Що таке трансфертне ціноутворення?

Трансфертне ціноутворення – це процес встановлення цін на товари, послуги, або інші об’єкти в рамках господарських операцій між пов’язаними сторонами (наприклад, компаніями, які належать до однієї групи). Це особливо важливо у випадках, коли операції відбуваються між компаніями в різних країнах, або коли одна зі сторін має “особливий” податковий статус, такий як низькоподаткова юрисдикція або статус неплатника корпоративного податку.

Основна мета трансфертного ціноутворення – забезпечення того, щоб ціни встановлювались на рівні, який відповідає умовам вільного ринку (тобто умовам, які б встановились між незалежними сторонами). Це дозволяє уникнути маніпуляцій з цінами, які можуть бути використані для ухилення від податків або переміщення прибутку в юрисдикції з низькими податковими ставками.

У багатьох країнах, включаючи Україну, існують спеціальні законодавчі норми, які регулюють трансфертне ціноутворення. В Україні, наприклад, ці правила встановлені в статті 39 Податкового кодексу. Вони вимагають, щоб ціни у контрольованих операціях відповідали ринковим умовам, що допомагає запобігати ухиленню від податків і забезпечує фінансову прозорість.

Критерії ТЦУ

Відповідно до норм Податкового кодексу України, існують специфічні параметри, які дозволяють визначити, чи відповідає певна бізнес-операція вимогам контролю за трансфертним ціноутворенням. Ці параметри можна класифікувати на чотири основні категорії:

До того ж, існують переліки країн та особливі юридичні форми компаній, що відповідають окремим критеріям ПКУ, впливаючи на визначення контрольованих операцій.

Ці критерії є ключовими для українських компаній для визначення, які з їхніх транснаціональних операцій вимагають ретельної документації та обґрунтування встановлених цін на основі ринкових принципів.

Склад учасників операції: Ця категорія фокусується на взаємовідносинах між суб’єктами операції. Наприклад, важливою умовою є участь у операції компаній, які мають між собою зв’язки (як члени однієї групи). Також враховуються операції, що здійснюються через нерезидентів, які виступають у ролі посередників або комісіонерів.
Тип економічної активності: Оцінка характеру самої операції, чи то купівля, чи продаж товарів, послуг, чи робіт.
Фінансові межі операції з окремими контрагентами: Оцінка вартості операцій з кожним контрагентом, щоб визначити, чи перевищує вона встановлені порогові ліміти.
Загальний дохід компанії, відображений у фінансовій звітності: Аналіз фінансового стану фірми, щоб зрозуміти, чи потрібно піддавати її операції додатковому контролю з точки зору трансфертного ціноутворення.

Методи визначення трансфертних цін

Трансфертні ціни представляють собою встановлені вартості для продукції або послуг, які виробляються чи надаються в рамках внутрішніх операцій міжнародних корпоративних структур, філіалами та дочірніми компаніями в рамках однієї організації. Аби забезпечити, що ці операції відповідають умовам вільного ринку, контролюючі органи використовують ряд методів:

Метод порівняння з ринковими цінами: Цей підхід вважається основним для визначення цін на товари, особливо на сировину, відповідно до вимог Кабінету Міністрів України (постанова №1221 від 09.12.2020).
Метод ціни перепродажу: Застосовується для аналізу відповідності ціни закупівлі товару ринковим цінам, зокрема при імпорті та наступному перепродажу без змін.
Метод “витрати плюс”: Ґрунтується на порівнянні ціни продажу товару з ринковими цінами, враховуючи рентабельність витрат сторони, що експортує товар.
Метод чистого прибутку: Розглядається рентабельність у контексті контрольованих операцій у порівнянні з діяльністю конкурентів у схожому сегменті ринку. Він дозволяє використовувати такі показники, як чиста рентабельність, рентабельність витрат, рентабельність операційних витрат, рентабельність активів та капіталу.
Метод поділу прибутку: Аналізується розподіл прибутку між сторонами операції, корисний у випадках, як-от угоди з переробки сировини на давальницьких умовах.

ТЦУ та контрольовані операції

Основа принципу «витягнутої руки»:

Це правило визначає, що ціни у транзакціях між компаніями, які мають внутрішні зв’язки, мають відповідати умовам, типовим для взаємодій між незалежними підприємствами, тобто базуватися на принципах вільного ринку.

У простіших термінах, цей принцип орієнтується на порівняння контрольованих і неконтрольованих угод з урахуванням податкових аспектів, а також аналізує потенційні переваги та можливі ризики, які вони несуть.

