю. 

Крім того, положеннями проєкту наказу передбачається доручити Державному центру зайнятості забезпечити зняття з реєстрації у державній службі зайнятості трудових договорів між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, які на день набрання чинності цього наказу не знято з реєстрації. 

Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.   

4. Оновлення плану-графіка планових податкових перевірок

Державна податкова служба вкотре внесла зміни у План-графік перевірок на 2024 рік. 

Цього разу відкоригували одразу усі чотири розділи:

  • Розділ I «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» уже містить 2277 запланованих перевірок;
  • Розділі II «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів», де кількість перевірок становить 178:
  • Розділ III «Документальні планові перевірки фізичних осіб», яким заплановані перевірки 914 фізосіб;
  • Розділ IV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає проведення перевірок 181 юрособи.



5. Оновлення форми реєстраційних документів для платників єдиного податку

Мінфін наказом від 11.09.2024 р. № 440 вніс зміни до наказу Мінфіну від 16.07.2019 р. № 308 про затвердження форм реєстраційних документів платників єдиного податку. 

Наказом № 440 вносяться зміни до форми:

  • заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, виклавши її в новій редакції. Змінами передбачено можливість платника єдиного податку самостійно відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування у разі набуття ними статусу резидента Дія Сіті;
  • розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. У пп. 5.1 слова “доходи у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)” замінено словами “доходи в грошовій формі (готівковій або безготівковій, у т. ч. з використанням електронних грошей)”. 

Також у формах Примітку* викладено у такій редакції: “Для громадян України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта”. 

У тексті форм після слів “по батькові” доповнити словами “(за наявності)”. 

Слово “П. І. Б” замінити словами “Власне ім’я та прізвище”. 

Цей наказ набирає чинності через 60 днів з дня його офіційного опублікування. 

6. Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК планують підкоригувати

ДПСУ на офіційній веб-сторінці розмістила проєкт наказу Мінфіну «Про внесення зміни до пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Згідно з чинною нормою п. 6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Водночас у платників податків при здійсненні фінансово-господарських операцій виникає необхідність коригувати кількісні та вартісні показники за операціями, які були здійснені більше ніж за 365 днів до дати такого коригування. Тому виникла необхідність у прийнятті змін до Порядку, відповідно до яких платникам податків буде надано таку можливість.

Як зазначено у пояснювальній записці, при зупиненні реєстрації такого розрахунку коригування і наданні платником письмових пояснень та копій документів виникає ситуація, що відлік 365 днів відповідно до положень Порядку здійснюється від дати виникнення податкових зобов’язань за податковою накладною, а не від дати складання розрахунку коригування, до якого надаються контролюючому органу пояснення та копії документів. Нормами ПКУ передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань складається податкова накладна, а розрахунок коригування складається у разі, коли після постачання товарів/послуг здійснюється зміна суми компенсації їх вартості (перегляд цін, перерахунок при поверненні, повернення попередньої оплати), та коригуються податкові зобов’язання і податковий кредит постачальника та отримувача.

Тому виникла необхідність привести положення пункту 6 Порядку до норм ПКУ, відповідно до яких застосовується формулювання «дата складання податкової накладної», що є одним із обов’язкових реквізитів податкової накладної, та уточнити положення щодо початку відліку періоду, протягом якого платники податків мають право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування.

До пункту 6 Порядку відповідно буде внесено такі зміни: слова «виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній» замінять словами «складання податкової накладної».

Планується, що у разі прийняття наказ набере чинності через 15 днів із дня його офіційного опублікування. 

