1. Держбюджет - 2025 прийнято у I читанні

Мінекономіки повідомило, що уряд схвалив Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва (МСП) на період до 2027 року, а також затвердив операційний план заходів з її реалізації на 2024-2027 роки.

Стратегія визначає ключові напрями державної політики у сфері МСП, включаючи відновлення зруйнованих підприємств за принципом «build back better». Особлива увага приділяється зеленому переходу, цифровій трансформації, інноваційному розвитку та інклюзивності бізнесу, залучаючи жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і ветеранів.  

Документ враховує рекомендації ОЕСР, відповідає змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також узгоджується з Планом для Ukraine Facility. Стратегія деталізує напрями розвитку української економіки, визначені у Плані, у частині створення складних ланцюгів доданої вартості та розвитку переробної промисловості. Крім того, Стратегія передбачає розвиток МСП згідно з Національним планом з енергетики та клімату на період до 2030 року. Над її розробкою також працювали фахівці Міністерства цифрової трансформації та Офісу розвитку підприємництва та експорту.  

Стратегія містить чотири основні цілі: 

  1. Відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу. Передбачає доступ до капіталу, дерегуляцію та запровадження нових інструментів підтримки. Перш за все, цьому сприятимуть програми державної політики «Зроблено в Україні»: гранти для переробних підприємств, «Доступні кредити 5-7-9», можливості страхування від воєнних ризиків. До існуючих програм додаються нові, наприклад, ширше залучення МСП до публічних закупівель. Дерегуляція та нові канали комунікації, такі як платформа «Пульс», дозволять покращити якість державних послуг. 
  2. Інноваційний розвиток, цифрова трансформація та “зелений перехід”. У Стратегії закладено підхід розумної спеціалізації, створення галузевих кластерів та наукових парків, що сприятимуть залученню інвестицій та розвитку регіонів. Підсилить ці процеси й цифровізація бізнес-процесів, технології штучного інтелекту, інструмент електронного виставлення рахунків, миттєві платежі Національного банку за умови забезпечення кібербезпеки. Щоб сприяти “зеленому переходу” МСП з’явиться онлайн-інструмент для самооцінки вуглецевого сліду підприємств, професійні енергоаудити.  
  3. Розвиток людського капіталу та підприємництва. Включає дуальну освіту та програми для жінок, ветеранів і людей з інвалідністю. Розширення мережі регіональних офісів «Зроблено в Україні» для підтримки мікро- та малих підприємств. 
  4. Підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту. Стратегія передбачає співпрацю з міжнародними мережами, такими як Enterprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs,  розвиток бренду «Зроблено в Україні», забезпечення підтримки в пошуку партнерів, веденні перемовин і запуску спільних ланцюгів, розширення діяльності ПАТ “Експортно-кредитне агентство”. 

За оцінками Міністерства економіки, реалізація Стратегії призведе до покращення індексу економічної свободи бізнесу щонайменше на  14 пунктів — до 75+/100, збільшення кількості експортерів до більш ніж 35 тисяч. Очікується також зниження рівня безробіття з 18,3 % до 11%. 

 

2. Бізнес пропонує опрацювати підходи оподаткування, альтернативні урядовим

Коаліція Української Ради Бізнесу (УРБ), до складу якої входить 120 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, закликала Президента України повернути законопроєкт № 11416-д до парламенту для опрацювання альтернативних підходів.

На думку фахівців Української Ради Бізнесу, зазначений законопроєкт враховує значну кількість пропозицій бізнесу, але водночас має низку негативних норм для стабільної роботи підприємств та економіки (зокрема, підвищений військовий збір (ВЗ) для найманих працівників, порушення гарантій непогіршення умов оподаткування з боку держави, гарантій щодо стабільності умов оподаткування у правовому режимі Дія.City, додаткове адміністративне навантаження на бізнес без урахування поточних умов роботи прифронтових областей), адже здебільшого покладає навантаження на сумлінний бізнес та найманих працівників.

