1. Президент підписав Закон щодо «косметичних» змін до ПКУ

Нагадуємо, що 16 січня ВРУ прийняла у ІІ читанні та в цілому законопроєкт №10321-1 про внесення змін до ПКУ щодо приведення деяких норм у відповідність до Закону про Митний тариф України та уточнення окремих положень.

Ним пропонується усунути невідповідність у кодуванні товарів, у тому числі підакцизних, та уникнути ускладнень під час адміністрування податку на додану вартість, акцизного податку, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.

8 лютого Президент підписав відповідний Закон № 3553. Текст закону поки що не оприлюднений і не опублікований.

Передбачається, що він набере чинності з першого числа місяця наступного за місяцем опублікування.

Законопроєктом, зокрема, передбачено зміни до ПКУ:

внесення технічних правок щодо заміни поняття «основні фонди» поняттям «основні засоби»;
виключення із переліку ставок з податку на прибуток підприємств, які застосовуються до доходів нерезидентів, ставки 20%, яка застосовувалася до доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами, у зв’язку із виключенням з Кодексу положення щодо оподаткування таких доходів. Відповідні зміни внесено Законом України від 03.06.2021 № 1525 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» та набули чинності з липня 2021 року;
заміни поняття «статутний фонд» поняттям «статутний капітал»;
приведення термінології у відповідність до законодавства про реабілітацію у сфері охорони здоров’я щодо заміни слів «реабілітаційна установа» словами «реабілітаційний заклад» задля зрозумілого та однозначного трактування норм права.

2. Урядовий законопроєкт щодо скасування митних перевірок

Уряд схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до пункту 9-12 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України», прийняття якого передбачено домовленостями з МВФ.

Законопроектом пропонується з 01.03.2024 р. за наявності безпечних умов для проведення перевірок відновити повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, при переміщенні товарів через митний кордон України. Про це повідомив представник КМУ у парламенті Тарас Мельничук.

Також проєктом закону пропонується:

– поновити на невикористаний строк документальні перевірки (зустрічні звірки), які були розпочаті та не завершені до 24.02.2022;

– передбачити протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом надсилання (вручення) актів (довідок) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечень до актів перевірок, податкових повідомлень-рішень, процедура вручення яких не завершена до 24.02.2022;

– встановити мораторій на проведення документальних з питань митної справи щодо тих платників, місцезнаходження яких є тимчасово окуповані території України, територія, на якій ведуться активні бойові дії, чи територія можливих бойових дій:

до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження.

3. Відкориговано Методрекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності

Мінфін наказом від 02.02.2024 № 46 вніс зміни до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 № 433. Їх підготовлено з метою приведення Методрекомендацій у відповідність до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

А саме – у п. 2.12 Методрекомендацій уточнено, що у статті «Довгострокові фінансові інвестиції» Балансу також виділяється (окремо відображається) заборгованість за внесками до статутних капіталів суб’єктів господарювання, на яку зменшується сума інших фінансових інвестицій.

4. Окремі субрахунки для обліку виручки через РРО

Наказом від 10.01.2024 № 10 (зареєстрований у Міністерстві юстиції 25.01.2024 за №134/41479) Мінфін вніс зміни до:

Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291;
Порядку застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.

Їх приведено у відповідність до Закону України від 30.06.2021 № 1591 «Про платіжні послуги» у частині відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій із надання платіжних послуг небанківськими надавачами фінансових платіжних послуг, а також до НП(С)БО.

Зокрема, рахунок 30 «Готівка» отримав додаткові субрахунки:

308 «Готівка в національній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО».
309 «Готівка в іноземній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО».

Їх мають використовувати підприємства, які здійснюють готівкові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Крім того, додано нові субрахунки:

686 «Розрахунки за операціями з переказу», на якому ведеться облік розрахунків за операціями надання платіжних послуг надавачами фінансових платіжних послуг.
706 «Дохід процентний від фінансових послуг» та 707 «Дохід комісійний від фінансових платіжних послуг». На них надавачі фінансових платіжних послуг, для яких надання таких послуги є основним видом діяльності, узагальнюють інформацію про проценти та комісійні доходи відповідно.

