1. З’явився електронний формат об’єднаної звітності із ПДФО, ВЗ та ЄСВ

ДПС нарешті додала в Реєстр форм електронних документів електронні форми для об’єднаної звітності із ПДФО, ВЗ та ЄСВ:

– J0500106 із додатками J0510106, J0510206, J0510306, J0510406, J0510506, J0510606) для юридичних осіб.

– F0500106 із додатками F0510106, F0510406, F0510506, F0510606 для ФОП.

Податкові агенти зобов’язані подавати Розрахунок до ДПС за основним місцем обліку протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, починаючи з 01 квітня 2021 року.

  1. Новий Порядок ведення оперативного обліку податків и зборів

Наказом від 12.01.2021 р. № 5 Мінфін затвердив  Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Наказ № 5 зареєстрований в Мін’юсті 15.03.2021 р. за № 3321/35943 і набере чинності 5 квітня 2021 року. З цього дня втратить чинність старий Порядок, затверджений наказом від 07.04.2016 р. № 422.

В новому Порядку:

  • унормуванні правил ведення в контролюючих органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та ЄСВ,
  • забезпеченні функціонування автоматизованої системи попереднього та загального контролів,  які здійснюються структурними підрозділами органів ДПС за напрямами роботи для забезпечення достовірності облікових показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та цільовими фондами,
  • запровадженні електронного документообігу в процесі ведення обліку платежів органами ДПС. 

Оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.

Водночас у новому Порядку уточнено, що метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Оперативний облік та звітність податкових органів ґрунтується на таких принципах:

  • нарахування – показники фіксуються в оперативному обліку згідно з правилами оподаткування, установленими Кодексом та іншими законодавчими актами з питань податкового законодавства;
  • превалювання сутності над формою – законність відображення облікових операцій та відповідність їх сутності;
  • повне висвітлення – звітність податкових органів має містити інформацію, яка всебічно характеризує стан розрахунків платників податків з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;
  • безперервність – виконання повноважень та функцій податкових органів здійснюється виходячи з припущення, що їх діяльність буде тривати і надалі;
  • єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх показників в інформаційній системі та звітності податкових органів в єдиній грошовій одиниці.

Етапи попереднього контролю:

  • формування реєстрів співставлень;
  • аналіз даних реєстрів співставлень;
  • здійснення заходів щодо відпрацювання реєстрів співставлень.

Етапи загального контролю:

  • генерування модулів контролю за кожним реєстром співставлень;
  • проведення комплексу заходів, направлених на генерування всіх модулів контролю в установлені терміни;
  • маркування облікових показників на звітні дати, що пройшли загальний контроль.

В інформаційній системі забезпечується формування реєстрів співставлень:

  • реєстр співставлення інформації про сплачені, повернуті та відшкодовані суми (далі – надходження) за даними Казначейства та податкових органів;
  • реєстр співставлення сум грошових зобов’язань, самостійно визначених платником, та облікових показників, відображених в ІКП;
  • реєстр сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом;
  • реєстр співставлення сум податкових зобов’язань платників, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, визначених територіальним органом ДПС, та облікових показників, відображених в ІКП;
  • реєстр співставлення сум, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, з них узгоджених та неузгоджених (за результатами адміністративного та/або судового оскарження), та облікових показників, відображених в ІКП;
  • реєстр співставлення даних журналу розстрочень (відстрочень) та облікових показників, відображених в ІКП;
  • реєстр співставлення даних журналу списання (поновлення) та облікових показників, відображених в ІКП;
  • реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов’язаних з контрольно-перевірочною роботою.
  1. Підписано Закон щодо створення Бюро економічної безпеки України

Президент України Володимир Зеленський 22 березня 2021 р. підписав Закон від 28.01.2021 р. № 1150-ІX “Про Бюро економічної безпеки України”, який ВРУ ухвалила 28 січня 2021 року.

Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України.

Бюро економічної безпеки – єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами. Він отримає відповідні повноваження Служби безпеки та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган.

Згідно з Законом, Бюро економічної безпеки України є центральним органом виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

До повноважень Бюро економічної безпеки входять:

– виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;

– оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їхньої мінімізації та усунення;

– надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов для створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;

– забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;

– збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їхньому виникненню в майбутньому;

– планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;

– виявлення та розслідування правопорушень, пов’язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;

– складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності ухвалення ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.

Встановлено, що Бюро економічної безпеки України в порядку, визначеному законом, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків(баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

Закон набере чинності з 25 березня, крім окремої норми перехідних положень. 

  1. Змінено правила проведення трудових перевірок

Президент України В. Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання” № 1320-IX, який був ухвалений парламентом 4 березня 2021 року.

Закон дозволяє органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах та організаціях комунальної власності відповідних територіальних громад. Органи місцевого самоврядування також можуть виступати з ініціативою щодо здійснення державної перевірки на підприємствах, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізосіб – підприємців, які використовують працю найманих працівників.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть звертатися до Держпраці чи її територіального органу щодо порушень суб’єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення. Натомість виконавчі органи міських рад та об’єднаних територіальних громад позбавляються права складати протоколи про адміністративні правопорушення у формі порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Законом серед іншого передбачено звільнити від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях Державну службу України з питань праці та її територіальні органи.

