1.     У 2022 році  великих змін у податковій сфері не планується, – Д. Гетманцев

На сьогодні основні системні зміни до податкового законодавства внесені. Подальша робота має відбуватися на рівні виконавчої влади. Зокрема, потрібно нормально  імплементувати правила щодо РРО, анти-BEPS (без шоків для бізнесу), налагодити міжнародний обмін  податковою інформацією, тощо. І, що не менш важливо, прибрати будь-які корупційні складові. Безумовно, точкові зміни можуть мати місце, проте, таких глобальних ініціатив як законопроєкт №5600 не планується.

Про це Європейській Бізнес Асоціації під час зустрічі повідомив Данило Гетманцев, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Винятком (як очікується, позитивним) може стати зниження податкового навантаження на доходи фізичних осіб. Розглядаються різні варіанти: або зниження ставки ПДФО (при цьому ЄСВ залишається, а військовий збір – скасовується), або ж через об’єднання трьох обов’язкових платежів у один. Проте, який механізм буде підтримано – поки невідомо. Такі зміни, у разі їх прийняття, можуть супроводжуватись істотними змінами до механізмів адміністрування податків та зборів.

У контексті обговорюваних змін піднімали питання оподаткування нерухомості, особистого та посімейного декларування.

Було зазначено, що цього року не планується підняття жодних податків. Хоча, деякі корективи можливі – через інфляцію. Однак таких рішень Комітет ВРУ не пропонуватиме без позиції Міністерства фінансів.

Розглядається можливість впровадження податку на виведений капітал для обмеженого кола осіб – з оборотом до 200 млн грн на рік. Очікується, що цей податок застосовуватиметься опціонально – тобто, платники податку матимуть змогу обирати між податком на виведений капітал та «звичайним» податком на прибуток підприємств.

Також бізнес цікавила ситуація щодо РРО. Так, за попередньою інформацією, на початку січня від банків почала надходити інформація про масове відключення POS-терміналів. За даними ж Комітету ВРУ наразі така ситуація стабілізувалась.

В контексті митниці піднімалось піднімались питання криміналізації контрабанди та ризиків тиску на прозорий, чесний бізнес через сумнівні попередні практики застосування. Так, прозорий бізнес хвилює, що в існуючих законодавчих пропозиціях не прослідковується боротьба з реальними великими контрабандистами, саме які і завдають величезних втрат країні.

Водночас, бізнес мав і більш конкретні питання, пов’язані з податковою та митною сферою.

Спільнота збере усі пропозиції та коментарі і найближчим часом поділиться ними з паном Гетманцевим.

Із записом заходу можна ознайомитись за посиланням.

2.      Єдиний податок на доходи фізосіб з 2023 року – законопроєкт

На підтвердження слів Д. Гетманцева щодо зниження податкового навантаження на доходи фізичних осіб, 25 січня 2022 року у ВРУ нардепи від партії «Голос» зареєстрували проєкт Закону № 6548 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці”.

Основною метою законопроєкту є детінізувати відносини з оплати праці, завдяки зменшенню як податкового, так і адміністративного навантаження на фонд оплати праці.

Відповідно до пояснювальної записки законопроєктом пропонується об’єднати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування об’єднавши їх у єдиний податок – податок на доходи фізичних осіб із застосуванням ставки податку у розмірі – 20%.

Пропонується тимчасово до 2026 року встановити наступні ставки податку на доходи фізичних осіб:

  • в період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно – у розмірі 29 відсотків;
  • в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно – у розмірі 26 відсотків;
  • в період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року включно – у розмірі 23 відсотки.

Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” пропонується скасувати.

Проектом також розширюється перелік витрат, на які поширюється право податкової знижки для платників податків, зокрема для платників податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, або батьків віком понад 80 років.

Також надається доручення Кабінету Міністрів України до 1 липня 2022 року забезпечити відображення у мобільному додатку Порталу Дія помісячної інформації про розмір сплаченого фізичними особами (утриманого з доходів фізичних осіб) податку на доходи фізичних осіб.

