ТЦУ або трансфертне ціноутворення – це сукупність способів «перевірки», метою яких є оподаткування тих угод, що проводяться між взаємозалежними учасниками. Мова йде про угоди, в рамках яких відбувається оплата за послуги або товари, що були придбані в рамках групи компаній. Це означає, що застосування трансфертного ціноутворення для встановлення ціни товарів чи послуг за принципом «витягнутої руки» потрібне при проведенні операцій всередині холдингів та корпорацій або з контрагентами з низькоподатковими юрисдикціями.

Чинний Податковий кодекс України вимагає від абсолютно всіх учасників контрольованих операцій своєчасно подавати звіти та інші види документації, що встановлені законодавством. Це необхідно для розкриття відомостей про всі угоди, які визнані контрольованими та були виконані у звітному періоді. Проте інколи учасники міжнародних груп и компаній можуть отримати лист податкової про надання інформації більш розширеної або уточнюючої. Тому в нашій статті пропонуємо детальніше поговорити про запити від податкових та ймовірні спори з контролюючими органами, способи їх

Податкові запити: якими можуть бути і коли на них чекати?

Законодавством визначена можливість податкових органів звертатися до учасників контрольованих операцій з запитами щодо надання додаткової інформації або для виправлення допущених у звітах помилок. Формально всі запити з ТЦУ від податкової можна розділити на дві основні групи:

  • Щодо розкриття інформації про дані, які були зазначені у Звіті про КО (контрольовані операції) і Повідомленні про участь у МГК (міжнародна група компаній). Такі запити направляються відповідно до пункту 73.3.1 Податкового кодексу України.
  • Щодо надання документації з трансфертного ціноутворення, Майстер-файлу, а також інформації, що має відображатися, проте фактично є відсутньою в зазначених документах. Такі запити податкові органи направляють компаніям відповідно до пунктів 39.4.4, 39.4.7 та 39.4.9 ПКУ.

Відповідно до положень Податкового кодексу України  контролюючі органи починають розсилати листи учасникам контрольованих операцій після того, як звітний період з ТЦУ завершився. Зокрема, 1 жовтня року, який є наступним за звітним. І такий порядок справ дуже легко пояснити, оскільки податкова на цей момент вже отримала документацію від компаній і має змогу проаналізувати, сформулювати власні питання та направити запит.

Варто памʼятати, що лист від податкової компанії можуть отримувати і в будь-який момент, наприклад, за попередні звітні періоди. Оскільки строк позовної давності згідно з українським законодавством складає 7 років. При цьому терміни надання відповіді на листи податкової складає 15-30 робочих днів з моменту отримання відповідного запиту, залежно від його типу.

В яких випадках податкові органи можуть направляти запити?

Існує 4 етапи податкового моніторингу здійснених у звітний період контрольованих операцій членами міжнародної групи компаній. Мова йде про:

  1. Первинний аналіз відомостей щодо здійснених КО.
  2. Аналіз наданих Звітів про контрольовані операцій, Повідомлень про міжнародну групу компаній.
  3. Аналіз документів з трансфертного ціноутворення та (або) Майстер-файлу.
  4. Аналіз та вивчення звітів у розрізі всіх країн МГК.

Важливо памʼятати, що податкові органи можуть направляти запити за результатами первинного вивчення відомостей щодо здійснених контрольованих операцій ще до того моменту, як компанія подає звітність з трансфертного ціноутворення. Під час первинного аналізу представники контролюючої служби зіставляють показники фінансової та податкової звітності юридичної особи, а також інформацію з митних декларацій та інших документів. І можуть надсилати листи для уточнення окремих відомостей. Проте зазвичай питання у податкової до платників податків зʼявляються вже після того, як буде проаналізовано Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про міжнародну групу компаній.

Запити податкові органи можуть надіслати у разі, якщо було:

  • виявлено ризик невідображення у Звіті про контрольовані операції певних угод;
  • встановлено факти того, що платник податків не подав Звіт про КО та (або) Повідомлення про міжнародну групу компаній;
  • виявлено факти надання неактуальної або недостовірної інформації безпосередньо в Повідомленні про МГК;
  • виявлено розбіжності у сумі КО, яка була зазначено у Звіті, та даних операції відповідно до статистики митниці.

