1.     Зміни механізму блокування ПН/РК з 9 грудня: презентація від ДПС

ДПСУ нагадує, що 09.12.2023 р. набирає чинності постанова КМУ від 07.11.2023 р. № 1154, якою внесено зміни до порядків, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 р.  № 1165.

Змінено:

  • одну з ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (збільшено суму сплати ПДВ з 1 млн гривень до 10 млн гривень). При цьому ознаку безумовної реєстрації у попередній редакції перенесено до показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (далі – позитивна історія);
  • пункт 2 позитивної історії: показник буде спрацьовувати, якщо у платника протягом останніх 6 послідовних місяців 75% податкового кредиту від усього обсягу придбання сформовано не більше ніж щодо чотирьох УКТЗЕД та 75% податкових зобов’язань від усього обсягу постачання – по одному УКТЗЕД. При цьому «загальне навантаження» має перевищувати 5% (це показник D – скільки податків та ЄСВ сплачує платник ПДВ відносно обсягу постачання товарів/послуг на митній території України);
  • пункт 5 позитивної історії: розрахунок показника щодо сплати ЄСВ із заробітної плати працівників змінено на сплату ПДФО. Показник буде спрацьовувати, якщо середньомісячна сума ПДФО за останні 12 місяців більша від суми ПДФО, розрахованої з подвійної мінімальної заробітної плати та середньомісячна чисельність у такому періоді не менше 5 осіб.

Додано нові показники позитивної історії:

  • пункт 8 – спрацьовує, якщо одночасно виконуються умови:
  • щодо усіх зупинених ПН/РК подані Пояснення;
  • щодо усіх Пояснень, стосовно яких настав граничний строк розгляду, прийняті позитивні рішення на користь платника;
  • у поточних ПН/РК зазначені УКТЗЕД, щодо яких були прийняті позитивні рішення;
  • відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком щодо УКТЗЕД, стосовно якого були прийняті позитивні рішення (у поточному періоді сума ПДВ у зареєстрованих ПН/РК не перевищує у 1,4 рази найбільшу місячну суму ПДВ за останній рік);
  • щомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;
  • пункт 9 – спрацьовує, якщо за 36 місяців до подання ПН/РК для реєстрації виконуються умови:
  • відсутня заборгованість зі сплати податків і зборів;
  • своєчасно подана звітність;
  • своєчасно зареєстровані ПН/РК;
  • середньомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;
  • у поточному місяці «навантаження» (показник D) більше 5 % та відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком (не більше ніж у 1,4 рази).

2.     ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2024 рік

Наразі поки що залишається чинною постанова КМУ від 13.03.2022 р. № 303 щодо заборони проводити планові перевірки контролюючими органами під час війни.

Незважаючи на це, Державна Регуляторна Служба вже затвердила та оприлюднила наказ від 14.11.2023 № 183 щодо комплексних перевірок на 2024 рік.

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2024 рік можна завантажити у форматі.xlsx. Він налічує 35934 записи.

Підкреслимо, що на даний час Інспекційний портал закритий для бізнесу. У відповідності до наказу ДРС від 29.11.2022 № 204 «Про обмеження доступу до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю)» доступ до Системи надається тільки працівникам органів ДНК та ДРС.

3.     Нові правила заповнення платіжних доручень для сплати податків та ЄСВ з 1 грудня

Нагадуємо, що Мінфін наказом від 22.03.2023 № 148 затвердив новий Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення.

Порядок № 148 почав діяти ще з 1 квітня 2023 року, але до 1 липня діяв перехідний період, який пізніше подовжили, і до 1 грудня платіжки можна ще заповнювати за старими правилами.

Отже, з 1 грудня платіжні доручення потрібно заповнювати за новими правилами.

Кількість обов’язкових полів, які заповнюють платники у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, зменшено до 2 полів – для платників на бюджетні/небюджетні/депозитний рахунки («Код виду сплати», «Додаткова інформація запису») та до 1 поля – для платників на єдиний рахунок («Додаткова інформація запису»).