Для узгодження даного проекту із іншими Законами України, зокрема, що регулюють питання соціального забезпечення, надається доручення Кабінету Міністрів України до 1 липня 2022 року розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проекти Законів щодо приведення у відповідність інших Законів України до норм цього Закону.

На думку депутатів, прийняття законопроекту матиме наслідком детінізацію відносин з оплати праці, збільшення заробітних плат та доходів бюджетів, покращення захисту прав працівників завдяки оформленню трудових відносин, а також збільшення кількості робочих місць і надходження додаткових інвестицій в Україну.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з 1 січня 2023 року, крім пунктів 3 та 5 розділу ІІ “Прикінцеві положення”, які наберуть чинності з дня наступного за днем опублікування цього закону.

3.     Законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу в частині надходжень від об’єднаного податку

Ще однією ініціативою від народних депутатів партії «Голос» став законопроєкт № 6549 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку із прийняттям закону щодо зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці”, зареєстрований разом з пов’язаним з ним законопроєктом № 6548 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці”.

Згідно з пояснювальною запискою основною метою законопроєкту є забезпечення перерозподілу бюджетних надходжень від об’єднаного податку на доходи фізичних осіб та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, до державного та місцевих бюджетів, а також до Пенсійного фонду України та Фондів державного соціального страхування.

Внаслідок збільшення бази та ставки ПДФО через об’єднання ПДФО, військового збору та ЄСВ пропонується:

– не зараховувати надходження від ПДФО до державного бюджету;

– до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад відносити:

1) 27% ПДФО (крім ПДФО, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на відповідній території (крім території міст Києва та Севастополя);

2) 18% ПДФО (крім ПДФО, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на території міста Києва та зараховується до бюджету міста Києва;

3) 100% ПДФО (крім ПДФО, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на території міста Севастополя та зараховується до бюджету міста Севастополя;

– до доходів загального фонду бюджету АР Крим та обласних бюджетів відносити 7% ПДФО (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на відповідній території;

– передбачити, що ПДФО (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ у розмірі 66% на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 82% – на території міста Києва, а також збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до пункту 1-1 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” спрямовуються на відрахування до ПФУ та Фондів державного соціального страхування для забезпечення:

1) загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

2) загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

3) загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

4) загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

У разі прийняття цей Закон також набере чинності з 1 січня 2023 року, крім пунктів 2 та 3 розділу ІІ “Прикінцеві положення”, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

4.     Прийнято закон про звільнення від ПДВ міжнародних поштових відправлень до 150 євро

ВРУ 25 січня 2022 р. прийняла в цілому проєкт закону № 4278, яким вдосконалено та підвищено ефективність здійснення адміністрування податку на додану вартість щодо операцій із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також спрощено сплату податку одержувачами через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників у разі декларування таких товарів із застосуванням відповідних електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Законом визначено відповідальними за нарахування та сплату до бюджету податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях оператора поштового зв’язку, експрес-перевізника, якщо ним здійснюється декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових).

Законом приведено у відповідність положення Податкового та Митного кодексів України в частині визначення бази оподаткування ПДВ та митом у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом закріплення, що базою оподаткування податком на додану вартість є частина їх митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців) або частина їх сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), що перевищує неоподатковуваний мінімум (еквівалент 150 євро).

Законом встановлено можливість відстрочення сплати податку на додану вартість – протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру;

Законом виключено норми, що стосуються питань декларування товарів для митних цілей та порядку здійснення митних формальностей, у зв’язку із включенням відповідних положень до проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування)», який є системно пов’язаним із цим законопроектом.

Проектом передбачено перехідний період щодо початку впровадження положень, передбачених пунктом 180.2-1 статті 180 та підпунктом 191.1.3 пункту 191.1. статті 191 Податкового кодексу України, шляхом зміни пункту 68 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Також 25 січня ВРУ прийнято проект закону № 4279 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування».

