1. За 1 квартал 2021 року потрібно подавати об’єднану звітність з ЄСВ, ПДФО і військового збору

Перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку – I квартал 2021 року. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Нагадаємо, що Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» викладено у новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який містить і таблиці звіту по єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

До контролюючих органів Розрахунок подається за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Розрахунок має шість додатків:

– «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1, додаток 1);

– «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);

– «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);

– «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);

– «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5, додаток 5);

– «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6, додаток 6).

  1. ПН та РК з 1 березня повинні складатися за новою формою

На офіційному сайті ДПС розмістила відповідь на питання: “За якою формою в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструються податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені до 01.03.2021?”

Податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734, незалежно від дати їх складання: до 01.03.2021 чи після 01.03.2021 (за умови дотримання інших вимог щодо реєстрації в ЄРПН).

  1. Опубліковано Закон про перехід на електронні трудові книжки

10.03.2020 р. на сайте Верховної Ради України опублікований текст Закону від 05.02.2021 р. № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»

Закон набере чинності з 10 червня 2021 року, крім окремої норми, яка почала діяти з 10 березня. Ця норма стосується підготовки Урядом необхідних нормативно-правових документів для реалізації норм Закону №1217.

За повідомленням Мінсоцполітики в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування є відомості про 13 млн працівників, його наповнення даними, які містяться в паперових трудових книжках, буде проведено у перехідний період протягом 5 років.

Наповнення відомостей відбуватиметься:

– як роботодавцем, так і безпосередньо застрахованою особою;

– через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України у вигляді сканованих або оцифрованих копій передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо) з обов’язковим накладанням страхувальником або застрахованою особою кваліфікованого електронного підпису.

Оригінал паперової трудової передається на зберігання працівнику як офіційний документ. Якщо працівник виявить бажання продовжити її ведення, то роботодавець на його вимогу буде зобов’язаний паралельно із електронним обліком трудової діяльності також внести до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.

Електронна трудова книжка дасть можливість уповноваженим органам призначати людині пенсію автоматично (без звернення) та збирання документів за всю її трудову діяльність. Коли настане право на соціальну виплату / пенсію, держава проінформує про можливість її отримання та розрахунковий її розмір.

За людиною буде зберігатися право вибору для покращення запропонованого розрахункового розміру, а саме:

або людина надає відомості про отримувану заробітну плату за період до 2000 року (до запровадження персоніфікованого обліку),

або відтермінує свій вихід на пенсію для одержання підвищення до пенсії на 0,5–0,75 % за кожний повний місяць роботи після досягнення пенсійного віку, або використовує право на призначення пенсії.

  1. Мінфін змінить порядок повернення помилково сплаченого ЄСВ

Державна податкова служба України відповідно до статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомляє про оприлюднення проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» (далі – проект наказу).

Проект наказу розроблено з метою створення дієвого механізму повернення платникам або перерахування на відповідні рахунки помилково сплачених коштів єдиного внеску, зокрема чітке розмежування обов’язків, покладених на структурні підрозділи податкового органу та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, та визначення термінів виконання цих обов’язків.

Внесення змін до Порядку пов’язане із запровадженням єдиного рахунку і реорганізацією структури органів ДПС.

Необхідним також є внесення зміни у номер рахунку, на який сплачується ЄСВ, який змінено у зв’язку зі зміною Державною казначейською службою України Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі.

Проект наказу розроблено відповідно до вимог статей 9, 11 розділу III Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» (далі – постанова № 321), а також наказу Міністерства фінансів України від 25 вересня 2020 року № 587 «Про затвердження Змін до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2020 року за № 1015/35298.

Внесення змін до Порядку пов’язане із запровадженням єдиного рахунку і реорганізацією структури органів ДПС.

Необхідним також є внесення зміни у номер рахунку, на який сплачується ЄСВ, який змінено у зв’язку зі зміною Державною казначейською службою України Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі.

З метою налагодження всебічного громадського обговорення, зауваження і пропозиції стосовно змісту регуляторного акту надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення на адресу розробника: 04655, Львівська площа, буд. 8, Державна податкова служба України, Департамент інфраструктури та бухгалтерського обліку, е-mail:  y.falashtinska@tax.gov.ua.

  1. Проєкт змін до Положення та форму і зміст розрахункових документів

На офіційному вебпорталі Державна податкова служба України повідомила про оприлюднення проєкту наказу Міністерства фінансів України  (далі – Проєкт наказу).

Проект наказу розроблено з метою  забезпечення  виконання  вимог Закону  України  від 01.12.2020 № 1017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017).

На виконання вимог Закону № 1017 Проєктом наказу передбачено:

– внесення техніко-юридичних правок до «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів»,

– що форма та зміст розрахункових документів, а також порядок подання звітності пов’язаної із застосуванням РРО/ПРРО при здійсненні торгівлі валютними цінностями встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з НБУ.

До Положення внесено наступні зміни:

  • уточнено, що для СГ, які не зареєстровані платниками ПДВ, рядок, в якому зазначається індивідуальний податковий номер платника ПДВ, не заповнюється.
  • у новій редакції викладено розділ 2 Положення “Фіскальний касовий чек на товари (послуги)” та розділ 3 “Фіскальний касовий чек видачі коштів”.
  • Положення доповнено новим розділом 8 “Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі”.

Також внесені зміни у додатки до Положення:

  • викладено у новій редакції додаток 1 “Фіскальний касовий чек на товари (послуги)” (форма №ФКЧ-1) та додаток 2 “Фіскальний касовий чек видачі коштів” (форма №ФКЧ-2);
  • у додатках 3-6 у відмітках після слів «розрахункових документів» доповнено словами «/електронних розрахункових документів»;
  • додано новий додаток 7 “Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі” (форма №ФКЧ-5).

Після затвердження Мінфіном наказ набере чинності з 1 травня 2021 року, крім пунктів 2, 3 Змін, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 1 серпня 2021 року, але не раніше дня офіційного опублікування наказу.

  1. Які ЦПД свідчать про трудові відносини

Управління Держпраці у Кіровоградській області надала роз’яснення відносно ознак, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових.

Вкотре підкреслено, що основною відмінністю, яка відрізняє ЦПД від трудових договорів, – трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організацію. За ЦПД процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівнику гарантують зарплату, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Натомість за ЦПД оплачують результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформлюють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг). Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

Часто при укладанні ЦПД суб’єкти господарювання не обумовлюють кількісний об’єм виконання робіт, що є підставою для висновків про виконання зазначених робіт на постійній основі. При укладанні ЦПД має бути чітко зазначено обсяги виконання робіт та строк, за який ці роботи мають бути виконані.

Також ЦПД не можуть укладатися на невизначений строк, бо такі договори оформлюють лише на строк, за який має бути наданий результат роботи (тобто надана послуга чи виконана робота, передбачену умовами договору). За ЦПД оплачують не процес праці, а його кінцевий результат, який визначають після закінчення роботи й оформлюють актом.

Тому ЦПД, укладені на невизначений строк, свідчать про ознаки трудових відносин.