1. Законопроєкт щодо нових правил заповнення актів наданих послуг прийнято за основу

ВРУ проголосувала за законопроєкт № 14023 про внесення зміни до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг за основу.

Законопроєкт підготовлено на запит бізнесу з метою надання суб’єктам господарювання права передбачати у договорі спрощений порядок оформлення первинних документів з надання послуг.

Законопроєктом пропонується дозволити складати акт наданих послуг без зазначення посади, прізвища та/або підпису замовника, якщо:

  • це передбачено договором;
  • послуги оплачені у повному обсязі в безготівковій формі.

Водночас до послуг, оплачених за рахунок бюджетних коштів, зміни не застосовуватимуться, а залишаться чинні вимоги.

Ці зміни є важливими для компаній, що надають бухгалтерські послуги, оскільки впливають на порядок оформлення первинних документів та взаємодію із замовниками.

2. Законопроєкт щодо оновлення книги першої Цивільного кодексу

Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги першої”, реєстр. № 14056 від 21.09.2025 р.

Законопроєкт пропонує нову редакцію книги першої Цивільного кодексу України “Загальні положення”, яка є результатом рекодифікації загальної частини цивільного законодавства.  

Основні положення законопроєкту охоплюють такі ключові сфери:  

  • загальні засади та джерела приватного права; 
  • суб’єкти приватних відносин; 
  • об’єкти приватних відносин; 
  • договори та інші правочини, представництво; 
  • строки і позовна давність. 

Запропоновано закріпити на нормативному рівні поняття “приватного права” та “приватних відносин”. При цьому запропоновано передбачити презумпцію приватних відносин: відносини вважаються приватними, якщо їх публічний характер не визначено законом і не випливає із суті самих відносин. 

Передбачається запровадження гнучкіших правил ідентифікації особи: поряд із традиційним ім’ям допускається використання псевдоніма / професійного імені, ініціалів чи спеціального цифрового коду. Розділ системно переосмислює статус дитини: дитина зберігає цей статус у відносинах із батьками й після повноліття. 

Також передбачається, що представництво може здійснюватися за довіреністю та/або на підставі договору. Ця зміна визнає, що сам по собі договір доручення (чи інший договір, наприклад, агентський) вже наділяє повноваженнями представника, і для представництва може бути достатнім укладення договору, якщо сторони так бажають. 

Чітко визначаються особисті права в цифровому середовищі: право на забуття, право на захист від діпфейків, право на інформаційний спокій, право на цифровий образ та інші. Деталізуються існуючі та вводяться нові особисті права на: ім’я, підпис, зображення, голос, біометричні та генетичні дані. 

Законопроєктом № 14056 також вносяться зміни до низки інших законів України з метою забезпечення їх відповідності новій редакції ЦКУ. 

3. Збільшення ставки податку на прибуток для банків у 2026 році

Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році, реєстр. № 14097.

Метою законодавчої ініціативи є забезпечення стабільного наповнення державного бюджету в умовах воєнного стану та зростання потреб сектору безпеки й оборони. Запропонований підхід спрямований на збалансування бюджету та водночас збереження передбачуваності податкової політики.

Законопроєктом передбачено встановити для банків у 2026 році підвищену ставку податку на прибуток підприємств — 50%, без права зменшення оподатковуваного прибутку на суму збитків минулих років.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів, не врахована у 2026 році, зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових періодів, починаючи з 1 січня 2027 року, у порядку, визначеному підпунктом пп. 140.4.4  ПКУ.

Відповідні зміни пропонується внести до нового пункту 73 підрозд. 4 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ. 

Нагадуємо, що у 2025 році ставка податку на прибуток для банків також є підвищеною і становить 25% (для інших платників — 18%).

4. Цифрове працевлаштування: запровадження трудових договорів онлайн

У ВРУ зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні» від 22.10.2025 р. № 14141. 

Метою законопроєкту є створення правових умов для укладення трудових договорів у електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису без необхідності фізичного подання документів, що посвідчують особу. 

Законопроєктом передбачається оновлення ст. 24 Кодексу законів про працю України, зокрема встановити, що: 

  • при укладенні трудового договору в електронній формі з використанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, подання документів, що посвідчують особу, у паперовій формі не є обов’язковим;
  • ідентифікація працівника здійснюється шляхом використання кваліфікованого електронного підписую

Всі правила створення, пересилання і зберігання даних і документів можуть бути запроваджені за взаємною згодою між роботодавцем і  працівниками з дотриманням законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі прийняття цей Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 

 

5. Соціальне підприємництво отримає державну підтримку: новий законопроєкт

У пояснювальній записці зазначається, що соціальне підприємництво — це ефективний світовий інструмент для вирішення соціальних проблем і забезпечення сталого розвитку. Воно поєднує підприємницький підхід із соціальною місією, спрямованою на подолання соціальної нерівності, працевлаштування вразливих категорій населення, надання соціальних послуг та вирішення інших суспільно значущих завдань.  

