1. 3 жовтня набрала чинності Методологія визначення бенефіціарів

Відповідно до Закону № 2571 від 06.09.2022 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» строк подання інформації про КБВ та структуру власності прив’язаний до нормативних документів, яким має бути затверджено два документи:

положення про форму та зміст структури власності;
методологію визначення юридичною особою КБВ.

Такий строк подання обраховується 6 місяцями з дати набрання чинності цими нормативними документами, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Методологію визначення юридичною особою КБВ встановлено постановою КМУ і НБУ від 19.09.2023 № 1011. Нового положення про форму та зміст структури власності юрособи досі немає. Наразі чинним є наказ Мінфіну від 19.03.2021 року № 163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності», який був виданий на виконання вимог вже скасованої ч. 24 ст. 17 Закону № 755 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Мінфін запропонував схематичне зображення структури власності, на якому представлено:

всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами,
розмір участі кожного з власників,
осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи,
опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи.

Саме для того, щоби визначити КБВ та його вплив на діяльність юрособи, було прийнято Методологію визначення КБВ, якою вимагається прописати та затвердити на підприємстві Положення про визначення КБВ. І у ньому вказати конкретні дії підприємства щодо визначення юрособою КБВ або встановлення факту його відсутності, які мають включати в себе кілька етапів:

Дослідження ознак, характеру та міри (рівня, ступеня, частки) прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Методологія наводить низку джерел для визначення таких осіб. Крім зазначених юрособа може використовувати й інші джерела інформації. Але всі ці джерела варто детально прописати у Положенні та мати оригінали (копії) документів, отриманих із таких джерел щодо кожного факту виконання дій першого етапу (у т.ч. у разі виявлення змін у відомостях про КБВ).

Дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи.

Для виконання перших двох етапів юрособа може звертатись із запитами до своїх засновників/учасників – фізосіб чи юросіб, які зобов’язані надавати потрібну інформацію. Відсутність відповіді або ігнорування запиту тягне за собою фінансову відповідальність для таких учасників/засновників. Також можна використовувати інші джерела інформації та скористатись Типологічними дослідженнями актуальних методів, способів та інструментів легалізації злочинних доходів, з якими можна ознайомитись на сайті Держфінмоніторингу.

Дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (зокрема через ланцюг контролю/володіння).
- Здійснення систематизації, узагальнення, аналізу та документування інформації, отриманої під час попередніх етапів.
- Проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Зокрема, йдеться про актуалізацію інформації, що буде перевірятися держреєстратором, у тому числі про зміни у відносинах контролю юрособи та/або в структурі власності – зміна складу засновників, організаційно-правової форми юридичної особи, складу органів управління, зміна кількості осіб, які здійснюють контроль за діяльністю юрособи настільки, що це може призвести до переходу від спільного до одноосібного контролю.

З метою підтримання інформації про КБВ в актуальному стані юрособа може самостійно розробити механізм її визначення, зокрема шляхом закріплення у внутрішніх (локальних) документах.

Нова Методологія, крім наведеного вище, містить певні особливості визначення КБВ:

неприбуткової організації – юрособи,
корпоративного інвестиційного фонду,
повного та командитного товариства,
партнерства та юридичною особою, у якої в структурі власності є партнерство (йдеться про партнерство, утворене за законодавством іноземної юрисдикції, здійснюється з урахуванням виду партнерства – повне партнерство (general partnership), обмежене партнерство (limited partnership) або партнерство з обмеженою відповідальністю (limited liability partnership), особливостей його утворення та провадження діяльності, умов договору між партнерами).

2. Мораторій на перевірки з ЄСВ діє не для всіх платників податків

ДПС у Черкаській області нагадує, що з 1 серпня 2023 р. набрав чинності ЗУ від 30 червня 2023 р. № 3219-ІХ «Про внесення змін до ПК та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Законом № 3219 внесено зміни до ЗУ від 08 липня 2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема в частині проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Так, п. 9²³ розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, викладеним у новій редакції, визначено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 р. до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, крім перевірок:

пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
що проводяться на звернення платника єдиного внеску;
що передбачені пп. 1 – 3 пп. 69.35 п. 69 підрозд.10 «Інші перехідні положення» розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, а саме: документальні планові перевірки платників податків, які:
здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 р., крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим цього пункту, поновлюються на невикористаний строк.

3. Чергове оновлення плану-графіка перевірок юросіб на 2023 рік

5 жовтня ДПСрозмістила чергове оновлення затвердженого плану-графіка перевірок ДПС на 2023 рік.Цього разу зміни торкнулися розділу I «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та розділу II «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» (завантажити). За ними у 2023 році планують провести 1061 перевірку (у вересневому оновленні було 1080 перевірок, у первинному було 2225 податкових перевірок).

Інші два розділи залишилися без змін. Переглянути їх можна нижче:

Розділ ІІІ плану-графіка “Документальні планові перевірки фізичних осіб” з урахуванням коригування (станом на 03.10.2023) (завантажити). За ним у 2023 році планують провести 261 перевірку (у первинному була 1461 податкова перевірка).
Розділ IV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (завантажити) (станом на 07.08.2023). Щодо таких питань податківці планують провести 29 перевірок (у первинному було 325).

Оновлення плану-графіку проводиться відповідно до Закону № 3219 і має формуватися лише щодо 3-х категорій платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг.

