1. Законопроєкт про оцінку майна

Група народних депутатів зареєструвала у ВРУ новий законопроект про оцінку майна від 27.06.2025 р. № 13435.

Необхідність прийняття законопроекту зумовлена зобов’язаннями України перед Міжнародним валютним фондом у межах Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) передбачена імплементація в Україні міжнародних (європейських) стандартів оцінки майна. 

Метою законопроєкту є встановлення єдиних підстав, засад, способів і процедур здійснення оцінки майна та провадження професійної оціночної діяльності в Україні відповідно до сучасних тенденцій світової економіки. 

Основними нововведеннями законопроєкту № 13435 передбачено: 

  • Приведення термінології у відповідність до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів; 
  • Встановлення двох види оцінки: незалежна (здійснюється оцінювачами) та стандартизована (здійснюється оцінювачами та працівниками органів публічної влади); 
  • Заміну “суб’єкта оціночної діяльності” на “суб’єкта оцінки”, який тепер охоплює оцінювачів та працівників органів публічної влади, що проводять стандартизовану оцінку. Статус набувається за фактом кваліфікації або працевлаштування; 
  • Врегулювання особливості статусу оцінювачів у складі органів публічної влади та фінансових установ; 
  • Діяльність судових експертів з визначення вартості майна прирівняно до професійної оціночної діяльності без необхідності набуття ними кваліфікації оцінювача; 
  • Здійснення оцінки майна для визначення розміру шкоди, завданої воєнним конфліктом; 
  • Чітке визначення підстави для незалежної та стандартизованої оцінки, а також обов’язкові випадки для проведення незалежної оцінки; 
  • Введення обмежень на всі можливі випадки конфлікту інтересів у професійній оціночній діяльності; 
  • Імплементація Міжнародних стандартів оцінки (затверджені Радою з міжнародних стандартів оцінки) та Європейських стандартів оцінки (затверджені Європейською групою асоціацій оцінювачів); 
  • Прийняття підзаконних актів щодо особливостей оцінки у фінансовому секторі та оцінки майна неплатоспроможних банків; 
  • Врегулювання питання договору про надання послуг з оцінки майна відповідно до Цивільного кодексу України та міжнародних стандартів; 
  • Врегулювання питання щодо звіту про оцінку майна відповідно до міжнародних стандартів, з можливістю встановлення нижчих вимог для звітів оцінювачів фінансових установ для запобігання перериванню операційної діяльності; 
  • Систематизування суб’єктів рецензування, визначення підстав та обов’язкові випадки для рецензування звітів; 
  • Врегулювання договору про рецензування відповідно до ЦКУ та міжнародних стандартів; 
  • Створення Державного реєстру звітів про оцінку майна та рецензій. Встановлено обов’язкову реєстрацію звітів та рецензій (за винятком висновків судових експертів) та їх зберігання. 

Крім того, законопроєктом № 13345 врегульовано правовий статус оцінювача та порядок його набуття: базова кваліфікаційна підготовка (річна, теоретична та практична), кваліфікаційний іспит (тестування, відкриті питання, захист звітів). А також запроваджено спрощений порядок набуття кваліфікації для іноземних оцінювачів. Створено Єдиний реєстр оцінювачів України. 

Забезпечено можливість досудового оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів до апеляційного комітету та передбачено повноваження апеляційного комітету розглядати справи щодо рецензій з протилежними висновками та здійснювати досудове врегулювання спорів. 

Законодавство у сфері оцінки майна включено до законодавства про судову експертизу, встановлено дисциплінарну відповідальність судового експерта за неналежне виконання обов’язків згідно з Законом України “Про оцінку майна”.

2. Уряд схвалив Бюджетну декларацію на 2026 - 2028 роки

Кабінет Міністрів України постановою від 27 червня 2025 р. № 774 схвалив Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки. Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України, 

Як повідомляє Мінфін, Бюджетна декларація 2026 – 2028 є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.

У 2026 – 2028 роках планується прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі відповідно 3 288 грн, 3 482 грн і 3 667 грн.

Під час формування видаткової частини на 2026 – 2028 роки буде враховано такі показники мінімальної заробітної плати:

  • з 1 січня 2026 р. в розмірі 8 688 гривень;
  • з 1 січня 2027 р. в розмірі 9 374 гривні;
  • з 1 січня 2028 р. в розмірі 10 059 гривень.

У цілому в прогнозі доходів на 2026 – 2028 роки враховано такі ставки основних податків:

  • податок на доходи фізичних осіб 18%;
  • податок на прибуток підприємств 18% (основна ставка) / 25% (банки, фінансові установи);
  • податок на додану вартість 20% (7%, 14%).

