1. Удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності

Мінфін на своєму сайті оприлюднив проєкт Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності”. 

До Закону про аудит пропонується внести до такі зміни: 

  • привести терміни Закону у відповідність із положеннями Директиви (ЄС) 2022/2464 щодо корпоративної звітності із сталого розвитку; 
  • запровадити атестацію аудиторів із сталого розвитку відповідно до європейських вимог; 
  • встановити обов’язковість застосування стандартів надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку під час виконання обов’язкових завдань з надання такої впевненості; 
  • виокремити розділ “Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право виконувати обов’язкові завдання з надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку” Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності для включення до нього надавачів відповідних послуг; 
  • запровадити механізм здійснення контролю якості надання аудиторських послуг з надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку, а також розслідувань та санкцій; 
  • законодавчо закріпити за Інспекцією із забезпечення якості ОСНАД повноваження щодо здійснення контролю якості аудиторських послуг всіх суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності , припинивши делеговані Аудиторській палаті України повноваження з контролю якості відповідних суб’єктів аудиторської діяльності (при цьому залишити можливість делегування Аудиторській палаті України та професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності); 
  • врегулювати питання щодо запровадження на підприємствах ефективної системи внутрішнього контролю, а саме діяльності аудиторських комітетів з організації внутрішнього аудиту та встановити вимоги до осіб, які можуть здійснювати діяльність з внутрішнього аудиту, їх атестації та ведення Реєстру внутрішніх аудиторів; 
  • запровадити  процедуру накладення фінансових санкцій на підприємства, що становлять суспільний інтерес, у разі вчинення ними відповідних порушень. 

Також пропонується внести зміни до Закону України “Про публічні електронні реєстри” в частині уточнення переліку суб’єктів у сфері реєстрів та фінансового забезпечення функціонування реєстрів, а також до Закону України “Про Національний банк України” щодо встановлення вимоги до керівника підрозділу внутрішнього аудиту стосовно його включення до Реєстру внутрішніх аудиторів.   

Цей Закон набере чинності з 01.01.2026 р., крім певних абзаців, які наберуть чинності з 01.07.2026 р. та 01.01.2027 р.

2. Законопроєкт щодо призупинення трудового договору під час воєнного стану

12 березня ВРУ прийняла за основу законопроєкт №12255-1 “Про внесення змін до статей 7 та 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Ним пропонується доповнити положення Закону № 2136 на час дії воєнного стану, передбачивши:

  • Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання документів у роботодавця на усіх підприємствах, в установах та організаціях, розташованих не лише на територіях активних бойових дій, але й також на територіях можливих бойових дій через підвищені військові ризики.
  • Обов’язок сторін трудового договору постійно (в тому числі й під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних.
  • Визначення прав та обов’язків роботодавця під час та за період призупинення дії трудового договору щодо невиплати працівникові заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат і незабезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи, передбачених законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
  • Визначення максимального сукупного строку призупинення дії трудового договору, за ініціативи однієї зі сторін, не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його продовження).
  • Визначення права сторін призупиненого трудового договору припинити такий трудовий договір з підстав, визначених законодавством про працю.
  • Встановлення обов’язку роботодавця у разі припинення призупиненого трудового договору щодо проведення розрахунку із працівником, а також видачі трудової книжки (у разі коли вона знаходиться на зберіганні у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги.
  • Встановлення обов’язку роботодавця протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом уточнити, у разі розміщення неактуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, відомості про своє місцезнаходження та інформацію для здійснення зв’язку з ними.
  • Встановлення обов’язку працівників, які в період дії правового режиму військового стану були відсутні на роботі протягом 90 днів поспіль та/або чиї робочі місця розташовані на тимчасово окупованих територіях протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом, надати роботодавцю актуальну інформацію про засоби зв’язку з ними.

У разі прийняття в цілому цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень абзацу третього частини першої та абзацу другого частини другої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які вступлять в силу через один рік з моменту набрання чинності цим Законом.

3. Зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ

Мінфін оприлюднив проєкт наказу “Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. 

Нагадую, що згідно з нормами чинної Інструкції підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності. 

З метою приведення у відповідність до прийнятих законодавчих змін будуть викладені у новій редакції абз. сьомий та восьмий пп. 5 п. 2 розд. ІII Інструкції, а саме: 

«Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірений працівником витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та/або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності, яка відповідає нормам цієї постанови. 

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому–п’ятому цього підпункту, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».». 

Також будуть внесені редакційні зміни щодо назви органу, який з 01.01.2025 року здійснює встановлення громадянам інвалідності, та документа, який підтверджуватиме встановлення такій особі інвалідності. 

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. 

4. Правила формування плану-графіка проведення податкових перевірок

У ГУ ДПС в Івано-Франківській області нагадали,  що порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2025 рік здійснюється відповідно до ст. 77 ПКУ. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів. 

ДПС формує та оприлюднює план-графік перевірок на офіційному веб-сайті щороку до 25 грудня, а також може вносити зміни протягом року. Оновлений план-графік оприлюднюється, до 30 числа останнього місяця кварталу.

Зміни до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік вносять не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року. Винятком є випадки, коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, якого включено до плану-графіка може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін у другому кварталі такого року.

Формування/коригування планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платників податків з незначним ступенем ризику включають до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.

Відбір до плану-графіка платників податків – юросіб, фінустанов, постійних представництв та представництв нерезидентів проводять згідно з розд. ІІІ Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524.

До розділів I, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження (п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал (п. 2 розд. ІІІ Порядку).

До розділу III плану-графіка відбираються платники податків – фізособи, які мають ризики несплати податків і зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

До плану-графіка насамперед включаються платники податків – фізичні особи, які мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

До розділу IV плану-графіка відбираються платники податків – юрособи, які мають ризик несплати ПДФО, військового збору та ЄСВ, за результатами аналізу наявних ризиків.

У разі одночасного відбору платника податків до розділу IV та розділу I плану графіка такого платника включать до розділу І плану-графіка проведення документальних планових перевірок.

Рішення про проведення документальної планової перевірки приймає керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу, яке оформлюється наказом.

5. Чи мають право податківці відмовити у прийнятті податкової декларації?

Фахівці ДПС у Житомирській області повідомили, що прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Це передбачено п. 49.8 ПКУ.  

За умови дотримання платником податків вимог ПКУ посадова особа ДПС, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Тобто, посадова особа контролюючого органу не може відмовити у прийнятті  податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ, включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо. 

Якщо подана платником податків до контролюючого органу податкова декларація, заповнена з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ПКУ, а також недотримано вимоги абз. першого – третього п. 49.4 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: 

  • протягом 5 робочих днів з дня її отримання – якщо податкова декларація, надіслана поштою або засобами електронного зв’язку; 
  • протягом 3 робочих днів з дня її отримання – якщо податкова декларація особисто від платника податку або його представника. 

Зокрема, у разі отримання відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ. 

Якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.13 ПКУ). 

6. Граничні терміни реєстрації ПН з РЕЗ

На Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 101.29) надали роз’яснення щодо граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.

Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів. Це передбачено п. п. 97.1, 97.2 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. 

Вивезення окремих видів товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважається окремою оподатковуваною операцією у розумінні пп. «г» п. 185.1 ПКУ. 

Чинним законодавством не передбачено граничних строків для реєстрації ПН_РЕЗ/ РК_РЕЗ в ЄРПН. 

ПН_РЕЗ, яка була складена на операцію з експорту окремих видів товарів, та не була зареєстрована в ЄРПН, не надає платнику податку можливості розпочати митне оформлення такого товару. 

Реєстрація в ЄРПН ПН_РЕЗ /РК_РЕЗ, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, та направлення квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації таких ПН_РЕЗ/ РК_РЕЗ здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання їх для реєстрації в ЄРПН. 

Якщо з дати реєстрації в ЄРПН ПН_РЕЗ, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація ПН_РЕЗ в ЄРПН скасовується (разом із РК_РЕЗ, які були складені до такої податкової накладної). 

7. Урядові плани щодо реформи спрощеної системи оподаткування

Минулого тижня Мінфіну оприлюднив Звіт про стан виконання Національної стратегії доходів у 2024 році.

Як зазначається у звіті, реформа спрощеної системи оподаткування запланована через рік після виконання заходів визначених підрозділом 4.2.3(b) Стратегії, спрямованих на безпеку використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках, а також розробка концепції та політики безпеки використання податковими органами (персоніфікованої) деперсоніфікованої інформації про платників податків.

У 2024 році цей пункт стратегії поки що не виконаний.

Запланована реформа спрощеної системи оподаткування включає:

  • Протягом перехідного періоду, який триватиме три роки, ставки ЄП для юросіб 3-ї групи будуть поступово збільшуватися до розміру звичайної ставки податку на прибуток 18%. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування.
  • 2 та 3 групи ФОПів – єдиноплатників будуть об’єднані в одну, а ставки податку доходу будуть диференційованими від 3% до 17 % залежно від виду діяльності.
  • Перелік видів діяльності, дозволених для участі в 1 групі платників ЄП, буде переглянутий з метою скорочення за рахунок високомаржинальних видів бізнесу. Буде скасовано фіксований розмір податку та застосовано виключно податок з фактично отриманого доходу.
  • Для єдиноплатників об’єднаної 2 групи буде обов’язковим застосування РРО / ПРРО.
  • Поріг реєстрації платником ПДВ буде обов’язковим для всіх юросіб і ФОП-ів.
  • Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб) 4-ї групи ЄП базу оподаткування буде розширено.
  • Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки ЄП протягом трьох років будуть збільшені до розміру загального значення ставки податку на прибуток 18%.
  • Будуть скасовані виключення стосовно можливості ведення господарської діяльності без обов’язку здійснювати облік та документально підтверджувати походження товарів, що знаходяться в реалізації.

Мінфін уточнив, що законодавчі зміни щодо елементів спрощеної системи оподаткування почнуть опрацьовуватися тільки після того, як буде виконано передумови для такої реформи, – не раніше року наступного за тим, в якому будуть вважатися виконаними заходи щодо безпеки використання даних і доступу до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках. Цей процес буде відбуватися публічно і потребуватиме обговорень з громадськістю, бізнесом і всіма гілками органів влади, а також із залученням міжнародних партнерів. Тільки після публічних обговорень законодавчі зміни будуть розглядатись та ухвалюватись Верховною Радою України.