Законом запроваджується електронне декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень шляхом подання операторами поштового зв’язку та експрес-перевізниками відповідних реєстрів (тимчасових та додаткових), визначення відомостей, що вносяться у такі реєстри, встановлення процедури та строків їх подання митному органу.

Законом закріплено виключно у письмовій формі декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що сприятиме автоматизації процесів здійснення їх митного контролю та митного оформлення, а також веденню об’єктивного обліку та формуванню достовірної статистики щодо таких товарів.

Закон усуває суперечності між нормами Митного кодексу України, в частині визначення, що базою оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на адресу одержувачів-підприємств, є їх сумарна митна вартість.

Законом розширено перелік товарів, переміщення (пересилання) яких забороняється в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом включення до такого переліку алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами не залежно від вартості, а також щодо пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до переміщення відповідно до законодавства України.

Законом розширено перелік документів, якими може підтверджуватись фактурна вартість товарів громадянами з урахуванням викликів електронної комерції, а також передбачення встановлення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, форми рішення про визначення фактурної вартості товарів відповідно до норм Кодексу.

5.     Держдопомога на дітей, за яких не сплачують аліменти – прийнято Закон

26 січня 2022 р. ВРУ прийняла Закон “Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім’ї та родичів)” (законопроект № 3881).

Законом удосконалено законодавчі положення та усунуто дискримінаційні розбіжності, які виникли в статтях 181 та 272 Сімейного кодексу.

Згідно із Законом, «Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України».

Законом частину другу статті 272 Сімейного кодексу викладено в редакції, згідно з якою: «Якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню на одну дитину, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню з інших членів сім’ї та родичів на одну дитину, становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів».

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділу І цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2022 року, тобто заднім числом.

6.     Законопроєкт щодо відтермінування штрафів за порушення застосування РРО/ПРРО

З огляду на масове невдоволення з боку фізичних осіб – підприємців на тотальну фіскалізацію із 2022 року, нардепи внесли до ВРУ законопроект № 6561 від 27.01.2022 року про внесення змін до Закону про РРО.

Метою законопроекту є виконання стимулюючої функції до платників єдиного податку, які застосовують реєстратори розрахункових операцій, програмні реєстратори розрахункових операцій.

Законопроектом пропонується тимчасово до платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичних осіб-підприємців), які були звільненні від застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2022 року і в яких виник обов’язок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій з 1 січня 2022 року, що вчинили правопорушення, визначені  статтею 17 цього Закону, до 31 січня 2022 року, фінансові санкції не застосовувати.

Також пропонується тимчасово, для цих же платників, якщо вони встановили реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій до 1 квітня 2022 року, за вчинення правопорушень, визначених у статті 17 цього Закону, у період з 1 лютого 2022 року до 31 грудня 2022 року, застосовувати санкції у розмірі 10 відсотків розміру фінансових санкцій, встановлених у статті 17 цього Закону за відповідні правопорушення

Також до ВРУ 28.01.2022 р. були подані альтернативні законопроєкти:

  • № 6561-1, яким пропонується відтермінувати строки застосування фінансових санкцій до 31.12.2022 року;
  • № 6561-2, який має такі самі норми відстрочення і зменшення штрафів, що і основний законопроєкт.

Нагадуємо, що з 01 січня 2022 року за порушення вимог Закону про РРО при проведенні розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості товарів або послуг; непроведенні розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті суб’єкта господарювання застосовують такі фінансові санкції:

– 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

– 150% вартості проданих товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

7.     Застосування РРО/ПРРО та ведення товарного обліку запасів відеороз’яснення від ДПС

Державна податкова служба України у рамках інформаційно-роз’яснювальної кампанії стосовно фіскалізації розробила черговий відеоролик для суб’єктів господарювання про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 01.01.2022 року.

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

  • технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарських засобів, виробів медичного призначення;
  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відеоінструкція хто з ФОП застосовує РРО/ПРРО?

Покрокова відеоінструкція щодо порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців.

Відеоінструкція як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса.