Що означає «ділова мета» в контрольованих операціях

Така податкова категорія як «ділова мета» давно відома абсолютно всім платникам податків в Україні. Протягом останніх років ця доктрина активно застосовувалась податковою службою у процесі перевірок, а судовими інстанціями – під час розгляду суперечок за їх наслідками.

До 2020 року визначення ділова мета ПКУ обмежувалось лише 1 абзацом, проте з 23.05.2020 дані норми суттєво розширилися. Зокрема у Податковому кодексі нашої країни зʼявилася така категорія як «економічний ефект», який ґрунтується на створенні особливих умов для збільшення активів або їх вартості в рамках господарських операцій. У нашій статті поговоримо про ділову мету, застосування даної категорії в документації ТЦУ та контрольованих операціях.

Ділова мета в рамках Документації з трансфертного ціноутворення

Варто згадати, що документація з ТЦУ обовʼязково складається з опису угод, які повʼязані з придбанням різноманітних активів, послуг та обʼєктів операцій, що мають господарське призначення. Крім того, цей опис має супроводжуватися аргументацією фінансової доцільності, наявністю ділової мети.

З огляду на це, можна дійти висновку, що наявність ділової мети – це обовʼязкове під час здійснення контрольованих операцій, що спрямовані на придбання та продаж:

  • нематеріальних активів;
  • робі та послуг;
  • фінансових послуг;
  • права на інтелектуальну власність;
  • корпоративних прав та різноманітних інвестиційних вкладів.

У разі, якщо у процесі проведення контрольованої операції було виявлено обставини, що не відповідають принципу «витягнутої руки» або діловій меті, то платники податків можуть застосувати власні процедури для коригування вартості або суми зобов’язання. Проте існує умова, що така зміна не може призводити до зменшення розміру податку, що потрібно внести до бюджету України.

У разі самостійного коригування платник податків повинен також розрахувати розмір власних податкових зобовʼязань. Під час цієї процедури потрібно обовʼязково дотримуватися таких відповідників:

  • Мінімальних параметрів діапазону вартостей, якщо фактор рентабельності операції був зменшений.
  • Максимальних показників діапазону цін, якщо фактор рентабельності операції був збільшений.

Чинне українське законодавство дозволяє платникам податків самостійно виконувати коригування вартостей, проте за умови дотриманням максимальних та мінімальних показників.

Ділова мета під час контрольованих операцій

Сьогодні контрольовані операції добре відомі абсолютно всім платникам податків. Чинні податкові закони України суттєво розкривають термін «ділова мета» або «розумна економічна причина», тому варто і в нашій статті зупинитися на даних категоріях детальніше.

Що таке ділова мета у контрольованих операціях? Це відповідна причина, що може виникати виключно за умов, якщо платники податків поставили перед собою мету отримати фінансовий ефект внаслідок проведення господарських операцій. Економічним або фінансовим ефектом можливо вважати збільшення кількості чи вартості активів зараз, та створення особливих передумов, які призведуть до змін даних параметрів у майбутньому. Відповідно такі фактори призведуть чи вже призвели до збільшення доходів, зменшення зобовʼязань підприємства.

Поняття та мета господарської діяльності передбачають відсутність розумної економічної причини у наступних ситуаціях:

  • Виникнення несумісних умов, при яких компанія не може придбати або продати послуги, продукцію, активи нематеріального характеру або інші типи обʼєктів господарських операцій безпосередньо у неповʼязаних осіб.
  • Головною або однією з цілей здійснення господарської операції є повна чи часткова несплата до державного бюджету податків, зменшення розміру оподатковуваного прибутку.

Виходячи з норм чинного законодавства України, можна зробити висновок, що в наш час коригування вартості операцій з нерезидентами може бути тільки в рамках угод, які повʼязані з послугами, продукцією, активами нематеріального характеру та іншими обʼєктами господарських операцій тому, що в контрольованих операціях відсутня ділова мета.

Поняття «Ділова мета» та її суть

Платники податків мають знати, що ділова мета це конкретна причина, що може бути виключно за умови наявності наміру у платника податків одержати конкретний економічний ефект внаслідок власної господарської діяльності. В чому ж тоді суть такого поняття як «розумна економічна причина»? Основний принцип даної категорії передбачає, що абсолютно всі контрольовані операції повинні мати на меті отримання економічного ефекту

Простими словами – проведена компанією операція повинна привести до збільшення вартості активу або створення певних умов, які б сприяли відповідному зростанню ціни у майбутньому.

