1. Прийнято Закон щодо скасування штрафу за помилкову сплату податків та інших змін до ПКУ

23 лютого ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт № 9662 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства.

Глава податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев нагадав, що до другого читання пропозиціями було урегульовано, зокрема:

  1. унормування питання встановлення податкових пільг щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим);
  2. скасування відповідальності за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати);
  3. розширення випадків взаємодії платника податків з контролюючим органом у режимі відеоконференції (крім розгляду матеріалів скарг та перевірок на процедури взаємного узгодження);
  4. вирішення питання налагодження обміну інформацією між податковими органами та Центральним депозитарієм цінних паперів і депозитарними установами, уповноваженими обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств;
  5. скорочення термінів бюджетного відшкодування;
  6. осучаснення порядку залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі;
  7. надання можливості врахування прохання платника податків про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, реєстрації платником податку на додану вартість та єдиного податку не лише при державній реєстрації нової юридичної особи, але й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу;
  8. скасування обмеження для платників мінімального податкового зобов’язання щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить лише тридцять днів з дня вручення ППР.

2. Чергове оновлення плану-графіку податкових перевірок

29 лютого 2024 р. ДПС України оновила План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік.

Коригування зазнали такі розділи:

Розділ І «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та Розділ ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів». За ними податківці планують провести 2183 перевірки (у першочерговому варіанті було 2172);

Розділ ІІІ «Документальні планові перевірки фізичних осіб». Він наразі налічує  921 особу (раніше було 914).

А ось Розділ IV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» залишився без змін – станом на 22.12.2023 року.

3. Підкориговано порядок повернення податкової знижки

Наказом від 08.02.2024 № 52 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.02.2024 за №274/41619) Мінфін вніс зміни до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (затвердженого наказом від 11.02.2019  № 60)

Порядок приведено у відповідність до законів:

  • від 15.08.2022 №2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України»;
  • від 10.08.2023 №3317-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;
  • від 12.01.2023 №2888-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Згідно з чинним поки що Порядком № 60 за умови відсутності у фізичної особи рахунків у банках повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації, проводиться поштовим переказом через підприємства поштового зв’язку на адресу, зазначену в електронному повідомленні.

Проте, Законом № 2520 до пункту 179.8 ПКУ внесено зміни, які передбачають зазначення банківського рахунку, відкритого у будь-якому комерційному банку для перерахування коштів платникам у процесі повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації. Тобто виключається підстава повернення податкової знижки поштовим переказом через відділення підприємств поштового зв’язку.  

Наказом також доповнено Порядок процедурою повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб та формування реєстру їх повернення та врегульовано порядок надання платіжних послуг в Україні до загальновживаної міжнародної практики.

Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування (станом на 05.03.2024 р. не опублікований).

4. Внесення змін до НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» - проєкт Мінфіну

26 лютого Мінфін оприлюднив проєкт наказу «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

Ним передбачається забезпечити приведення норм НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» у відповідність до вимог національного законодавства та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 10 «Події після звітного періоду» і МСФЗ для малих та середніх підприємств у частині облікових оцінок.

Зокрема, уточнюється, що облікові оцінки – грошовий вираз елементів фінансової звітності, які не піддаються безпосередньому спостереженню, а визначаються наближено, тобто попередньо оцінені.

Прикладами облікових оцінок є:

  • резерв сумнівних боргів;
  • чиста вартість реалізації одиниці запасів;
  • справедлива вартість активів або зобов’язань;
  • сума нарахованої амортизації об’єкта основних засобів;
  • забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань.
  •  

Оцінка – визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансової звітності.

За своїм характером зміна в обліковій оцінці не стосується попередніх періодів та не є виправленням помилки.

Якщо зміна в обліковій оцінці приводить до змін в активах, зобов’язаннях або власному капіталі, її визнають шляхом коригування балансової вартості відповідного активу, зобов’язання або власного капіталу в періоді, коли відбулася зміна.

Якщо інформацію про розмір впливу на майбутні періоди не розкрито у зв’язку з неможливістю його попередньої оцінки, підприємство розкриває інформацію про цей факт.

