1. Поновлений перебіг позовної давності

2 червня Президент підписав Закон України від 14.05.2025 р. № 4434-IX «Про внесення змін до пункту 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який був опублікований 03.06.2025 р. у «Голосі України».

Законом виключається пункт 19 із розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України, згідно з яким “у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану”.

На думку Комітету з питань правової політики, який підготував нормативний акт, реалізація положень прийнятого Закону дозволить забезпечити юридичну визначеність та захист потенційних відповідачів від прострочених позовів та позбавить судову систему від навантаження шляхом усунення прострочених спорів.

Закон № 4434-IX набере чинності через три місяці після дня, наступного за днем опублікування, тобто з 04.09.2025 р.

2. Оновлено перелік країн, з якими діють угоди про уникнення подвійного оподаткування

4 червня 2025 Президент України підписав Закон від 27.02.2025 № 4278-IX “Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування”.

Законом № 4278-IX актуалізовано перелік повідомлень та застережень України у зв’язку з набранням чинності або припиненням дії низкою міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, а також набранням чинності протоколами про внесення змін до таких договорів.

Зокрема, виключені позиції щодо поширення Конвенції на угоди про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків щодо таких країн, як Білорусь, Куба, Сирія, РФ. Також виключається попередня угода, яку було укладено з Малайзією. Як зазначено у пояснювальній записці, Кубу виключено, бо кубинська сторона до цього часу не завершила відповідні внутрішньодержавні процедури для набрання чинності цією Конвенцією.

Також набрали чинності відповідні угоди, зокрема, з Австрією, Данією, Нідерландами, Великою Британією, Швейцарією, Сінгапуром, ОАЕ, нова угода з Малайзією.

Закон було опубліковано в «Голосі України» 6 червня та його норми почали діяти з 07.06.2025 р.

3. Безоплатна передача вживаного обладнання ЗСУ: чи коригувати фінрезультат?

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.9 ПКУ).  

Тобто, сума перевищення потрапляє до рядка 3.1.9 додатка РІ до Декларації з податку на прибуток. 

Якщо передача товаро-матеріальних цінностей на потреби ЗСУ здійснюється не перевищуючи 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, відсутня необхідність коригування фінансового результату по таких операціях та подання Додатку ПП до Декларації з податку на прибуток. 

Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ

Так, згідно з пп. 69.6. п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, коригування не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабміном, які добровільно перераховані (передані) ЗСУ, Нацгвардії України, СБУ, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, МВС України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією рф проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Нацбанком України для збору коштів

Операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у т. ч. підакцизних, надання послуг на користь ЗСУ та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування (пп. 69.5. п.69 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ). 

Щодо визначення вартості переданого обладнання, слід відмітити наступне. 

Відповідно до вимог Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92

  • п. 33 – Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. 
  • п. 34 – Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. 

Отже, у разі безоплатної передачі основних засобів або інших необоротних активів, що експлуатувались до цього, спочатку списують нарахований знос, а вже потім списують на витрати залишкову вартість. 

4. Чи потрібно формувати та подавати додаток 4ДФ, якщо всі працівники знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати?

На Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 103.25) податківці нагадали, що особи, які відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ мають статус податкових агентів, та платники ЄСВ зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізособі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду. 

Наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. 

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником ЄСВ суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду (п. 2  розд. II Порядку). 

Згідно з пп. 1 п. 4 розд. ІV Порядку відомості щодо чисельності працівників відображаються у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, зокрема, у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» – проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нарахування доходу за ознакою «101». 

Відповідно до п. 2.1 розд. 2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286 в облікову кількість штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували зарплату на цьому підприємстві. 

Отже, якщо всі працівники знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати та по яких у звітному періоді не здійснювалось нарахування (виплата) доходів, то додаток 4ДФ до Розрахунку не потрібно формувати та подавати. 

5. Зміна сумісництва на основне місце роботи: оформлення та звітування

Органи, які контролюють виконання трудового законодавства, не мають однакової точки зору на механізм оформлення зміни місця роботи з основного на сумісництво чи навпаки.

Держпраці подекуди консультує, що звільняти працівника не обов’язково, а переведення із сумісництва на основне місце роботи можливе. Адже місце його роботи не змінилося і трудові відносини не припинялися, а змінилися лише умови праці.

Натомість Мінекономіки в листі від 24.06.2024 №4701-05/45070-09 пояснило, що працівника треба звільнити з роботи за сумісництвом і прийняти на роботу за основним місцем. Адже законодавство про працю не містить механізмів переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом та навпаки.

Аргументи на користь звільнення і подальшого прийняття:

  1. Відсутність поняття «переведення з основного місця роботи на місце роботи за сумісництвом і навпаки» у КЗпП;
  2. Проблеми з визначенням розрахункового періоду відповідно до Порядку обчислення середньої зарплати (№ 100) у разі переведення;
  3. Проблеми з визначенням розрахункового періоду відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (№ 1266) у разі переведення;
  4. Неможливість дотримання норм щодо подання повідомлення до податкової про укладення трудового договору з працівником та неможливість відображення переведення в об’єднаній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.
  5. Відсутність порядку відображення переведення у трудовій книжці працівника.

 У нормах чинного КЗпП про переведення йдеться у таких статтях:

  • переведення на іншу роботу та зміна істотних умов праці (ст. 32 КЗпП);
  • тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором (ст. 33 КЗпП);
  • тимчасове переведення на іншу роботу у разі простою (ст. 34 КЗпП);
  • переведення на легшу роботу за станом здоров’я (ст. 170 КЗпП);
  • переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 178 КЗпП).

Тобто, відсутнє переведення з основного місця роботи на місце роботи за сумісництвом чи навпаки.

Показати зміну основного місця роботи на сумісництво чи навпаки необхідно в об’єднаній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ у додатку Д5. Але там згадуються переведення лише ті, які вважаються переведенням за КЗпП.

ПФУ у своєму листі від 14.01.2025 р. № 2800-060202-8/2786 зазначає, що відповідно до Порядку заповнення та подання Податкового розрахунку графа 12 у додатку 5 – зазначається (1 – так, 0 – ні) у разі переведення, призначення застрахованої особи на іншу посаду або роботу, переміщення до іншого підрозділу. Враховуючи зазначене, переведення з основного місця роботи на сумісництво Порядком не передбачено.

Тому, для правильного відображення в реєстрі застрахованих осіб необхідно на застраховану особу в додатку 5 зазначити дату закінчення трудових або цивільно-правових відносин за категорією особи 1 (найманий працівник з трудовою книжкою) та відобразити дату початку – за категорією 2 (найманий працівник без трудової книжки).

Також, неможливо зробити запис у трудовій книжці про переведення з основного місця роботи на місце роботи за сумісництвом чи навпаки з огляду на відсутність норми для такого переведення у КЗпП. Змінити статус робочого місця у трудовій книжці можна лише двома рядками – записом про звільнення і записом про прийняття на роботу. 

Отже, зміну сумісництва на основне місце роботи чи навпаки потрібно відображати саме через звільнення та прийняття на роботу.

6. Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення. У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом.

У квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі. Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію.

За прогнозами НБУ влітку інфляція почне знижуватися за широким спектром товарів і послуг та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску, а також подальший вплив заходів монетарної політики НБУ.

Потрібна професійна допомога у веденні бухгалтерського обліку чи звітності?
Залиште заявку у формі «Зворотного зв’язку» — і ми зв’яжемося з вами найближчим часом.