Понад два століття тому засновник фундаментальної класичної політичної економіки Адам Сміт висловив і видав світу своє епохальне вчення, що наперед визначило подальший хід історії та розвиток людства.

«Дай мені те, що потрібно мені, і Ви отримаєте те, що потрібно Вам».

Адам Сміт «Багатство народів»

Понад два століття тому засновник фундаментальної класичної політичної економіки Адам Сміт висловив і видав світу своє епохальне вчення, що наперед визначило подальший хід історії та розвиток людства. На прикладі шпилькової мануфактури він простими словами пояснив складні речі, що пояснювали сенс і призначення ринкової економіки:

  • Кожна людина прагне до особистого збагачення, створюючи щось.
  • Збагачуючись сама, така людина збагачує суспільство, в якому вона створює щось.

Але найцікавіше, на мій погляд, те, що основу мотивації вищезгаданої людини складає егоїзм і особиста користь: «не від доброзичливості м’ясника ми очікуємо отримати обід, а від дотримання їм своїх власних інтересів. Ми звертаємося не до гуманності, а до їх егоїзму…». Повне нехтування цими економічними законами й відданість філософському соціалізму-утопізму Маркса зіграли з нами злий жарт і в підсумку – ми зараз намагаємося пройти екстерном шлях, що інші країни пройшли століття тому…

Так, але до чого це все, запитаєте Ви? Що мене спонукає, починаючи з глибин історії? Мною рухає бажання бути корисним Вам і банальний егоїзм. Чи співзвучно це з постулатами Адама Сміта?

На початку пропоную розкрити першу частину – бажання бути корисним.

Так чим же визначається корисність тієї чи іншої людини? Знаєте, ще два роки тому таке запитання мене зовсім би не спантеличило, і я почав би самовіддано розповідати про безліч чого, наукового й методичного. Однак зараз я думаю дещо інакше. Інакше тому, що за ці роки людина, яка сама шукає й знаходить для себе заняття, стає вище своєї первісної позиції, знаходячись постійно у творчому середовищі, вона виростає, стає менеджером, керівником, який, розуміючи й використовуючи навички фінансиста, бухгалтера, виробничника, генерує управлінські рішення. І саме ця риса, саме ці знання відрізняють його від колег. Його знання – універсальні, досвід – унікальний.

Нещодавно мені довелося вести проект щодо встановлення управлінського обліку й облікової системи, що описує такий управлінський облік в одному з регіонів Заходу України.

Перша зустріч із власником бізнесу окреслила наступні завдання:

  • На підприємстві крадуть і треба встановити захист.
  • Звести увесь бізнес до зрозумілих, простих, вільних звітів і форм.
  • Контролювати ефективність і результативність бізнесу.
  • Розуміти віддачу кожного співробітника.
  • Максимально намагатися економити ресурси й максимізувати результат.

Як універсальний рецепт від усіх проблем, власник бачив постановку та впровадження нового облікового комплексу (тобто програми), що, за його ідеєю, повинен був би вирішити всі описані проблеми. Розуміючи десь помилковість суджень співрозмовника й спрощення проблеми, я намагався донести думку про те, що програма, по суті, – це побажання тих, хто її робить і тих, хто нею користується, а отже, без системи внутрішнього контролю будь-яка програма може бути обдурена користувачем, що спричине втрати для власника. Іншими словами, існує природний порядок будь-якого одиничного процесу в компанії, що , об’єднуючись, формує бізнес-процеси. І у випадку, якщо такі бізнес-процеси:

  • недосконалі;
  • повторювані;
  • задвоєні;
  • слабкі з погляду контролю;
  • дорогі в обслуговуванні…

Але, що ми тоді хочемо від програми?? Ми ж просто перенесемо недосконалі процеси в програмне середовище, поглибивши проблему… Зрештою класичний підхід, тобто правильний, власнику не підійшов; ідеалізуючи програмне середовище, він дійшов до того, що вимагав від такої програми логічних відповідей на питання типу: «крадуть» – «не крадуть», «правда» – «брехня», «біле» – «чорне», причому абсолютно не бажаючи привносити зміни до самої системи бізнес-процесів в компанії. Хто в цій ситуації правий, а хто ні – вам вирішувати. Ми підходимо до першої моєї корисності, а саме – аналіз організаційної структури підприємства.