Не всі запити від податкових органів є підтвердженням того, що юридична особа припустилася помилки під час складання звітності. Іноді розбіжності у документації та відомостях, що були отримані контролюючими органами з митної бази, можливо логічно пояснити, зокрема й коливанням курсу валют.

Досить часто відповідь на запит податкової про надання інформації базується на поясненні компанією власного вибору методу для аналізу контрольованих операцій. Наприклад, контролюючим органам потрібно пояснити:

  • чому компанія обрала даний метод аналізу;
  • яке джерело даних використовувалось;
  • який діапазон рентабельності чи цін порівнювався тощо.

Надати відповіді на такі питання юридична особа може тільки тоді, коли вже є підготовлена Документація з трансфертного ціноутворення.

Які вимоги встановлені законодавством до запитів податкової?

Тільки запит податкової, який відповідає вимогам щодо його оформлення, можна вважати законним. Відповідно до пункту 73.3 Податкового кодексу України та Порядку №1245 від 27 грудня 2010 року запит на розкриття інформації про дані, які були зазначені у Звіті про КО, обовʼязково підписується уповноваженою особою, керівником або його заступником контролюючого органу. Крім того, лист має обовʼязково містити наступну інформацію:

  • посилання на законодавчі норми, відповідно до яких податкова має право на запит та отримання вказаної інформації;
  • конкретні підстави для надсилання відповідного запиту (обовʼязково зазначається підтверджувальна інформація);
  • перелік відомостей, які запитуються, та список документації, яку пропонується надіслати;
  • печатка податкової служби.

Якщо запит контролюючого органу було складено з порушенням даних вимог, платники податків звільняються від розкриття будь-якої запитуваної інформації.

Запит про надання документації з трансфертного ціноутворення та Майстер-файлу надсилається не раніше 1 жовтня року, який настає за роком, в якому платник податків здійснив контрольовану операцію. Після аналізу звітів центральний орган ДПС приймає рішення щодо доцільності/недоцільності направлення запиту юридичній особі про надання документації (відповідно до п. 39.4.6 ПКУ) або Майстер-файлу (п. 39.4.9 ПКУ).

Такі запити контролюючого органу надсилаються виключно за наявності хоча б однієї з таких умов:

  • документація не містить даних відповідно до обсягу, який передбачено п. 39.4.6 ПКУ;
  • Майстер-файл не містить відомостей відповідно до обсягу, що передбачено п. 39.4.7 ПКУ;
  • в документації/Майстер-файлі немає належно обґрунтованої відповідності умов КО принципу «витягнутої руки».

Відповідний запит обовʼязково має бути підписаний уповноваженою особою та підтверджений печаткою податкової служби, та мати посилання на законодавчі норми і зазначені підстави отримання документації, Майстер-файлу.

В які терміни потрібно компанії надати відповідь на лист податкової?

Крім вимог до запиту контролюючих органів, законодавство також визначає терміни, в рамках яких платник податків має надати відповідь на нього. Відповідно до порядку, зазначеному в статтях 42 та 73 ПКУ, запит в податкову про надання інформації має бути оброблений протягом 15-30 робочих днів з урахуванням його типу. Це означає, що компанії потрібно зафіксувати фактичну дату, коли лист від контролюючої служби було отримано, у власних реєстрах. Відповідь на запит обовʼязково направляється протягом 15 днів, починаючи з наступного за датою отримання.

Санкції за ненадання або направлення неповної відповіді на запит контролюючого органу

Неподання відповіді на лист податкової або надання неповної інформації тягне за собою відповідальність згідно зі статтею 39 ПКУ. На платника податків може бути накладено штраф у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, яка встановлена законом на 1 січня звітного року. Штраф накладається за кожний факт порушення законодавства. Сплата штрафних санкцій не є звільненням юридичної особи від зобовʼязання подати необхідну інформацію на запит податкової.

Ненадання відповіді на лист податкового органу також є підставою для проведення позапланової документальної перевірки. Цей факт регламентований пунктом 78.1.1 Податкового кодексу України. Саме тому важливо не ігнорувати запити контролюючих органів, та вчасно надавати відповіді на них.

