1. Стратегія розвитку малого та середнього бізнесу до 2027 року

Мінекономіки повідомило, що уряд схвалив Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва (МСП) на період до 2027 року, а також затвердив операційний план заходів з її реалізації на 2024-2027 роки.

Стратегія визначає ключові напрями державної політики у сфері МСП, включаючи відновлення зруйнованих підприємств за принципом «build back better». Особлива увага приділяється зеленому переходу, цифровій трансформації, інноваційному розвитку та інклюзивності бізнесу, залучаючи жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і ветеранів.  

Документ враховує рекомендації ОЕСР, відповідає змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також узгоджується з Планом для Ukraine Facility. Стратегія деталізує напрями розвитку української економіки, визначені у Плані, у частині створення складних ланцюгів доданої вартості та розвитку переробної промисловості. Крім того, Стратегія передбачає розвиток МСП згідно з Національним планом з енергетики та клімату на період до 2030 року. Над її розробкою також працювали фахівці Міністерства цифрової трансформації та Офісу розвитку підприємництва та експорту.  

Стратегія містить чотири основні цілі: 

  1. Відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу. Передбачає доступ до капіталу, дерегуляцію та запровадження нових інструментів підтримки. Перш за все, цьому сприятимуть програми державної політики «Зроблено в Україні»: гранти для переробних підприємств, «Доступні кредити 5-7-9», можливості страхування від воєнних ризиків. До існуючих програм додаються нові, наприклад, ширше залучення МСП до публічних закупівель. Дерегуляція та нові канали комунікації, такі як платформа «Пульс», дозволять покращити якість державних послуг. 
  2. Інноваційний розвиток, цифрова трансформація та “зелений перехід”. У Стратегії закладено підхід розумної спеціалізації, створення галузевих кластерів та наукових парків, що сприятимуть залученню інвестицій та розвитку регіонів. Підсилить ці процеси й цифровізація бізнес-процесів, технології штучного інтелекту, інструмент електронного виставлення рахунків, миттєві платежі Національного банку за умови забезпечення кібербезпеки. Щоб сприяти “зеленому переходу” МСП з’явиться онлайн-інструмент для самооцінки вуглецевого сліду підприємств, професійні енергоаудити.  
  3. Розвиток людського капіталу та підприємництва. Включає дуальну освіту та програми для жінок, ветеранів і людей з інвалідністю. Розширення мережі регіональних офісів «Зроблено в Україні» для підтримки мікро- та малих підприємств. 
  4. Підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту. Стратегія передбачає співпрацю з міжнародними мережами, такими як Enterprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs,  розвиток бренду «Зроблено в Україні», забезпечення підтримки в пошуку партнерів, веденні перемовин і запуску спільних ланцюгів, розширення діяльності ПАТ “Експортно-кредитне агентство”. 

За оцінками Міністерства економіки, реалізація Стратегії призведе до покращення індексу економічної свободи бізнесу щонайменше на  14 пунктів — до 75+/100, збільшення кількості експортерів до більш ніж 35 тисяч. Очікується також зниження рівня безробіття з 18,3 % до 11%. 

 

2. Доопрацьована версія змін підвищення податків на час воєнного стану

Нагадаю, що до ВР у липні був поданий законопроєкт № 11416 та декілька альтернативних йому проєктів змін до ПКУ, зокрема, щодо підвищення ставки ВЗ та розширення кола його платників, щодо інвентаризації ТМЦ на вимогу податкової під час проведення перевірки.

Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув законопроєкт № 11416 та зареєстрував у ВРУ вже свій проєкт закону від 30.08.2024 р. №11416-д.

Доопрацьованим законопроєктом № 11416-д пропонується, зокрема: 

  • підвищити ставки ВЗ до 5%; 
  • встановити обов’язок сплати ВЗ: 
  • у розмірі 10% мінімальної заробітної плати ФОП – єдинниками І, ІІ та IV груп; 
  • у розмірі 1% від доходу ФОП – єдинниками ІІІ групи;
    • спрямувати ВЗ через спецфонд виключно на фінансування ЗСУ;
    • встановити ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%; 
    • вдосконалити запропоновану модель визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток для АЗС; 
    • запровадити щомісячне подання звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. 

Крім того, уточнено строк застосування запропонованих законопроєктом особливостей оподаткування ВЗ – до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан. 

Але 3 вересня ВРУ провалила голосування за законопроєкт № 11416-д – його підтримали лише 224 депутата за необхідних 226. Наразі він відправлений на повторне І читання.

3. Сервіс для подання повідомлень СПФМ про розбіжності щодо даних про бенефіціарів

Мін’юст повідомив, що 1 вересня 2024 року почав діяти Порядок повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи (далі – Порядок повідомлення) (наказ Мін’юсту від 12.07.2023 №2542/5).

Отже, запроваджено механізм перевірки інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, що подається юридичними особами державним реєстраторам для проведення відповідних реєстраційних дій щодо юридичної особи, та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, передбачений частиною шостою статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», до якого безпосередньо залучене Міністерство юстиції України як держатель зазначеного реєстру.

На офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням: створено рубрику «Повідомлення держателя Єдиного державного реєстру про виявлення розбіжностей СПФМ», у якій розміщено передбачені пунктом 7 Порядку повідомлення сертифікат шифрування та адресу електронної пошти.

У разі встановлення неактуальності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Міністерство юстиції України вживає заходів реагування, передбачених Порядком притягнення до відповідальності та порядком визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб (наказ Мін’юсту від 13.09.2023 №3258/5).

 

 

4. Затверджено зміни до форм ПН, РК, декларації з ПДВ та додатків до неї

Мінфін наказом “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 09.08.2024 р. № 400 затвердив зміни до: 

  • форми ПН та РК до неї, виклавши їх у новій редакції у зв’язку з доповненням новими реквізитами, а саме щодо: 
  • зазначення інформації про договір (контракт), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та реквізитів митної декларації за такою операцією; 
  • проставляння ознаки «власна сільськогосподарська продукція» у разі складання ПН за операцією з постачання на митній території України та/або вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні пп. 14.1.331 ПКУ, що класифікується за кодом УКТ ЗЕД, до якого застосовано режим експортного забезпечення;
    • форми податкової декларації з ПДВ, виклавши її в новій редакції; 
    • форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; 
    • форми розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. 

Податкову звітність доповнено новими рядками, в яких відображаються операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та інформація про коригування показників за такими операціями.

Також об’єднуються додатки 2 й 3 до декларації у додаток 2, у зв’язку з чим змінено порядкові номери додатків 4, 5, 6, 7 до декларації на додатки 3, 4, 5, 6. 

В об’єднаному додатку 2 до декларації оновлена таблиця 1, в якій структуровано порядок та змінено хронологію надання платниками податку інформації про розрахунок суми від’ємного значення та суми бюджетного відшкодування. Також додаток 2 доповнено новою таблицею 1.1, у якій зазначається інформація про розрахунок сум податку за операціями з придбання товарів / послуг, які було враховано на погашення податкових зобов’язань, визначених за операціями з експорту окремих видів товарів, за умови фактичної сплати сум податку таким постачальникам товарів / послуг або Державного бюджету України.

Крім того, наказом № 400 вносяться зміни до Порядку заповнення ПН № 1307.  Зокрема, у верхній лівій частині ПН на експорт:

  • у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X»;
  • в окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації.

Наказ набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Наразі він ще не опублікований.

5. Оновлення плану-графіка планових податкових перевірок

ДПСУ станом на 30.08.2024 р. оновила План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік:

  • Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб»; 
  • Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» з урахуванням коригування. 

Розділи ІІІ «Документальні планові перевірки фізичних осіб» та IV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» цього разу залишились без змін. 

Попередні зміни план-графіка проведення документальних перевірок ДПСУ вносила 31.07.2024 р. і тоді змін зазнали всі розділи плану-графіка.

6. Оновлення порядку ведення касових операцій у нацвалюті

Національний банк України оновив порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні з метою приведення його у відповідність до актуальних вимог законодавства України та нормативно-правових актів регулятора.

Зокрема, Національний банк виключив можливість отримання готівки суб’єктами господарювання за розрахунками з громадянами, які здійснюються шляхом переказу коштів без відкриття рахунку. Тобто кошти, відправлені за допомогою такого переказу, спочатку повинні зараховуватися на поточний чи платіжний рахунок суб’єкта господарювання, лише після цього вони можуть бути видані з цих рахунків готівкою. 

Водночас для громадян жодних змін не відбулося, вони можуть розраховуватися за надані суб’єктами господарювання послуги та придбані в них товари як у безготівковій формі, так і готівкою, зокрема під час переказу коштів без відкриття рахунку.

Крім того, Національний банк:

  • уточнив термін “небанківський надавач платіжних послуг”, виключивши з нього надавачів нефінансових платіжних послуг як таких, що не здійснюють операції, визначені порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні;
  • змінив порядок здавання готівки комерційними агентами банків, небанківськими надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами;
  • зобов’язав суб’єктів господарювання задля мінімізації ризиків щодо схоронності коштів обов’язково враховувати рівень небезпеки під час самостійного перевезення та здавання ними готівкової виручки (готівки) до банку;
  • встановив вимогу до банків та підприємств, яким згідно із законодавством України надано право на інкасацію коштів, перевезення валютних та інших цінностей, визначити в договорах з клієнтами – суб’єктами господарювання спосіб здавання ними готівки та суми готівки, в разі перевищення яких інкасація коштів буде обов’язковою;
  • надав можливість суб’єктам господарювання використовувати під час розрахунків готівкові кошти, отримані ними з платіжних рахунків, відкритих у небанківських надавачів платіжних послуг;
  • доручив суб’єктам господарювання під час надання послуги “готівка на касі” видавати держателю платіжної картки лише придатні до обігу платіжні банкноти та монети, що не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. Натомість зношені банкноти не повинні потрапляти до клієнтів, а мають вилучатися та здаватися разом із готівковою виручкою до обслуговуючих банків;

Відповідні норми містить Постанова Правління Національного банку України від 23 серпня 2024 року №100 “Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, що набрала чинності з 29 серпня 2024 року.