У вересні 2023 року Європейською комісією було запропоновано Раді ЄС гармонізувати правила ТЦУ (трансфертного ціноутворення) у всіх державах, які входять до складу Союзу. Таким чином буде забезпечено єдиний для всіх країн Європейського Союзу підхід до питань у сфері трансфертного ціноутворення. На сайті ЄС були розміщені пропозиція та сам проєкт Директиви Європейського Союзу щодо ТЦУ, а також пояснювальну записку.

Актуальність та важливість такої ініціативи, особливо враховуючи прагнення України до вступу до ОЕСР та ЄС, важко переоцінити. Крім того, нашій державі потрібно оперативно відреагувати на неї з метою синхронізації та імплементації ініціативи на абсолютно кожному рівні: від законодавства до податкового контролю. Про особливості Директиви та підходів до ТЦУ в країнах Європейського Союзу й України детальніше поговоримо в нашій статті.

Особливості Директиви ЄС та чинних підходів до трансфертного ціноутворення в Європі

Проєкт Директиви є одною з частин пакета ініціатив Європейської комісії від 2022 року. Мова йде про «Business in Europe: Framework for Income Taxation BEFIT)» або «Бізнес у Європі: система оподаткування доходів». У даному пакеті містяться не тільки пропозиції Європейської комісії щодо ТЦУ, але й спільний набір правил з обчислення бази оподаткування в ЄС великих груп компаній. Дана ініціатива дозволяє запровадити на території всього Європейського Союзу спільних правил з корпоративного оподаткування та ефективного розподілу прибутків між усіма країнами, зменшення витрат на дотримання законодавчих норм.

На сьогоднішній день на рівні ЄС правила трансфертного ціноутворення досі не гармонізовані конкретними законодавчими актами у сфері міжнародного оподаткування. Варто зазначити, що абсолютно в усіх країнах Європейського Союзу діють національні законодавства, що передбачають використання спільного підходу в межах ЄС щодо ПВР (принцип «Витягнутої руки»). Він діє навіть тоді, якщо його застосування не вважається ідентичним у різних державах Європейського Союзу. Наведемо приклад, визначення базових правил ТЦУ, зокрема й «контроль» та «асоційовані підприємства» можуть і відрізняються в різних країнах цього обʼєднання.

Проєкт Директиви ТЦУ дозволить зменшити складність та гостроту великої кількості проблемних питань, які виникають на практиці:

  1. Виведення прибутку групою компаній (далі – ГК) та уникнення оподаткування шляхом маніпулювання доходами.
  2. Тривалі й витратні судові процеси, а також збереження ризиків подвійного оподаткування.
  3. Високі фінансові витрати на дотримання законодавчих вимог (комплаєнс), оскільки ГК потрібно проводити численні дослідження, збирати та оновлювати документацію з ТЦУ.

У разі прийняття запропонованого проєкту Директиви, Європейський Союз зможе гармонізувати правила трансфертного ціноутворення, створити можливості для встановлення та використання спільного підходу ТЦУ.

Чому варто гармонізувати підходи до ТЦУ на міжнародному рівні?

Трансфертне ціноутворення сьогодні є важливим аспектом для країн у різних куточках світу, ЄС та Україна не є виключенням. В наш час для бізнесу притаманна тенденція щодо мінімізації власних витрат на оподаткування за допомогою спотворення цін в контрольованих операціях, співпраці з організаціями, що зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях. На сьогоднішній день в Україні встановлено перелік країн трансфертне ціноутворення з низькоподатковими юрисдикціями (46 держав).

І дані тенденції стали передумовами для створення особливих важелів контролю та регулювання фінансових потоків, а також протистояння виведення з держав капіталу через зменшення сплачуваних податків. І трансфертне ціноутворення в Україні є саме таким важелем. Для регламентування ТЦУ та принципу «Витягнутої руки» низка держав розробили та закріпили національні механізми податкового контролю.

Першою такою країною стали Сполучені Штати Америки, які ще в 1960-х роках врегулювали питання ТЦУ на рівні законодавства. Поступово й інші держави почали вносити зміни та запроваджувати спеціальні податкові норми для регламентування механізму трансфертного ціноутворення. Проте тривалий час відповідні правила в різних країнах відрізнялися – не було єдиного підходу до контролю та регулювання ТЦУ. І це викликало додаткові складнощі як для податкових органів, так і бізнесу. 