У разі затвердження цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

5. План пріоритетних дій уряду на 2024 рік

Ніна Южаніна  у своєму Телеграм-каналі розповіла про те, що передбачає План пріоритетних дій уряду на 2024 рік (затверджений розпорядженням КМУ № 137-р від 16.02.2024) у податковій і митній сферах.

 Податковий блок

По-перше, це розробка низки законопроєктів щодо:

  • cтворення стимулів для інвестицій (врегулювання питання стимулювання оновлення основних засобів), строк виконання – грудень 2024 року;
  • подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення (оподаткування нерезидентів та постійних представництв з урахуванням рекомендацій ОЕСР), жовтень;
  • удосконалення системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (посилення контролю за сплатою акцизного податку), червень;
  • посилення фінансової спроможності та розвитку територіальних громад, грудень;
  • імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування ринку ЄС і України, вересень;
  • запровадження окремого правового режиму провадження науково-інноваційної діяльності Science.Сity (зокрема, шляхом запровадження спрощеної системи оподаткування), вересень;
  • сплати екологічного податку, що справляється за захоронення відходів та розміщення відходів видобувної промисловості, травень.

По-друге, План пріоритетних дій уряду на 2024 рік включає:

  • розвиток проєкту електронного резидентства в Україні (створення умов для отримання іноземцями електронних публічних послуг в Україні та сприяння збільшення обсягу надходжень зі сплати податків до бюджету), квітень;
  • розвиток та популяризацію спеціального правового режиму Дія Сіті (покращення умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів), листопад;
  • схвалення плану цифровізації ДПС (забезпечення ІТ-консолідації інформаційних ресурсів та покращення цифровізації та використання даних у податкових органах), грудень.

Митний блок 

Тут значно скромніше: 

  • розробка законопроекту про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання гл. 5 розд. IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони (впровадження сучасних європейських практик у сфері митного контролю, створення умов для отримання Україною попередньої митної інформації від митних органів держав – членів ЄС щодо товарів, які є об’єктами експорту в Україну з їх територій), вересень; 
  • схвалення плану цифровізації Держмитслужби (забезпечення ІТ-консолідації інформаційних ресурсів та покращення цифровізації та використання даних у митних органах), червень. 

Є ще плани щодо запровадження спільного прикордонного контролю з державами – членами ЄС у пунктах пропуску через державний кордон, розбудови прикордонної інфраструктури – питання надзвичайно актуальні, але вже не в компетенції Держмитслужби (ними опікується Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури України).   

Попередні висновки, які можна зробити: 

  1. Пільгові податкові режими буде збережено («інвестняні», Дія Сіті, е-резидентство). 
  2. Спрощену систему оподаткування буде поширено на ще один проект – Science.Сity.  
  3. Падіння доходів місцевих бюджетів після вилучення звідти 96 млрд грн військового ПДФО змусило владу замислитися про фінансову спроможність громад. 
  4. Цифровізація – тема вічна, альфа і омега всіх будь-яких реформ уряду.  

6. Чи має право ДПС вилучити суму ПДВ із ПК покупця у разі невключення постачальником сум до ПЗ?

ДПС у Запорізькій області повідомляє, що покупець не має права на включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН незалежно від факту включення продавцем суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань.

Водночас відсутність факту відображення продавцем суми ПДВ, вказаної у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, у складі податкових зобов’язань не є підставою для вилучення контролюючим органом такої суми зі складу податкового кредиту покупця.

При цьому виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПКУ у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження його податкових зобов’язань, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань.

Пунктом 58.1 статті 58 ПКУ передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

  • невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
  • завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПКУ;
  • заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
  • завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV ПКУ;
  • наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених ПКУ.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених, зокрема, підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 статті 123 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання (пункт 123.2. статті 123 ПКУ).

Діяння, передбачені пунктом 123.2 статті 123, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання (пункт 123.3. статті 123 ПКУ).

7. Чи потрібний РРО у разі здійснення реалізації власної продукції та оплаті платіжними картками?

ДПСУ нагадує, що пунктом 1 статті 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахунки з розрахунками, здійсненими за допомогою POS-терміналів, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а від способу їх здійснення.