Організаційна структура підприємства – це стрижень й основа, що визначає багато чого. Будь-який бізнес проходить етапи еволюційного розвитку, від малого до великого, і, дотримуючись цього шляху, бізнес обростає зайвим функціоналом, людьми, зв’язками. Усе це врешті-решт призводить до втрати динаміки, зростаючих витрат, неефективності керування й управлінських рішень. Дотримуючись лозунгу, що заробляти можна ще й менше витрачаючи, цей напрямок є критично важливим для бізнесу. Візьмемо простий приклад: є виробництво, дистрибуція й роздрібна мережа.

Плануючи бізнес-діяльність такого холдингу, перед власниками можуть повстати наступні питання:

  • Формувати три окремих юридичних особи або дві, або одну?
  • Як розподілити ризики між бізнес-одиницями?
  • Як оптимізувати фінансові потоки між учасниками холдингу?
  • Як оптимізувати оподаткування в холдингу?
  • Де краще покласти застави та як?
  • Як створити прозору модель управління?

Ось повний перелік питань, що вимагають чітких та зрозумілих відповідей і самі ці запитання вже дають розуміння, наскільки важливе їх ефективне розв`язання.

Друга корисність може виражатися у формулюванні й правильній інтерпретації цілей і завдань компанії. Як можна будувати дім, не розуміючи, що ми хочемо отримати, скільки поверхів, кімнат і який матеріал стін? Бізнесу потрібні стратегічні цілі й завдання. Й саме під ці цілі підлаштовується все інше, підпорядковується цьому та виробляються рішення. Чітко поставлена й прозора ціль – запорука більш динамічного пошуку рішення. Знаючи цілі й завдання, можна вибудувати й реструктурувати бізнес. Кожен виконавець повинен знати й розуміти чіткий перелік своїх обов’язків, унеможливити задвоєння й дублювання. Внаслідок чого – підвищується навантаження, віддача й ефективність. Втілення посадових інструкцій з прописаними ключовими показниками ефективності (KPI) сприяють моніторингу й розумінню власником або керівником віддачі будь-якого співробітника. Оплата праці й належно вибудоване положення, що регламентує його, – найголовніший стимул ефективної самовіддачі співробітника. Біля витоків – розуміння об’єкту впливу й контролю кожного виконавця.

Постановка завдання й автоматизація всіх систем обліку на підприємстві – третя корисність. Виконання перших двох описаних нами корисностей підводить нас до третьої. Реалізація більшості «блакитних мрій» власників і топменеджерів, наприклад:

  • Мрія про збалансовану систему показників або BSC;
  • Мрія про «великих та могутніх» KPI;
  • Мрія про велику червону кнопку;
  • Мрія про тотальний контроль бізнесу та припинення маніпуляцій.

Все це – грамотна реалізація бізнес-процесів у програмному середовищі. Не важливо, в якому саме середовищі це буде, за великим рахунком, це питання другорядне – головне розуміти, що ми хочемо отримати наприкінці. Але зазвичай з цим завжди є проблеми.

Четверта корисність – постановка системи бюджетування. Коли зрозумілі й прозорі бізнес-процеси, визначені цілі й завдання – бюджетування зумовить очікуваний ефект та буде найсильнішим інструментом у руках менеджменту. Адже основне питання бюджетування зводиться до якості інформації, яку ми інтерпретуємо як факт…, а отже на підставі якої ухвалює певні рішення. Можна, звісно, титанічною працею в таблицях Ексель вести бюджети, наповнюючи їх звітними цифрами, але… яка зрештою виходить достовірність цифр. Згоден, що багато чого визначається масштабами бізнесу. Рівень ЧП, мабуть, не вимагає багаторівневого бюджетування зі складною системою супідрядності, і цілком достатньо буде таблиць Ексель, але рівень вище вимагає більш серйозного підходу до вирішення цього питання. Який? Запитайте!

