Короткі бухгалтерські новини

1. ВРУ прийняла Закон Держбюджет – 2024

9 листопада ВРУ прийняла у другому читанні проєкт Державного бюджету України на 2024 рік.

Як повідомила Голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, до другого читання проєкт бюджету зазнав мінімальних змін.

Основні показники Держбюджету-2024:

доходи – у сумі 1.768,5 млрд грн (збільшено на 22,2 млрд грн за рахунок збільшення в основному ПДВ з ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита і рентної плати);
видатки – у сумі 3.308,9 млрд грн.

Видатки на оборону становитимуть 22,1% ВВП або 1,69 трлн грн. На розвиток оборонно-промислового комплексу передбачено:

– 43 млрд грн на виробництво БПЛА,

– 51 млрд грн на виробництво боєприпасів та зброї,

– 9,6 млрд грн на матеріально-технічне забезпечення військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань.

Сектор національної безпеки та оборони, згідно із Законом, фінансуватиметься виключно за рахунок внутрішніх надходжень.

На соціальний захист передбачено 470 млрд грн, з них:

– на допомогу особам, які потрапили у складні життєві обставини, на дітей та малозабезпеченим сім’ям – 136,5 млрд грн,

– на житлові субсидії – 49,9 млрд грн,

– на соціальний захист інвалідів – 6,7 млрд грн (з них 1 млрд грн на протезування кінцівок в першу чергу для поранених військовослужбовців).

На підтримку ветеранів виділено вдвічі більше ніж минулого року – майже 15 млрд грн.

Видатки на медицину та освіту складуть 201 млрд грн та 69 млрд грн відповідно.

При підготовці законопроекту до другого читання було:

– додатково виділено 1 млрд грн на розмінування с/г земель;

– дано доручення Уряду розробити механізм та внести до ВРУ пропозиції щодо врегулювання списання заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках за рахунок коштів ЄКР (замість списання за рахунок вільних залишків коштів місцевих бюджетів);

– вилучено норму про репрофайлінг ОВДП у власності НБУ (потребує погодження МВФ);

– частину залишків коштів дорожнього фонду спрямовано на функціонування внутрішніх водних шляхів, в т.ч. на пошуково-рятувальні судна для обслуговування зернового коридору.

Мінфін до другого читання врахував пропозицію членів Комітет ВРУ з питань бюджету і створив додаткову субвенцію на будівництво укриттів в лікарнях (у сумі 1 млрд грн).

Мінімальна заробітна плата:

у місячному розмірі: з 1 січня — 7 100 грн, з 1 квітня — 8 000 грн;
у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,6 грн, з 1 квітня — 48 грн.

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць (без змін протягом 2024 року):

загальний показник – 2 920 грн
- діти до 6-ти років – 2 563 грн
- діти від 6 до 18 років – 3 196 грн
- працездатні особи – 3 028 грн
- особи, які втратили працездатність – 2 361 грн.

До другого читання також змінився макропрогноз, який закладається в основу бюджетних розрахунків. Реальне зростання ВВП наразі прогнозується на рівні 4,6%. Інфляція – 9,7%. Очікується, що середньорічний курс долара складе 40,7 грн.

2. Верховна Рада скасувала мораторій на податкові перевірки

9 листопада парламент схвалив в цілому законопроєкт №10016-д про часткове повернення документальних податкових перевірок. Передбачено зміни до ПКУ та ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

Як зазначає Мінфін, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок у період з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року можуть включатись лише:

1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у т.ч. постійні представництва нерезидента, які відповідають одному із визначених законом критеріїв;

5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають одному із визначених законом критеріїв.

Водночас законопроєкт залишає ряд випадків, коли податкові перевірки не проводитимуться та встановлює певні особливості відбору платників податків для проведення планових перевірок.

З 1 грудня 2023 року діятиме мораторій на:

– проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 1 грудня 2024 року;

– проведення документальних перевірок платників податків, де податковою адресою є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних виключень);

– проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України та територіях активних/можливих бойових дій (крім певних виключень).

Перевірки під час дії воєнного стану проводитимуться виключно за наявності безпечних умов для їх проведення.

3. Підписання законопроєкту щодо скасування мораторію на перевірки ДПС наразі заблоковано

У день прийняття законопроєкту №10016-д щодо поновлення податкових перевірок на сайті ВРУ було зареєстровано проєкт постанови №10016-д-П від 09.11.2023 про скасування рішення ВРУ про прийняття в другому читанні та в цілому проєкту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок (реєстр. № 10016-д від 16.10.2023).