Тобто операції, здійснені з використанням платіжного термінала (POS-термінала) у безготівковій формі, потребують застосування РРО або ПРРО у встановленому цим Законом порядку.

З урахуванням викладеного повідомляємо, що приймання оплати за продукцію  власного виробництва з використанням платіжного термінала (POS-термінала) або за реквізитами електронних платіжних засобів потребує обов’язкового застосування РРО або ПРРО.

8. Чи можна скасувати вчорашню помилково проведену через РРО/ПРРО суму?

ДПСУ у категорії 109.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua.) надала роз’яснення щодо можливості у СГ скасувати помилково проведену через РРО/ПРРО суму розрахунку на наступний робочий день, якщо було створено Z-звіт.

Відповідно до вимог п. 9 ст. 3 Закону № 265 СГ, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО (далі – ПРРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ст. 2 Закону № 265 визначено, що фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. № 199, Z-звіт – це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та внесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.

Порядок застосування РРО та ПРРО визначено відповідними порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

При цьому, ні Законом № 265, ні порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 чи будь-якими іншими нормативно-правовими актами України не передбачено механізму скасування помилково проведеної через РРО або ПРРО суми розрахунку після створення щоденного Z-звіту та закриття робочої зміни касира.

9. Причини відхилення заяви-розрахунку - роз’яснення від ПФУ

Фінансування для оплати лікарняних роботодавцю здійснюється Пенсійним фондом України на підставі поданої заяви-розрахунку, що містить інформацію про суми коштів, нараховані застрахованим особам.

Заяву-розрахунок, подану страхувальником в електронному вигляді, може бути відхилено лише з причини наявності помилок.

Найтиповіші помилки:

  • неправильно заповнено реквізити страхувальника: місцезнаходження (вказано не повністю або з помилками), номер рахунку, МФО банку тощо;
  • не внесено дані щодо належності застрахованої особи до пільгової категорії (наприклад, до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи);
  • невідповідність між набутим страховим стажем застрахованої особи (за останні 12 місяців), і тим, що зазначений у Реєстрі застрахованих осіб;
  • неправильно розраховано суму виплат за листком непрацездатності. 

Щодо заяв-розрахунків, що сформовані на підставі паперових лікарняних, найчастіше неправильно вносяться реквізити самого листка непрацездатності та/або інформація про застраховану особу. 

Причина відхилення заяви-розрахунку відображається у вигляді коментаря (в особистому кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України).

 Довідково

Роботодавці, які з певних причин не можуть скористатись електронним кабінетом на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, можуть скласти заяву-розрахунок у паперовій формі та подати її до будь-якого сервісного центру головного управління Пенсійного фонду України.

10. Нова пам’ятна банкнота від Нацбанку

11

Національний банк України ввів у обіг нову пам’ятну банкноту “Єдність рятує світ”. Вона присвячена незламності українського народу в боротьбі за свободу та європейські цінності, консолідації українського суспільства для захисту територіальної цілісності, а також єднанню демократичного світу перед обличчям російської агресії.

Пам’ятна банкнота “Єдність рятує світ” номіналом 50 гривень вводиться в обіг 23 лютого 2024 року. Вона має серію ЄС з номерами 0000001-0300000 та підпис Голови Національного банку України Андрія Пишного.

У НБУ наголосили, що пам’ятна банкнота є законним платіжним засобом та обов’язкова до приймання усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів.

Водночас її тираж – обмежений, він становить 300 тисяч штук (у сувенірній упаковці), що додає банкноті колекційної цінності. Реалізація пам’ятних банкнот здійснюватиметься інтернет-магазином нумізматичної продукції НБУ з 07 березня 2024 року. Крім того, банкнота поступово реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (АТ АБ “УКРГАЗБАНК”, АТ “АБ “РАДАБАНК”, АТ “ТАСКОМБАНК”, АТ КБ “ПриватБанк”).

Пам’ятна банкнота “Єдність рятує світ” містить усі елементи захисту діючого номінального ряду банкнот. Розмір банкноти – 80х165 мм. Пам’ятна банкнота “Єдність рятує світ” має яскравий та оригінальний дизайн, виконаний вертикально.