Протягом 2026 – 2028 років впроваджуватимуться заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, зокрема:

  • розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків;
  • запровадження вимог до звітності операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними, які дозволять ДПС отримувати від операторів цифрових платформ та міжнародних органів дані про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва, та встановлення окремого порядку оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення ними діяльності через цифрові платформи;
  • впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит), зокрема, щодо обов’язкового подання усіма великими платниками податків, а в подальшому усіма платниками податку на додану вартість, стандартного аудиторського файлу;
  • забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема в частині протидії ухиленню від сплати податків, продовження графіка наближення ставок акцизного податку до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок податку на додану вартість у відповідність з вимогами директив ЄС;
  • розширення сфери міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;
  • запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;
  • удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування.

Рівень безробіття населення у віці 15 – 70 років за методологією Міжнародної організації праці оцінили у 2026 – 2028 роках у 12,9%, 13,3% та 12,8% до робочої сили відповідного віку.

Обмінний курс гривні до долара США у середньому за період становитиме у 2026 році 44,7 грн за долар, у 2027 році 45,2 грн за долар, у 2028 році 45,6 грн за долар. На кінець періоду цей показник складе відповідно 44,8 грн, 45,3 грн та 45,8 грн.

У бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки передбачено два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 року. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 року, заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки.

Водночас документ містить припущення і щодо іншого сценарію – продовження повномасштабної агресії рф проти України. Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік.

Наступним кроком буде подання Урядом Бюджетної декларації 2026 – 2028 на розгляд до Верховної Ради України.

3. Нова програма грантів від Уряду для зруйнованого бізнесу

Мінсоцполітики повідомляє, що Уряд України запускає нову грантову програму для підприємств, що постраждали від бойових дій. 

Максимальна сума допомоги становитиме до 16 мільйонів гривень, проте не більше суми завданих збитків. Постраждалі від руйнувань підприємства зможуть отримати допомогу для збереження виробництва, робочих місць і життя в громадах.  

Отримати грант можуть юридичні особи та ФОП, чиї виробничі потужності були пошкоджені. 

Отримані кошти можна витратити на придбання нового обладнання, оплату його доставки та монтажу. 

Для отримання гранту необхідно подати такі документи: 

  • бізнес-план; 
  • акт оцінки збитків; 
  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). 

Ті СГ, хто вже отримував грант на переробку, можуть подавати заявки повторно, але сума нового гранту буде зменшена на суму попереднього. 

Крім того, обов’язковою умовою є створення щонайменше 5 нових робочих місць та сплата податків на суму гранту протягом трьох років (зокрема, 20% – у вигляді ЄСВ з нових працівників). 

Суму гранту не зможуть отримати: 

  • підприємства з простроченими кредитами; 
  • фігуранти кримінальних справ; 
  • ті, хто співпрацює з країною-агресором або перебуває під санкціями. 

Рішення щодо надання грантів ухвалюватимуть Мінекономіки та Державна служба зайнятості. 

4. Проєкт змін до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

ДПС на своєму сайті оприлюднила проєкт постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 

Проєкт постанови розроблено з метою удосконалення механізму автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків для забезпечення оптимізації таких механізмів для сумлінних платників податку на додану вартість щодо реєстрації податкових ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). 

Проєкт постанови передбачає суттєві зміни, зокрема в частині автоматизованого моніторингу. Ці зміни спрямовані на оптимізацію роботи системи блокування ПН/РК та її адаптацію до поточних економічних умов. 

Зокрема, проєктом постанови передбачено внесення змін: 

