1.     Прийнято закон про легалізацію криптовалюти

8 вересня Верховна Рада прийняла Закон України “Про віртуальні активи”, яким передбачено комплексне врегулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з обігом віртуальних активів в Україні, визначено права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обігу віртуальних активів.

Законом визначено поняття «віртуальний актив», згідно з яким, «віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав».

Закон визначає сферу його застосування, правовий режим віртуальних активів, учасників ринку віртуальних активів, їх права та обов’язки, послуги з обміну віртуальних активів.

Законом встановлено загальні принципи державного регулювання обороту віртуальних активів та органи, що здійснюють державне регулювання у сфері обороту віртуальних активів,

Законом визначено повноваження Національного банку України у сфері обороту віртуальних активів, повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у сфері обороту віртуальних активів, Державний реєстр постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

Законом встановлено контроль за виконанням законодавства у сфері обороту віртуальних активів, який здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обороту віртуальних активів, та інші державні органи в межах своїх повноважень та в порядку, визначеному Конституцією та законами України, та відповідальність постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

Законом також визначені загальні засади міжнародного співробітництва у сфері обороту віртуальних активів та повноваження державних органів щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері обороту віртуальних активів та порядок їх реалізації.

Законом внесено зміни до низки законодавчих актів. Зокрема, розділ ІІІ Цивільного кодексу доповнено главою 151 «Віртуальні активи».

Проект Закону зареєстровано за № 3637.

2.     Суму для переказів без ідентифікації збільшено до 5 000 грн. – новий закон

9 вересня Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до статті 14 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” щодо уточнення окремих положень” (законопроєкт № 5559)

Законом вдосконалено правове регулювання окремих аспектів фінансового моніторингу в Україні.

Законом внесено зміни до пункту 8 частини вісімнадцятої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», якими передбачено застосування заходів фінансового моніторингу у випадку переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що не перевищує 5 тисяч гривень.

Нагадаємо, що чинна редакція п. 8 ч. 18 ст. 14 Закону №361 передбачає, що вимоги фінансового моніторингу не поширюються на випадки здійснення переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що є меншою ніж 5 тисяч гривень, та відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5 тисяч гривень.

Отже, відправнику (ініціатору платежу) необхідно ідентифікувати себе для банку при зарахуванні на рахунок готівки в сумі 5 тисяч гривень або більше. А на суму, яка не перевищує 4 999,99 гривень, фінансовий моніторинг не поширюється.

На думку автора законопроєкту, така норма призводить до незручностей як для користувачів платіжними терміналами самообслуговування, які не мають точної суми в розмірі 4 999 гривень та відповідно позбавлені можливості здійснити грошовий переказ шляхом внесення готівкових коштів на суму 5 000 гривень, а також банків та фінансових установ, що змушені передбачати нові сервіси програмного обслуговування для переказу здачі в розмірі 1 гривні з метою дотримання встановлених вимог фінансового моніторингу.

Таким чином, новий закон всього на 1 копійку збільшує суму переказу коштів готівкою в межах України, на яку не поширюються вимоги фінансового моніторингу, та створює зручніші умови як для відправників відповідних готівкових переказів, так і банківських та фінансових установ, що їх технологічно забезпечують.

3.     Штраф за недостовірну інформацію про бенефіціарів – законопроєкт від депутатів

На сайті ВРУ  зареєстровано Законопроєкт №6003   про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення механізмів валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб.

У пояснювальній записці зазначається, що інформація про кінцевих бенефіціарних власників у ЄДР не перевіряється на предмет достовірності та актуальності, а також відсутній механізм притягнення осіб до відповідальності за надання недостовірної інформації до ЄДР. Тому збільшується ризик використання суб’єктів господарювання з непрозорою структурою власності у схемах відмивання коштів, а також для ухилення від сплати податків. 

Законопроєктом № 6003 пропонується встановити механізм внесення до ЄДР інформації про можливу недостовірність інформації та наступну перевірку достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності суб’єкта господарювання-клієнта суб’єкта первинного фінансового моніторингу у разі виявлення таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки розбіжностей між даними про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності клієнта, зібраними таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу,  та такими даними у ЄДР.

Законопроєкт також пропонує запровадити відповідальність юридичних осіб за внесення до ЄДР завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника таких юридичних осіб або про його відсутність. за ці порушення

Притягнення осіб до відповідальності буде здійснюватися Мін’юстом шляхом накладання штрафу на юридичну особу у розмірі від 1000 до 3000 нмдг (від 17000 до 51000 грн) за наступні порушення:

  • внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юридичної особи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність;
  • внесення особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, до документів, що подаються для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи;
  • неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, або структуру власності юридичної особи.

Наразі діє штраф тільки за порушення термінів подання інформації про бенефіціарів, який накладається на керівника юридичної особи або особу, вповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), в розмірі від 17000 до 51000 грн. 

Крім того, законопроєкт передбачає визнання таким, що не становить порушення професійної таємниці відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, повідомлення держателю ЄДР такими суб’єктами про виявлені розбіжності між даними про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності клієнта, зібраними такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу,  та такими даними у ЄДР.