Проте економічний ефект не обов’язково має настати відразу після здійснення операції. Цілком можливо, що він може виникнути в майбутньому, але також є ймовірність, що він може не виникнути взагалі. Можливо також, що контрольовані операції можуть призвести до отримання компанією збитків. Це є одним із наслідків внутрішньогрупових операцій. Варто згадати, шо внутрішньогрупові операції це угоди між материнською та дочірніми компаніями, зокрема й підприємствами однієї групи.

Звертаючись до українського податкового законодавства, слід зазначити, що платник податків повинен мати на меті отримання економічного ефекту в рамках укладених угод. Це значить, що контрольована операція повинна (принаймні теоретично) мати ділову мету (потенціал збільшення вартості поточних або майбутніх активів).

І навпаки, якщо операція не може бути охарактеризована розумними економічними причинами (тобто відсутність ділової мети), вона не може вважатися повноцінною та завершеною контрольованою операцією.Податковим кодексом передбачені коригування на такі операції, які не мають ділової мети.   

Як тоді встановити чи мають платники податків ділову мету? Методика визначення наявності ділової мети у внутрішньогрупових операціях ґрунтується на комплексному підході. Це означає, що представники контролюючих служб мають проаналізувати абсолютно всі умови, обставини укладання економічної угоди. Особлива увага обовʼязково приділяється операціям, в результаті яких зростаються обсяги задекларованих витрат, адже це супроводжується зменшенням розміру оподатковуваного прибутку. Відповідні угоди не вважаються за своєю суттю такими, що мають розумну економічну причину.

Також звертається увага на поведінку субʼєкта. У цьому випадку фахівці контролюючих служб визначають, як добросовісна компанія повинна поводитися в конкретній ситуації, щоб зменшити власні витрати.

 

Особливості обґрунтування ділової мети під час економічних операцій

Господарська операція це угода, яка укладається між різними інституційними одиницями з метою передання права власності на фінансові, матеріальні активи або надання послуг. Для того, щоб довести наявність ділової мети, потрібно дослідити та пояснити суб’єктивні складові господарської діяльності платників податків. Мова в такому випадку йде про цілі, наміри, очікування компанії.

Наводимо перелік кроків, які платник податків повинен здійснити, щоб довести наявність ділової мети у власних операціях:

  • Виконати аналіз, забезпечити наявність укладених між сторонами договорів та додаткових угод до них, специфікацій.
  • Підготовка відповідної документації, як планової (наприклад, бізнес-плани, маркетингові дослідження ринкової конʼюктури, аналіз ринку), так і поточної супутньої документації (зокрема протоколів, звітів, висновків).
  • Зробити аналіз господарських операцій, які призвели до збитків.
  • Підготувати щорічну обовʼязкову документацію з ТЦУ для обґрунтування присутності ділової мети у контрольованих операціях з придбання та (або) продажу продукції, робіт (послуг). Також може знадобитися підготовка звіту про ділову мету у складі документації з ТЦУ без надання звіту про контрольовані операції.

Наша команда наполегливо рекомендує продумати та забезпечити наявність ґрунтовної доказової бази щодо присутності ділової мети та економічного ефекту в операціях вашої компанії. Для доведення економічного ефекту можливо використовувати збільшення загальної прибутковості підприємства, стратегічне планування діяльності компанії, що спрямоване на отримання у майбутньому позитивних результатів в рамках господарських операцій тощо.

Підбиваємо підсумки

Під час здійснення контрольованих операцій сьогодні платники податків мають бути готовими до «захисту» себе, у разі отримання запитів чи проходження перевірок податковою службою України. Починаючи з травня 2020 року, компанії мають аналізувати та обовʼязково документувати абсолютно всі наявні варіанти угод, що проводяться або заплановані з нерезидентами. Крім того, потрібно проводити аналіз первинної документації, надсилати запити до нерезидентів для уточнення даних, які можуть знадобитися для обґрунтування та доведення наявності ділової мети.

На сьогоднішній день трансфертне ціноутворення продовжує залишатися одним з найбільш складних питань в рамках взаємодії податкової служби та платників податків. Саме тому українському бізнесу необхідно залучати фахівців, які допомагають мінімізувати негативні наслідки під час ведення підприємницької діяльності.