1.     Нові бюджетні рахунки

ГУ ДПС у Закарпатській області повідомило, що відповідно до наказу ДКСУ від 25.12.2023 №324 з 01 січня 2024 року змінюються реквізити бюджетних рахунків за кодами платежів:

• 14020800 «Акцизний податок на транспортні засоби»;
• 19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення»;
• 21010500 «Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність», які контролюються органами Державної податкової служби України.

Про зміни рахунків для сплати ЄСВ інформації немає. Отже, рахунки ЄСВ залишилися незмінними.

Нові бюджетні рахунки на 2024 рік для всіх областей та м. Києва опубліковані на офіційному сайті ДПС.

Також, кожен платник податків має можливість дізнатися про діючі рахунки в е-кабінеті.

 

 

2.     Податкова служба отримає доступ до даних про банківські рахунки українців – застереження від народної депутатки

27 грудня уряд погодив “Національну стратегію доходів” (НСД) до 2030 року. Цей документ визначатиме, як держава буде жити наступні шість років та фінансувати свої потреби, зменшуючи залежність від партнерів.

Прийняття НСД було одним із зобов’язань української влади перед Міжнародним валютним фондом.

Стратегія передбачає, зокрема, зміну системи оподаткування ФОПів та запровадження диференційованої системи.

Крім того, вона передбачає повернення до прогресивної шкали ставок оподаткування доходів фізичних осіб замість діючої.

Ніна Южаніна у своєму Телеграм-каналі зауважила, що Міністерство фінансів планує запровадити загальне декларування доходів за прикладом країн Балтії. Мається на увазі, що ДПС самостійно декларуватиме доходи платника податків на основі банківських даних і лише потім погоджуватиме це з ним.

Для реалізації такого підходу податкова має отримати доступ до даних із банківських рахунків.

У Мінфіні не вважають це порушенням банківської таємниці.

Крім того, в Національній стратегії доходів для реалізації майже всіх «реформ» робиться ключова ставка на розширення повноважень податкових органів щодо доступу до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків.

Це стосується і вдосконалення роботи з погашення податкового боргу.

Протягом 2025 – 2027 років планується розробка змін до законодавства та підзаконних нормативно-правових актів щодо:

• надання податковим органам прав та обов’язків щодо пріоритезації погашення податкового боргу платників податків;
• надання можливості погашення (стягнення) податкового боргу за рішенням керівника органу ДПС без рішення суду;
• посилення адміністративних повноважень податкових органів щодо погашення податкового боргу, арешту рахунків (майна) без рішення суду;
• збільшення строку давності для стягнення податкового боргу з 3 до 6 років;
• запровадження обов’язкового електронного листування з платниками щодо податкового боргу та його стягнення;
• запровадження безтермінової дії платіжної інструкції (до повного погашення податкового боргу);
• розкриття для органів ДПС банківської таємниці про наявність та рух коштів на рахунках.

“Отже, враховуючи, що в Стратегії  декларується підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків, стає очевидним, що такі інструменти для удосконалення роботи з погашення податкового боргу є дуже небезпечними як для бізнесу, так і для громадян.

У Стратегії зазначено, що основна кількість боржників (95%, або 3,5 млн осіб) — це фізичні особи, з них 70% — це ті, хто ніколи не здійснював підприємницьку діяльність, тобто прості громадяни.

І якщо бізнес ще має шанси (які теж вартують і ресурсів, і часу) захистити себе від свавілля податківців, то от громадяни точно потраплять під прес «відновленої» податкової“, – підкреслила нардеп.

 

 

3.     Роз’яснення Мінфіну щодо оподаткування надходжень на картку фізосіб

Національна стратегія доходів України – це комплексний та структурований документ, який потрібно читати уважно. Будь-який захід, що планується до впровадження, підкріплено описом проблематики як обґрунтування необхідності кожної реформи. Мінфін наголошує, що у тексті Нацстратегії відсутні заходи щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи.

Некоректні висновки з цього питання могли бути зроблені на основі інформації з розділу 4.3.1 «Реформа спрощеної системи оподаткування»:

«Всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом України, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб, передбаченою Податковим кодексом України».

Насправді це означає, що:

1. В тексті відсутні слова про «будь-які надходження на картку фізособи»;
2. Фраза про вимоги щодо «оподаткування доходів, отриманих поза межами підприємницької діяльності» відображає загальні принципи оподаткування, які вже і так існують у діючому податковому законодавстві (у розділі IV чинної редакції Податкового кодексу України).

Важливо зауважити: будь-яка реформа податкової політики вимагає напрацювання детальних змін до податкового законодавства. Жодна фундаментальна реформа (особливо така складна, як зміна правил оподаткування доходів фізичних осіб) просто неможлива без обговорень із громадськістю, бізнесом, відповідними органами влади. Мало того, як зазначено у нацстратегії, подібні зміни можуть бути запроваджені не раніше року, наступного за тим, в якому вважатимуться виконаними заходи щодо забезпечення конфіденційності та захисту даних у системах ДПС (у тому числі інформації, одержаної від платників податків та податкових агентів).