За пояснювальною запискою до проєкту постанови, ухвалення рішення щодо законопроєкту №10016-д відбулося із порушенням вимог Регламенту Верховної Ради України, зокрема ч. 1 ст. 117, яка передбачає, що законопроєкт, підготовлений до ІІ читання, висновок головного комітету та інші супровідні документи до нього надаються народним депутатам не пізніш як за десять днів до дня розгляду цього законопроєкту на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Втім, вказані документи стосовно редакції законопроєкту, яка була винесена на голосування, були надані народним депутатам України лише 6 листопада 2023 року, тобто за три дні до дня розгляду законопроєкту на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Внаслідок цього народні депутати України були позбавлені можливості належно вивчити та підготуватися до розгляду законопроєкту, що могло мати наслідком неврахування низки правок до цього законопроєкту.

Наступного дня на сайті ВРУ було зареєстровано ще один проєкт постанови щодо блокування підписання законопроекту №10016-д також з причин порушення Регламенту ВРУ: 10016-д-П1.

Тож, доки ці проєкти постанов не розгляне ВРУ та не прийме рішення, підписання законопроєкту №10016-д Спікером ВРУ та Президентом залишатиметься заблокованим.

4. Зміни до Порядку блокування ПН та РК запрацюють з 9 грудня

Мінфін повідомив, що Уряд вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, направлені, зокрема, на збільшення кількості платників, які реєструватимуть податкові накладні за новими показниками автоматично.

Нові показники позитивної податкової історії дозволять здійснювати реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в автоматичному режимі.

Ними передбачається, що:

1. платник податку протягом шести послідовних місяців проводить придбання та постачання одних й тих самих товарів/послуг в обсягах не менше 75% від загального обсягу операцій у цьому періоді. Також платник має податкове навантаження більше 5% та обсяг податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК поточного місяця не перевищує найбільшу суму податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК за останні 12 місяців.

2. платником податку одночасно виконуються такі умови:

– щодо усіх ПН/РК протягом до 180 днів, що передують даті прийняття ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, платником податку подані пояснення та копії документів;

– комісією регіонального рівня прийняте рішення про реєстрацію ПН/РК або комісією центрального рівня прийняте рішення про задоволення скарги та скасування рішення про відмову в реєстрації ПН/РК;

– обсяг податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК поточного місяця не перевищує найбільшу суму податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК за останні 12 місяців;

– щомісячний обсяг постачання в ПН/РК за операціями останніх 6-ти звітних періодів, що передують поточному, перевищує 500 тис. грн.

3. платник податку протягом трьох років:

– не мав заборгованості зі сплати податків, не порушував строки подання звітності та строки реєстрації податкових накладних;

– середньомісячний обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН перевищує 500 тис. гривень;

– податкове навантаження більше 5 відсотків;

4. платником податку одночасно виконуються умови (наразі цей показник є ознакою безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування):

– сплата податку на додану вартість за останні 12 місяців у розмірі понад 1 млн грн;

– податкове навантаження за останні 12 місяців становить більше 5%.

Тобто одну із ознак безумовної реєстрації «перенесено» в позитивну податкову історію, чим встановлюється запобіжник для використання ризикового податкового кредиту платниками, які наразі при сплаті 1 млн грн за останні 12 місяців реєструють податкові накладні / розрахунки коригування за цією ознакою безумовної реєстрації. При цьому, для доброчесних платників можливість автоматичної реєстрації податкових накладних залишається.

Відповідними змінами будуть створені сприятливі умови для сумлінних платників податку на додану вартість щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Постанова набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування. Оскільки вона була опублікована в “Урядовому кур’єрі” 9 листопада, нові зміни у блокуванні ПН та РК запрацюють з 9 грудня.

5. Чергові оновлення плану-графіка податкових перевірок на 2023 рік

У першій тиждень листопада Державна податкова служба оприлюднила зміни до затвердженого плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.

Цього разу зміни торкнулися наступних розділів:

розділ I «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та розділ II «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів». За ними у 2023 році планують провести 1061 перевірку (у первинному було 2225 податкових перевірок);
- розділ ІІІ “Документальні планові перевірки фізичних осіб”. Список дещо розширили й податківці у 2023 році планують завітати до 262 підприємців (у первинному була 1461 податкова перевірка)..

Розділ IV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» востаннє змінювали ще у серпні 2023 року. Щодо таких питань податківці планують провести 29 перевірок (у первинному було 325).

6. Зміни до додатка РІ декларації з податку на прибуток

Мінфін наказом від 24.10.2023 № 572 (зареєстрований у Міністерстві юстиції 07.11.2023 за №1938/40994) затвердив зміни до додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Їх розроблено з метою приведення додатка РІ у відповідність до Закону України від 30.06.2023 № 3219.

Нагадаємо, що зокрема Законом № 3219 викладено у новій редакції пункт 4¹підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо визначення різниць для:

– збільшення фінансового результату до оподаткування на:

суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі;
суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

– зменшення фінансового результату до оподаткування на:

суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування;
суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їхньої попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком.

