Уряд схвалив законопроєкт, підготовлений Мінфіном, яким пропонують запровадити в Україні правила протидії податковим зловживанням за зразком ЄС. Йдеться про оподаткування активів, які переміщують за межі України, протидію операціям без реальної ділової мети та усунення гібридних податкових розбіжностей.

Законопроєкт передбачає три механізми: Exit Tax, загальне правило протидії податковим зловживанням (GAAR) та правила усунення гібридних розбіжностей. Їхня мета — захистити податкову базу України та запобігти отриманню необґрунтованих податкових переваг через відмінності в законодавстві різних країн.

Зміни розроблено на виконання положень Директиви Ради ЄС 2016/1164 (Anti-Tax Avoidance Directive, ATAD). За інформацією Міністерства фінансів України, нові правила планують ввести в дію з 1 січня 2028 року після ухвалення закону.

Які податкові зміни пропонують запровадити

Законопроєкт передбачає імплементацію статей 5, 6, 9, 9a та 9b Директиви ATAD. Основні зміни охоплюють три напрями:

  • Exit Tax — оподаткування приросту вартості активів, якщо під час їх переміщення за межі України держава втрачає право оподатковувати такий приріст.
  • GAAR — правило, яке дасть змогу визначати податкові зобов’язання з урахуванням фактичного змісту операцій, здійснених переважно для отримання податкової вигоди всупереч меті законодавства.
  • Правила усунення гібридних розбіжностей — протидія подвійному врахуванню витрат та ситуаціям, коли доходи не включаються до бази оподаткування через відмінності в законодавстві різних юрисдикцій.

Exit Tax: оподаткування активів під час переміщення за кордон

Exit Tax, або «податок на вихід», — це механізм оподаткування приросту вартості активів, який може залишитися неоподаткованим в Україні після їх переміщення до іншої юрисдикції.

Законопроєкт передбачає застосування цього механізму, зокрема, у випадках:

  • передачі активів постійному представництву підприємства за кордоном;
  • зміни податкової резиденції;
  • припинення діяльності постійного представництва нерезидента в Україні.

Якщо внаслідок операції Україна втрачає право на оподаткування приросту вартості активів, платник податку на прибуток підприємств збільшуватиме фінансовий результат до оподаткування на суму такого приросту.

Сума приросту дорівнюватиме різниці між ринковою вартістю активів і тією вартістю, за якою вони враховуються для податкових цілей.

Водночас передбачено винятки. Зокрема, правило не застосовуватиметься до визначених випадків тимчасового переміщення активів строком до 12 місяців у межах операцій фінансування з цінними паперами, застави, забезпечення пруденційних вимог до капіталу або управління ліквідністю.

Не застосовуватиметься правило й до окремих випадків переміщення активів між платником і його дочірнім підприємством, а також до ситуацій, коли Україна зберігає право оподатковувати приріст вартості. Повторне оподаткування тієї самої суми приросту вартості не допускається.

GAAR: як планують протидіяти податковим зловживанням

Загальне правило протидії податковим зловживанням (General Anti-Abuse Rule, GAAR) стосуватиметься операцій або їх сукупності, які формально відповідають законодавству, але здійснюються без обґрунтованих комерційних причин для отримання податкової вигоди всупереч меті відповідних положень Податкового кодексу України.

Такі операції не враховуватимуться в частині, у якій становлять податкове зловживання. Податкові зобов’язання розраховуватимуть, виходячи з реального характеру відносин між сторонами, а не лише з формального оформлення операцій.

Законопроєкт також встановлює спеціальну процедуру застосування GAAR:

  • перевірку можна буде призначити лише за висновком спеціально створеної Комісії з питань застосування GAAR;
  • перед виданням наказу про перевірку платник отримає повідомлення і зможе надати пояснення та подати уточнюючі розрахунки;
  • заперечення платника до акта перевірки розглядатиме та сама Комісія, але вже в іншому складі;
  • на вимогу платника до розгляду залучатимуть представників Мінфіну та не більше двох визначених платником експертів.

Обов’язок доведення податкового зловживання покладатиметься на контролюючий орган.

Гібридні податкові розбіжності: що зміниться для міжнародних операцій

Гібридні розбіжності виникають через відмінності в податковому трактуванні фінансових інструментів, операцій або суб’єктів у різних країнах. Це може призводити до різних податкових наслідків однієї операції в Україні та іншій юрисдикції.

Зокрема, можливі ситуації, коли:

  • ті самі витрати враховуються для оподаткування двічі;
  • витрати враховуються в одній країні без включення відповідного доходу до бази оподаткування в іншій;
  • виникають зворотні гібридні розбіжності;
  • платника податку одночасно визнають податковим резидентом України та іншої юрисдикції.

Щоб нейтралізувати податкові наслідки таких ситуацій, законопроєкт пропонує спеціальні правила, побудовані на підходах Директиви ATAD.

Зміни стосуватимуться насамперед підприємств, які здійснюють міжнародні операції, співпрацюють із пов’язаними іноземними компаніями або використовують фінансові інструменти з різним податковим трактуванням у різних країнах.

Коли можуть запрацювати нові правила

Законопроєкт схвалено Кабінетом Міністрів України, однак він ще має пройти парламентський розгляд.

За інформацією Мінфіну, документ після ухвалення парламентом набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а вводиться в дію з 1 січня 2028 року.

Окрема податкова декларація для адміністрування нових правил не передбачається. Інформація про переміщення активів відображатиметься в декларації з податку на прибуток підприємств.

До ухвалення закону запропоновані положення не є чинними нормами. Їх остаточні формулювання та умови застосування можуть змінитися під час законодавчого процесу.

Потрібна професійна підтримка для вашого бізнесу?
Залиште заявку у формі «Зворотного зв’язку» — і ми зв’яжемося з вами найближчим часом.