Що таке подвійний контроль у податковому законодавстві? У 2025 році український бізнес дедалі частіше стикається з феноменом “подвійного контролю” — це одночасне застосування правил щодо КІК і ТЦУ. Сам феномен є нормативно закріпленим і має цілу низку причин для виникнення. Серед них варто згадати:

  • Посилення нормативних вимог щодо КІК, зокрема набрання чинності Законом № 4505-IX, що вніс зміни до правил оподаткування “наскрізних дивідендів”, що впливає на механізми оподаткування доходів КІК
  • Оновлення правил ТЦУ і трансфертне ціноутворення. З 1 січня 2025 року в Україні набрали чинності суттєві зміни до системи ТЦУ: переглянуто критерії пов’язаності осіб, введено “економічний” критерій пов’язаності, змінено пороги операцій з нерезидентами.
  • Міжнародна податкова прозорість і обмін інформацією
  1. Україна бере участь у міжнародному обміні податковою інформацією за стандартом CRS, що підвищує прозорість іноземних доходів резидентів і пом’якшує приховані операції. 

Чи тісно пов’язані КІК та контрольовані операції? Подвійний контроль полягає в одночасному аудиті КІК і контрольованих операцій. Фінансова документація має бути детальною та своєчасною. Корпоративна документація також потребує ретельного оформлення. Недотримання процедур веде до податкових коригувань, а штрафи стають реальною загрозою для бізнесу.

Контрольовані іноземні компанії (КІК) у 2025 році

Який зв’язок КІК із ТЦУ? КІК – це іноземна компанія під контролем українського резидента. В даному випадку контроль українського резидента виникає при володінні понад 50% корпоративних прав. Але це не єдиний спосіб. Контроль також може виникнути за умови що у володінні українських резидентів знаходиться понад 10% акцій. Для того щоб компанія стала КІК, сумарна частка акцій компанії в портфелі українських резидентів має бути понад 50%. Звітність КІК є обов’язковою для всіх контролерів.

Основні вимоги до звітування КІК за умови подвійного контролю у 2025 році:

  • Звітність КІК подається з річною декларацією контролера одночасно. Звіт є додатком до декларації про доходи резидента, він містить фінансову інформацію про діяльність іноземної компанії.
  • Компанія надає детальну інформацію про структуру власності КІК. Звіт включає дані про доходи, витрати та прибуток. Документи розкривають частки володіння всіх учасників компанії. Звітність показує джерела доходів та види витрат компанії, а інформація про країну реєстрації КІК є обов’язковою.
  • Фізичні особи подають звітність до 1 травня або в кінці поточного року. Юридичні особи звітують разом з декларацією про прибуток. Порушення термінів звітності КІК 2025 веде до штрафів від держави.

Неповна звітність КІК може означати серйозні проблеми для бізнесу. Податковий контроль посилюється у випадку порушень звітності.

Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення (ТЦУ) у 2025 році

Контрольовані операції – це взаємодії між пов’язаними особами. Такі операції мають перевищувати встановлені порогові значення, через що вони підпорядковуються правилам трансфертного ціноутворення.

Трансфертне ціноутворення забезпечує економічну обґрунтованість цін у контрактах. Найважливішим аспектом наразі є правильне визначення пов’язаність сторін та документальний супровід, що відповідає вимогам.

Основні аспекти контролю полягають в наступному:

  • Операція стає контрольованою за критеріями ПКУ. Вона здійснюється між пов’язаними особами й перевищує порогові значення. Критерії оцінки включають обсяг операцій та статус контрагента. Також враховується наявність спеціальних податкових режимів у країні контрагента.
  • Компанія повинна мати повний пакет документації для підтвердження ринкових цін. До документів відносяться звіт про контрольовані операції та договори. Крім того, необхідна фінансова документація та аналіз порівнянності, через що вони мають зберігатися не менше трьох років для можливих перевірок.
  • Податкова служба перевіряє операції для недопущення заниження зобов’язань. Органи запитують додаткову документацію і проводять камеральні перевірки. Вони коригують фінансові результати при невідповідності цін принципу руки. Компанії притягують до відповідальності за порушення встановлених правил, порушники сплачують додаткові податки та штрафи державі.

Дотримання процедур ТЦУ мінімізує фінансові ризики для підприємства.