 

 

4.     Оновлено Звіт про контрольовані операції та додаток ТЦ декларації з прибутку

Мінфін наказом від 07.12.2023 №673 (зі змінами, внесеними наказом від 27.12.2023 №725):

• виклав у новій редакції форми Звіту про контрольовані операції та додатка ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
• затвердив зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Зміни внесені через те, що чинна редакція форм звіту про контрольовані операції (далі – Звіт КО) та Додатка ТЦ неповною мірою розкривають інформацію, необхідну для здійснення податкового контролю за дотриманням умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» та призводять до додаткового навантаження на платників податків внаслідок звернень до них контролюючих органів з метою отримання додаткової інформації, зокрема, щодо:

• пов’язаних осіб та підтвердження підстав щодо віднесення операцій до контрольованих;
• доповнень (змін) до контракту (договору) та його умов;
• умов поставки товарів відповідно до правил «Інкотермс»;
• показників, що коригуються, та одиниці виміру продажу (придбання) товарів (робіт, послуг);
• сум фактично отриманих коштів у валюті контракту або сум кредиту згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо предметом контрольованої операції є фінансова операція;
• курсу валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку.

Також удосконалено контроль за дотриманням умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» шляхом:

– доповнення відомостей про особу, що здійснює контрольовані операції, Звіту КО інформацією щодо:

• пов’язаності або відсутності пов’язаності з контрагентом-нерезидентом;
• підстав віднесення операцій до контрольованих;
• номера і дати доповнення (змін) до контракту (договору);
• коду умов поставки згідно з правилами «Інкотермс»;
• сум фактично отриманих коштів у валюті контракту або сум кредиту згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо предметом контрольованої операції є фінансова операція;
• курсу валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку, якщо контракт (договір) укладений у грошовій формі, відмінній від національної валюти України;

– уточнення Додатка ТЦ інформацією щодо:

• номера і дати доповнень (змін) до контракту (договору);
• умов постачання товарів відповідно до правил «Інкотермс»;
• показників, що коригуються, та одиниці виміру продажу (придбання) товарів (робіт, послуг).

Накази набирають чинності з дня офіційного опублікування. Станом на 15.01.2024 р. не опубліковані.

 

 

5.     Деякі НП(С)БО приведені у відповідність до чинного законодавства

Мінфін наказом від 07.11.2023 №624 (зареєстрований у Міністерстві юстиції 21.11.2023 за № 2010/41066) привів у відповідність до національного законодавства та вимог МСФЗ деякі НП(С)БО, а саме:

– 32 «Інвестиційна нерухомість» – у частині приведення у відповідність до вимог МСФЗ відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій, пов’язаних з інвестиційною нерухомістю. Зокрема, уточнено деякі визначення, а саме:

• Інвестиційна нерухомість – це нерухомість (земельна ділянка, споруда, будівля (частина будівлі) або їх поєднання), утримувана власником або орендарем відповідно до договору фінансової оренди з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для використання у виробництві та постачанні товарів, при наданні послуг та для адміністративних цілей або продажу в процесі звичайної діяльності.
• Операційна нерухомість – нерухомість (земельна ділянка, будівля, споруда (частина будівлі) або їх поєднання), утримувана власником або орендарем відповідно до договору фінансової оренди з метою використання у виробництві та постачанні товарів, при наданні послуг та для адміністративних цілей.
• Балансова вартість активу – вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу.

З метою бухгалтерського обліку не вважається інвестиційною нерухомістю:

1) Операційна нерухомість, а також нерухомість, що утримується для використання у майбутньому як операційна нерухомість.

2) Нерухомість, що утримується з метою продажу за умов звичайної господарської діяльності.

3) Нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення з метою продажу за умов звичайної господарської діяльності.

4) Нерухомість, утримувана з метою майбутнього поліпшення та подальшого використання як операційна нерухомість.

5) Операційна нерухомість, стосовно якої очікується вибуття.

6) Нерухомість, що надана в оренду іншому суб’єкту господарювання на умовах фінансової оренди.

До інвестиційної нерухомості належать, наприклад:

1. a) земельна ділянка, утримувана для довгострокового збільшення власного капіталу, а не для короткострокового продажу у процесі звичайної діяльності;

б) земельна ділянка, утримувана для використання в майбутньому, мету використання якої ще невизначено. Якщо підприємством ще не визначено, чи буде земельна ділянка використовуватися як операційна нерухомість, чи для продажу у короткостроковій перспективі у процесі звичайної діяльності, тоді така земельна ділянка вважається утримуваною для збільшення власного капіталу;

в) будівля, яка є власністю підприємства (або як право користування будівлею, утримуваною підприємством) та надана в оренду за однією чи кількома операційними орендами;

г) будівля, яка не зайнята, але утримується для надання в оренду за однією чи кількома операційними орендами.»

