Звітність з ТЦУ для багатонаціональних компаній: правила та обов’язки
Звітність з ТЦУ для багатонаціональних компаній
Сьогодні міжнародний бізнес проводить велику кількість операцій з різними підрозділами багатонаціональних компаній. У власній діяльності такі організації регулярно застосовують різноманітні прийоми, які мають на меті знизити податковий тягар. І частіше всього такі юридичні особи використовують методику трансфертного ціноутворення. В Україні наразі відбувається активна глобалізація процесів та залучення вітчизняних компаній до світових господарських операцій. Саме тому інтерес до питання ТЦУ стає все більш актуальним. В нашій статті поговоримо про трансфертне ціноутворення та особливості звітності багатонаціональних компаній.
Подання звітності з ТЦУ: хто та за яких умов має це здійснювати?
Звітність з ТЦУ передбачає подання звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь юридичної особи у міжнародній групі компанії. Такі документи подаються до ДПС організаціями, які є платниками податку на прибуток.
Повідомлення про участь особи у МГК подається організацією за наявності 2 умов:
- при фактичному здійсненні протягом звітного року контрольованих операцій.
- якщо платник податків з прибутку є учасником міжнародної групи компаній;
Якщо компанія відповідає двом описаним вище умовам, вона повинна подати всі необхідні документи до Податкової служби у зазначені в законодавстві строки. Звіт про трансфертне ціноутворення та Повідомлення про участь організації у МГК подаються у період до 1 жовтня року, наступного за звітним. Документація з трансфертного ціноутворення має надаватися податковим органам по запиту протягом 30 календарних днів з дати отримання офіційного повідомлення.
Алгоритм оформлення та заповнення повідомлення про участь у МГК
Під поняттям «міжнародна група компаній» варто розуміти два та більше підприємств, які діють у різних країнах, проте повʼязані між собою власністю, контролем або стратегічним партнерством. Такі організації можуть співпрацювати з метою спільного розвитку, оптимізації різноманітних виробничих процесів або забезпечення доступу групи до різних ринків.
Для заповнення Повідомлення про участь юридичної особи у МГК платнику податків потрібно підготувати наступні відомості:
- інформацію про материнську компанію (назва, дані про територію податкового резидентства, адресу реєстрації та реєстраційний номер);
- відомості про учасника МГК, який отримав повноваження подати звіт у розрізі держав міжнародної групи компаній, куди входить платник податків;
- дату, що є останнім днем звітного фінансового року (період за який складається консолідована звітність МГК), або якщо такі документи не оформлюються, то зазначається дата закінчення фінансового року з огляду на внутрішні положення материнської компанії;
- інформація щодо розміру сукупного консолідованого доходу МГК за фінансовий рік, який передує звітному (розраховується відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовує материнська компанія).
У разі, якщо законодавство іноземної юрисдикції не передбачає подання звітів безпосередньо у розрізі країн МГК, у Повідомленні необхідно зазначити цю інформацію. Варто вказати, що материнська компанія не зобовʼязана подавати такий звіт.
У разі неподання платником податків з прибутку повідомлення МГК українським законодавством передбачені штрафні санкції. Мова йде не тільки про неподання, але й про несвоєчасне подання звітності.
Звітність компанії про контрольовані операції
Звіт про контрольовані операції є документом, який аналізує й визначає ціни, за якими підприємства з однієї юрисдикції здійснюють реалізацію продукції, послуг або прав з організаціями з інших країн. В ньому міститься інформація щодо визначення ринкових цін, методики обчислення та факторів, що можуть впливати на вартість товарів при торгівлі між повʼязаними особами.
Сьогодні існує багато рекомендацій щодо того, як заповнювати даний звіт. Проте пропонуємо зупинитися на основних моментах, які мають бути в документі:
- інформація про зміни умов угоди (якщо такі відбулися);
- розширені відомості про нерезидентів та постійних представництв компанії;
- фактична та запланована кількість продукції, яку має отримати юридична особа відповідно до умов контракту;
- умови постачання продукції згідно з правилами Інкотермс;
- відомості щодо курсу валюти на дату відображення у бухгалтерському обліку контрольованих операцій.
Рекомендуємо ретельно ознайомитися з законодавством та нормативними документами про трансфертне ціноутворення, щоб не припуститися помилок під час підготовки та подачі звітності до податкових органів.
Звертаємо вашу увагу на те, що у звіті про контрольовані операції (далі – КО) потрібно обовʼязково зазначати дані про компанію, яка є платником податку і подає документи, та інформацію про всі повʼязані особи та здійснені КО. Звітність підписується керівником підприємства та завіряється печаткою. Звітність з КО подається у період до 1 жовтня кожного року, наступного за звітним.
Особливості ТЦУ в банку, який входить до міжнародної групи компаній
Важливо наголосити, що трансфертне ціноутворення в банку є дуже потужним інструментом управління фінансовою установою, підвищення ефективності її діяльності. Сутність ТЦУ полягає в тому, щоб встановити внутрішню вартість на фінансові ресурси. Метою такого рішення є перерозподіл ресурсів між різними окремими підрозділами банку.
Механізм трансфертного ціноутворення в банку передбачає використання різноманітних рішень, наприклад, методи одного або декількох фондів та за узгодженими строками погашення. Кожна організація обирає оптимальний для себе варіант, проте зобовʼязана подавати звітність з ТЦУ до контролюючих органів за звітні періоди.
Що робити при виявленні помилки у звіті після його подачі до податкових органів?
Якщо платник податків виявив помилки або недоліки у звіті, що вже було подано до контролюючих органів, він має право додатково направити уточнюючі документи. Мова йде про:
- нову звітність з позначкою «звітний новий» до строку, який є граничним для подання звіту за звітний період;
- уточнюючий звіт з відповідною позначкою, який подається до відповідної граничної дати.
Відповідно до чинної редакції Податкового кодексу України, немає норм, що б передбачали застосування штрафів до компаній, які самостійно виправили методологічні помилки, допущені у процесі складання Звіту. Проте таке твердження діє, якщо такі помилки не призвели до несвоєчасного або недекларування контрольованих операцій у звіті, що був поданий раніше.