Подвійний контроль у 2025 році

Як здійснити подвійний контроль КІК та контрольованих операцій? Подвійний контроль виникає коли бізнес має КІК, яка веде контрольовані операцї. Податковий облік стає складнішим через необхідність вести звітність за двома напрямками. Звітування за КІК вимагає одних документів, в той час як трансфертне ціноутворення потребує інших. Синхронізація інформації між двома системами звітності стає критично важливою для бізнесу.                                           

Будь-який контроль так чи інакше повинен мати правове підґрунтя. У випадку подвійного контролю це підгрунтя полягає в наступному:

  1. Контрольовані іноземні компанії регулюються статтею 39² Податкового кодексу України, із урахуванням змін, внесених Законом № 466-IX від 16.01.2020 р. Цей закон запровадив поняття «контролюючої особи» та визначив порядок звітування про доходи КІК разом із річною декларацією.
  2. Контрольовані операції та ТЦУ. Питання трансфертного ціноутворення визначені у статті 39 ПКУ. Вона встановлює критерії пов’язаності осіб, правила визначення ринкових цін та порядок подання звітності з контрольованих операцій.
  3. Звітність про КІК. Порядок складання та подання Звіту про контрольовану іноземну компанію затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 481 від 31.12.2021 р. Документ деталізує форму звіту, строки подання та перелік даних, які мають бути розкриті контролюючими особами.

Податкові органи приділяють таким компаніям особливу увагу через підвищені фінансові ризики. Взаємозв’язок між контрольованими іноземними компаніями та ТЦУ створює додатковий тиск на підприємства. 

Компанії мають готувати звітність яка задовольняє вимоги обох систем контролю одночасно. Ознаки подвійного контролю у 2025 році:

  • Компанії звітують за КІК окремо. Вони подають звіт про фінансові результати іноземних структур, що включає структуру власності та країну реєстрації. Контрольовані операції звітуються за правилами ТЦУ окремо. Компанії готують аналіз порівнянності та обґрунтування цін, а бухгалтерія тим часом несе подвійне навантаження через дві системи обліку.
  • Неузгоджені дані між звітом про КІК та трансфертним ціноутворенням збільшують ризики. Суперечності можуть вказувати на приховування доходів від держави. Суперечлива звітність привертає увагу податкової служби, що може стати підставою для поглиблених перевірок діяльності бізнесу. Компанії несуть додаткові фінансові ризики через можливі донарахування.
  • Податкові органи попереджають про можливе подвійне оподаткування доходів. Прибуток КІК включається до оподаткованої бази контролера. Операції з КІК одночасно коригуються за правилами ТЦУ. Проблеми відповідності виникають через складність синхронізації різних форм, адже компаніям необхідно узгоджувати показники між декількома документами для різних підрозділів. Контроль стає жорсткішим через автоматизовані системи перевірки даних. Державні органи застосовують міжнародний обмін податковою інформацією, а розбіжності виявляються через перехресну перевірку даних.

Український резидент контролює КІК і веде контрольовані операції одночасно. Така ситуація є типовим прикладом подвійного контролю бізнесу у 2025 році, що не хоче потрапити під податковий контроль та санкції.

Висновки

У 2025 році головним завданням бізнесу, що має КІК та стикається з трансфертним ціноутворенням, стає узгодження інформації в звітах контрольованої іноземної компанії та ТЦУ. Невідповідність між цими звітами може призвести до додаткових ризиків з боку податкових органів.

Серед кроків які мають зробити компанії варто згадати:

  1. Побудувати єдину інформаційну систему, де дані про структуру КІК і операції з пов’язаними особами будуть синхронізовані – щоб цифри в обох звітах “збігалися”.
  2. Перед відображенням у звітах аналізувати, чи операція між компаніями-нерезидентами, що контролюються, підпадає одночасно під критерії КІК і ТЦУ.
  3. Скласти повну документацію з ТЦУ – договори, фінансові розрахунки, обґрунтування ціноутворення. Забезпечити, щоб ці ж дані використовувалися і в звіті КІК.
  4. Погоджувати звітні показники між підрозділами – бухгалтерії, фінансів, податкового департаменту. Злагоджена робота зменшить ймовірність помилок і розбіжностей.
  5. Планово переглядати й оновлювати дані – до моменту подання звітів і навіть після, якщо виникають коригування.

Такий підхід не лише про штрафи за порушення правил КІК, а й про вбудований контроль і прозорість. Він дозволяє бізнесу випереджати податковий аудит, уникати суперечностей і конструктивно працювати з податковими органами.

Дізнайтеся більше про підготовку звіту про контрольовані операції

Потрібна професійна допомога у підготовці звіту про контрольовані операції?
Залиште заявку у формі «Зворотного зв’язку» — і ми зв’яжемося з вами найближчим часом.

Замовити консультацію