У зв’язку з цими змінами додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації приводиться у відповідність до цих положень ПКУ. А саме у підрозділі “Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX Податкового кодексу України” розділу 4 додатка РІ до рядка 03 РІ цієї декларації:

рядок 4.1.5.1 викладено у новій редакції “Сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі (пункт 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)” та 4.2.5.1 “Сума собівартості товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування (пункт 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)”;
додано новий рядок 4.1.5.2 “Сума собівартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у податковому (звітному) періоді, що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)” та 4.2.5.2 “Сума доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у податковому (звітному) періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком (пункт 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)”.

Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 14.11.2023 він не опублікований.

7. Зміни до Інструкції про службові відрядження діють з 7 листопада

Наказами Мінфіну від 17.10.2023 р. № 560 і від 31.10.2023 № 608, які набули чинності 7 листопада, затверджено зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон.

Зокрема, збільшено коло осіб, кому аванс може видаватися готівкою. Раніше готівку дозволялося видавати розвідникам, оперативникам і слідчим. Тепер до них додалися держслужбовці, які їдуть від Офісу Президента, Апарату ВРУ, Секретаріату КМУ та Мінекономіки, у складі закордонних делегацій.

У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжну картку чи її реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою банку-емітента платіжної картки та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції. Підтвердні документи можуть бути у паперовій та/або електронній формі.

Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається і подається працівником (в усіх без винятків випадках) у паперовій або електронній формі разом з підтвердними документами для розгляду і прийняття рішення про відшкодування вартості витрат.

Для відшкодування добових витрат їх сума (вартість) не потребує документального підтвердження, водночас необхідна наявність одного чи декількох документальних доказів перебування працівника у відрядженні у разі, якщо з не залежних від відрядженого працівника причин відсутні підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат.

Відрядження в межах України

Фактична кількість днів перебування працівника у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування працівника у відрядженні (проїзних документів, рахунків на проживання, довідки підприємства, установи або організації, куди відряджався працівник, про перебування його за місцем відрядження, службової записки у довільній формі про виконання працівником службового доручення поза місцем постійної роботи під час відрядження, погодженої безпосереднім керівником, та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні).

Відшкодування суми добових витрат здійснюється згідно з наказом (розпорядженням) про відрядження, звітом про використання коштів, виданих на відрядження, та згідно з одним чи декількома документальними доказами, які підтверджують перебування працівника у відрядженні. У разі відсутності зазначених документів добові витрати відрядженому працівникові не відшкодовують.

У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи. Якщо під час відрядження працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків, за наявності поважних причин керівник може продовжити строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

За наявності непередбачуваних до відрядження обставин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження, відміна авіарейсу, вимушена зміна маршруту поїздки тощо) та неможливості з не залежних від відрядженого працівника причин повернути квиток на літак або інший транспортний засіб витрати, понесені працівником на оплату вартості квитка, можуть бути відшкодовані за рішенням керівника (на підставі підтверджених відомостей та за наявності підтвердних документів).

Керівники підприємств особисто вирішують питання відшкодування своїх витрат, понесених на оплату вартості такого квитка, за наявності підтвердних документів та підтверджених відомостей.

Відрядження за кордон

У разі відрядження працівника строком на один день добові витрати відшкодовуються як за повну добу. Відшкодування суми добових витрат здійснюється згідно з наказом (розпорядженням) про відрядження, звітом про використання коштів, виданих на відрядження, та згідно з одним чи декількома документальними доказами, які підтверджують перебування працівника у відрядженні. У разі відсутності зазначених документів добові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються.

У разі перетину протягом доби кордону декількох іноземних держав (які не є державою відрядження) добові витрати відшкодовуються у розмірі середнього арифметичного від сум, установлених для цих держав.

За день вибуття з України у відрядження за кордон за відсутності пересадки на інший транспортний засіб або зупинки в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України добові витрати відшкодовуються за нормами першої іноземної держави, в якій здійснюється пересадка (зупинка).

День прибуття до України (перетину кордону) – за нормами останньої іноземної держави, в якій здійснюється пересадка (зупинка).

8. Зміни у поданні форм державних статистичних спостережень

У 2024 році у зв’язку з переглядом звітно-статистичної документації відбудуться зміни у поданні форм державних статистичних спостережень до органів державної статистики.

Перелік змін на 2024 рік оприлюднено на сайті Держстату. Зокрема, для подання 26 звітів змінено форми, для 3 форм змінено строк подання, 4 форми скасовано та затверджено 2 нові звіти.

Нагадуємо, що раніше Держстат також оприлюднив проєкти календаря, альбому та табеля форм на 2024 рік, а також перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які можуть подаватись респондентами в електронному вигляді у 2024 році.