1. Розширення ознак безумовної реєстрації ПН/РК:
  • Збільшення порогових показників: Збільшуються ліміти загального обсягу постачання (з 500 тис. грн до 1 млн грн), обсягу постачання за одним отримувачем (з 50 тис. грн до 100 тис. грн), сплати ПДВ (з 20 тис. грн до 40 тис. грн).
  • Збільшення обсягу постачання в одній ПН – з 5 тис. грн до 10 тис. грн та коригування в РК – з 5 тис. грн до 10 тис. грн. Також загального обсягу операцій по безумовній реєстрації ПН/РК у поточному місяці з 500 тис. грн до 3 млн грн. 
2. Ознаки безумовної реєстрації для операцій з експортного забезпечення:
  • Застосування ознаки безумовної реєстрації для платників податку, зареєстрованих (основне місце обліку) на територіях бойових дій або окупованих. 
  • Доповнення ознакою безумовної реєстрації, яка застосовується до операцій з постачання товарів, коди УКТ ЗЕД яких зазначено у врахованій таблиці даних платника податку, за відсутності стосовно такого платника податку чинного рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. 
3. Умови автоматичної реєстрації зупинених ПН/РК:
  • для ПН/РК, які підлягатимуть автоматичній реєстрації в разі виключення платника податку з переліку ризикованих, доповнено новими умовами: 
  • здійснення перевірки на відповідність хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія платника податку; 
  • врахування умови відсутності значного зростання показника сум ПДВ, відображених в ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, у кожному з 6 послідовних місяців, що передують даті подання платником податку інформації та копій документів, які можуть свідчити про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, місяці, в якому подано такі документи та місяці, в якому здійснюється така автоматична реєстрація. 
  • для ПН/РК, які підлягатимуть автоматичній реєстрації в ЄРПН у разі врахування таблиці даних платника податку, доповнено умовами: 
  • застосування, в т. ч. таблиць даних платника податку, врахованих автоматично; 
  • врахування умови відсутності значного зростання показника суми ПДВ, відображеної в ПН/РК, поданих на реєстрацію в ЄРПН, у кожному з 6 послідовних місяців, що передують даті автоматичної реєстрації ПН/РК, та місяці, в якому здійснюється така автоматична реєстрація. 
5. Погодження Порядку взаємодії комісій:
  • доповнено положенням щодо погодження з Мінфіном взаємодії комісій контролюючого органу та його структурних підрозділів, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204, стосовно питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. 
6. Зміни до окремих показників позитивної історії (Додаток 2):

Збільшено показники позитивної історії, зокрема: 

  • загального обсягу постачання товарів / послуг, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з 1 млн грн до 3 млн грн; 
  • обсяг постачання товарів / послуг за одним отримувачем – платником податку з 100 тис. грн до 500 тис. грн; 
  • кількість платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, з трьох до п’яти. 

Врахування податкової ефективності та відсутність різкого зростання ПДВ: 

    • доповнити положенням щодо врахування показників податкової ефективності на рівні 0,02 та відсутності різкого зростання сум ПДВ, відображених у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному календарному місяці, у якому подано таблицю даних платника податку. 
7. Зміни до критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3):

під час розрахунку залишків товарів враховувати операції з вивезення товарів за межі митної території України; 

      • строк подання для реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, складеної на неплатника ПДВ, збільшити з 30 днів до 90 днів. 

Команда «Наша Бухгалтерія» надає повний спектр послуг з ТЦУ: від аналізу угод і підготовки документації до представлення інтересів компанії в податкових органах. Ми допоможемо розібратися, що таке трансфертне ціноутворення, визначити, які угоди належать до контрольованих операцій, оцінити ризики та забезпечити повну відповідність діяльності вашої компанії вимогам податкового законодавства.

5. Порядок призначення та належне повідомлення про планову перевірку

Головне управління ДПС у Київській області надало роз’яснення, що проведення документальної планової перевірки – це один із ключових інструментів податкового контролю, що дозволяє контролюючим органам перевіряти дотримання платниками податків законодавства щодо сплати податків, зборів, а також інших зобов’язань, визначених ПКУ. 

Документальна перевірка – це перевірка, що проводиться на основі податкових декларацій, бухгалтерських документів, податкових регістрів та іншої звітності (пп. 75.1.2 ПКУ).  

Її мета – встановити: 

  • чи своєчасно нараховано та сплачено податки і збори; 
  • чи достовірно ведеться облік; 
  • чи дотримуються інші вимоги податкового, валютного законодавства та норм щодо оформлення трудових відносин. 

Порядок призначення планової перевірки 

Рішення про планову документальну перевірку оформлюється наказом керівника контролюючого органу. Проте, сам факт видачі такого наказу ще не є підставою для початку перевірки. Закон вимагає обов’язкового інформування платника податків про її проведення (п. 77.4 ПКУ). 

Тому, контролюючий орган має не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати початку перевірки, вручити або надіслати платнику копію наказу та письмове повідомлення про дату початку перевірки. 

Згідно з п. 42.2 ПКУ, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони: 

  • надіслані рекомендованим листом із повідомленням про вручення на податкову адресу платника; 
  • або особисто вручені йому (чи його представнику). 

Отже, навіть якщо платник фізично не отримав документ, але його було належним чином направлено відповідно до вказаної адреси – вважається, що вимога закону виконана. 

Більше того, абз. другий п. 42.5 ПКУ передбачає, що у випадку неможливості вручення (наприклад, через відсутність представників, відмову прийняти документи або незнаходження платника за адресою), документ вважається врученим у день, коли поштове відділення зробило відповідну відмітку в повідомленні про вручення з поясненням причин невручення. 