Фахівці УРБ проаналізували новації, представлені у законопроєкті, та, розуміючи необхідність розширення бази оподаткування для забезпечення фінансування військових витрат країни, пропонують таке:

Враховуючи результати проведених порівняльних розрахунків щодо розмірів надходжень від збільшення ВЗ або від збільшення ставки ПДВ – пропонується:

  • залишити поточну відсоткову ставку ВЗ на рівні 1,5% для зарплат працівників та інших доходів фізосіб, уникаючи додаткового фінансового та адміністративного навантаження на сумлінних платників податків;
  • тимчасово (строком на 2 роки або до кінця воєнного стану) збільшити ПДВ на 2 відсоткові пункти для тих товарів та послуг, за якими встановлено ставку у 20%, тобто збільшити її до 22%.

Підвищення ставки ПДВ надасть держбюджету аналогічні за розміром суми надходження, як і від підвищеного військового збору, проте матиме значно менші негативні наслідки для економіки та не призведе до збільшення тіньової або ж незадекларованої праці.

 Диференціювати військовий збір для ФОПів відповідно до розміру бізнесу

Вбачається доцільним диференціювати ставку ВЗ для різних груп ФОПів відповідно до обсягів доходів підприємців, запровадивши для ФОПів 2 групи ставку у кілька разів меншу, ніж погоджену на цей час у законопроєкті за основу, а для 1 групи платників єдиного податку (ЄП) – ще меншу ніж у 2 групи ЄП.

Забезпечити гарантії дотримання умов оподаткування у правовому режимі Дія.City

Ухвалення законопроєкту у запропонованому вигляді значно погіршить інвестиційний клімат для ІТ-галузі в Україні. Згідно із Законом України від 15 липня 2021 року № 1667 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», держава гарантувала незмінність умов для режиму Дія.City не менш як на 25 років.

Норми законопроєкту № 11416-д, що фактично змінюють умови режиму Дія.City, призведуть до негативних наслідків, зокрема погіршення конкурентоспроможності українських компаній на міжнародному ринку через підвищення собівартості послуг, вихід частини компаній з правового режиму Дія.City, невикористання гіг-контрактів як форми співпраці через втрату податкової ефективності, а також стане підтвердженням ризиків для інвесторів щодо недотримання Україною власного законодавства щодо незмінних умов роботи бізнесу.

Вкрай важливим є забезпечення стабільності умов оподаткування резидентів Дія.City задля подальшого відновлення та розвитку галузі, забезпечення безумовної впевненості інвесторів у дотриманні норм права в країні та виконання власних гарантій для бізнесу, що важливо як економічний та політичний фактор привабливості роботи в Україні.

 Строки подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб

Разом з прийняттям норми про перехід до щомісячної звітності – має бути встановлено чіткі гарантії Уряду та конкретні терміни впровадження економічного бронювання. За відсутності гарантій Уряду – поточні норми виглядають виключно як ускладнення адміністрування для малого та мікробізнесу, обтяження ММБ контрпродуктивними звітами, збільшення витрат, що негативно відобразиться на фінансовому результаті діяльності.

Український бізнес закликає Президента повернути законопроєкт №11416-д у Верховну Раду України з пропозицією щодо опрацювання альтернативного підходу змін оподаткування, який зазначений вище, та врегулювання питань, викладених у спільному зверненні українського бізнесу.

Водночас закликає Зеленського В.О. сприяти активізації зусиль Парламенту та Уряду щодо скорочення другорядних видатків держбюджету та щодо мінімізації тіньових схем, пришвидшити перезавантаження Бюро економічної безпеки України та Державної Митної Служби України.

Нагадую, що законопроєкт №11416-д був прийнятий ВРУ 10 жовтня, а 15 жовтня переданий на підпис Президенту. 

3. Оновлення плану - графіку податкових перевірок на 2024 рік

ДПС України оприлюднила оновлений станом на 31 жовтня 2024 року план – графік перевірок на 2024 рік.

Цього разу зміни торкнулися лише Розділу I “Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб” та Розділу II “Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів”.

Кількість юросіб в оновленому плані зменшилася на 8. Наразі податківці планують провести 2 447 перевірок у 2024 році.