Також документ вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за невиконання законних вимог або недопущення посадових осіб Держпраці та її територіальних органів або недопущення їхніх посадових осіб до здійснення заходів державного нагляду передбачено штраф для посадових осіб від 850 до 1700 грн.

Закон набирає чинності 27 квітня 2021 року.

  1. Відповіді від ПФУ про запровадження електронної трудової книжки

10 березня 2021 року опубліковано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», який Верховна Рада ухвалила 5 лютого цього року.

Головне Управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області надало відповіді на 10 головних питань, пов’язаних з переходом на електронні трудові книжки. 

1. Що зміниться із підписанням Закону про електронні трудові книжки?

Оскільки, Закон вступить в дію через три місяці, то починаючи  з 10 червня 2021р., усі роботодавці нашого краю, мають подати до Реєстру застрахованих осіб відомості з паперових трудових книжок про трудову діяльність своїх працівників.

Станом на 1 березня цього року в області обліковується близько 330 тис. застрахованих осіб. Саме стосовно їхньої трудової діяльності інформація протягом п’яти перехідних років має надійти до Реєстру застрахованих осіб.

Також, протягом перехідного періоду можна буде використовувати як паперову трудову книжку, так і електронну форму уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність.

 2. Що стало приводом для такого нововведення?

Приводом до введення електронних трудових книжок було багато чинників, які пов’язані з цифровізацією нашої держави. Основні з них це  перспектива автоматичного призначення пенсії та ряд інших переваг, таких як зменшення витрат роботодавців на ведення паперового документообігу та спрощення доступу до інформації про набутий стаж працівників для призначення виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, насамперед у випадку тимчасової втрати працездатності.

3. Яка інформація буде міститися в електронній трудовій книжці? Чи буде вона відрізнятися від паперової?

Електронна трудова книжка — це цифровий аналог паперових трудових книжок, тому в електронній трудовій книжці буде відображатись уся інформація про стаж, яка наявна в паперовій книжці.

4. Як можна оформити електронну трудову книжку, хто це має робити і де?

Відомості про трудову діяльність можуть вноситись, як застрахованою особою так і  роботодавцем через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України у вигляді сканованих або оцифрованих копій передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо) з обов’язковим накладанням страхувальником або застрахованою особою кваліфікованого електронного підпису.

Після внесення відомостей про трудову діяльність роботодавець зобов’язаний видати оригінал паперової трудової книжки працівникові на руки під підпис.

5. Коли електронні трудові книжки почнуть офіційно діяти для всіх?

Опублікований 10 березня 2021 року Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» №1217-IX передбачає вступ в дію через три місяці з дати опублікування.

6. Яка наразі ситуація в Хмельницькій області? Скільки оцифровано паперових трудових книжок?

За 2020 рік до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшло 3348 сканованих трудових книжок подолян для переведення їх в електронний формат, що фактично є основою для електронної трудової книжки. За січень – лютий 2021 року головним управлінням отримано та опрацьовано 4600 відомостей про трудову діяльність жителів області.

7. Закон передбачає 5-річний перехідний період? В чому його особливості? Що буде із паперовими книжками?

За цей період має відбутись включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Після «оцифрування» оригінал паперової трудової передається на зберігання працівнику як офіційний документ. Якщо працівник виявить бажання продовжити її ведення, то роботодавець на його вимогу буде зобов’язаний паралельно із електронним обліком трудової діяльності також внести до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.

8. Як наявність електронної трудової книжки впливає на процедуру виходу на пенсію?

Електронна трудова книжка дасть можливість уповноваженим органам призначати особі пенсію автоматично (без звернення) та збирання документів за всю її трудову діяльність. За особою буде зберігатися право вибору для покращення запропонованого розрахункового розміру, а саме:

  • або особа надає відомості про отримувану заробітну плату за період до 2000 року (до запровадження персоніфікованого обліку);
  • або відтермінує свій вихід на пенсію для одержання підвищення до пенсії на 0,5 – 0,75% за кожний повний місяць роботи після досягнення пенсійного віку;
  • або використовує право на призначення пенсії.

9. Як можна знайти і подивитися свою електронну трудову книжку?

Переглянути наявну про себе інформацію, в т.ч. свій трудовий чи страховий стаж можна на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua). Якщо в особи виникають будь – які питання, в цьому випадку реалізована можливість подачі звернення, в якому можна описати їх суть та, у встановлені законом терміни, особа отримає відповідь. Крім того, можна звернутись до найближчого сервісного центру або за номером «гарячої» телефонної лінії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (0382) 76 35 13.