Наразі в Україні немає законодавчого визначення соціального підприємництва та механізмів його державної підтримки. Як країна-кандидат на вступ до ЄС, Україна має гармонізувати своє законодавство з європейськими нормами. Прийняття цього закону дозволить визначити поняття соціального підприємництва, встановити механізми його підтримки та створити умови для співпраці з європейськими партнерами.

Законопроєкт пропонує ввести у законодавство термін «суб’єкти соціального підприємництва» і поширити на них усі види державної підтримки, передбачені для малого і середнього бізнесу. Це сприятиме розвитку соціальних підприємств на рівних умовах із традиційним бізнесом.

Визнання соціального підприємництва на законодавчому рівні легітимізує цю діяльність та стане важливим кроком для розвитку соціально відповідального бізнесу, особливо в умовах війни та відновлення країни.

6. Законопроєкт про Реєстр дропів

У ВРУ зареєстровано законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю” від 27.10.2025 р. № 14161. 

Метою законопроєкту є створення правового механізму для накопичення та обміну інформацією про осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, її збереження та доступу до неї надавачів платіжних послуг з метою запобігання діяльності тих осіб, яка не відповідає вимогам законодавства України.

Для цього пропонується надати повноваження Нацбанку для створення та ведення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю. 

Законопроєкт № 14161, зокрема, передбачає: 

  • обов’язок внесення даних до Реєстру: постачальники платіжних послуг повинні вносити інформацію про користувачів-фізичних осіб або торговців, якщо: 
  • фізособа передала право розпоряджатися коштами або платіжним інструментом третій особі з порушенням законодавства; 
  • торговець приймає електронні платіжні засоби з порушенням встановлених вимог. 
    • обов’язок перевірки Реєстру: постачальники платіжних послуг повинні звертатися до Реєстру: 
  • перед початком ділових відносин; 
  • при зміні визначених даних користувача; 
  • під час автентифікації через дистанційні канали; 
  • при вході в застосунок з нового пристрою; 
  • при виявленні ризиків у межах платіжного моніторингу; 
  • при зміні або додаванні коду виду діяльності торговця. 
    • право на ініціативну перевірку: постачальник платіжних послуг може самостійно перевірити наявність інформації про користувача в Реєстрі. 
    • обмеження для осіб з Реєстру: якщо користувач внесений до Реєстру, до нього застосовуються: 
  • ліміти на платіжні операції; 
  • обмеження на кількість рахунків, гаманців, платіжних інструментів; 
  • для торговців – ліміти на обсяги еквайрингових операцій. 
    • відмова у відкритті рахунків: у разі перевищення дозволеної кількості рахунків або гаманців – постачальник послуг зобов’язаний відмовити у відкритті нового.

Законопроєктом передбачено внесення змін до законів України “Про платіжні послуги”, “Про Національний банк України” та “Про банки і банківську діяльність”. 

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня опублікування цього Закону, крім окремих його положень.  

7. Зміни до НП(С)БО 7 і Плану рахунків

Міністерство фінансів оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку». 

Проєктом пропонується внести зміни до ключових нормативних документів з бухгалтерського обліку, а саме: 

Мета проєкту наказу – узгодження норм бухгалтерського обліку з чинним законодавством щодо правильного відображення у бухобліку та фінансовій звітності: 

  • втрат і збитків, спричинених збройною агресією рф; 
  • операцій, пов’язаних з операційною орендою; 
  • обліку основних засобів та нематеріальних активів. 

Проєктом наказу передбачається: 

  • доповнити“Загальні положення” Інструкції про застосування Плану рахунків новим абзацом: “Для обліку і узагальнення інформації про активи, які внаслідок збройної агресії російської федерації пошкоджені, знищені, викрадені або над якими втрачено контроль, підприємства самостійно можуть вводити нові рахунки третього порядку до субрахунків (рахунків другого порядку) синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) відповідних активів, нарахованого зносу (амортизації) на такі активи, розрахунків із завданих збитків і втрат, до прийняття рішення щодо списання такого активу у встановленому законодавством порядку”;
  • рахунок 07 «Списані активи» доповнитиновим субрахунком: “073 «Невідшкодовані втрати від шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації»”; 

На субрахунку 073 відображається інформація про суми збитків, спричинених внаслідок збройної агресії російської федерації, оцінка яких проведена (визначено розмір) у встановленому законодавством порядку для цілей подальшого відшкодування. 