Нагадую, що 8 грудня 2023 року набрав чинності Закон від 09.11.2023 № 3453  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», яким розширено критерії відбору платників податків для планових перевірок. Фізосіб – єдинників І та ІІ груп перевірки поки що не стосуються. 

4. Уряд запровадив РЕЗ для окремих видів агропродукції

Мінекономіки нагадало, що КМУ на період дії воєнного стану запровадив режим експортного забезпечення. Він полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів (аграрної продукції). Відповідну постанову Уряд ухвалив 29 жовтня 2024 року. 

Режим експортного забезпечення передбачатиме: 

  • експорт товарів виключно зареєстрованими платниками ПДВ; 
  • встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення. Різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути від’ємною; 
  • електронний обмін інформації між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для відстеження та контролю дотримання експортерами вимог законодавства; 
  • особливості складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. 

Режим експортного забезпечення стосуватиметься продукції, визначеної ст. 192 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зокрема: 

  • меду; 
  • горіхів; 
  • пшениці і суміш пшениці та жита (меслин); 
  • жита; 
  • ячменю; 
  • вівса; 
  • кукурудзи; 
  • соєвих бобів; 
  • насіння ріпаку; 
  • насіння соняшнику; 
  • олії соєвої; 
  • олії соняшникової; 
  • олії ріпакової; 
  • макухи. 

Постанова набере чинності через 30 днів після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону України від 09.05.2024 № 3706, а також після забезпечення можливості обробки інформації, визначеної цим Законом в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади. 

Довідково 

У травні 2024 року Верховною Рада України внесла зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного стану. Закон № 3706 набрав чинності 1 липня 2024 року. Урядом було схвалено низку нормативно-правових актів, необхідних для реалізації зазначеного Закону, а прийняте рішення передбачає запровадження режиму експортного забезпечення окремих товарів (аграрної продукції) як остаточне рішення, необхідне для реалізації Закону. 

5. Оновлення порядку оперативного обліку податківцями податків, зборів, платежів та ЄСВ

Мінфін наказом від 01.10.2024 № 482 затвердив зміни до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. А наказом від 21.10.2024 № 524 одразу підкоригував. 

Зміни внесено з метою нормативного врегулювання та вдосконалення загальних правил ведення органами ДПСУ оперативного обліку податків, зборів, платежів та ЄСВ з урахуванням змін, внесених до ПКУ та інших нормативно-правових актів законами:

  • від 16.01.2020 № 465 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»,
  • від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»,
  • від 12.01.2023 № 2888 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг»,
  • у зв’язку із прийняттям Закону  «Про електронні комунікації».

До Порядку внесено наступні зміни:

  • приведено терміни та їх визначення у відповідність до положень Податкового кодексу України, Закону  «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»;
  • здійснено посилання на Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків та Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення; 
  • уточнено перелік первинних документів Державної казначейської служби України, на підставі яких ведеться облік надходжень платежів;
  • уточнено механізм взаємодії структурних підрозділів органів ДПС під час списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів;
  • визначено порядок взаємодії структурних підрозділів органів ДПС під час скасування пені, передбаченого статтею 129 глави 12 розділу ІІ ПКУ;
  • визначено порядок сплати платежів у випадку відшкодування збитків у кримінальних провадженнях у межах реалізації частини четвертої статті 212 розділу VI ККУ;
  • визначено загальні правила та принципи складання звітності податкових органів.

6. Порядок взаємодії держорганів у процесі примусового списання коштів з рахунків платників податків – боржників: проєкт від Мінфіну

ДПСУ оприлюднила проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей у процесі передачі платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів в електронній формі».

Метою цього є запровадження інформаційної взаємодії ДПС, Казначейства та банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, у яких відкриті рахунки платників, з яких здійснюється примусове списання (стягнення) коштів, під час передачі надавачам платіжних послуг платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів в електронній формі у процесі виконання контролюючими органами функцій з погашення податкового боргу.

На сьогодні стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків – боржника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється у паперовій формі відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою НБУ від 29.07.2022 № 163.