Якщо лист податкових органів було складено з певними порушеннями, варто обовʼязково підготувати відповідну письмову відповідь з конкретними поясненнями того, чому компанія не може розкривати інформацію з зазначенням фактів невідповідності чинному законодавству. Відсутність конкретної аргументації з боку платника податків може розцінюватися контролюючими органами, як ненадання відповіді на запит. І це є підставою для початку позапланової документальної перевірки. У даному випадку компанія може стикнутися з труднощами в оскаржені в судовому порядку правомірності проведення перевірки.

Як діяти платникам податків у випадку отримання запиту від податкової?

Регулювання податкових спорів між платниками податків та контролюючими органами є досить кропіткою задачею. Тому варто, в першу чергу, дотримуватися певного алгоритму дій у випадку отримання листа від контролюючих органів:

  1. Дуже уважно прочитайте отриманий запит, та зорієнтуйтеся, яку інформацію просить надати податкова.
  2. Ретельно перевірте наявність в листі обовʼязкових реквізитів (підпис уповноваженої особи та печатка).
  3. Обовʼязково перевірте чи вказані підстави надсилання відповідного запиту та перелік документації, інформації, яку потрібно надати платнику податків.
  4. Зафіксуйте у внутрішньому реєстрі компанії дату, коли фактично було отримано лист. Також потрібно визначити кінцеву дату, коли потрібно надати відповідь на запит.
  5. Прийміть рішення щодо того, чи будете надавати документацію та відомості, що запитуються у листі контролюючими органами.
  6. Підготуйте відповідь на лист або письмове пояснення того, чому відповідно інформація не може бути розкрита. Обовʼязково додайте копії запитуваних документів або зазначте причину їх відсутності.
  7. Направте сформовану відповідь до контролюючих органів з обовʼязковим дотриманням строків, що передбачені Податковим кодексом України.

Варто підкреслити, що у відповіді має бути присутня виключно та інформація (документи), що були перелічені у листі. Рекомендуємо максимально чітко відповідати всі питання у такому ж порядку, в якому вони були викладені у запиті. Підготуйте та додайте перелік з описом додатків, які будуть надсилатися разом з відповіддю.

Підґрунтя судового розгляду спорів з податковою службою з ТЦУ

Суди України поступово освоюють підґрунтя типових податкових спорів з трансфертного ціноутворення, як вони класифікуються іноземними фахівцями. Мова йде про:

  • економічний аналіз;
  • факти або обставини;
  • юридичну складову (особливості матеріального права).

Із обставинами та фактами все зрозуміло. Це є базова річ, яку аналізують судові інстанції у багатьох адміністративних спорах з урахування доказової бази двох сторін, загальнодоступних відомостей. І наразі нового в даній частині податкових спорів з трансфертного ціноутворення немає.

Більш складним питанням є економічний аналіз та юридична складова. Наприклад, трансфертні ціни можуть формуватися на основі різних типів собівартості, тому для цілей розбору «економічного аналізу» ймовірно буде в суді достатньо актів перевірки та інших відповідних документів. Проте в ідеалі платникам податків краще оперувати висновками фахівців та судового експерта.

Якщо питання в «юридичній складовій», то потрібно дотримувати норм, зазначених у статті 39 ПКУ. В ній містяться положення, які пропонують компаніям право вибору і поля для судження. Крім того, також доцільно застосовувати Настанови ОЕСР. Це міжнародний рекомендаційно-методичний документ у сфері регулювання ТЦУ, зокрема й про застосування принципу «витягнутої руки».

Проте варто памʼятати, що Настанови ОЕСР не є частиною українського законодавства і нормативно-правовим актом. Попри це до цього міжнародного документа апелює Державна фіскальна служба під час індивідуальних податкових консультацій та українські суди у більшості своїх рішеннях. І ним послуговуються більшість провідних країн світу.

Це означає, що в Настановах ОЕСР платники податків можуть знайти відповіді по «суті» регулювання трансфертного ціноутворення. І це є важливим особливо, коли українське законодавство про трансфертне ціноутворення дозволяє бажати кращого.