Про шахрайство в компаніях, його види, і про те, як аудитори можуть допомогти в питанні зниження таких ризиків.

Про це не прийнято говорити в нас уголос, про нього мало інформації в пресі та ще менше реальних завершених судових справ. Ми називаємо це шахрайством в компаніях. Дана тема вже перестала бути проблемою окремо взятої компанії або навіть країни, це стає глобальним питанням, якому присвячені й економічні форуми, і форуми з безпеки.

За оцінками авторитетного джерела, Асоціації сертифікованих експертів з шахрайства, щорічні втрати компаній складають до 5% від обороту. Вдумайтеся, втрати можна порівняти з ВВП України. Саме тому в умовах глобалізації ринків, вільного перетікання капіталів і робочої сили, переходу торгівлі у Web і появою криптовалюти увага світової спільноти прикута до цього питання.

Отже, що ж це таке? Бізнес-шахрайство проявляється в основних проявах:

  1. Крадіжка активів
  2. Корупція

До першого належать випадки фізичної крадіжки товарів, запасів, капітальних активів, заборгованостей.

До другого – «відкати» й інші можливості отримання неправомірної вигоди від покупців або постачальників.

Говорячи про шахрайство, вважається, що бухгалтер і вся його команда, виступаючи лише в ролі статистів і пасивних віддзеркалювачів минулих подій у компанії, за

визначенням не можуть стати ефективною перешкодою на шляху цього явища. Так вважається. Але чи так усе насправді? Причини подібної омани криються в обмеженому розумінні бухгалтерської функції в країні: ну що складного у тому, щоб порахувати податки й здати декларації. Саме тому, зводячи роль бухгалтера до розраховувача податків, ігноруючи бухгалтерську функцію й не розуміючи об’єктивних процесів, керівники компанії власними руками руйнують захисні механізми боротьби з шахрайством. І ось чому.

Професію бухгалтера відрізняє один істотний нюанс: крім стандартів, кодексів, інструкцій і рекомендацій, у нас є своє власне професійне судження. І будь-які операції, які проходять у нашому полі зору, ми зобов’язані пропускати крізь призму такого професійного судження. У свою чергу, судження базується на професійній етиці, що є наріжним каменем усієї нашої професії. Чесність, об’єктивність, професійність – ось основні стовпи морально-етичних принципів нашої професії. Соціальна відповідальність зобов’язує нас пильніше дивитися на факти й ризики шахрайства та вживати максимум зусиль для боротьби з ними. Виходячи з цього, бухгалтер був і залишається основним і непримиренним борцем із шахрайством у бізнесі.

Для того, щоб ефективно протидіяти шахрайству, необхідно створити ефективну систему внутрішнього контролю, що складається з двох основних блоків:

  1. Організаційна частина – політики й процедури
  2. Облікова функція й середовище обліку

Спробуємо пояснити сказане. Змоделюємо ситуацію, за якої менеджер з продажу безкорисливо, з доброї волі роздає клієнтам знижки, не піклуючись при цьому про свій майновий добробут. Виникають кілька питань:

  1. Хто контролює менеджера з продажу?
  2. Чи є встановлений «ліміт» знижки для клієнта, зафіксований в політиці щодо знижок або договорі з контрагентом?
  3. Які основні показники успішності роботи такого менеджера?
  4. Чи є в такого менеджера план? Який?
  5. Чи є в обліковій програмі обмеження, що покликані не допустити подібного перевищення ліміту?
  6. Власне, чи є права у менеджера встановлювати будь-яку знижку, що йому подобається?

Перші чотири запитання формують організаційну частину такої системи внутрішнього контролю. Розрахунок і логіка дуже прості: якщо немає правил – рішення кожного співробітника правильне. Неважко здогадатися, що ризики шахрайства в таких компаніях дуже істотні. У нашому випадку необхідні посадова інструкція продавця, його КРI, контроль і відповідальність, система мотивації, а також регламент за цінами і знижкам для кожного клієнта. Подібні випадки дуже характерні для малого і середнього бізнесу, в яких відсутність значних бюрократичних перепон, співробітників і функцій створює благодатний ґрунт для нечистих на руку співробітників. У щорічному звіті FCFE за 2018 вказується, що в компаніях до 100 осіб втрати від шахрайства вдвічі більше, ніж у компаніях із 100 і більше співробітниками. Підсумовуючи організаційну частину системи внутрішнього контролю, необхідно сказати, що роль керівника тут – визначальна. Без чітких і структурованих політик, процедур та інструкцій втрати бізнесу від шахрайства будуть тільки збільшуватися.

Розглянемо два інших запитання нашого прикладу, що знаходяться в площині відповідальності бухгалтера й формують облікову функцію. Усі транзакції в  компанії відображаються на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою первинних документів. Такі первинні документи відповідальні співробітники створюють в автоматизованій системі обліку. І саме вона покликана «пам’ятати» знижку та її розмір для кожного контрагента й не давати можливості її перевищити, тим паче внести таке значення вручну. Погодьтеся, що боротьба з корупцією в компанії безглузда в разі, коли відповідальний співробітник, який породжує документ, має можливість його змінити, перепровести та й просто видалити. Парадокс ситуації полягає в тому, що за найефективнішої організаційної складової системи контролю, а саме: наявності бездоганних інструкцій, політик і процедур – відсутність ефективного бухгалтерського обліку ставить хрест на всіх зусиллях менеджменту в боротьбі з проявами шахрайства. І головною рушійною силою в побудові такого ефективного обліку є головний бухгалтер. Нехтування обліковою функцією, за оцінками FCFE, коштує бізнесу дуже дорого. Спираючись на власний професійний досвід, можу сказати, що в компаніях, у яких немає ефективного бухгалтерського обліку, годі шукати й управлінського, і виробничого.

Допомогти в питаннях налаштування й адаптації системи внутрішнього контролю можуть аудитори. Протягом аудиторської перевірки відбувається тестування системи внутрішнього контролю клієнта й, залежно від результатів, визначаються ризики та необхідні процедури. Варто акцентувати, що зовнішній аудит, нарівні з внутрішнім, є

основними інструментами виявлення фактів шахрайства в компанії. І нехтувати цією можливістю не варто.

На завершення хочу навести фразу, що сказав Бенджамін Франклін: «Одна унція профілактики важливіша за фунт лікування». Не заощаджуйте на профілактиці: щорічний аудит допоможе розкрити проблеми, що існують, оцінити ризики шахрайства, і, найголовніше, запропонувати й налагодити ефективну систему протидії.