П’ята корисність – податкове планування. Планувати податки завжди простіше, маючи базу планування – тобто бюджети. Використовуючи широкий інструментарій податкового планування: правильний вибір облікової політики підприємства, використання правових прецедентів, інститут податкових роз’яснень, законні схеми операції. Усе це разом допоможе Вам реально економити гроші, бо не секрет, що податкові виплати складають трохи не 35% усіх грошових витрат підприємств в Україні.

Шоста корисність – керування вартістю компанії. Реалізація багато чого з вищезазначеного призводить чи може призвести до збільшення капіталізації фірми, що природним чином спричиняє збільшення добробуту власників. Власне кажучи: теорія керування вартістю – зараз дуже модний напрямок менеджменту, бо бізнес, як будь-який товар, має поняття вартості, і як жоден інший товар – вимагає її збільшення.

Усі попередньо сказані корисності можна також інтерпретувати й структурувати більш науково:

Блок 1 «Стратегічний консалтинг»

  • Стратегічний аналіз
  • Розробка бачення, місії й стратегії компанії; Корпоративного кодексу
  • Розробка Системи збалансованих показників (ССП, BSC) для втілення стратегії
  • Розробка системи оцінки діяльності компанії KPI для компанії / підрозділу / співробітника
  • Розробка середньострокових і довгострокових цілей розвитку
  • Інтеграція стратегії в діяльність компанії
  • Контроль реалізації стратегії
  • Система звітності за стратегічними показниками
  • Розробка стратегічних бюджетів

Блок 2 «Управлінський консалтинг»

  • Розробка корпоративної культури, Корпоративного кодексу
  • Розробка сервіс-стратегії
  • Розробка стандартів якості обслуговування
  • Керування операційною, фінансовою й інвестиційною діяльністю компанії
  • Розробка корпоративної книги продажів
  • Розробка системи оплати праці, що орієнтована на підвищення прибутку компанії та КРІ підрозділу / співробітників
  • Підвищення прибутковості бізнесу за допомогою оптимізації бізнес-процесів
  • Оптимізація організаційно-функціональної структури організації
  • Моделювання бізнес-процесів
  • Організація системи планування й управлінського обліку з урахуванням галузевих особливостей
  • Реінжиніринг бізнес-процесів

Блок 3 «Фінансовий консалтинг»

  • Побудова фінансово-економічної моделі бізнесу
  • Мінімізація витрат, що пов’язані зі скороченням кількості дублюючих функцій і структур
  • Побудова управлінського обліку
  • Розробка управлінської звітності
  • Розробка системи бюджетування
  • Комплексний фінансовий аналіз компанії
  • Аналіз ефективності бізнесу
  • Аналіз фінансово-економічної діяльності окремих напрямків
  • Розробка рекомендацій щодо підвищення прибутковості бізнесу
  • Написання бізнес-планів і ТЕО
  • Контролінг

Але все це – як звичайні корисності, так і наукові – згортається в прості й зрозумілі істини:

  • Можливість реальної економії грошей.
  • Створення прозорої, ефективної й оптимальної структури керування.
  • Автоматизація бізнес-процесів.
  • Постановка бюджетування й втілення управлінського обліку.
  • Можливість правильно сплачувати податки.

Тепер про егоїзм. Мій егоїзм полягає в прагненні реалізувати свої знання, досвід і можливості. Іншими словами: я хочу заробляти своїм розумом і здібностями те, що потрібно їм, в обмін на блага для себе. І змінивши пророчі слова Адама Сміта, що були висловлені нами на початку нашої статті, можна сказати:

«Я даю Вам те, що потрібно Вам, і Ви даєте мені те, що потрібно мені».

Як би так не було, рецепт успіху для кожного бізнесу – індивідуальний. Та й пророків багато, з розумними словами й книгами, але одній зі сторін потрібен РЕЗУЛЬТАТ, а іншій – на жаль, лише ПРОЦЕС.

«ЛІГА. Блог» 18.10.2010 13:35