Процес трансфертного ціноутворення у контексті контрольованих операцій:

Окремі економічні операції, які проводяться між підприємствами, перебувають під пильним контролем державних податкових структур і класифікуються як “контрольовані”. Ці операції включають усі види господарської активності, які можуть призвести до артифіційного збільшення витрат або зниження доходів, що спричиняє зменшення об’єму оподатковуваного прибутку. Відповідно до пункту 39.2.1.7 Податкового кодексу України, угода вважається контрольованою, якщо вона задовольняє наступні умови:

Щорічний дохід платника податку на прибуток перевищує 150 мільйонів гривень.
Обсяг операцій платника податку з кожним окремим контрагентом за рік складає більше ніж 10 мільйонів гривень.

Хто підпадає під ТЦУ?

Основні кроки при роботі з документацією трансфертного ціноутворення:

При роботі з документацією, що стосується трансфертного ціноутворення, першочергово важливо визначити, у яких випадках вона вимагається, а також які операції з нерезидентами вимагають детального документування.

Таку документацію необхідно готувати та подавати на вимогу податкових органів. Вона являє собою набір документів, що оформляються для операцій, які класифікуються як “контрольовані”, відповідно до вже обговорених норм.

Додатково, існують вимоги для подання цієї документації, навіть якщо ваші операції не вважаються контрольованими, але відповідають пунктам 140.5.4-140.5.6 Податкового кодексу України. Це стосується імпорту, а з 23 травня 2020 року і експорту, з такими контрагентами:

З країн, які класифікуються як низькоподаткові юрисдикції (затверджені Постановою №1045).
З країн, де контрагенти зареєстровані за особливими організаційно-правовими формами, що звільняють їх від сплати податку на дохід або корпоративного податку (за Постановою №480).

У випадках, коли закон вимагає від вашої компанії подання такої документації, будь то через визначення “контрольованих” операцій чи за пунктами 140.5.4-140.5.6 Податкового кодексу України, рекомендується глибоко зануритися в релевантні норми податкового законодавства. При цьому важливим кроком буде звернення за професійною консультацією та допомогою у підготовці відповідної документації.

Методи трансфертного ціноутворення

Існують певні процедури, призначені для перевірки відповідності контрольованих операцій загальноприйнятому принципу “відкритої руки”, використовувані в контексті трансфертного ціноутворення. Ці методики викладені у міжнародних стандартах (наприклад, в директивах ОЕСР) та законодавстві України (зокрема, у Податковому кодексі).

Важливо пам’ятати, що українське законодавство встановлює чітку ієрархію методів, яка відповідає міжнародним нормам. Це означає, що застосування цих методів відбувається за принципом пріоритетності. Починаючи з Методу порівняльної неконтрольованої ціни, якщо застосування першого методу неможливе, потрібно вдатися до наступних.

Ієрархія методів трансфертного ціноутворення виглядає наступним чином:

Метод порівняльної неконтрольованої ціни (визначення ціни на товари чи послуги з урахуванням ринкових цін на подібні об’єкти).
Метод ціни перепродажу (вартість визначається на основі первісної закупівельної ціни з додаванням маржі, необхідної для реалізації продукту).
Метод “витрати плюс” (обчислення ціни включає оцінку виробничих витрат товару або послуги з націнкою, характерною для аналогічних продуктів).
Метод чистого доходу (порівняння рентабельності схожих операцій серед незалежних компаній).
Метод розподілу доходів (враховує співвідношення в розподілі вигоди в угоді між учасниками).

Основна документація з ТЦУ

Комплекс матеріалів для трансфертного ціноутворення:

Цей комплекс матеріалів включає в себе документацію, яка складається фахівцями в галузі міжнародного оподаткування. Вона містить деталізовану інформацію про діяльність компанії, що стосується контрольованих операцій, умови цих операцій, а також обставини, при яких були досягнуті комерційні угоди.

Згідно з нормами українського законодавства, ця документація має бути представлена контролюючим органам у разі їх вимоги протягом зазначеного часу від дати отримання запиту. Підготовка документації може відбуватися як безпосередньо в компанії за участю відділів, що займаються оподаткуванням, фінансами, правовими питаннями, так і залученням зовнішніх фахівців, що спеціалізуються на міжнародному оподаткуванні.

Процес створення необхідного пакету документів включає аналіз та викладення договірних умов, дослідження первинних даних, формування документації на базі міжнародних інформаційних ресурсів.

Трирівневий підхід до документації трансфертного ціноутворення:

Законодавство України визначає необхідність моніторингу трансфертного ціноутворення, особливо щодо доходів, отриманих українськими компаніями за кордоном, через трирівневу систему документації. Ця система передбачає підготовку глобальної документації.