Якщо справедливу вартість частини об’єкта, яка належить до інвестиційної нерухомості, достовірно визначити неможливо, то вся нерухомість, до якої належить ця частина, обліковується як основні засоби відповідно до НП(С)БО 7 “Основні засоби”.

– 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 12 «Фінансові інвестиції» та 13 «Фінансові інструменти» – в частині розкриття інформації інвестором за операціями внесення коштів до статутних капіталів підприємств.

Так, у НП(С)БО 12 передбачено, що інвестор спільного, дочірнього та асоційованого підприємства розкриватиме інформацію про суму, строки та умови своїх зобов’язань  по внескам до статутних капіталів суб’єктів господарювання. А у НП(С)БО 13 – що інвестор розкриває інформацію про суму, строки та умови своїх зобов’язань по внескам до статутних капіталів суб’єктів господарювання.

У НП(С)БО 1 уточнено, що у примітках до фінансової звітності інвестори наводять (розкривають) перелік господарських товариств, власну частку в їхньому статутному капіталі та суму заборгованості за внесками до зазначених статутних капіталів. Також доповнено Перелік додаткових статей фінансової звітності (додаток 3) статтею “Заборгованість за внесками до статутного капіталу інших підприємств”, код рядка 1036.

– 29 «Фінансова звітність за сегментами». У пункті 2 цього НП(С)БО виключено слова «підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства».

Згодом Наказ №624 був ще відкоригований наказом Мінфіну від 27.11.2023 № 659 «Про внесення змін до Змін до деяких національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку».

Обидва накази набувають чинності з дня офіційного опублікування.

3 січня 2024 року накази було опубліковано в “Офіційному віснику”. Відповідно їхні норми почали діяти з 3 січня.

 

 

6.     Поновлено проведення індексації зарплати у 2024 році

Держпраці нагадує, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було призупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у 2023 році. Тобто роботодавці у 2023 році були звільнені від обов’язку щодо нарахування індексації заробітної плати.

Статтею 39 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2024 року.

Тобто, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.

Відповідно до Постанови №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.

Тобто базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року. Якщо ж у січні буде підвищено заробітну плату, то базовим місяцем вважатиметься січень 2024 року.

 

 

7. Поради від ПФУ щодо заповнення єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ

Головне управління ПФУ в Чернівецькій області надало відповіді на актуальні запитання щодо податкових розрахунків. А саме:

–    Які є типи єдиної звітності та коли їх слід подавати?

–    Яким є порядок заповнення додатка 1?

–  В яких випадках допускається внесення від’ємних значень сум нарахованої зарплати в додатку 1?

–   Як відобразити у додатку 1 нарахування заробітної плати за попередній звітний (податковий) період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок?

–   У яких випадках допускається два і більше записів щодо однієї застрахованої особи в додатку 1?

–    Як правильно заповнити графу 22 ознака «неповний робочий час» додатка 1?

–   У яких випадках необхідно подавати додаток 5 до податкового розрахунку?

 

 

8. Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи – роз’яснення податківців

З 1 січня 2024 року розпочата кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році. Про це одразу нагадали у Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Певну частину доходів фізосіб складають доходи у вигляді зарплати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, ПДФО утримують і сплачують податкові агенти, як правило, роботодавці.

Однак в деяких випадках фізособам необхідно самостійно обчислити суму і подати контролерам податкову декларацію про майновий стан і доходи. Такі випадки перераховані у розд. IV ПКУ, серед них:

• отримані окремі види доходів, що не оподатковують при виплаті, але вони не звільнені від оподаткування відповідно до пп. 168.1.3 ПКУ (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

• отримані доходи від особи, яка не є податковим агентом згідно з пп. 168.2.1 ПКУ (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених ПКУ, тощо);

• іноземні доходи (пп. 170.11.1 ПКУ);

Також декларацію подають:

• фізособи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);

• фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);

• іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 ПКУ);

• платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання.

У той же час ПКУ надає платнику податків можливість подати податкову декларацію, якщо такий платник має право на отримання податкової знижки, і повернути надміру сплачений податок.

Також, у ДПС Київської області уточнили, що згідно з п.179.2 ПКУ податкову декларацію не подають, якщо платник податку отримував:

• доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно ПКУ не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

• доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

• доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковують, оподатковують за нульовою ставкою та за якими був сплачений податок при нотаріальному посвідченні договорів;

• доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковують за нульовою ставкою податку або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.

Водночас податківці Київської області нагадали платникам про терміни. Тож податкову декларацію про майновий стан і доходи слід подати до 01 травня. Її можна надіслати через «Електронний кабінет» або через вебпортал ДПС та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Причому на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100214.

Щоб отримати податкову знижку, інформують у ДПС, податкову декларацію про майновий стан і доходи варто подати до 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року – пп.166.1.2 ПКУ.

Також платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати податкову декларацію за 60 днів до виїзду – п.179.3 ПКУ.