1. Затверджено План комплексних перевірок

Наказом ДРСУ від 16.11.2020 р. № 114 затверджено План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік. Перевірити його можна на Інспекційному порталі.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання є внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю).

Комплексний плановий захід проводиться один раз на рік, а усі контролюючі органи, які запланували перевірити даного суб’єкта господарювання, можуть його перевірити виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

2.Затверджено порядок створення контрольної стрічки в ПРРО

Наказом від 05.08.2020 р. № 477 (зареєстрований в Мін’юсті від 09.11.2020 р. за №1094/35377) Мінфін  вніс зміни до  наказу МФУ від 08.10.2012 р. № 1057, яким було затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби.

Наказом № 477 затверджено:

1. Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яким встановлюється механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) щодо отримання від РРО та ПРРО визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.

2. Зміни до Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, якими встановлюються критерії щодо створення контрольної стрічки в електронній формі:

  • у РРО для різних сфер застосування;
  • у програмних реєстраторах розрахункових операцій;
  • вимоги до модемів, за допомогою яких РРО передаватимуть дані в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв’язку згідно з технологією, розробленою НБУ.

ПРРО має забезпечувати:

– створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;

– під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу.

3. Зміни до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби.

В новій редакції цього Порядку викладені розділи IV – Центр керування, маршрутизації та моніторингу, V  – Центр ініціалізації модулів безпеки РРО, і VI – Фіскальний сервер контролюючого органу.

Наказ № 477 опубліковано в “Офіційному Віснику” від 24.11.2020 р. Він набирає чинності з 24 листопада 2020 року.

  1. Скасування/відтермінування обов’язкового використання РРО фізособами-«єдинниками» ще не відбулось

17.11.2020 р. ВРУ вчергове провалила голосування за законопроект № 4313 стосовно перенесення строків застосування РРО та/або ПРРО для ФОПів – платників єдиного податку на 01 січня 2022 року та інших змін щодо лібералізації застосування РРО/ПРРО.

Враховуючі, що дане питання викликає резонанс у суспільстві і призводить до конфліктних ситуацій, Президент України В. Зеленський обговорив з Прем’єр-міністром Д. Шмигалем заходи щодо поліпшення ведення бізнесу для малих та середніх підприємців.

Глава держави наголосив, що уряд має провадити тіснішу комунікацію з бізнесом щодо своїх дій, аби підприємці розуміли вектор руху держави.

«Вам треба частіше говорити з бізнесом. Я думаю, через те що їм бракує комунікації, вони багато речей не бачать, що ви робите, і не розуміють, куди дивиться держава і куди йде», – зазначив Президент.

Розповідаючи про програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО), Денис Шмигаль зауважив, що податківці вже створили якісні програмні продукти. На сайті податкової служби їх можна знайти та без проблем завантажити. Це зменшує документообіг, обсяг паперів та бухгалтерії для підприємців.

Водночас Кабмін наразі напрацював низку законодавчих змін щодо полегшення ведення бізнесу. Йдеться, зокрема, про перегляд списку порушень, за які підприємців штрафуватимуть, а також про розмір таких санкцій.

«Напруження сьогодні стосується, серед іншого, необґрунтовано високих штрафів – там насправді мільйонні штрафи, які фактично призводять до банкрутства підприємців. А штрафи мають стимулювати «відбілювання» економіки, малого та середнього бізнесу», – сказав Прем’єр-міністр.

Також, як заявив Денис Шмигаль, уряд працює над розв’язанням проблеми з таким механізмом, як кешбек. Адже він, на думку підприємців, – соціально неприйнятний для нашої держави.

«Ми готові говорити про компроміс, про його можливе скасування або відтермінування», – наголосив очільник уряду.

Крім того, Денис Шмигаль зазначив, що бізнес просить переглянути ліміти, при яких використовується РРО і які впливають на розміри оподаткування, – перевести їх у мінімальні заробітні плати. Таким чином зі зростанням мінімальної зарплати збільшуватиметься й відповідний ліміт, у якому працює той чи інший ФОП.