На субрахунку 376 «Розрахунки за позиками та кредитами» буде вестися облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках та наданими кредитами користувачам платіжних послуг надавачами фінансових послуг (крім банків).

Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Наразі він не опублікований.

5. Невизнання податкової звітності після отримання другої квитанції – роз’яснення від ДПС

ГУ ДПС у Чернівецькій області повідомляють, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм законів України від 22.05.2003 № 851 «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05.10.2017 № 2155 «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Мінфіну від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок №557).

Згідно з п. 49.8 ПКУ приймання податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час приймання податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ПКУ.

Відповідно до абзацу другого п. 49.9 ПКУ за умови дотримання вимог, встановлених ст. 48 і 49 ПКУ, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампа) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про приймання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1 ПКУ);
у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийманні податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп. 49.9.2 ПКУ).

Згідно з абзацом другим п. 9 розд. ІІ Порядку друга квитанція є підтвердженням про приймання (реєстрацію) або повідомленням про неприймання в контролюючому органі електронного документа.

Контролюючий орган має право після отримання платником податків другої квитанції про приймання (реєстрацію) податкової декларації надіслати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийманні його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання відповідно до п. 49.11 та пп. 49.11.1 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої із порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ПКУ.

6. Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при списанні нематеріального активу

ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 18.10.1999 №242 (далі – НП(С)БО 8), визначено, що нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Відповідно до пп. 14.1.244 ПКУ товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Пунктом 34 НП(С)БО 8 передбачено, що нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.
Відповідно до п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).

Отже, при здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, платник податку повинен врахувати норми п. 198.5 ПКУ та нарахувати податкові зобов’язання.

При здійсненні операцій зі списання нематеріального активу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі нараховуються податкові зобов’язання відповідно до п. 185.1 ПКУ та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. При цьому податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

7. Транспортний податок у 2024 році

Мінекономіки опублікувало перелік моделей авто, що підпадають під транспортний податок у 2024 році. Він налічує 184 моделі таких марок як Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Jaguar, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rivian, Tesla.

Відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ до об’єкта оподаткування належатимуть легкові авто, у яких:

від дати випуску минуло не більше ніж 5 років;
середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня (у 2024 році це 2 662 500 грн).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком визначається за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Транспортний податок у фіксованому розмірі 25 тис. грн на рік сплачують:

фізичні особи – протягом 60 днів після отримання повідомлення від податкового органу;
юридичні особи – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

З переліком легкових авто, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2024 році, можна ознайомитись тут.

8. Розрахунок компенсації за невикористані відпустки — роз’яснення Мінекономіки

Мінекономіки оприлюднило Роз’яснення щодо порядку обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023 р. та після 31.12.2023 р. Відповідне обчислення проводиться згідно з вимогами Порядку №100.

Отже, якщо працівник отримує компенсацію за дні відпусток, на які він набув право до 31.12.2023, то розрахунок середньої зарплати здійснюють виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Таким чином, в розрахунок включаються місяці, відпрацьовані упродовж 2023 року.

Заробітна плата, нарахована працівнику у 2023 році (за фактично відпрацьований час з 1 січня або з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку), ділиться на кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Отримана середньоденна заробітна плата множиться на кількість днів відпустки, що підлягають оплаті.

При цьому обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки працівнику за 2024 рік (на які він набув право після 31.12.2023 р.) проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Тобто щодо компенсації за невикористані відпустки, право на які було набуто до 31.12.2023 (включно), застосовуємо новий підхід, а щодо компенсації за відпустки починаючи з 01.01.2024 р. – старий підхід.

Отже, при звільнені працівника у 2024 році для розрахунку компенсації за невикористані відпустки роботодавець має обчислювати дві середні заробітні плати. Та й саму компенсацію ділити на дві частини: компенсація за відпустки, права на які набуті до 31.12.2023, та після цієї дати.

Приклад: працівниця, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, звільняється після виходу з неї 16.04.2024 р. На день звільнення працівниця має 15 днів невикористаної відпустки, право на які вона набула до 31 грудня 2023 р., а також 7 днів невикористаної відпустки, право на які вона набула протягом січня – квітня 2024 року. Посадовий оклад працівниці станом на 31.12.2023 р. складав (умовно) 14 тис. гривень, з 01.01.2024 р. посадовий оклад підвищено та станом на 16.04.2024 р. він становить (умовно) 17 тис. грн. Як розрахувати суму компенсації за невикористані відпустки такій працівниці при звільненні?

