Як застосовувати звіт про трансфертне ціноутворення

Одне з ключових запитань для платників податків стосується обов’язку дотримання трирівневої структури документації з ТЦУ.  Відповідальність за звіт про трансфертне ціноутворення лягає на плечі тих компаній в Україні, що є частиною міжнародної групи компаній.

Важливою характеристикою міжнародної групи компаній є об’єднання двох або більше юридичних осіб, кожна з яких розглядається як податковий резидент різних країн, об’єднаних спільним володінням чи управлінням.

Згідно з оновленими нормами абзацу 39.4.2 Податкового кодексу України (ПКУ), підприємства, що проводили контрольовані транзакції протягом фінансового року, повинні подавати звіт з тцу до 1 жовтня наступного року, а також інформувати про свою участь у міжнародних корпоративних групах.

Абзац 39.4.2.2 ПКУ уточнює, що інформаційне повідомлення повинно включати визначений перелік даних і формуватися відповідно до правил, встановлених Міністерством фінансів України, та подаватися електронними засобами до відповідного державного органу.

До складу інформаційного повідомлення про участь у міжнародній групі входять:

  • відомості про материнську корпорацію;
  • інформація про юридичну особу, відповідальну за подання звіту в межах країн, де діє міжнародна група;
  • дата закінчення фінансового року для цілей консолідованої звітності;
  • дані про загальний консолідований дохід групи за попередній рік.

У відповідь на нормативні зміни в українському законодавстві запроваджена комплексна трирівнева структура документації для трансфертного ціноутворення.

Ця ініціатива, відповідно до рекомендацій ОЕСР в межах плану BEPS, створює більш прозорий та справедливий механізм для контролю трансграничних операцій між компаніями, що є частинами міжнародних груп.

Трирівнева структура документації з ТЦУ , відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР 2017 та  містить такі пояснення:

1. Документація ТЦУ (локальний файл) :  Включає відомості про учасників контрольованих операцій, зокрема, інформацію про контрагентів, фізичних осіб-бенефіціарів, власників значних часток активів компанії, а також важливі внутрішньогрупові угоди та податкові документи.

2. Глобальна документація ТЦУ (майстер-файл) : Подається компаніями, які входять до складу міжнародних груп з річним доходом 50 млн євро та більше. Включає загальну інформацію про структуру групи, опис її діяльності, нематеріальні активи, фінансові операції, консолідовану звітність та інформацію про угоди ціноутворення.

Подається глобальна документація ТЦУ лише після отримання відповідного запиту від податкової служби, зобов’язуючі платника податків надати запитану інформацію протягом 90 днів.

У ситуації, коли кілька компаній України входять до складу однієї міжнародної групи компаній (МГК), податкова служба має право вимагати подання глобальної документації від одного визначеного платника податків з цієї групи.

3. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (Country-by-Country Reporting) : Обов’язковий для груп з доходом понад 750 млн євро. Відображає діяльність групи по країнах, включаючи інформацію про доходи, сплачені податки, статутний капітал, прибуток, чисельність персоналу та основні активи.

Звітність за країнами (Country-by-Country Report, CCR) має унікальну особливість – вона надає інформацію по кожній юрисдикції, де присутня група компаній, включаючи перелік країн, де група має діяльність, а також перелік усіх дочірніх структур і філій у цих країнах. У CCR міститься інформація про податкові зобов’язання та фінансові показники кожної компанії групи, включаючи активи, основні засоби та оперативні витрати в різних країнах.

Процедура та формат, який пояснює процес як подати звіт про трансфертне ціноутворення визначені Наказом Міністерства фінансів від 14 грудня 2020 року №764, який набрав чинності з 19 лютого 2021 року.

Штрафи за порушення податкового законодавства у контексті трансфертного ціноутворення

Відповідно до українського законодавства, за пропуск терміну подачі трьохрівневої звітності та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) покладено штрафні санкції.

Не подання інформації про участь у МГК карається штрафом у розмірі 50 прожиткових мінімумів. Якщо ж організація ухиляється від подання глобальної документації, штраф зростає до 300 прожиткових мінімумів, а ігнорування вимоги про подання звіту за країнами призводить до штрафу у 1000 прожиткових мінімумів.

Випадки подання недостовірної інформації у повідомленні про участь в МГК або у звіті за країнами тягнуть за собою штраф у розмірі 50 та 200 прожиткових мінімумів відповідно.