Зокрема, підприємці наполягають на скасуванні вимоги про видачу чеків під час безготівкового розрахунку, а також на дефіскалізації продажу товарів, крім ліків, платниками єдиного податку за безготівковим розрахунком.

«Уся готівка, весь кеш, крім платників податків першої групи, має дефіскалізуватися. Тобто це така комплексна позиція. Більшість бізнесу з цим погоджується. Бізнес це сприймає. Тому що якщо йде розрахунок готівковими коштами, має бути відповідний фіскальний чек. Всі інші моменти, які могли б використовуватися, ми опрацювали. Зокрема, в інтернет-торгівлі – фіскалізація лише за готівку. Всі електронні РРО сьогодні доступні», – заявив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр України розповів, що уряд планує внести зміни до закону про захист прав споживачів щодо скасування норми про наявність чека як обов’язкового елемента для обміну чи повернення товару покупцем.

Також Кабмін говоритиме з бізнесом про можливі законодавчі стимули на випадки запровадження карантину – як «вихідного дня», так і жорсткого.

Денис Шмигаль зауважив, що до кінця тижня уряд напрацює драфт законопроекту з відповідними змінами щодо полегшення ведення бізнесу. А наступного тижня після консультацій з підприємцями його можна буде подавати на розгляд парламенту.

Глава держави наголосив, що такий законопроект Офіс Президента може спрямувати до парламенту як невідкладний. Головна умова – він має бути узгоджений з бізнес-середовищем.

«До п’ятниці треба підготувати драфт цього законопроекту, це дуже важливо, щоб усе пришвидшити. І можемо його подавати як невідкладний від Президента. Формат, у якому подавати, передбачає, щоб законопроект був узгоджений і було однакове розуміння і в комітеті, і в Міністерстві фінансів, і, найголовніше, – у людей. Саме у людей, яким зараз дуже складно», – зазначив Володимир Зеленський.

Крім того, Глава держави погодився з позиціями, які необхідно передбачити в цьому законопроекті.

«Згоден з позицією бізнесу про високі штрафи. Я, в принципі, нічого в цьому поганого не бачу. Бачу тільки нормальні, комфортні умови», – сказав він.

Окремо Президент підтримав ідею вже зараз напрацювати стимули на випадок запровадження у державі жорстких карантинних заходів.

  1. Проект Закону щодо мораторію на перевірки для нових малих підприємств

18 листопада 2020 року Мінекономіки оприлюднило проєкт Закону про «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

Мета проекту Закону:

– зберегти обмеження перевірок суб’єктів мікро- та малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

– запровадити обмеження перевірок суб’єктів мікро- та малого підприємництва строк господарської діяльності яких не перевищує трьох років, які не застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно до пояснювальної записки, проектом Закону передбачається звільнити від планових перевірок суб’єктів мікро- та малого підприємництва, які не застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, на три роки після їх відповідної реєстрації, крім перевірок діяльності суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, та суб`єктів господарювання у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, які також передбачені для суб’єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Проект Закону розроблено Мінекономіки на виконання пункту 101 Плану заходів з виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020—2022 роки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534.

  1. Проект Закону щодо протидії дискримінації прав людини у трудових відносинах

У ВРУ зареєстровано Законопроект № 4306 про адміністративні правопорушення щодо протидії мобінгу. 

Законопроектом пропонується визначити мобінг як діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами або особами, які працюють за трудовим договором з фізичними особами стосовно інших учасників трудових відносин з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та/або примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи.

Законопроектом також передбачено встановлення адміністративної відповідальності за такі дії, шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За такі порушення пропонується накладати штраф від 100 до 150 н.м.д.г. (1700 – 2550 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. За порушення, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – штраф від 200 до 300 н.м.д.г. (3400 – 5100 грн) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди психічному здоров’ю учаснику трудових відносин, призведуть до штрафу від 200 до 300 н.м.д.г. або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також передбачено внесення змін до антидискримінаційного та трудового законодавства у частині врегулювання питання протидії мобінгу.

Зокрема, у КЗпП пропонується прописати, що роботодавець зобов’язаний здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, провадити інформаційні, навчальні та організаційні  заходи щодо упередженого ставлення у сфері праці (мобінг).