Зменшення суми збитків здійснюється після отримання рішення про відшкодування коштів з одночасним відображенням дебіторської заборгованості та доходів в сумі, що належить до відшкодування. 

  • підпункт 37.6 пункту 37 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» викласти у такій редакції: «Первісна (переоцінена) вартість основних засобів щодо яких переглянуто строк корисного використання та ліквідаційну вартість з метою їх подальшого використання (експлуатації).». 

 

8. Розрахунок лімітів і коригування фінансового результату за наявності збитку

Фахівці Південного Міжрегіонального Управління ДПС
по роботі з ВПП надали роз’яснення щодо питань:

  • показник якого рядка Податкової декларації з податку на прибуток підприємств враховується при розрахунку ліміту 4% та «благодійного ліміту» 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року для застосування норм п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 та п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
  • як проводиться коригування фінансового результату до оподаткування, якщо за попередній звітний рік задекларовано від’ємне значення. 

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат, скоригований на податкові різниці. Однією з таких різниць є коригування, пов’язане з благодійними внесками. Це визначено абз. першим пп. 134.1.1 ПКУ.  

Загальний ліміт благодійності (4%) 

Відповідно до пп. 140.5.9 ПКУ платник податку зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму безоплатно перерахованих коштів або майна неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. 

Це правило не поширюється на сплату банками обов’язкових зборів та певні операції з товарами, закупленими уповноваженими організаціями у сфері охорони здоров’я або придбаними за гранти. 

Спеціальний ліміт (8%) 

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» від 25.02.2025 р. № 4254, що набрав чинності 16.03.2025 р., підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ доповнено п. 72, який діє до кінця календарного року, в якому буде припинено воєнний стан. 

Цей пункт дозволяє не проводити коригування на суму благодійності, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього року, за умови, що більше 4% з цієї суми було перераховано саме благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Розрахунок лімітів (4% та 8%) 

При розрахунку ліміту 4% та «благодійного ліміту» 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року для застосування норм пп. 140.5.9 та п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ враховується: 

  • позитивне значенняоподатковуваного прибутку попереднього звітного (податкового) року (показник рядка 04 – рядок 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік). 

Якщо за попередній звітний (податковий) рік платником податків задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування (збиток), такий платник зобов’язаний збільшити фінансовий результат податкового періоду на всю суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом такого періоду неприбутковим організаціям (у тому числі благодійним організаціям).

9 .Місце постачання товарів та їх реалізація нерезиденту за митною територією України

На Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 101.24) розміщена відповідь щодо відображення таких операцій у декларації з ПДВ.

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України. 

Згідно з п. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є, зокрема: 

  • фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання; 
  • місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою. 

Отже, якщо операції платника податку з придбання і постачання товару здійснюються за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозиться на митну територію України та не вивозиться за її межі, то за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і такі операції не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ. Детальний супровід таких операцій ми надаємо в рамках наших бухгалтерських послуг, включно з аналізом ПДВ-наслідків.

10. ПДВ при компенсації витрат нерезиденту за ремонт експортованого товару

Податківці на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 101.04) нагадали, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Ці вимоги визначені п. 185.1 ПКУ.  

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ). 

Місцем постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном (зокрема, послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном), є місце фактичного постачання таких послуг (пп. 186.2.1 ПКУ). 

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування). Це регламентовано ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996. 

У разі, якщо нерезидент надає резиденту – платнику ПДВ – послуги, пов’язані з рухомим майном (зокрема, з його ремонтом за межами митної території України), місцем постачання таких послуг вважається територія за межами України. Відповідно, такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ і ПДВ за такою операцією не нараховується. 

Водночас кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платниками податку, має розглядатися з урахуванням усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. 

11. Місце постачання товарів та їх реалізація нерезиденту за митною територією України

На Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 101.24) розміщена відповідь щодо відображення таких операцій у декларації з ПДВ.

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України. 

Згідно з п. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є, зокрема: 

  • фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання; 
  • місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою. 

Отже, якщо операції платника податку з придбання і постачання товару здійснюються за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозиться на митну територію України та не вивозиться за її межі, то за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і такі операції не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ. 

 

Дізнайтеся більше про ведення бухгалтерського обліку та звітності

Потрібна професійна підтримка для вашого бізнесу?
Залиште заявку у формі «Зворотного зв’язку» — і ми зв’яжемося з вами найближчим часом.

Замовити консультацію