7. Проєкт змін у додатках до декларації з податку на прибуток

3 жовтня 2024 року ДПСУ оприлюднила проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Проєкт наказу підготовлено з метою реалізації положень Закону України від 18.06.2024 № 3813 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Нагадаю, що Законом № 3813 внесені зміни до ПКУ, зокрема, щодо:

  • уточнення положень, якими визначається база оподаткування операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах;
  • уточнення положень, якими визначаються різниці при здійсненні фінансових операцій, передбачених підпунктом 140.4.3, абзацом четвертим підпункту 140.5.4 та абзацом третім підпункту 140.5.51 ПКУ;
  • доповнення положеннями щодо проведення інвентаризації визначених пунктом 43-1  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ основних засобів, які були у використанні та введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;
  • доповнення положеннями щодо призначення основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України та придбаних платником податку у період дії воєнного стану для використання в господарській діяльності, відповідно до пункту 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

У зв’язку з цим додаток АМ буде викладено у новій редакції та вносяться зміни до:

  • додатка ПН (виключено рядок 23 таблиці 1, а у примітці 7 цифри «34» замінено цифрою «33»);
  • додатка РІ до рядка 03 РІ(у новій редакції викладено рядки 3.2.3.3, 3.1.6.2 та 3.1.7.1);
  • додатка ДІЯ до рядка 06.3 (у новій редакції викладено рядки 14.6, 22.2, 28.2)

У разі затвердження цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. 

8. Віднесення операцій до контрольованих, в т. ч. за періоди перебування на спрощеній системі оподаткування

Фахівці ДПС в ІПК № 3624/ІПК/99-00-21-02 від 11.07.2024 р. пояснюють, що визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що в період з 01.04.2022  по 30.06.2022 року перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки. За 2023 рік річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищив 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків).

Як зазначено у зверненні, платнику податків протягом 2022 – 2023 років надавалися послуги від пов’язаної особи – нерезидента з доопрацювання, локалізації, адаптації Сайту «Платформа B2B» та оптимізації процесів для потреб платника податків та особливостей середовища, в якому він здійснює діяльність. Вище вказані послуги відображено в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів в 2023 році шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (рахунок 441 «Нерозподілений прибуток») на початок звітного року на підставі інвойсу та акта від 25.10.2023 року про надання послуг пов’язаною особою – нерезидентом. 

Крім того, пов’язаною особою – нерезидентом протягом 2023 року платнику податків також надавались послуги з доопрацювання, локалізації, налаштування та технічного обслуговування програмного забезпечення (далі – ПЗ). Витрати, понесені платником податків у зв’язку з отриманням послуг від нерезидента пов’язані із удосконаленням ПЗ і підвищенням його можливостей, віднесені на збільшення первісної вартості такого ПЗ відповідно до норм Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Також, ряд витрат визнано витратами майбутніх звітних періодів (рахунок бухгалтерського обліку 391), які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах з січня 2023 до грудня 2025 року.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Яким чином визначити обсяг господарських операцій з контрагентом за 2023 рік з метою визнання операцій контрольованими, враховуючи тимчасове перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки?
  2. Чи включаються до обсягу господарських операцій з контрагентом за 2023 рік з метою визнання операцій контрольованими, операції з придбання послуг у пов’язаної особи – нерезидента у 2022 році та які відображені в бухгалтерському обліку платника податків шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок 2023 звітного року?
  3. Чи включається до обсягу господарських операцій з контрагентом за 2023 рік з метою визнання операцій контрольованими, операція з придбання послуг у пов’язаної особи – нерезидента, яку віднесено на збільшення первісної вартості нематеріального активу або визнано витратами майбутніх періодів в період тимчасового перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки?
  4. Який обсяг господарських операцій з контрагентом підлягає відображенню у Звіті про контрольовані операції (у разі визнання операцій контрольованими), враховуючи особливості здійснення господарських операцій, які викладені в питаннях 1-3?
  5. Чи може платник податків використовувати Настанови Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових адміністрацій (далі – Настанови ОЕСР), під час практичного застосування статті 39 розділу I Кодексу з метою формування документів з трансфертного ціноутворення?

