1. Проєкт закону щодо плану-графіка податкових перевірок

Членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Н. Южаніна повідомила в Телеграм, що на комітеті дійшли до розгляду проєкту закону про скасування мораторію на документальні перевірки.

Як виявилося, комітетом до розгляду був підготовлений доопрацьований варіантзаконопроєкту № 10016.

На проведення планових перевірок мораторій знімається повністю, але перевірки в так званому спеціальному режимі будуть застосовуватися починаючи з 1 листопада поточного року до кінця 2024 року з такими особливостями.

Крім суб’єктів господарювання, які перевірялися й раніше (діяльність яких пов’язана з підакцизною продукцією, гральним бізнесом, фінансовими/платіжними послугами або які є нерезидентами з відокремленими підрозділами/постійними представництвами в Україні), до плану-графіка планових перевірок (з можливим внесенням змін щомісяця) включатимуться підприємства, які відповідатимуть одному з таких критеріїв:

рівень сплати податку на прибуток на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;
рівень сплати ПДВ на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25% і більше від загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток не менший, ніж 50% рівня у відповідній галузі);
дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у 2 рази;
загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75% або більше суми задекларованого річного доходу, якщо такий дохід становить від 10 млн грн;
заробітна плата нараховується в розмірі, меншому за середній по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.

Усі рівні сплати податків по галузях публікуються на сайті ДПС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності законом.

Мораторій на перевірки платників єдиного податку першої та другої груп скасовується з 1 серпня 2024 року.

Чи підпадатимуть платники під ці критерії, податківці визначатимуть на основі показників їх фінансово-господарської діяльності за підсумками 2021 року.

Окрім того, мораторій буде продовжено щодо юридичних осіб, які розташовані на окупованих територіях, територіях активних та можливих бойових дій.

2. У МВФ пояснили, чому вимагають відновлення податкових перевірок

Представники Міжнародного валютного фонду (МВФ), які прибули в Україну – голова місії МВФ в Україні Гевін Ґрей та заступниця директора Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан, в інтерв‘ю NV Бізнес розповіли, які реформи і кроки є критичними для економіки України та потрібні просто зараз, а також прокоментували шанси на списання частки боргів держави. Йдеться про виконання українською владою умов Фонду, що впливає на позитивні рішення інших західних донорів, завдяки фінансовій підтримці яких сьогодні в Україні зберігається макрофінансова стабільність.

На питання про виконання Україною «структурних маяків», які вказані в останньому меморандумі Фонду, Гевін Ґрей відповів, що вони оцінюють виконання програми меморандуму шляхом перевірки дотримання кількісних параметрів та структурних маяків. «Якщо говорити про кількісні параметри, то станом на кінець червня всі вони були виконані. Це сигнал того, що керівництво України виконує всі зазначені параметри і просувається по визначеній траєкторії. Тепер стосовно структурних маяків. Закон щодо декларування активів, що його потрібно було ухвалити станом на кінець липня, вже прийнятий. Якщо говорити про Бюджетний кодекс, який прокладає дорогу до середньострокового бюджетного планування, його було прийнято завчасно. Так само хочу зазначити повернення до того спрощеного режиму оподаткування, який працював до війни. Ми вважаємо це дуже істотним досягненням», – сказав він.

Серед чотирьох питань, які залишаються, Гевін Ґрей другим назвав «вирішення законодавчим шляхом питання податкових перевірок бізнесу». Також йдеться про поліпшення нагляду за програмою пільгового кредитування «5-7-9» та виконання зобов’язань про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Щодо відновлення податкових перевірок Гевін Ґрей підкреслив, що «Це важливо з поглядів фіскальної компоненти і посилення державного управління».

Також посадовець зауважив щодо проекту Держбюджету-2024: «Важливо, щоби бюджет у його остаточному варіанті відповідав усім цілям, які у рамках програми встановила Україна. Крім того, бюджет мусить відповідати тим параметрам сталості боргу та наявним фінансам, які можуть бути мобілізовані для забезпечення всіх цих завдань».

Він додав: «До кінця цього року влада планує запустити так звану Національну стратегію доходів. Всі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому Україні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування. На це треба зважати, бо, зокрема, після закінчення війни зростатимуть потреби на фінансування соціальних видатків. Тому владі треба зосередитись на посилення спроможностей збирати доходи – як податкові, так і митні».

3. Нове визначення реклами та заборона спаму

Держпродспоживслужба інформує, що 2 жовтня 2023 року набрав чинності Закон №3136 про внесення змін до Закону про рекламу та інших законів України щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері аудіовізуальної реклами.

Зміни, зокрема, стосуються визначення поняття «реклама», сфери застосування Закону про рекламу, спільного регулювання та саморегулювання у сфері реклами, вимог до мови реклами, спонсорства, продакт-плейсменту, телепродажу, соціальної реклами, загальних та особливих вимог до реклами, механізмів контролю за її змістом та порядком розповсюдження тощо.