4.     Альтернативний законопроєкт щодо визначення розміру мінімальної зарплати

Нагадаємо, що 19 серпня у ВРУ  зареєстровано законопроєкт від Кабміну за № 5857 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці».  Зокрема, ним пропонується внести зміни до КЗпП та Закону про оплату праці для вдосконалення визначення розміру мінімальної заробітної плати.

Проте 31 серпня зареєстрований альтернативний законопроєкт від депутатів за № 5857-1 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці”. На думку авторів, законопроєктом від Уряду не передбачено врегулювання усіх проблемних питань з питань оплати праці.

Законопроєктом № 5857-1 передбачається:

– затвердити розмір мінімальної заробітної плати на рівні не нижче очікуваного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

– встановити мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) у розмірі, не меншому від мінімальної заробітної плати (наразі – не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року);

– враховувати при визначенні  розмірів посадових окладів працівників бюджетних установ  освіти, науки, охорони здоров’я, культури та інших бюджетних установ відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної;

– оновити складові заробітної плати, які не враховуються для визначення  мінімального розміру заробітної плати, зокрема, доплат за роботи працівникам, зайнятих на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, в несприятливих умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я.

Отже, за оновленою ст. 3-1 Закону про оплату праці при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру пропонують не враховувати:

  • суми, на які підвищується оплата праці відповідно до статті 100 КЗпП, – незалежно від способу встановлення такого підвищення (доплата, надбавка, підвищення окладу тощо);
  • доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
  • доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, 
  • суми підвищення оплати праці за роботу в нічний час, роз’їзний характер робіт;
  • оплата роботи в надурочний час;
  • оплата за залучення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні; 
  • премії;
  • сума індексації заробітної плати;
  • сума компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати;
  • доплати за роз’їзний характер роботи та інші виплати заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати визначатиметься з урахуванням:

  • потреб працівників та їхніх сімей;
  • вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини та збереження її здоров’я;
  • загального рівня середньої заробітної плати в цілому по Україні;
  • розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • мінімальних набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів та набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також дітей сім’ї;
  • прогнозного індексу споживчих цінна за рік, на який встановлюється розмір мінімальної заробітної плати;
  • рівня податків, обов’язкових зборів та внесків.

У разі прийняття Закон набере чинності з 1 січня 2022 року.

5.     Оприлюднено проєкт Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами

Мінфін повідомляє, що на виконання підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України спільно з ДПС завершив роботу над проектом Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» (далі – Порядок).

Нагадуємо, що перелік сировинних товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 616».

Проект Порядку визначає, зокрема:

  • пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни та особливості застосування інших методів трансфертного ціноутворення;
  • підходи до функціонального аналізу, визначення бізнес-моделей, вибору сторони, що досліджується, використання зовнішніх джерел інформації;
  • особливості здійснення коригувань зіставності операцій із сировинними товарами;
  • вимоги щодо котирувальних цін в розрізі груп сировинних товарів (зернові, олійні культури, нафтопродукти, феросплави, металопродукція тощо).

Мінфін очікуватиме на пропозиції та коментарі до редакції Порядку від експертного та бізнес середовища до 21 вересня 2021 року. Пропозиції та коментарі щодо Порядку необхідно одночасно надати на електронні адреси: nhorieva@minfin.gov.ua, vsyniavskyi@minfin.gov.ua та ostepanov@tax.gov.ua

Одержані пропозиції та коментарі будуть обговорюватися із експертами та представниками бізнесу під час круглого столу 23 вересня 2021 року (деталі будуть повідомлені додатково), до якого планується залучити представників Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики, членів Експертної ради з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій, профільних фахівців Державної податкової служби, а також експертів ОЕСР та проекту EU4PFM в Україні.

6.     Облікову ставку підвищено до 8,5 % річних

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 8,5% річних. Крім того, Національний банк припиняє використання антикризових монетарних заходів з початку IV кварталу.

Посилення монетарної політики сприятиме утриманню під контролем інфляційних очікувань і поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%, досягнення якої прогнозується в 2022 році.

Інфляція впродовж останніх місяців перевищує 10% під впливом як тимчасових, так і фундаментальних чинників, проте залишається близькою до прогнозної траєкторії. 

Поширення нових варіантів коронавірусу може призвести до чергового посилення карантинних обмежень та послаблення економічної активності. Напрям впливу на інфляцію визначатиметься співвідношенням проінфляційних (через порушення виробничих ланцюгів) та дезінфляційних (через пригнічення сукупного попиту) чинників. 

Довший, ніж очікується зараз, ціновий сплеск на сировинних ринках та в країнах – торговельних партнерах тиснутиме на внутрішні ціни та загрожуватиме тривалішим відхиленням інфляції від цілі 5%. 

Актуальними є й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема ескалація військового конфлікту з Росією та різке погіршення умов торгівлі. 

Ураховуючи баланс ризиків та близькість фактичної динаміки макропоказників до поточного прогнозу, Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку до 8,5%. Це рішення відповідає прогнозній траєкторії ставки (Інфляційний звіт, липень 2021 року).

Підвищення облікової ставки до 8,5% з 10 вересня 2021 року затверджено рішенням Правління Національного банку України від 09 вересня 2021 року № 461-рш “Про розмір облікової ставки”.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 21 жовтня 2021 року.