Ключовим елементом глобальної документації є майстер-файл, що включає в себе:

Інформацію про структуру міжнародної групи компаній та їх діяльність.
Відомості про нематеріальні активи, задіяні у роботі групи.
Деталі фінансових операцій міжнародної групи.
Звіт про економічний стан міжнародної групи.
Дані про односторонні угоди, укладені між членами групи.

Що таке звіт про трансфертне ціноутворення?

Судові рішення в контексті трансфертного ціноутворення:

В Україні існує правова норма, яка дозволяє вдаватися до міжнародної судової практики у випадку, коли виникають питання, що не можуть бути вирішені на основі національного законодавства. Розглянемо декілька прикладів таких судових вирішень.

У літку 2020 року Верховний Суд Данії вислухав справу, пов’язану з визначенням роялті. Компанія з Данії, яка є частиною міжнародної корпорації, встановила ставку роялті на рівні, який вигідний швейцарській головній компанії, в той час як діяльність датського підрозділу була збитковою.

Для обґрунтування цієї ставки роялті датська компанія провела аналіз, використовуючи порівняльні дані з ліцензійних угод незалежних компаній.

Однак, після перевірки податковим органом, було зроблено висновок, що такий підхід не був достатньо обгрунтований, а методика проведення аналізу містила помилки. Податкові органи провели власний аналіз, застосувавши метод чистого прибутку.

Компанія не погодилася з такими висновками і звернулася до Верховного Суду Данії, який ухвалив рішення на користь платника податків:

Метод, використаний компанією, був повністю обгрунтований і відповідав законодавчим вимогам;
Податковий орган застосував неправильний і невиправданий підхід під час перевірки.

Суд також встановив, що податковий орган не зміг належно обгрунтувати, чому ставка роялті, встановлена компанією, не відповідає принципу “відкритої руки”. Таким чином, податкова інспекція не мала права змінювати метод аналізу для обґрунтування витрат на роялті.

Економічна сутність у сфері ТЦУ

Економічний зміст у контексті трансфертного ціноутворення:

Основною ідеєю в сфері трансфертного ціноутворення є пріоритет економічної сутності над юридичною формою. Цей підхід означає, що при аналізі господарських операцій потрібно фокусуватися на реальному економічному змісті подій, а не на формальній їх стороні. У разі розбіжності між економічною сутністю та юридичною формою, перевагу надається сутності.

Цей принцип був інтегрований у податкове законодавство України з 1 січня 2019 року, згідно з Законом України № 2628. В Податковому кодексі України в пунктах 39.2.2.4 і 39.2.2.9 – 39.2.2.11 були внесені зміни, що відображають застосування концепції економічного змісту при здійсненні контрольованих операцій. Відповідно до цих змін, характеристики контрольованих операцій визначаються з урахуванням їх реальної економічної сутності та умов, під якими вони були здійснені.

Також, згідно з Законом України № 466, були внесені подальші поправки до ПКУ. Вони посилюють положення, що стосуються визначення ризиків у контрольованих операціях. Важливо враховувати обсяг і характер важливих економічних ризиків, взятих на себе учасниками, а також звіряти фактичні дії сторін із взятими на себе ризиками.

Ці зміни збільшують можливості контрольних органів у питаннях фіскальної кваліфікації господарських операцій. Детальний аналіз ризиків дозволяє податковим інспекторам визначити відповідність операцій на основі їх реальної економічної сутності, що може призвести до коригування податкових зобов’язань.

Зміни в ТЦУ у 2023 році

Зміни у трансфертному ціноутворенні (ТЦУ) в Україні у 2023 році включають декілька ключових аспектів:

1. Перевірки з ТЦУ під час воєнного стану: Судові рішення в контексті трансфертного ціноутворення:

З 25 листопада 2022 року поновлено перевірки з ТЦУ. Такі перевірки можуть охоплювати всі операції, що мають ознаки ТЦУ. Важливо зазначити, що зупинення перебігу строків у зв’язку з воєнним станом не розповсюджується на подання звітності та/або документів, що стосуються ТЦУ. Податкова служба може здійснювати нові перевірки, продовжувати вже розпочаті, а також завершувати розпочаті перевірки. У випадку отримання запиту від податкової служби або наявності ризикових операцій, компанії мають готуватися до перевірок.

2. Декларування "конструктивних дивідендів":

Конструктивні дивіденди декларуються шляхом подання Додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств. Це включає суми доходів від платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, а також суми завищення вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у нерезидента. Додаток ПН має подаватися окремо на кожного нерезидента, і якщо одному нерезиденту було виплачено доходи кількох видів, то відповідні операції відображаються в одному Додатку ПН.

3. Зміни у законодавстві:

На 2023 рік внесено деякі зміни у законодавство, що стосується ТЦУ. Зокрема, важливо бути уважними до аналізу змін у Податковому кодексі України та інших законодавчих актів, які впливають на ТЦУ. Ці зміни можуть стосуватися проведення перевірок, коригування податкових зобов’язань, неподачі звітів, документації тощо.

Важливо відстежувати всі ці аспекти, оскільки вони можуть мати значний вплив на діяльність компаній, які здійснюють контрольовані операції.

Проблеми в ТЦУ

Стратегії зниження ризиків у контексті трансфертного ціноутворення:

Прогнозується, що у майбутньому податкові відомства активізують свій нагляд за процедурами трансфертного ціноутворення. Є важливими дії, які допоможуть мінімізувати ризики для вашого бізнесу в цій області. Головне – це розуміння і виявлення потенційних податкових ризиків. Ось декілька ключових рекомендацій, які допоможуть зменшити увагу податкових органів до діяльності вашої компанії:

Своєчасно подавайте Звіт про контрольовані операції, виконуючи його точно та без потреби вносити уточнення. Уточнення в звітності можуть збільшити рівень ризику вашого підприємства в очах податкових служб.
Уникайте “збиткових” фінансових показників у вашій фінансовій звітності та декларації з податку на прибуток. Компанії, що відображають збитки, часто класифікуються як вищий ризик для податкових органів.
При роботі з сировинними товарами використовуйте Метод порівняльної неконтрольованої ціни, вказуючи в звіті про контрольовані операції код методу “301”.
У звіті про контрольовані операції рівень рентабельності, при використанні методів трансфертного ціноутворення для аналізу прибутковості, повинен відповідати або перевищувати ринкові стандарти.

Дотримання цих рекомендацій допоможе знизити інтерес податкових органів до вашого підприємства та допоможе ефективно управляти ризиками в сфері трансфертного ціноутворення.

Ризики в ТЦУ

Підводні камені у трансфертному ціноутворенні:

Будьте уважні, якщо ваша компанія регулярно оплачує платежі за послуги в рамках корпоративної групи, не надаючи достатніх доказів їх фактичного надання.

Зміни в нормативах трансфертного ціноутворення в 2019 році включили положення про перевагу економічного змісту над юридичною формою. Це імплікує, що під час аудиту ТЦУ податкові органи можуть ігнорувати буквальний текст угоди та зосередитися на їх реальній сутності, особливо у випадку надання внутрішньогрупових послуг.

Якщо угода складена у вигляді довгого документу, але відсутні докази, що послуга дійсно була надана, податкові служби можуть припустити, що це були фіктивні або неоцінювані послуги. Це може призвести до значного зниження або навіть анулювання витрат на їх придбання.

Цікаво, що така зміна в законодавстві є частиною рекомендацій глобального плану BEPS, який також відображається в Рекомендаціях ОЕСР, спрямованих на боротьбу з ухиленням від оподаткування на міжнародному рівні.

Трансфертне ціноутворення та збитки

Аналіз умов у рамках трансфертного ціноутворення:

Оцінка діяльності в рамках трансфертного ціноутворення включає в себе детальний огляд умов контрольованих операцій. Цей аналіз проводиться податковими органами відповідно до установлених процедур та критеріїв.

Згідно з українськими законодавчими нормами, зокрема, з підпунктом 39.5.2 Податкового кодексу України, існують декілька основних причин для ініціації такого оцінювання:

Надсилання офіційного повідомлення платнику податків від податкових органів, як це передбачено в підпункті 39.5.1.2 ПКУ. Це може статися, коли податкові органи виявляють контрольовані операції, які платник податків не відобразив у відповідному звіті.
Моніторинг, результати якого виявляють неузгодженість або порушення в реалізації контрольованих операцій, порівняно з вимогами принципу “пріоритету сутності”. Важливо забезпечити точність усієї документації, щоб уникнути порушень.
Неналежне подання, або подання із помилками звітності про контрольовані операції чи документації з трансфертного ціноутворення. Недотримання цих вимог згідно з законодавством може призвести не лише до фінансових санкцій, але й до ініціювання комплексних податкових перевірок.

Такий аудит є ключовим для забезпечення відповідності бізнес-діяльності встановленим нормам трансфертного ціноутворення та важливий для запобігання можливих податкових проблем.

Що таке трансфертне ціноутворення?