1.     Затверджено План комплексних перевірок на 2022 рік

Державна регуляторна служба України Наказом від 15.11.2021 р. № 383 затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2022 рік. Завантажити План можна за посиланням або переглянути на Інспекційному порталі онлайн.

Відповідно до Плану у 2022 році планується провести комплексні перевірки у більш ніж 37 700 суб’єктів господарювання.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 5 Закону № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Такий комплексний плановий захід проводиться один раз на рік, а усі контролюючі органи, які запланували перевірки даного суб’єкта господарювання, можуть його перевірити виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів на відповідний рік.

Остаточний план здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю)на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує Державна регуляторна служба не пізніше 15 листопада року, що передує плановому, та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

Звертаємо увагу, що вказаний План комплексних перевірок не містить плани перевірок від ДПС і ФСС.

План-графік податкових перевірок на 2022 рік має бути оприлюднений до 25 грудня року, що передує року, в якому проводитимуться такі документальні планові перевірки.

Плани-графіки перевірок ФСС складаються щоквартально та розміщуються на веб-сайтах фонду в областях та місті Києві.

2.     Вчергове оновлено план документальних перевірок ДПС

18 листопада ДПС України оприлюднила оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

На цей раз зміни були внесені також у два розділи: 

  • Розділ І “Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб”;
  • Розділ ІІ “Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів”.

Без змін залишилися інші два розділи:

  • Розділ ІІІ “Документальні планові перевірки фізичних осіб”;
  • Розділ IV плану-графіка “Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Кількість запланованих перевірок не змінилась порівняно з попередніми оновленнями у червні, вересні і жовтні цього року – загалом податківці планують провести 4 382 податкові перевірки юросіб: 4 162 суб’єкта господарювання згідно з Розділом І та 220 суб’єктів згідно з Розділом ІІ.

Нагадаємо, що у відповідності до Закону від 16.01.2020 р. № 466, внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

3.     Прийнято Закон про медіацію

16 листопада Верховна Рада України прийняла Закон «Про медіацію». Проект Закону зареєстровано за № 3504.

Закон визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).

Законодавством можуть передбачатися особливості проведення медіації в окремих категоріях конфліктів (спорів).

Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

Проведення медіації не впливає на перебіг позовної давності.

Медіація не проводиться у конфліктах (спорах), що впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не є учасниками цієї медіації.

Законом визначаються правові засади та порядок проведення медіації в Україні, які полягають у такому:

  • процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин;
  • фізичні та юридичні особи зможуть звернутись до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу;
  • медіація проводитиметься за взаємною згодою сторін медіації відповідно до принципів добровільності; конфіденційності; незалежності та нейтральності, неупередженості медіатора; самовизначення та рівності прав сторін медіації;
  • набути статус медіатора зможе будь-яка фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами;
  • підготовка у сфері медіації становитиме не менше як 90 годин навчання медіатора, у тому числі 45 годин практичного навчання, та включатиме теоретичні знання та практичні навички щодо принципів, порядку та методик проведення медіації, правового регулювання медіації, етики медіатора, ведення переговорів та врегулювання конфліктів (спорів);
  • підготовку у сфері медіації здійснюватимуть заклади освіти, а також організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів, суб’єкти господарювання будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, що мають право надавати послуги у сфері медіації або організовувати їх надання відповідно до законодавства;
  • реєстри медіаторів зможуть вести об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які залучають медіаторів або послугами яких користуються.

Закон визначає права та обов’язки медіатора та сторін медіації, порядок проведення медіації, а також вимоги до договору про медіацію та до угоди про врегулювання конфлікту (спору) за результатами медіації.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено право суду оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі, якщо сторони прийняли рішення провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, право суду зупинити провадження у справі у разі звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації, строк такого зупинення та можливість зупинити провадження у справі на стадії її розгляду по суті.

Крім того, передбачено, що в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову та під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

4.      Законопроєкт щодо збільшення штрафів за неподання звітності

На засіданні Уряду 17.11.2021 р. був підтриманий законопроєкт “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку подання податкової звітності”, який розробив Мін’юстом.

Законопроєктом пропонується внести зміни до ст. 1631 КпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність для керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій за порушення порядку ведення податкового обліку, подання податкової звітності, надання аудиторських звітів.

При цьому передбачено збільшення розмірів штрафів за всі перелічені у цій статті порушення.

Так, за відсутність податкового обліку, порушення порядку подання податкової звітності (крім єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ), порушення керівника ведення податкового обліку,  у тому числі неподання або несвоєчасне подання податкової звітності та аудиторських звітів передбачається збільшити адмінштраф з 5 – 10 нмдг до 100 – 150 нмдг (від 1700 до 2550 грн). За вчинення перелічених вище дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення буде вже тягнути адмінштраф від 150 до 250 нмдг (від 2550 до 4250 грн) замість 10 до 15 нмдг.

Для реалізації зазначеної статті КпАП також пропонують зміни до ст. 221, 2342, 255 КпАП, якими визначать, що справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку ведення податкового обліку, подання податкової звітності, надання аудиторських звітів розглядатимуть податкові органи.

Додатково законопроектом заплановано внесення змін до ст. 1634 та 1651 КпАП для приведення у відповідність до чинного законодавства щодо впровадження єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Зокрема, передбачається замість слів «державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян» включити слова «податковим органам податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску». При цьому розмір адмінштрафу не зміниться і буде становити від 2 до 3 нмдг (від 34 до 51 грн).

Планується, що Закон набере чинності з наступного дня після його офіційного опублікування.

5.     Законопроєкт щодо онлайн подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників

Як повідомляє сайт Президента України, Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення надання інформації для цілей фінансового моніторингу», який спрощує передачу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Документ передбачає можливість швидкої та зручної електронної подачі інформації представниками бізнесу та іншими юридичними особами для фінансового моніторингу з метою протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом.

«Процес подання інформації про бенефіціарних власників цьогоріч було організовано неналежним чином. Саме тому я ініціюю можливість подання необхідної інформації в електронному вигляді – без черг та додавання непотрібних паперових документів. Натомість можна буде зробити кілька кліків у додатку «Дія». Комфортні умови для бізнесу, прозорість та доступ до інформації – серед пріоритетів моєї роботи», – зазначив Глава держави. 

Передбачається також можливість автоматичної звірки поданої компаніями інформації з даними державних реєстрів, що замінить довготривалу звірку паперових документів з електронними реєстрами в ручному режимі та значно прискорить процес реєстрації.

Законопроект також передбачає підготовку та затвердження відповідальним органом влади детальної методології визначення кінцевого бенефіціара для юридичних осіб та проведення роз’яснювальної роботи щодо цього. Запропоновано, щоб юридичні особи мали щонайменше шість місяців для подачі інформації з моменту затвердження такої методології, а ті, хто вже подав інформацію, отримали можливість її уточнити.

Законопроєкт зареєстровано за № 6320.

Також Президент вніс до ВРУ законопроєкт № 6321, яким вносяться зміни до ст. 166-11 КпАП. Зокрема, в норму цієї статті додається згадка про Закон про фінмоніторинг в правила застосування адмінштрафу на керівника юридичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу),  у розмірі від 1000 до 3000 нмдг за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Таке уточнення планують внести, оскільки у разі прийняття законопроєкту № 6320 відповідальність буде застосовуватися через порушення не лише Закону про держреєстрацію, а й Закону про держфінмоніторинг.