4. Щодо особливостей проведення фактичних перевірок

ДПСУ роз’яснює, що відповідно до статті 75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.

Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпунктів 80.2.1 – 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 ПКУ;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Звертаємо увагу, що Державна податкова служба України та її територіальні органи при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

5. За ІІІ квартал подається оновлена єдина звітність

ДПСУ повідомляє, що наказом Мінфіну від 02.03.2023 № 113 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.04.2023 за №650/39706 (далі – Наказ №113) та набрав чинності з 05.05.2023, внесено зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Податковий розрахунок) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, зокрема до Додатку №4ДФ та Довідника ознак доходів фізичних осіб.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 46.6 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи зазначене, платники податків подають до контролюючого органу Податковий розрахунок та додатки до нього з урахуванням внесених змін відповідно до Наказу №113 (у тому числі враховуючи зміни Довідника ознак доходів фізичних осіб) за звітні періоди починаючи з III кварталу 2023 року.

Зміни, що біли внесені в єдину звітність:

у Додатку 1 з’явився новий рядок 26, і в ньому (як зазначено у примітках) є позначка, чи працює працівник за нефіксованим робочим часом;
- у Додатку 4ДФ тепер не треба відображати нараховані та виплачені доходи фізособам – продавцям сільськогосподарської продукції в окремому розділі. Водночас це означає, що такі доходи тепер треба буде показувати персоніфіковано;
- оновлено довідник ознак доходів.

Нові електронні формати для єдиної звітності у Реєстрі електронних документів: J0500109 з додатками (для юросіб), F0500109 з додатками (для фізосіб – підприємців).

6. Нюанси подання підтвердних документів за запитом ДПС

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що відповідно до абзацу першого п. 73.3 ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Підпунктом 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПКУ передбачено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді (п.п. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники мають можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом підтверджуючі документи, визначені в запиті про надання інформації, у форматі pdf (обмеження 5 мб).

Датою подання підтверджуючих документів разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

7. Нарахування компенсації за відпустки без наявності зарплати у 2023 році: роз’яснення від Мінекономіки

Нагадуємо, що Уряд нещодавно оновив Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок №100). Відповідно до абз. 1 пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Згідно з абз. 2 пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Тобто середня заробітна плата для виплати компенсації за зазначені вище невикористані відпустки обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи у 2023 році, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, починаючи з 1 січня 2023 року. Мінекономіки одразу надало детальне роз’яснення щодо нових правил нарахування компенсації.

У поточному роз’ясненні від 26.09.2023 № 4707-05/51667-09 Мінекономіки вирішило розповісти, як нараховувати компенсацію, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати.

У листі наголошується, що в такому випадку розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 пункту 4 Порядку № 100).

А відповідно до абз. 5 пункту 4 Порядку № 100 якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

За порадою фахівців міністерства, у разі звільнення 15.09.2023 працівника, у якого не було заробітної плати в розрахунковому періоді, розрахунок середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, здійснюється виходячи з встановленого на час розрахунку посадового окладу в розрахунковому періоді з 01.01.2023 р. по 31.08.2023 р.

8. Проєкти календаря і альбому форм статистичної звітності 2024

Держстат оприлюднив проєкт Календаря подання форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності на 2024 рік.

У ньому зазначено помісячно граничні терміни подання форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності у 2024 році.

Раніше також було оприлюднено проєкти:

Альбому форм державних статистичних спостережень на 2024 рік. У ньому представлено бланки форм державних статистичних спостережень на 2024 рік за розділами по галузям економіки.
- Загального табеля (переліку) форм державних статистичних спостережень на 2024 рік. Перелік містить назви форм статзвітності, які потрібно подавати наступного року, реквізити наказів, якими вони затверджені, строк та періодичність подання, а також хто повинен подавати кожен з цих звітів.

9. Нацбанк впровадив керований гнучкий курс інвалюти

З огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП Національний банк переходить до режиму керованої гнучкості обмінного курсу продовжуючи реалізацію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. За цього режиму офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Національним банком відповідно до постанови Правління НБУ №18, як це відбувалося з 24 лютого 2022 року.

НБУ продовжить контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому, компенсуючи структурний дефіцит іноземної валюти. Завдяки цьому курс змінюватиметься в обидва боки. Водночас НБУ суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Новий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до внутрішніх і зовнішніх шоків та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які можуть генерувати тривале утримання фіксованого курсу.

Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку.

Водночас курс на готівковому валютному ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і раніше. Він працює в такому режимі вже майже півтора року, упродовж яких гривня як послаблювалася, так і суттєво зміцнювалася. НБУ продовжить докладати зусиль для сприяння належній роботі готівкового валютного ринку, зокрема мінімізуючи різницю між готівковим та офіційним курсами.

Монетарна політика НБУ, як і раніше, концентруватиметься на забезпеченні достатньої привабливості гривневих інструментів. Такий підхід дасть змогу громадянам захищати свої кошти від знецінення завдяки гривневим депозитам та ОВДП, сприятиме обмеженню попиту на валюту, збереженню курсової стійкості й подальшому зниженню інфляції.

Одним із пріоритетних завдань НБУ залишатиметься збереження курсової стійкості.

Перехід до керованої гнучкості курсу є одним із кроків реалізації Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкого обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

Впровадження режиму керованої гнучкості курсу затверджено постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2023 року № 121 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”, що набрала чинності з 03 жовтня 2023 року.

Короткий огляд новин