Також Пенсійним фондом України розроблено мобільний додаток «ПФУ» для системи Андроїд, який можна завантажити на Google Play (Гугл плей).  Він забезпечує доступ з мобільних пристроїв до електронних сервісів Пенсійного фонду України та робить спілкування з Пенсійним фондом максимально зручним та ефективним.

10. На скільки будуть захищені дані, які міститимуться в електронній трудовій книжці? Чи зможуть шахраї скористатися цими даними?

Дані акумулюються в Реєстрі застрахованих осіб та мають відповідний кіберзахист, який унеможливлює шахраям скористатися відомостями, що містяться в електронній трудовій книжці. 

  1. Законопроєкт про надання карантинної допомоги

24 березня Президент В. Зеленський зареєстрував у ВРУ проєкт Закону № 5300“Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Законопроєктом пропонується забезпечити за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів виплати допомоги застрахованим особам, які втрачають частину заробітної плати чи доходу у разі запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів.

При цьому така допомога застрахованим особам надаватиметься у разі перебування страхувальника відповідної застрахованої особи на обліку як платника ЄСВ на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій запроваджено додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Допомога застрахованим особам, передбачена цим Законом, надається  у 2021 році одноразово у розмірі 8 тис грн.

  1. Законопроект щодо нових правил трудових перевірок

На офіційному сайті Мінекономіки опубліковано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю».

Згідно до пояснювальної записки, проектом акта передбачено внесення змін до КЗпП та Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Національну поліцію», «Про державну службу», якими пропонується визначити правовий статус державної інспекції праці, права та обов’язки інспекторів праці, форми здійснення контролю, підстави та порядок проведення інспекційних відвідувань та інші питання функціонування системи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а також систему винагород та відповідальності інспекторів праці, що дозволить підвищити інституційну спроможність Державної служби України з питань праці виконувати покладені на неї повноваження.

Визначені 15 позицій прав інспекторів праці:

  1. у ході проведення інспекційного відвідування безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця (зони), а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень, в яких використовується наймана праця;
  2. проходити у денний час до нежитлових будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, місць, у яких (на яких) перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця;
  3. ознайомлюватися з оригіналами та робити копії (в тому числі – електронні) актів об’єктів відвідування, які стосуються прав працівників, колективних або трудових договорів, а також документів, ведення яких передбачено законодавством про працю;
  4. наодинці або у присутності свідків ставити об’єкту відвідування та/або працівникам, представникам профспілок, їх організацій та об’єднань, члени яких працюють на об’єкті відвідування, запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію стосовно стану додержання вимог законодавства про працю, їх порушення та вжиті заходи щодо усунення таких порушень;
  5. вимагати від об’єктів відвідування забезпечення вільного доступу працівників до інформації у відповідності до вимог законодавства;
  6. вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
  7. відбирати зразки матеріалів і речовин, які використовуються або обробляються;
  8. за результатами інспекційного відвідування визнавати роботу такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами;
  9. вносити об’єктам відвідування обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю;
  10. надавати уповноваженим органам рекомендації щодо відсторонення від виконання обов’язків винних у порушенні законодавства про працю працівників об’єкта відвідування або притягнення їх до відповідальності згідно з законом;
  11. залучати у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, правоохоронні органи для припинення незаконних дій об’єкта відвідування та осіб, які перешкоджають їм виконувати службові обов’язки;
  12. складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення і накладати адміністративні стягнення;
  13. отримувати безоплатно від об’єктів відвідування, органів, уповноважених управляти майном, органів державної влади статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання своїх повноважень;
  14. витребувати для огляду у фізичних осіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об’єктах, місцях, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу;
  15. здійснювати фіксацію процесу інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки.

Водночас державним інспекторам праці заборонять:

– вимагати в об’єкта відвідування надання витягів та копій документів, які надавалися ним державному інспектору праці раніше та/або перебувають у володінні державної інспекції праці, якщо ці документи залишаються актуальними, а також документи, вільний та безоплатний доступ до яких може бути отриманий через державні інформаційні системи чи ресурси;

– вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини;

– передавати будь-які отримані від об’єкта відвідування документи або їх копії іншим особам, у яких відсутні повноваження на ознайомлення з цими документами, та вимагати їх від об’єкта відвідування з цією метою;

– розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність та повноту виконання рішень суду;

– брати участь у господарській та / або будь-якій іншій діяльності об’єктів відвідування.

Також змінюються розміри окремих трудових штрафів:

  • за фактичний допуск працівника до роботи з порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати зарплати (винагороди) без нарахування ЄСВ, – штраф у 15-кратному (а для юросіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, – у 10-кратному) розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Наразі за ст. 265 КЗпП штраф становить 10 МЗП (з 01.01.2021 р. – 60 000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, а до «єдинників» І-ІІІ груп застосовується попередження;
  • за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 5-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 січня 2021 року – 30000 грн), за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Наразі штраф становить 2 МЗП (у 2021 році – 12000 грн).

Вводиться новий фінштраф за порушення законодавства про відпустки. Його розмір становить 3 мінзарплати (у 2021 році – 18000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.