6. Пенсійному фонду додані нові функції

Пенсійному фонду України передані функції з надання окремих видів державної соціальної допомоги на підставі постанови Кабміну “Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України” від 11.06.2025 р. № 695. Про це йдеться на сайті ПФУ. 

Відповідно до ухвалених змін з 1 липня 2025 року ПФУ має забезпечувати призначення і виплату таких видів допомоги: 

  • державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю; 
  • державної соціальної допомоги на догляд; 
  • державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; 
  • допомоги на поховання особам, які одержували державну соціальну допомогу та не мали права на пенсію, особам з інвалідністю, особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. 

Для тих, кому виплату вже призначено, нічого не зміниться: якщо людина має право на державну соціальну допомогу, виплата їй здійснюватиметься в установленому порядку. 

Для інших стане більше можливостей для оформлення виплати – подати заяву та документи можливо буде: 

  • особисто – до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця реєстрації; 
  • поштою – на адресу відповідного органу ПФУ; 
  • через уповноважену особу виконавчого органу місцевої ради; 
  • через центр надання адміністративних послуг; 
  • онлайн – через вебпортал електронних послуг ПФУ або застосунок «Пенсійний фонд» (після реалізації технічної можливості з 1 вересня 2025 року). 

7. Формування та подання до ПФУ коригуючих заяв-розрахунків

Фахівці ПФУ у Миколаївській області нагадали про порядок формування страхувальниками-роботодавцями коригуючих заяв-розрахунків. 

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їхніми видами. Це визначено ч. першої ст. 26 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 21.09.2022 р. № 2620-IX.  

Для отримання фінансування на оплату листків непрацездатності заява-розрахунок подається до Пенсійного фонду України (ПФУ) через електронний кабінет страхувальника на вебпорталі ПФУ. 

Подання таких заяв регламентується Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12. Відповідно до п. 7 Порядку, відповідальність за достовірність поданих у заяві-розрахунку даних несе страхувальник. 

Після того, як первинна заява-розрахунок отримала статус «Відправлено на оплату» або «Отримано в банку», страхувальник може виявити помилки або потребу в уточненні даних. У такому разі подається коригуюча заява-розрахунок. Вона може стосуватись: 

  • коригування збільшення – наприклад, при потребі в дофінансуванні або дозамовленні коштів; 
  • коригування зменшення – у разі повернення зайво замовлених коштів; 
  • несумових коригувань – зміни у даних про працівника, тривалість страхового стажу, пільги, реквізити лікарняного, причину непрацездатності тощо. 

Коригуюча заява-розрахунок створюється до заяви-розрахунку, яка має статус «Оплачено», шляхом коригування необхідних записів по окремому листку непрацездатності. 

До «коригування зменшення» додатково, окрім листа-пояснення, має бути додано платіжне доручення, згідно з яким проведено повернення зайво замовлених коштів. 

Після подання коригуюча заява-розрахунок отримує статус «В опрацюванні». 

Якщо це коригування збільшення, після перевірки вона набуває статусу «Прийнято», включається до загальної відомості та передається на фінансування. У разі коригування зменшення та несумові коригування після перевірки набувають статусу «Оплачено», але обліковуються окремо. 

8. ДПС і ТПП України узгодили підходи до засвідчення форс-мажору у ЗЕД

Сертифікат Торгово-промислової палати сам по собі не гарантує звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. 

ДПС України повідомляє, що аспекти підтвердження форс-мажорних обставин у ЗЕД в умовах воєнного стану стали темою обговорення між представниками Державної податкової служби України (ДПС), Торгово-промислової палати України (ТПП) та регіональних ТПП. Сторони дійшли згоди: наявність сертифіката ТПП про форс-мажор не є безумовною підставою для звільнення платника від відповідальності.  

Податкова служба під час перевірок оцінює: 

  • реальність, надзвичайність та невідворотність обставин; 
  • фактичний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов’язань; 
  • співвідношення строків дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків. 

Також зазначається, що загального посилання на воєнний стан недостатньо. У сертифікаті має бути чітко визначено, як саме ці обставини вплинули на неможливість виконання конкретного договору і в який термін. Без цього документ може бути визнаний недостатнім доказом. 

Підхід ДПС відповідає нормам валютного законодавства та підтверджений судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду у справах № 260/92/19, № 904/3886/21, № 922/854/21, № 240/25642/22, № 520/2941/24. 

Потрібна професійна допомога у веденні бухгалтерського обліку чи звітності?
Залиште заявку у формі «Зворотного зв’язку» — і ми зв’яжемося з вами найближчим часом.

Замовити консультацію