Подолати такі труднощі можна за допомогою уніфікації податкових норм країн світу, визначення єдиного підходу до регулювання та контролю за трансфертним ціноутворенням. Потрібно прийняти єдиний міжнародний документ, який носив би рекомендаційний характер і ним могли б користуватися уряди різних держав.

Які є міжнародні рекомендаційно-методичні документи щодо контролю ТЦУ?

На сьогоднішній день головним рекомендаційно-методичним документом міжнародного рівня у галузі податкового регулювання ТЦУ є Звіт ОЕСР про трансфертне ціноутворення та транснаціональні компанії. Він був затверджений 27 червня 1995 року в Настанові Організації економічного співробітництва та розвитку. З того моменту документ постійно доповнювався та змінювався, і наразі він дії в останній редакції від 2017 року. Це консолідована версія, яка передбачає велику кількість змін щодо:

  • положення з «безпечних гаваней»;
  • аспектів BEPS (щодо протидії розмиванню податкової бази, переміщенню прибутків) та багато іншого.

Настанови ОЕСР сьогодні мають лише рекомендаційний характер для всіх країн Організації. На сьогоднішній день до складу ОЕСР входять 34 держави, але Україна не є її членом. Саме тому Настанови Організації економічного співробітництва та розвитку не можуть розглядатися нами як норми прямої дії. Проте ДПС України у власному Листі від 15 серпня 2017 року запропонувала розʼяснення щодо можливості компаніями та контролюючими органами використовувати Настанову. Варто підкреслити, що ДПС дозволила платникам податків та податковим службам використовувати цей документ як рекомендаційно-методологічні документи з практичним застосуванням статті 39 ПКУ.

Ще одним важливим документом у галузі податкового регулювання ТЦУ є Практичне керівництво Організації Обʼєднаних Націй з трансфертного ціноутворення. Його дія розповсюджується на країни, які входять до категорії, що розвиваються. Нова редакція Практичного посібника була видана Департаментом ООН з економічних та соціальних питань у 2022 році. Цей документ в Україні також не вважається обовʼязковим для застосування, проте його можуть використовувати як методичний орієнтир платники податків та податкові органи.

Особливості та підходи до ТЦУ в Україні

В нашій країні перші спроби на законодавчому рівні закріпити регулювання трансфертного ціноутворення були зроблені у 2013 році. Було прийнято Закон України щодо внесення змін до ПКУ щодо ТЦУ №408-VII від 4 липня 2013 року. Саме цей нормативний документ дозволив запровадити вперше концепцію «трансфертного ціноутворення» та звіт про контрольовані операції. І завдяки цьому було змінено принцип «звичайної ціни», а також визначено контрольовані операції та наведено методику визначення цін в них.

У 2014 році українські законодавці якісно оновили та доповнили положення Податкового Кодексу України щодо регулювання трансфертного ціноутворення. Завдяки цьому законодавство нашої країни у сфері ТЦУ було наближено до світових стандартів, було імплементовано принцип «витягнутої руки», який рекомендований Настановами ОЕСР. Проте після того, як було внесено останні зміни до Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку, чинне українське законодавство не на 100% відповідає рекомендаціям цього документу. Наприклад, норми щодо методології контролю за ТЦУ в Україні не враховують такі операції як «внутрішньогрупові послуги з низькою доданою вартістю».

Крім того, чинне законодавство нашої країни з трансфертного ціноутворення не містить повною мірою положень щодо обмеження вимог дотримання правил ТЦУ, зокрема режиму «безпечних гаваней». Варто нагадати, що вони вже були імплементовані до національних законодавчих норм багатьох країн світу, і Європейського Союзу, в тому числі.

Проте законодавство України у сфері ТЦУ не стоїть на одному місці. Наразі продовжується активна робота щодо вдосконалення нормативних актів щодо регламентування та контролю трансфертного ціноутворення. Зміни до законодавства України вносяться з урахуванням світових тенденцій та для гармонізації з міжнародними нормами. Мова йде й про моделі трансфертного ціноутворення та інші аспекти даного напрямку.