ДПСС перелічує деякі важливі зміни:

змінилося визначення реклами: це інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.
введено термін «продакт-плейсмент»: це форма розповсюдження реклами, яка полягає у включенні за грошову або іншу винагороду безпосередньо товару, послуги, торговельної марки, іншого об’єкта права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність, або рекомендації щодо них до будь-якої відмінної від реклами програми аудіовізуального медіа, включаючи фільми, або користувацького контенту.
встановлено вимоги до реклами на платформах спільного доступу до відео та платформах спільного доступу до інформації.
встановлено вимоги до електронних комунікацій, зокрема заборонено розповсюдження реклами у формі спаму, у тому числі здійснення масових дзвінків з використанням будь-яких технологій комунікацій без попередньої письмової згоди споживача, у тому числі в електронній формі.
введено додаткові обмеження та заборони стосовно реклами алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, та реклами тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються.
вдосконалено механізм контролю за порядком розповсюдження та змістом реклами.

Всі ці зміни націлені на створення справедливого та етичного ринку реклами в Україні, враховуючи нові реалії та технології. Вони є важливими для вступу України до Європейського Союзу.

4. Змінено повноваження Держаудитслужби щодо контролю за підприємствами

Урядом приведено Положення про Державну аудиторську службу України у відповідність до Бюджетного кодексу України, законів «Про акціонерні товариства» та «Про управління об’єктами державної власності». Про це повідомив Тарас Мельничук, представник КМУ в парламенті.

Зокрема, передбачено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства умовам договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, та вимогам бюджетного законодавства.

Вилучено норму щодо участі представників Держаудитслужби у ревізійних комісіях господарських організацій, корпоративні права держави у яких перевищують 50% статутного капіталу.

5. Мінфін планує оновити Звіт про контрольовані операції та декларацію з прибутку

9 жовтня 2023 року Мінфін оприлюднив проєкт свого наказу «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України». Розроблено його з метою удосконалення контролю за дотриманням умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Зокрема, пропонується:

викласти у новій редакції форми Звіту про контрольовані операції(завантажити)та додатка ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств(завантажити);
затвердити зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Як зазначено у пояснювальній записці, чинна редакція форм звіту про контрольовані операції (далі – Звіт КО) та Додатка ТЦ неповною мірою розкривають інформацію, необхідну для здійснення податкового контролю за дотриманням умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» та призводять до додаткового навантаження на платників податків внаслідок звернень до них контролюючих органів з метою отримання додаткової інформації, зокрема, щодо:

пов’язаних осіб та підтвердження підстав щодо віднесення операцій до контрольованих;
доповнень (змін) до контракту (договору) та його умов;
умов поставки товарів відповідно до правил «Інкотермс»;
показників, що коригуються, та одиниці виміру продажу (придбання) товарів (робіт, послуг);
сум фактично отриманих коштів у валюті контракту або сум кредиту згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо предметом контрольованої операції є фінансова операція;
курсу валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку.

Проєктом акту передбачено удосконалення контролю за дотриманням умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» шляхом:

– доповнення відомостей про особу, що здійснює контрольовані операції, Звіту КО інформацією щодо:

пов’язаності або відсутності пов’язаності з контрагентом-нерезидентом;
підстав віднесення операцій до контрольованих;
номера і дати доповнення (змін) до контракту (договору);
коду умов поставки згідно з правилами «Інкотермс»;
сум фактично отриманих коштів у валюті контракту або сум кредиту згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо предметом контрольованої операції є фінансова операція;
курсу валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку, якщо контракт (договір) укладений у грошовій формі, відмінній від національної валюти України;

– уточнення Додатка ТЦ інформацією щодо:

номера і дати доповнень (змін) до контракту (договору);
умов постачання товарів відповідно до правил «Інкотермс»;
показників, що коригуються, та одиниці виміру продажу (придбання) товарів (робіт, послуг).

Очікується, що цей наказ набере чинності з 01 січня 2024 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

6. Рекомендації податківців щодо подання Таблиці даних платника ПДВ

ДПС у Львівській області розповідає, що на попередження зупинення податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН суб’єктам господарювання реального сектору економіки рекомендовано подати «таблицю даних платника податку на додану вартість» (форма j(f) 1312303). Таблицю рекомендується подавати платникам ПДВ, які здійснюють діяльність, пов’язану, зокрема, з:

виробництвом;
будівництвом;
наданням послуг (транспортних, бухгалтерських, охорони тощо);
виконанням різного роду робіт;
сільськогосподарським товаровиробництвом та інших.

Таблиця платника ПДВ повинна містити інформацію щодо специфіки діяльності платника ПДВ, зокрема про види економічної діяльності (КВЕД), коди товарів (УКТЗЕД), послуг (ДКПП), які придбаються та реалізуються.

До таблиці даних обов’язково надається пояснення, в якому зазначається вид діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. У поясненні зазначається специфіка діяльності (суть господарської діяльності) та обґрунтування необхідності використання таблиці даних платника податку на додану вартість; наймані працівники, задіяні у господарській діяльності; наявність ліцензії/дозвільних документів/ допусків тощо, необхідних для здійснення діяльності (за потреби); основні фонди/засоби, матеріальні активи, транспортні засоби, земельні угіддя тощо, які використовуються в діяльності на правах власності чи оренди.