Щодо питань 1 – 2

Для цілей обрахунку вартісних критерію контрольованих операцій за 2023 рік, встановленого абзацом другим підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу (150 млн гривень), платнику податків необхідно враховувати весь дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в тому числі дохід, отриманий під час перебування його на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки. 

При цьому, якщо господарські операції, здійснені платником податків не впливатимуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, в тому числі господарські операції які були здійснені у періоді перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки, то такі операції не є контрольованими і не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій – 10 млн гривень.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Враховуючи, що акт виконаних робіт та інвойс датований 2023 роком та операції з придбання послуг у пов’язаної особи – нерезидента, які були фактично здійснені 2022 році відображені платником податків в регістрах бухгалтерського обліку у 2023 році у випадку, якщо господарські операції, здійснені платником податків впливатимуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, в тому числі господарські операції які були здійснені у періоді перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки, то такі операції є контрольованими і повинні враховуватися при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій – 10 млн гривень.

Щодо питання  3

Нормами підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу передбачено, що визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Водночас Кодексом не передбачено обмежень або застережень щодо того, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

Відповідно до пункту 10 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно з пунктом 18 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Пунктом 25 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» передбачено, що нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Суму нарахованої амортизації нематеріальних активів відображають збільшенням суми витрат.

Отже, збільшення первісної вартості нематеріальних активів впливатиме на фінансовий результат до оподаткування, та відповідно і на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків шляхом перерахунку витрат у вигляді амортизації нематеріальних активів в зв’язку зі зміною їх первісної вартості та/або витрат звітного періоду у відповідності до НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Таким чином, враховуючи вищезазначене та те, що наведені операції проведені в бухгалтерському обліку в період перебування платника податків платником податку на прибуток підприємств, послуги з доопрацювання, локалізації, налаштування та технічного обслуговування програмного забезпечення, витрати, по яким відносились до збільшення первісної вартості нематеріальних активів та до витрат майбутніх періодів, впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. У разі відповідності цих операцій вартісним критеріям, визначеним у підпункті 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу такі операції будуть визнаватися контрольованими.

При цьому, слід зазначити, що у звернені платником податків не надано інформацію щодо того, яким чином обліковуються у бухгалтерському обліку підприємства програмне забезпечення та веб-сайт (як нематеріальні активи, основні засоби, тощо), хто є власником таких активів та яким чином вони придбавались (розроблялись власними силами чи залучались треті особи), чи є вони об’єктами інтелектуальної власності, авторського права тощо, а також іншу інформацію, що дасть змогу чітко зрозуміти правову природу таких активів для цілей обліку, відтак і впливу їх на фінансовий результат за правилами бухгалтерського обліку та на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Щодо питання 4

Згідно з підпунктом 39.4.2.1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Щодо питання 5

Настанови ОЕСР є головним рекомендаційно-методичним міжнародним документом у сфері регулювання трансфертного ціноутворення. Запроваджуючи в Україні правила трансфертного ціноутворення до Кодексу було імплементовано рекомендований Настановами ОЕСР принцип «витягнутої руки» (аrm’slength рrinciple) – що є всесвітньо визнаним стандартом контролю за трансфертним ціноутворенням.

Загальна методологія контролю за трансфертним ціноутворенням, викладена у статті 39 розділу I Кодексу, повністю відповідає методології Настанов ОЕСР, зокрема в частині застосування методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», проведення функціонального аналізу та аналізу зіставності, підготовки документації, процедур попереднього узгодження ціноутворення тощо.

Водночас, Україна не є членом Організації економічного співробітництва та розвитку, тому Настанови ОЕСР не можуть розглядатись як норми прямої дії в Україні.

Разом з тим, враховуючи що Настанови ОЕСР є узагальненням найкращих сучасних практик застосування принципу «витягнутої руки» для оцінки трансфертного ціноутворення під час здійснення підприємствами контрольованих операцій, вони можуть використовуватись платниками податків як рекомендаційно-методологічні матеріали під час практичного застосування статті 39 розділу I Кодексу.