Проєктом наказу пропонується запровадити реалізацію примусового списання (стягнення) коштів з рахунків платників податків – боржників в електронній формі в автоматичному режимі через систему електронних платежів Національного банку України. 

Порядок, який затверджується проєктом наказу, регламентує інформаційну взаємодію ДПС, Казначейства та надавачів платіжних послуг платника податків під час передачі надавачам платіжних послуг платника податків платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів в електронній формі у процесі виконання контролюючими органами функцій з погашення податкового боргу. 

Оскільки ДПС не є учасником СЕП НБУ обмін електронними документами між ІКС ДПС та Казначейства здійснюється мережами (системами) Національної системи конфіденційного зв’язку (НСКЗ) з використанням ІКС ДПС та Казначейства із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством та з дотриманням вимог законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». 

Структура та формат даних, що передаються та приймаються в порядку інформаційної взаємодії у процесі передачі платіжних інструкцій в електронній формі, визначаються протоколом обміну інформацією між ДПС та Казначейством.

Обмін електронними документами між Казначейством та надавачами платіжних послуг платника у процесі передачі та виконання платіжних інструкцій здійснюється відповідно до Інструкції № 163.



7. Зі звітності за жовтень 2024 р. подаються нові форми декларації ПДВ

У листі від 28.10.2024 р. № 29885/7/99-00-21-03-02-07 ДПСУ зазначила, що Мінфіном видано наказ від 09.08.2024 р. № 400 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України”, з урахуванням змін, внесених наказом від 28.08.2024 р. № 418 (далі – Наказ № 400).

Наказом № 400, зокрема, викладено в новій редакції форми податкової звітності з ПДВ та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі – Порядок).

Як визначено п. 4 Наказу № 400, він набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Офіційно Наказ № 400 було опубліковано 25.09.2024 р. (“Офіційний вісник України” № 82 від 25.09.2024 р.), отже він набрав чинності з 01.10.2024р.

Відповідно до положень п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Отже, податкові декларації з ПДВ, починаючи зі звітного (податкового) періоду – жовтень 2024 року, складаються виключно за формами, що викладені у новій редакції Наказом № 400 (подаються з 01 листопада 2024 року).

Також, починаючи з 01 листопада 2024 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Зміни, внесені до форм податкової звітності, а також до Порядку, обумовлені необхідністю приведення їх у відповідність до вимог ПКУ з метою практичної реалізації податкових механізмів, зокрема у частині:

  • застосування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) до операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур), перелік якої визначено у ст. 19-2 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, а також змін, внесених до ПКУ Законами України від 07.02.2023 р. № 2918-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг” та від 09.05.2024 р. № 3706-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану”.

Зважаючи на те, що запровадження РЕЗ здійснюватиметься на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, рядки податкової декларації, уточнюючого розрахунку та пов’язані з ними відповідні розділи додатків до декларації, які стосуються операцій в межах дії РЕЗ, не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ;

  • застосування змін, пов’язаних з проведенням перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно зі змінами, внесеними до ПКУ Законом України від 23.02.2024   р. № 3603-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства”;
  • забезпечення ефективного адміністрування податку на додану вартість, зокрема здійснення автоматизованої перевірки декларування платником суми від’ємного значення.

 

8. Реквізит «Призначення платежу» уточнюється лише один раз: роз’яснення від податківців

Фахівці ДПС у Волинській області нагадали, що Мінфін наказом від 06.05.2024 р. № 226  вніс зміни до Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, затвердженого наказом Мінфіну від 23.03.2021 р. № 166 (далі – Порядок). 

Так, відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку, платіжні інструкції, що набули ознаки «Реєстр помилок в платіжних документах», платник може уточнити реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції лише один раз не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за такими документами. 

Зазначається, що внесеними до Порядку змінами встановлено, якщо платник своєчасно не уточнив реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, то після настання зазначеного терміну таке уточнення неможливе.  

У такому разі інформація з платіжної інструкції вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному отримувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35-1.6, п. 89.7 та пп. 131.2 Податкового кодексу України.