Податківці раніше наводили приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу».

Приклади для юросіб Приклади для ФОПів
• Приклад сплати ЄСВ • Приклад сплати ЄСВ
По-новому у реквізиті «Призначення платежу» зазначаємо:
101 сплата ЄСВ за І чи ІІ половину відповідного місяця		 По-новому у реквізиті «Призначення платежу» зазначаємо:
101 ЄСВ за І квартал 2023 року
По-старому потрібно було заповнювати так:
*;101;30120659;єдиний внесок за лютий 2023 року;;;.		 По-старому потрібно було зазначати:
*;101;2271416551;сплата ЄСВ за І квартал 2023 року;;;
• Приклад сплати ЄП • Сплата ЄП 1 та 2 групами
По-новому у реквізиті «Призначення платежу» зазначаємо:
101 єдиний податок за І квартал 2023 року		 По-новому у реквізиті «Призначення платежу» зазначаємо:
101 єдиний податок за квітень 2023 року
По-старому потрібно було зазначати:
*;101;30120659;єдиний податок за І квартал 2023 року;;;		 По-старому потрібно було зазначати:
*;101;2271416551;сплата єдиного податку за березень 2023 року;;;

Окремо ДПС наводила правила заповнення платіжок за новим Порядком для фізосіб в Е-кабінеті.

Так, у полі «Призначення платежу» платіжки в Е-кабінеті слід зазначати «Код виду сплати», який обирається з переліку кодів, що пропонується ІКС, та «Додаткова інформація запису» у довільній формі.

Також податківці надавали роз’яснення щодо заповнення платіжних  доручень у разі сплати податків третіми особами.

Якщо сплата податків виконується представником (за рахунок та від імені платника податків), то у полях «платник» та «фактичний платник» платіжки для сплати податків зазначається виключно податковий номер платника.

Порядком № 148 запроваджено використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, зокрема і для платників, які використовують єдиний рахунок, що передбачає заповнення одного обов’язкового поля «Додаткова інформація запису». Тобто при сплаті коштів на єдиний рахунок платники заповнюють це поле таким чином: «сплата на єдиний рахунок».

Якщо у платника, який використовує єдиний рахунок, є необхідність у сплаті коштів зі спрямуванням їх належному отримувачу, то в платіжній інструкції потрібно заповнити 2 обов’язкових поля, зазначивши в них номер рахунку отримувача та суму.

Також для платників, які використовують єдиний рахунок, передбачено можливість сплати коштів однією платіжною інструкцією одночасно більш як одному отримувачу, вказавши в реквізиті «Призначення платежу» номера бюджетних та/або небюджетних рахунків таких отримувачів та відповідні суми.

4.     Порядок взаємодії інфосистем ДПС та Держфінмоніторингу почав діяти з 15 листопада

Мінфін наказом від 31.08.2023 № 469 (зареєстровано в Мін’юсті 14.09.2023 за №1619/40675) затвердив Порядок електронної взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної служби фінансового моніторингу України щодо надання інформації про доходи фізичних осіб, необхідної для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Згодом його було підкориговано наказом Мінфіну від 21.09.2023  № 512.

У Порядку прописано, що Держфінмоніторинг у разі необхідності формує та подає до ДПС в електронній формі запити на отримання інформації про:

  • джерела та суми доходів, нарахованих/виплачених фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи;
  • суми доходу, нарахованого/виплаченого на користь фізичних осіб податковим агентом;
  • суми нарахованого/перерахованого податку на доходи фізичних осіб;
  • суми нарахованого/перерахованого військового збору.

