1. Чергове оновлення зон карантину

За повідомленням Міністра Кабінету міністрів О. Немчінова на своїй сторінці у Facebook, нове рішення щодо зміни карантинних зон було прийнято на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 24 вересня 2020 р.

З 00 годин 00 хвилин 28 вересня (понеділок) почало діяти нове епідемічне зонування.

Згідно з оновленим поділом, 12 адміністративних одиниць вийшли з «червоної» зони. Наразі в цій зоні залишаються міста Тернопіль та Бережани Тернопільської області.

У «помаранчій» зоні залишились міста Харків, Хмельницький, Ужгород, Чернівці та ще 22 міста та 83 райони.

        Місто Київ перейшло до «жовтої» зони. Разом з ним до цієї зонивіднесено 72 міста та 186 районів.

        Такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.

Нет описания фото.
  1. Нова Таблиця даних через нові коди УКТ ЗЕД

ДПСУ в роз’ясненнях «ЗІР» (101.18) зазначили, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) – зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, до якого Законом України від 04.06.2020 р. № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674) були внесені зміни з 03.07.2020 р.

Відповідно до п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/ РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Отже, у разі зміни кодів товарів згідно УКТЗЕД у зв’язку з набранням чинності Законом №674, платнику податку потрібно подати Таблицю зі зміненими кодами товарів згідно УКТЗЕД з метою уникнення зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

  1. Нові правила взяття на облік та інформації про фіноперації

В «Урядовому кур’єрі» № 185 опубліковано постанову КМУ від 09.09.2020 р. № 850. Нею затверджено такі документи:

  • Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку/поновлення на обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
  • Порядок ведення Державною службою фінансового моніторингу обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
  • Порядок ведення Державною службою фінансового моніторингу обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Постанова набирає чинності з 1 січня 2021 року.

  1. Податківці можуть перевіряти сплату ЄСВ під час перевірок, дозволених в карантин

ДПСУ у роз’ясненні в індивідуальній консультації від 11.09.2020р. №3817/ІПК/99-00-07-09-02-06 дійшла висновку, що під час проведення дозволених протягом карантину перевірок податковими органами можуть одночасно перевіряються питання дотримання платником податків вимог як податкового, валютного та іншого законодавства, так і законодавства з питань єдиного внеску.

Вони зазначають, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) внесено зміни до пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу, зокрема в частині уточнення окремих умов поширення дії мораторію на проведення податкових перевірок на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Також зазначають, що Законом № 786 не скасовано абзац перший пункту 912 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), із змінами, внесеними Законами України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»), яким установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Водночас, статтею 13 Закону № 2464, податковим органом надано право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб – підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

При цьому, документальні перевірки податковими органами проводяться у порядку, встановленому Кодексом.

  1. Зміни у поданні статистичної звітності

Державна служба статистики України на офіційному сайті розмістила зміни у поданні форм державних статистичних спостережень на 2021 рік.

Повідомляється, що форми статзвітності зазнали наступних змін:

  • змінено термін/періодичність подання форм державних статистичних спостережень;
  • змінено індекс форм державних статистичних спостережень;
  • відмінено форми державних статистичних спостережень;
  • зміни у проведенні періодичних форм  державних статистичних спостережень.

В зазначеній інформації відображено найменування форм, дати та номери наказу щодо їх затвердження, індекси форм, періодичність та строки їх подання.

  1. Податковий борг до 1020 грн – сплачуємо самостійно

ДПС у Херсонській області інформує, що у разі наявності у платника податкового боргу до 1020 гривень, податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції.

Нагадаємо, що відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова вимога надсилається (вручається) платнику, тільки у випадку несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки, якщо сума податкового боргу такого платника перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 гривень).

Водночас, зазначаємо, що у суб’єкта господарювання з незначною сумою податкового боргу (до 1020 гривень) не виникає право податкової застави. Окрім того, право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 ПКУ,  на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Згідно підпункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2020 № 2755-VІ із змінами та доповненнями право податкової застави виникає у разі:

– несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

– несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної податковим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

– з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань в порядку визначеному статтею 100 ПКУ.

При цьому необхідно зазначити, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Якщо у платника податків майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюватиметься на інше майно, на яке платник набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному об’ємі. Важливо зазначити, що платник податків не має права відчужувати майно, яке перебуває в податковій заставі, допоки не буде винесено відповідне рішення податкового органу.

У разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі без погодження з податковим органом платник несе відповідальність передбачену законодавством.

Перевірити інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу платник може в Електронному кабінеті платника в меню «Стан розрахунків з бюджетом» або на вебпорталі ДПС України в розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».