08 липня 2023 року набрала чинності Постанова КМУ від 02.06.2023 №574, якою внесено зміни до Порядку №1165 та передбачено механізм адміністративного оскарження рішень про внесення платника податку до переліку ризикових та неврахування таблиць даних.

ВАЖЛИВО:

у разі ведення декількох видів діяльності доцільно буде подати Таблицю даних платника податку окремо на кожен з них;
таблицю даних з кодами, на які вже є врахована таблиця, повторно подавати не потрібно;
при поданні до ДПС таблиці даних платника податку враховуйте відповідність виду економічної діяльності платника та кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізуються) платником на території України;
надавайте лише достовірну інформацію. Подана інформація повинна відповідати показникам податкової звітності. Наприклад, сумнівною є ситуація подання таблиці даних с/г товаровиробником на реалізацію власної с/г продукції, у якого відсутня інформація про наявні земельні ресурси, трудові ресурси, власна або орендована техніка для виконання робіт, придбання послуг з оброблення землі, збирання урожаю тощо;
дотримуйтесь принципу відповідності кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізовуються) платником та наявних у платника основних засобів, працівників, необхідних для виробництва та реалізації таких товарів (послуг). Наприклад, платник подає таблицю даних на реалізацію транспортних послуг, при цьому у нього відсутнє придбання чи оренда транспортних засобів, відображення відповідних об’єктів оподаткування у податковій та фінансовій звітності, формі 20-ОПП;
якщо підприємство займається вирощуванням с/г продукції, слід надати статистичну звітність ф. №4-СГ, 37-СГ, 29-СГ, яка свідчить про посіви та зібраний урожай;
основним критерієм, за яким приймається рішення Комісії про врахування таблиці даних платника податку, є підтвердження наявності достатньої матеріально-технічної бази та людських ресурсів для ведення господарської діяльності (пояснення мають розкривати суть господарських операцій, тобто розкривати економічну вигоду, виправданість ризику і ділову мету). Результатом такої діяльності є відповідний рівень сплати платежів до бюджету.

7. Перевищення обсягу доходу, який дає право перебувати на єдиному податку у 2023 році

ДПС у Житомирській області розповідає, що Закон України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п. 9¹ щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 01 серпня 2023 р. автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (пп. 9¹.4.1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 9¹.4.3 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 293.8 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 №308 (далі – Заява). Такими платниками єдиного податку заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15%, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до пп. 9¹.4.3 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язані:

застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15%;
перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої або третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку першої групи);
перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку другої групи);
перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (платники єдиного податку третьої групи).

При цьому не пізніше 20 жовтня 2023 року необхідно подати Заяву, у рядках 5.2 та 5.5 якої зазначити дату (період) зміни (відмови) «з 01 жовтня 2023 року».

8. Таксисти з 1 жовтня зобов’язані видавати касові чеки

ДПС надала роз’яснення (у вигляді інфографіки) для водіїв, які надають послуги перевезення пасажирів та приймають до оплати готівку та/або електронні платіжні засоби, повинні видавати чеки.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 3 Закону “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” з 1 жовтня до суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО, можуть застосовуватися штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог закону.

Нововведення стосується таксистів, які:

не є платниками податків першої групи;
проводять розрахунки в салоні авто в готівковій формі або приймають в рахунок оплати за послуги перевезень платіжні карти;
не входять до переліку, затвердженому Постановою Кабміну від 23 серпня 2000 року № 1336 (підприємці, які звільнені від РРО).

9. Із 1 грудня ввезення товарів військового призначення в якості гуманітарної допомоги відбуватиметься за новим порядком

ДМСУ інформує, що з 01 грудня 2023 року втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 р. № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», а з нею і вимоги щодо надання до митних органів під час пропуску через митний кордон України гарантійних листів кінцевих користувачів товарів гуманітарної допомоги.

Пропуск через митний кордон України, як гуманітарної допомоги, всіх товарів військового призначення та подвійного використання буде здійснюватися відповідно до вимог нового Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану.

Відтак, митне оформлення гуманітарної допомоги здійснюватиметься у пунктах пропуску через державний кордон України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом подання декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, у спосіб, визначений новим Порядком.

Водночас, ввезення товарів гуманітарної допомоги, що належать до товарів військового призначення та подвійного використання здійснюватиметься відповідно до Порядків здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807 та від 28.01.2004 р. № 86, крім товарів за переліком згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 р. № 1378 «Про перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України».

Тобто, митне оформлення товарів військового призначення та подвійного використання, як гуманітарної допомоги, здійснюватиметься за наявності декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та дозвільного документу Державної служби експортного контролю України, якщо його необхідність передбачена згаданими вище порядками №1807 та №86.

При цьому з 01 грудня 2023 року гарантійні листи кінцевих користувачів товарів гуманітарної допомоги під час ввезення в Україну таких товарів до митних органів не подаватимуться.

Короткий огляд новин