ДПС забезпечує обробку запитів та надає відповіді на запити Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Інформація з Державного реєстру не надається, якщо:

  • інформація про податкового агента та суму доходу, нарахованого / виплаченого на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, чи загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи, за визначений у запиті період у Державному реєстрі відсутня;
  • у запиті зазначено недійсний (помилковий) реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або фізична особа за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта чи прізвищем, власним іменем, по батькові (за наявності), датою народження та задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування), що зазначені у запиті, на обліку в Державному реєстрі не перебуває;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру закрито або фізичну особу за серією (за наявності) та номером паспорта, що зазначені у запиті, знято з обліку в Державному реєстрі;
  • не заповнено або некоректно заповнено поля, обов’язкові для заповнення;
  • реквізити, зазначені у запиті, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або серія (за наявності) та номер паспорта і прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), не відповідають інформації, яка наявна в Державному реєстрі;
  • у запиті зазначено більше одного запису щодо однієї фізичної особи;
  • за даними, надісланими у запиті, неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу;
  • некоректно вказано період, за який запитується інформація;
  • некоректно заповнено поля про уповноважену особу, яка формує запит.

Накази набувають чинності з дня офіційного опублікування. Їх опубліковано в “Офіційному віснику” від 15.11.2023. Отже, вони почали діяти з 15 листопада.

5.     Скасовано застарілі норми витрат палива та мастильних матеріалів на авто

За сталою традицією для списання використаного пального суб’єкти господарювання використовувалися Норми № 43, затверджені ще 10.02.1998 року.

Але з плином часу Норми № 43 застаріли, вони давно не оновлювалися та не містили нових модифікацій автомобілів.

Тож Мінінфраструктури вирішило скасувати ці норми наказом від 02.11.2023  № 1011, який набув чинності одразу з дати його створення. При цьому нових норм витрат пального та мастильних матеріалів не було затверджено Мінінфраструктурою.

 Таким чином, з 2 листопада у підприємств є свобода вибору, що вважати за норму.

До скасування Наказу № 43 існувало чотири варіанти встановлення норм списання пального:

  • використовувати Норми № 43 – традиційний варіант;
  • замовити розрахунок норми у ДержавтотрансНДIпроєкті;
  • самостійно розрахувати і затвердити норми;
  • встановити на автомобіль GPS-трекер із контролем витрат пального.

Податківці вважали Норми № 43 обов’язковими, але суди з цим не погоджувалися, і судова практика зазвичай була на користь платників податків.

Але тепер можна не користуватися нормами з Наказу № 43, а розробити норми витрат самостійно та не думати про наслідки під час перевірок ДПС.

6.     НБУ вдвічі зменшив строки розрахунків для частини експортних операцій

Національний банк встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, здійснених із 11 листопада 2023 року. Нагадаємо, що граничні строки розрахунків для таких операцій, які здійснювалися з 5 квітня 2022 року, були встановлені на рівні 180 календарних днів.

Відповідне рішення ухвалено за поданням Кабінету Міністрів України. Воно покликано посилити дисципліну дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів.

Зазначені зміни до Постанови № 67 прийнято постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2023 року № 145.

7.     Повідомлення про виплату лікарняних та декретних тепер можна подати в е-формі до ПФУ

Пенсійним фондом України реалізовано можливість формування та подання страхувальниками повідомлень про виплату коштів застрахованим особам через електронний кабінет на вебпорталі ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua/).

Користувачам-страхувальникам, які зареєструвалися на вебпорталі за допомогою електронного цифрового підпису,  надано можливість з екранної форми заяви-розрахунку:

  • переглянути повідомлення, сформовані по листках непрацездатності цієї заяви-розрахунку;
  • сформувати нове повідомлення про виплату коштів застрахованим особам, підписати повідомлення КЕП та надіслати його до Електронного реєстру листків непрацездатності.

Для цього необхідно:

  • у розділі «Заява-розрахунок» на Порталі ПФУ обрати необхідну «Заяву-розрахунок»;
  • натиснути кнопку «Створити повідомлення»;
  • у повідомленні, за необхідності, відредагувати дані та обрати листок непрацездатності для редагування даних щодо виплати;
  • внести дату виплати та виплачену суму (за кошти Фонду);
  • після внесення всіх даних необхідно сформувати повідомлення;
  • ретельно перевірити всі дані та надіслати повідомлення до ПФУ.