Відповідно до абзацу сьомого пункту 2 Порядку час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Тобто, час перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною до трьох років має бути виключений із розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку (абзац восьмий пункту 2 Порядку).

Абзацом третім пункту 4 Порядку встановлено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Отже, розрахунок середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023 р., здійснюватиметься в розрахунковому періоді з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р., а за невикористані відпустки, на які працівник набуде право після 31.12.2023 р., в розрахунковому періоді з 01.04.2023 р. по 31.03.2024 р. виходячи з встановленого на час розрахунку, зокрема, на дату звільнення, посадового окладу (17 000 грн).

Зверніть увагу, що згідно з ч. 6 ст. 6 Закону №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» норми ст. 73 КЗпП тимчасово не застосовують. Отже, із розрахунку середньої заробітної плати святкові та неробочі дні, встановлені законодавством, не виключаються.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. становить 365 днів, в розрахунковому періоді з 01.04.2023 р. по 31.03.2024 р. – 366 днів.

Відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Сума компенсації працівнику при звільненні за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023 р., становитиме:

розрахунок середньоденної заробітної плати: 17 000 грн х 12 міс / 365 к.днів =558,90 грн
розрахунок суми компенсації: 558,90 грн х 15 к.днів невик.відп. = 8 383,50 грн

Сума компенсації працівнику при звільненні за невикористані відпустки, на які працівник набув право після 31.12.2023 р. (протягом січня – квітня 2024 року), становитиме:

розрахунок середньоденної заробітної плати: 17 000 грн х 12 міс / 366 к.днів =557,38 грн
розрахунок суми компенсації: 557,38 грн х 7 к.днів невик.відп. = 3 901,66 грн

Отже, загальна сума розрахованої суми компенсації за невикористані відпустки працівнику при звільненні становитиме: 8 383,50 грн + 3 901,66 грн = 12 285,16 грн.

9. Штрафи за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю

Луганський обласний центр зайнятості повідомляє, що роботодавці, де середньооблікова чисельність працівників — осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону № 875, щороку сплачують відповідним відділенням ФСЗО адміністративно-господарські санкції.

Сума штрафу визначається в розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної зарплати на відповідному підприємстві.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, що повністю утримуються за кошти державного або місцевих бюджетів.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875.

Порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

10. НБУ пом’якшив валютні обмеження

Національний банк України актуалізував низку валютних обмежень з метою, зокрема, приведення їх у відповідність до чинного законодавства.

По-перше, з 01 грудня 2023 року запроваджено новий порядок ввезення гуманітарної допомоги Постановою № 953. У зв’язку з цим Нацбанк уточнив підстави для коректного завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, що ввозиться в Україну як гуманітарна допомога з 01 грудня 2023 року.

По-друге, з 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон № 3498, яким, зокрема, внесені зміни до Закону “Про банки і банківську діяльність” № 2121. Тому Національний банк надав тимчасову (до 31 грудня 2024 року) можливість безготівкового продажу (обміну) коштів клієнтів банків у російських / білоруських рублях, якщо зазначена операція здійснюється відповідно до вимог пункту 18 розділу VII Закону № 2121.

Умови для здійснення таких операцій:

якщо банками-нерезидентами (крім банків-резидентів російської федерації та республіки білорусь та банків, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону “Про санкції” №1644), в яких відкрито кореспондентські рахунки банків-резидентів у російських / білоруських рублях, в односторонньому порядку ухвалене рішення про конвертацію (обмін) російських / білоруських рублів на іншу валюту;
продаж (обмін) російських / білоруських рублів може бути здійснений за заявою клієнта банку один раз щодо кожного з видів валюти – російських рублів та білоруських рублів.

Ці та інші технічні зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 05 лютого 2024 року № 17, яка набрала чинності 07 лютого 2024 року.

Законодавчі та податкові зміни. Роз’яснення.