Переглянути створене повідомлення та його статус роботодавець може в розділі «Повідомлення про виплату коштів застрахованим особам».

! ! ! ВАЖЛИВО

Повідомлення про виплату коштів необхідно сформувати в кабінеті страхувальника щодо усіх заяв-розрахунків, створених з 01.01.2023.

8.     Законопроєкт щодо збільшення граничних обсягів доходів для ФОПів 2 і 3 груп ЄП

9 листопада у ВРУ зареєстровано проєкт Закону № 10234 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг”.

Метою законопроєкту є здійснення індексації граничного обсягу доходу для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої та третьої групи.

Як зазначено у пояснювальній записці, теперішні граничні обсяги не відповідають встановленому нині розміру мінімальної заробітної плати та не враховують зростання індексу споживчих цін, який відбувся з моменту визначення даних показників у ПКУ та у зв’язку з війною.

З огляду на це законопроєктом пропонується внести зміни до ПКУ, що передбачають:

1) збільшення граничних обсягів доходу для другої та третьої груп суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

2) диференціювання граничних обсягів доходу для третьої групи суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, залежно від використання праці найманих осіб та кількості осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах, кожного місяця звітного періоду.

Пропонується встановити такі граничні обсяги доходів для:

– другої групи ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, 1 200 розмірів мінімальної зарплати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (нині 834 МЗП);

– третьої групи ФОП, які:

  • не використовують працю найманих осіб – 1 200 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
  • використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, не перевищує 10 осіб – 3 000 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
  • використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, перевищує 10 осіб – 6 000 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Також на перебування на третій групі ЄП зможуть претендувати електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи – підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

– не використовують працю найманих осіб – громадян або резидентів України;

– не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;

– обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

9.     Проєкт змін до порядку складання єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ

СПО профспілок оприлюднив для обговорення проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску».

Необхідність внесення змін до Порядку виникла у зв’язку з прийняттям законів:

  • №2823-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»,
  • №3157-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування сум, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи в результаті реструктуризації зобов’язання за споживчим кредитом під час воєнного стану»
  • №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Проєктом наказу передбачено внесення змін до:

1) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску.

Зміни редакційні. Зокрема, уточнено, що юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 033 (а не 032, як тепер) заголовної частини Розрахунку. Також підкориговано розділ 4 Порядку щодо заповнення додатків до Розрахунку;

2) додатка 1 до Порядку “Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Його доповнено новим рядком 81 “Особи, які мають спеціальне звання Бюро економічної безпеки України”;

3) розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку. А саме: запроваджуються нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджену нерухомість під час війни) та вносяться редакційні правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до чинних норм податкового законодавства.

У разі прийняття цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

10.  Проєкт змін до порядку відкриття рахунків у Казначействі

Мінфін оприлюднив проєкт свого наказу «Про внесення змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України». Проєкт передбачає викладення указаного Порядку в новій редакції.

Як зазначили у Мінфіні, положення проєкту наказу спрямовані на гармонізацію та оптимізацію процесів та переліку документів, що застосовуються під час відкриття / закриття рахунків клієнтів в органах Казначейства та їх подальшого розрахунково-касового обслуговування, у тому числі дистанційного, посилення відповідальності клієнтів та їх посадових осіб за інформаційну безпеку під час підключення та використання системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство».

Серед іншого, нова редакція Порядку пропонує клієнтам разом із карткою (тимчасовою карткою) зі зразками підписів та відбитка печатки подавати до органів Казначейства інформацію про кваліфіковані електронні підписи та кваліфіковану електронну печатку.

У разі ухвалення цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Потім у Державної казначейської служби буде тримісячний строк, щоб забезпечити переукладення з клієнтами договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування відповідно до вимог оновленого Порядку.

У разі неможливості в тримісячний строк переукладення договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування з клієнтами, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, і не здійснюють свою діяльність у штатному режимі, переукладення таких договорів відбудеться протягом трьох місяців з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні.